Ќародн≥ промисли > –≥зьба по дереву ¤к ужиткове мистецтво

” композиц≥ю орнаменту почали вводити емблематичну та шрифтов≥ написи. ¬икористовують стамески контурн≥, нап≥вкручен≥, ??? тонкий ≥ середн≥й, н≥ж. ¬сього елемент≥в явор≥вського орнаменту нал≥чуЇтьс¤ 20-30. јле ≥њ композиц≥йне поЇднанн¤ даЇ велику к≥льк≥сть вар≥ант≥в, ¤к≥ згодом можуть сприйматис¤ вже ≥ ¤к самост≥йн≥ елементи ≥ ¤к в≥дом≥ мотиви.

„????? явор≥вського орнаменту под≥л¤ютьс¤ на 4 групи: кв≥ти, г≥лочки, листочки, доповнююч≥ декоративн≥ елементи - "??????", "??????", "п≥вм≥с¤ц≥". ¬одночас велик≥ центри цього промислу:  ос≥в, с.явор≥в, с.–≥чка. “ут з давн≥х час≥в прикрашали в хатах балки - сволоки, одв≥рки, двер≥, ????, л≥жка, скрин≥, столи, знар¤дд¤ прац≥, музичн≥ ≥нструменти контурним р≥зьбленн¤м, ¤ке виконували ножем. Ќайв≥дом≥шим р≥зьб¤рем, що значно розвинув ≥ вдосконалив техн≥ку гуцульського р≥зьбленн¤ був ёр≥й Ўкр≥бл¤к (1822-1884) ≥з яворова  ос≥вського району. ¬иготовив токарний верстат, що полегшував працю ≥ дав можлив≥сть шукати нов≥ форми вироб≥в. ћайстер придумуЇ нов≥ форми ≥нструменту, вдосконалюЇ техн≥ку р≥зьбленн¤, ур≥зноман≥тнюЇ орнамент, створюЇ основн≥ композиц≥њ сполученн¤ його елемент≥в. ѕершим вводить ?????? зображенн¤, кв≥ти, активно використовуЇ традиц≥йн≥ елементи: "зубц≥", "сонечко", "п≥дк≥вки". ” своњх роботах застосував ≥нкрустац≥ю ≥з баран¤чого б≥лого та чорного рогу, м≥дного дроту, цв¤х≥в з головками.

ƒл¤ посиленн¤ виразност≥ одного р≥зьбленн¤ в≥н втирав вуг≥лл¤ у вињмки. ѕочав вироби натирати воском. “вори майстра експонувалис¤ на виставках в  оломињ, Ћьвов≥,  раков≥, ¬≥дн≥.

¬≥н створив композиц≥йну схему, за ¤кою вс¤ декоративна площина розбиваЇтьс¤ на менш≥ пол¤, де розм≥щуютьс¤ в≥зерунки. ¬досконалюютьс¤ мотиви плоского р≥зьбленн¤, вводитьс¤ ≥нкрустац≥¤ р≥знокол≥рним деревом, рогом, керам≥кою, перламутром, металом, б≥сером. «багаченн¤ вироб≥в ≥нкрустац≥Їю пов'¤зане з р≥зьб¤рами-ум≥льц¤ми ћарком ћегеденюком ≥з с.–≥чка ≥ ¬асилем ƒевдюком з с.—тарий  ос≥в.

¬.ƒевдюк вводить ≥нкрустац≥ю р≥знокол≥рним деревом, б≥сером, металом ≥ перламутром та пол≥руванн¤ вироб≥в. –озробл¤Ї нов≥ орнаментальн≥ композиц≥њ, використовуючи мотиви "сл≥зки", "пшенички", "гачки". ¬иготовл¤Ї мебл≥, декоруючи њх р≥зьбленн¤м ≥ випалюванн¤м.

ƒл¤ творчост≥ ћ.Ўкр≥бл¤ка властиве ≥нкрустуванн¤ вироб≥в б≥сером (б≥лим ≥ голубим), добором форми, застосував "????", р≥зьблене, прид≥л¤ючи велику увагу орнаменту.

“рет≥й пер≥од розвитку р≥зьбленн¤ зб≥гаЇтьс¤ ≥з п≥сл¤воЇнним пер≥одом, коли знову активно розвиваЇтьс¤ народне мистецтво √уцульщини. ”  осов≥ в≥дновлюЇтьс¤ робота "√уцульщини" з ф≥л≥алами у с.–≥чка та ??? художнього фонду ”крањни. ¬иконуютьс¤ портретн≥ зображенн¤ у рельЇфному р≥зьбленн≥ в поЇданн≥ з ≥нкрустац≥Їю та сухим р≥зьбленн¤м. ѕортретн≥ й сюжетн≥ композиц≥њ виконуютьс¤ в техн≥ц≥ ??????.

