Ќаукознавство > ћетодолог≥чн≥ аспекти досл≥дженн¤ сучасного сусп≥льно-пол≥тичного розвитку

як≥сне оновленн¤ основних пол≥тичних ≥нститут≥в ≥ зм≥сту њх д≥¤льност≥ обумовлюЇ також зм≥ни в ≥нститут≥ представництва. ”мовою його укр≥пленн¤ Ї забезпеченн¤ адекватного представництва ус≥х елемент≥в громад¤нського сусп≥льства, розвиток парт≥йноњ системи знизу через вираженн¤ ≥нтерес≥в реальних соц≥альних груп.

ѕринципова новизна ситуац≥њ пол¤гаЇ у тому, що людина вже не може, а повинна брати безпосередню участь у пол≥тичному процес≥. ѕовинна не з причин безальтернативного примусу, а внасл≥док багатоман≥тност≥ та багатовар≥антност≥ сучасного розвитку, усп≥х ¤кого ірунтуЇтьс¤ не ст≥льки на глобальних речах, ск≥льки на урахуванн≥ та взаЇмозв'¤зку неск≥нченноњ к≥лькост≥ ц≥лей та ≥нтерес≥в самод≥¤льних член≥в сусп≥льства.

ƒругий аспект сучасного вдосконаленн¤ демократ≥њ в напр¤мку рац≥онал≥зац≥њ влади - оптим≥зац≥¤ процесу прийн¤тт¤ р≥шень. —туп≥нь розвитку демократ≥њ залежить в≥д обс¤гу та механ≥зму прийн¤тт¤ р≥шень у пол≥тиц≥. ќск≥льки в сучасному св≥т≥ к≥льк≥сть проблем у соц≥альн≥й сфер≥ весь час зростаЇ, а зм≥ст њх ускладнюЇтьс¤, то демократ≥¤ ¤к механ≥зм перерозпод≥лу р≥шень стаЇ необх≥дною умовою рац≥онал≥зац≥њ влади.

“аким чином можна констатувати, що усп≥шний розвиток сучасного сусп≥льства залежить в≥д р≥вн¤ рац≥онал≥зац≥њ влади, п≥двищенн¤ керованост≥ сусп≥льства завд¤ки вивченню, застосуванню та актив≥зац≥њ творчого потенц≥алу самобутн≥х громад¤нських традиц≥й народу.

ѕотреба у комфортному соц≥альному ≥снуванн≥ задов≥льн¤Їтьс¤ через переутвердженн¤ сили чи добропор¤дност≥ свого сусп≥льства, своЇњ сп≥льноти, своЇњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ. ÷¤ потреба задов≥льн¤Їтьс¤ через переутвердженн¤ сили та добропор¤дност≥ свого сусп≥льства, своЇњ сп≥льноти, своЇњ пол≥тичноњ орган≥зац≥њ. ÷¤ потреба задов≥льн¤Їтьс¤ за допомогою сп≥льних д≥й Ч разом плакати ≥ см≥¤тис¤, викидати руку вперед, в≥таючи фюрера, вимовл¤ти одн≥ й т≥ сам≥ слова Ч т≥льки так люди в≥дчувають свою символ≥чну Їдн≥сть. ќтже, соц≥альна сол≥дарн≥сть Ч це вимога сусп≥льства, ритуал Ч необх≥дний елемент створенн¤ такоњ сол≥дарност≥. ≤ сучасн≥ держави, ≥ аборигени јвстрал≥њ потребують символ≥в, щоб створити, сформувати образ сп≥льноњ ≥дентичност≥. —учасн≥ нац≥њ, ¤к ≥ тотем≥чн≥ клани ¤вл¤ють себе люд¤м через символ≥чну репрезентац≥ю колективност≥. ѕозитивн≥ ритуали (в≥йськов≥ паради, демонстрац≥њ на п≥дтримку свого кандидата) збирають людей навколо цих символ≥в та примушують њх в≥дчувати себе немов одна ≥стота, в той же час ¤к негативн≥ ритуали (≥мп≥чмент, масов≥ виступи проти сп≥льного ворога) переор≥Їнтують нац≥ональн≥ сили та виражають нац≥ональну сол≥дарн≥сть через сп≥льну негативну реакц≥ю. ўе 50 рок≥в тому ћ.Ћернер назвав конституц≥ю —Ўј американським тотемом. —имвол≥чна ц≥нн≥сть  онституц≥њ ¤к ун≥ф≥куючоњ нац≥ональноњ силию, б≥льш значуща дл¤ людей, н≥ж њњ зм≥ст. ¬ американц≥в ритуальн≥сть сконцентрована на  онституц≥њ, прапор≥, американськ≥й мр≥њ, у британц≥в Ч навколо монарх≥њ, ¤ка викликаЇ масовий ентуз≥азм, в украњнц≥в Ч на ≥дењ незалежност≥ власноњ держави.

–итуал забезпечуЇ ≥деолог≥чне виправданн¤ владн≥й структур≥ та посилюЇ њњ через символ≥чну ≥нтерпретац≥ю. …ого користь у пол≥тичному житт≥ ≥де в≥д того, що ритуал створюЇ реальн≥сть влади, граЇ њњ, забезпечуЇ њњ аурою св¤щенност≥ та традиц≥йних ц≥нностей. ” ритуал≥ сполучаютьс¤ баланс влади з моделлю ≥дентичност≥ сп≥льноти. ќск≥льки дл¤ кожноњ сп≥льноти п≥дтримка влади та захист ≥дентичност≥ Ї основною метою, що в раз≥ небезпеки може моб≥л≥зувати людську активн≥сть, ритуал Ї ≥деалом з точки зору правл¤чоњ ел≥ти дл¤ створенн¤ ≥м≥джу реальност≥, ¤кий демонстрував би пол≥тичний статус кво ¤к ≥нтегральний компонент ≥дентичност≥ сп≥льноти. —.Geerts в його книз≥ про “еатр ƒержави в Ѕал≥ (19 ст.) демонструЇ ¤к пол≥тичний ≥стебл≥шмент там набуваЇ форми орган≥зованоњ вистави, ¤ка запроваджуЇ владну структуру у комун≥, де "статус отримувавс¤ правителем, а розк≥ш була матер≥альним виразом статусу", розум≥нн¤ чого вимагало складноњ "поетики, а не механ≥ки влади". ƒержава черпала свою владу (≥ ц¤ влада була досить реальною) з ≥маж≥нативних енергетичних джерел њњ сем≥отичноњ спроможност≥ поетизувати нер≥вн≥сть [3]. ќтже, ритуал стаб≥л≥зуЇ ≥снуюч≥ структури, посилюЇ нормативну систему та в≥дтворюЇ баланс влади, тобто п≥дтримуЇ соц≥альний пор¤док.

Ўл¤х, ¤ким ритуал утверджуЇ соц≥альний пор¤док, не обов'¤зково пол¤гаЇ в його репрезентац≥њ, або забезпеченн≥ виправданн¤ базуючись на св¤щенних ц≥нност¤х. ‘ункц≥¤ в≥дновленн¤ р≥вноваги, ¤к правило, виконуЇтьс¤ ритуал≥зац≥Їю конфл≥кту або того, що ћ. Gluckman назвав ритуалом повстанн¤. ‘ункц≥онал≥стська точка зору на соц≥альну структуру визнаЇ ≥снуванн¤ напруженост≥ та конфл≥кт≥в в систем≥ та шукаЇ соц≥альн≥ процедури та ≥нститути, ¤к≥ б спр¤мовували та ви¤вл¤ли потенц≥йно деструктивн≥ суперечност≥. –итуали в≥д≥грають саме цю роль. —усп≥льства ¤к мал≥, так ≥ велик≥ (складн≥), традиц≥йн≥ та ≥ндустр≥альн≥ розвивають ритуали, ¤к≥ виражають протест проти ≥снуючого пор¤дку, але не зм≥нюють його. ¬они не виражають сумн≥в щодо базових принцип≥в соц≥альноњ структури, але виражають незадоволен≥сть людей або груп, що займають нижч≥ позиц≥њ та в≥дчувають себе ображеними тими правилами, ¤к≥ керують њхн≥м житт¤м. як зазначав Gluckman: "÷≥ ритуальн≥ повстанн¤ в≥дбуваютьс¤ в рамках сталоњ та осв¤ченоњ традиц≥йноњ системи, в ¤к≥й ≥де дискус≥¤ про детал≥ розпод≥лу влади, а не про структуру системи ¤к таку" [4].  онфл≥кт м≥ж групами та категор≥¤ми виражаЇтьс¤ та матер≥ал≥зуЇтьс¤ у символ≥чн≥й повед≥нц≥, незадоволенн¤ демонструЇтьс¤≥ тимчасово створюЇтьс¤ реверсивний соц≥альний пор¤док. “аким шл¤хом дос¤гаЇтьс¤ психолог≥чний та соц≥альний катарсис, та прихована соц≥альна напружен≥сть, фрустрац≥њ, образи виражаютьс¤ та спр¤мовуютьс¤. –итуал, що дозвол¤Ї повед≥нку, ¤ка за нормальною схемою заборонена, виражаЇ реверсивно нормальний, лег≥тимний соц≥альний пор¤док, ≥ самий факт того, що повстанн¤ представлено у жорстких рамках соц≥альноњ угоди, та зак≥нчуЇтьс¤ у визначений момент, звичайний реальний пор¤док отримуЇ ¤к≥сть природнього нормального, пост≥йного стану справ.