¬ ”крањн≥ ≥ за њњ межами в≥дома творч≥сть ё.Ўкр≥бл¤ка, ёр≥¤ ≥ —емена  арпатюк≥в заслужених майстр≥в народноњ творчост≥ ”крањни. ¬они внесли у скрабницю художньоњ обробки деревини ту класичну ц≥л≥сн≥сть, ¤ка прийн¤та за початок в≥дл≥ку при оц≥нц≥ творчих дос¤гнень сучасних майстр≥в. ћайстри використовували у своњх творах композиц≥йн≥ прийоми ≥ орнаментальн≥ мотиви њх д≥да ё.≤.Ўкр≥бл¤ка. –озробл¤ють ориг≥нальн≥ композиц≥њ, широко застосовують нов≥ мотиви "хлопчики", "з≥рниц≥", займаютьс¤ ≥нкрустац≥Їю б≥сером, перламутром, р≥знокол≥рним деревом. —емен застосовуЇ нов≥ орнаментальн≥ мотиви ≥ композиц≥њ, використовуЇ кольоромий метал в ≥нкрустуванн≥ вироб≥в, продовжуЇ художн≥ традиц≥й династ≥њ р≥зьб¤р≥в.

”сп≥шно працюють ≥ розвивають кращ≥ традиц≥њ гуцульського мистецтва члени —п≥лки художник≥в ћ.“имк≥в ≥ ¬. абин. ÷ентр розвитку гуцульськоњ р≥зьби на Ѕуковин≥ - м.¬ижниц¤. ¬≥дом≥ майстри: ’одак≥вський, √айдук, Ѕондаренко, ‘≥рчук. ” художн≥х промислах √уцульщини Ї дв≥ форми творчоњ прац≥ - колективна ≥ ≥ндив≥дуальна. ¬икористовуЇтьс¤ ручна художн¤ прац¤, лише де¤к≥ процеси механ≥зован≥. ѕродукц≥¤ маЇ декоративний характер. ћистецьк≥ твори високо ц≥н¤тьс¤, експонуютьс¤ на виставках.

¬елику роль на розвиток мистецтва р≥зьби в≥д≥грають навчальн≥ заклади  осова та ¬ижниц≥. “ут навчальний процес грунтуЇтьс¤ на вивченн≥ ≥ творчому використанн≥ кращих традиц≥й народноњ творчост≥.

¬агомий внесок у в≥дродженн¤ ≥ розиток художньоњ обробки дерева √уцульщини вн≥с невтомний сл≥д народного мистецтва.

2.1.“ехнолог≥¤ р≥зьбленн¤

ƒл¤ виконанн¤ гуцульського р≥зьбленн¤ робоче м≥сце - верстак або ст≥л, де збер≥гаЇтьс¤ ≥нструмент, пристроњ, добре осв≥тлене природно або штучно. ƒл¤ гуцульського р≥зьбленн¤ та ≥нкрустац≥й використовують переважно тверд≥ породи дерев - груша, бук, клен. ¬иготовл¤ють вироби стол¤рним або токарним способом. —тол¤рн≥ вироби мають м≥дн≥ з'Їднанн¤ пр¤мим в≥дкритим шипом, на в≥дкритий "ласт≥вчин хв≥ст" ≥ додатков≥ скр≥пленн¤. ¬ироби вир≥внюють, шл≥фують, ≥нколи лакують, пол≥рують, ¤кщо р≥зьбленн¤ будуть виконуватись п≥сл¤ оформленн¤. Ќанос¤ть орнамент за допомогою циркул¤, кутника, малки, Їрунка, реймуса. Ѕ≥льш≥сть майстр≥в намагаЇтьс¤ робити зак≥нчений еск≥з малюнка на папер≥, а пот≥м на вироб≥ викреслюють його шилом, циркулем.

≈лементи та мотиви орнаменту:

¬ орнаментиц≥ використовуютьс¤ стародавн≥ сол¤рн≥?? знаки "сонечко", "з≥рочки"; характерн≥ дл¤ розпису писанок; мотиви природних рослинних форм: "дерева", "колоски" - мотиви неживих предмет≥в. «алежно в≥д характеру р≥зьбленн¤ елементи та складн≥ з них мотиви можна под≥лити на чотири групи, ¤к≥ виконуютьс¤:

1) грав≥рюванн¤м або контурним р≥зьбленн¤м: л≥н≥њ, "сходинки", "кривульки", "с≥чен≥ зубц≥", "к≥льчасте письмо";

2) плоским тригранно-виймчастим р≥зьбленн¤м ≥ заглибленн¤м, основними мотивами орнаменту, ¤к "з≥рочка", "сливки", "кривульки";

3) н≥гтепод≥бним р≥зьбленн¤м: "жолобки", "копитц¤", "за¤ч≥ вушка", "гадючки";

4) колом з'Їднаним ≥з квадратом або пр¤мокутником ≥ колом, складених з окремих елемент≥в орнаменту: "ружа", "косиц¤", "кочело", "сонечко".

ƒл¤ т≥Їњ, чи ≥ншоњ форми прикрашенн¤ виробу потр≥бно п≥д≥брати в≥дпов≥дну њй групу мотив≥в. ƒл¤ круглих форм основними мотивами композиц≥њ вибирають четверту групу. ƒл¤ пр¤мокутних ≥ квадратних форм б≥льше п≥дход¤ть мотиви орнаменту другоњ групи. ћотиви першоњ ≥ третьоњ груп використовують ¤к допом≥жн≥ у декоративних поверхн¤х.

÷ентральна частина композиц≥њ виконуЇтьс¤ крупн≥шими мотивами орнаменту. Ќа плоских пол¤х мотиви розм≥щують переважно симетрично, а круглих - ритм≥чно.  омпозиц≥¤ - ≥ндив≥дуальна творч≥сть, у ¤к≥й кожний про¤вл¤Ї себе в своЇ розум≥нн¤ завдань, фантаз≥ю ≥ культуру.

2.2. ≤нструменти та пристроњ

ƒл¤ виконанн¤ гуцульського р≥зьбленн¤ застосовують близько 50 вид≥в стамесок р≥зного призначенн¤, з них 8-10 - найвживан≥ш≥.  ожен мотив р≥зьби виконуЇтьс¤ спец≥альним видом стамесок.

"–≥внак" - маЇ р≥вну горизонтальну фаску широиною 1, 3, 5, 8, 10, 25 мм. ¬икористовуЇтьс¤ дл¤ вир≥зуванн¤ квадрат≥в, трикутник≥в, прор≥зуванн¤ неглибоких л≥н≥й.

"Ћист≥вник" - у розр≥з≥ фаски маЇ заокруглений проф≥ль шириною в≥д 3 до 25 мм, ним вир≥зують "колоски", "листочки", "косички".

"—косок" - дл¤ тригранно-вињмчастого р≥зьбленн¤.

"Ћопатка" - маЇ ск≥с фаски в≥д центра до бок≥в, нею виконують мотиви "зубц≥", окрем≥ елементи "сонечка".

"‘утчик" - дл¤ виконанн¤ елемент≥в ≥ мотив≥в орнаменту першоњ групи.

"ѕ≥дк≥вкою" - вир≥зують нап≥вкругл≥ жолобчастопод≥бн≥ елементи орнаменту.

"¬ибиросчик" - потр≥бний дл¤ п≥дбиранн¤ та чищенн¤.

"ќчкарик" - витискуЇ у р≥зьбленн≥ кружечки - "очка".

"√реб≥нчик" - маЇ нас≥чки, використовуЇтьс¤ дл¤ карбуванн¤ фону.

"÷юкавка" - призначена дл¤ такоњ ж мети.

"??? швачц≥" - з допомогою друл≥вника чи бормашини вир≥зують кружки.

"ƒрул≥вник" - саморобний дриль.

"ѕаскарики" - пристр≥й дл¤ нанесенн¤ паралельних л≥н≥й, смужок певноњ ширини.

" люкарка" - дл¤ вир≥зуванн¤ канавок, ¤к≥ пот≥м ≥нкрустують обробл¤ючи пр¤мокутну чи квадратну поверхню, загнуту частину в 3-5 зубчик≥в.

"ямничок" - дл¤ витискуванн¤ ритм≥чних поглиблень в≥д кол≥щати з зубц¤ми.

"¬тискач" - дл¤ накол≥в ≥ втискуванн¤ елемент≥в ≥нкрустац≥њ.

≤нструменти майстри виготовл¤ють сам≥. ≤з допом≥жних ≥нструмент≥в потр≥бн≥ р≥зн≥ напильники, сверла, плоскогубц≥, кусачки, молоточки.

ƒл¤ виконанн¤ ≥нкрустац≥њ користуютьс¤ ≥нструментами. ћайстри збер≥гають ≥нструменти в художньо-оздоблених п≥дставках.

√уцульськ≥ р≥зьб¤р≥ виконують твори у техн≥ц≥ рельЇфного р≥зьбленн¤, портретн≥ ≥ сюжетн≥ зображенн¤ на декоративних тарел¤х, обкладинках на альбомах. ¬еликим усп≥хом користуютьс¤ сюжетно-тематичн≥ твори: ‘ед≥рка, ≤ващенка, —мол¤нц¤, ≤.—авченка.

≤≤≤. ’удожнЇ р≥зьбленн¤ декоративно-вжиткового призначенн¤

ƒекоративно-вжиткове мистецтво - один з вид≥в художньоњ д≥¤льност≥, твори ¤кого поЇднують естетичн≥ та практичн≥ ¤кост≥. ƒекоративне - "прикрашувальне". “ерм≥н "ужиткове" ув≥в ¬.—≥чинський. ÷¤ назва загальноприйн¤та у вс≥х Ївропейських мовах дл¤ означенн¤ тих галузей мистецтва, що залишаютьс¤ поза арх≥тектурою ≥ мал¤рством. ќсновне завданн¤ мистецтва - зробити гарним предметне середовище людини.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: –≥зьба по дереву ¤к ужиткове мистецтво
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (5123 прочитано)