ѕол≥тичн≥ ритуали в≥д≥грають важливу роль в процес≥ над≥ленн¤ та позбавленн¤ конкретних ос≥б владними повноваженн¤ми. ўоб передати людин≥ владу над ≥ншими особами, треба створити ситуац≥ю, в ¤к≥й би ≥нш≥ люди побачили претендента на використанн¤ влади ¤кось специф≥чно, щоб визнали за ним право в≥ддавати накази, впливати на повед≥нку ≥нших людей, вершити њх дол≥. јвторитет, в≥ра в те, що людина маЇ владу в своњх руках, р≥ч сама по соб≥ абстрактна, а люди можуть зрозум≥ти, у кого Ї авторитет, а в кого його нема т≥льки з допомогою символ≥в (ритуал≥в). —аме пройшовши через певний ритуал, людина, ¤ка не мала авторитету, сили, влади, в наступний момент стаЇ авторитетним правителем. “ому формальна церемон≥¤ вступу Ї ун≥версальною ≥ необх≥дною дл¤ вс≥х тих, хто займаЇ верховн≥ посади у владн≥й п≥рам≥д≥. –итуал президентськоњ ≥нагурац≥њ, церемон≥¤ коронац≥њ монарха Ч це момент культурноњ трансм≥с≥њ. ¬они поЇднують минуле ≥ сьогоденн¤ у символ≥чних актах пригадуванн¤, лег≥тим≥зац≥њ, св¤ткуванн¤. –итуал моб≥л≥зуЇ п≥дтримку владного авторитету, символи допомагають створити прийн¤тний образ влади над населенн¤м у самого населенн¤. Ћюдина стаЇ монархом або президентом тому, що њњ починають сприймати ¤к монарха або президента. –итуалами супроводжуютьс¤ ≥ процеси позбавленн¤ влади (або скорше авторитету, ореолу св¤тост≥ влади) л≥дер≥в минулого.

¬ пол≥тичному житт≥ держави ≥снуЇ багато ритуал≥в. –итуали пол≥тичноњ культури Ч церемон≥альн≥ под≥њ, ¤к≥ драматизують символи, що ц≥нуютьс¤ вс≥м пол≥тичним сп≥втовариством. ¬они не залежать в≥д того, хто знаходитьс¤ на верховн≥й пол≥тичн≥й посад≥, в≥д класовоњ чи парт≥йноњ приналежност≥ ц≥Їњ особи. ¬они звертаютьс¤ до пол≥тичних м≥ф≥в, ¤к≥ сто¤ть над б≥жучими пол≥тичними под≥¤ми, вони демонструють певний базовий консенсус з приводу ц≥нностей, що торкаютьс¤ вс≥х лег≥тимних суб'Їкт≥в. ƒо ритуал≥в пол≥тичноњ культури, ¤к правило, зараховують так зван≥ св¤ткуванн¤, мемор≥али, ≥сторичн≥ д≥йства, паради, процес≥њ, фестивал≥.

–егул¤рн≥ св¤ткуванн¤ Ч ритуальна форма на честь певноњ важливоњ под≥њ або персони у пол≥тичному житт≥ нац≥њ. « року вр≥к в один ≥ той самий день за допомогою св¤ткуванн¤ урочисто в≥дзначають певну дату, пов'¤зану з походженн¤м ≥снуючого пол≥тичного пор¤дку. ѕод≥бн≥ ритуальн≥ св¤ткуванн¤ мають п≥дтвердити прихильн≥сть населенн¤ до цього пол≥тичного пор¤дку, продемонструвати символ≥чну Їдн≥сть нац≥њ. ћемор≥али Ч це ритуали р≥вн¤ пол≥тичноњ культури, що прив'¤зуютьс¤ до певного визначеного м≥сц¤. ¬ мемор≥альний (пам'¤тний) день оф≥ц≥йн≥ особи повинн≥ покладати в≥нки, в≥ддавати данину ≥ т. п., в≥дв≥дують специф≥чн≥ ≥сторичн≥ м≥сц¤ Ч м≥сц¤ битви, перемоги, поразки. ≤сторичн≥ д≥йства, паради, процес≥њ Ч це форми ритуал≥в, що включають д≥њ, де ел≥та та символ≥чн≥ об'Їкти "проход¤ть перед очима" аудитор≥њ. ≤сторичн≥ д≥йства демонструють сцени символ≥чного значенн¤; паради використовують маршеву та бравурну музику дл¤ драматизац≥њ певних пол≥тичних символ≥в. ѕроцес≥њ рухаютьс¤ малими групами ел≥ти, ¤к≥ св¤ткують певну пол≥тичну под≥ю.

Ќаступним типом пол≥тичного ритуалу можна назвати ритуали спадковост≥ або вступу. як правило, ц≥ ритуали поЇднують певний пол≥тичний символ з персонажем або групою, викликають символ≥чний захист або сакц≥ю п≥д специф≥чну ситуац≥ю. ѕод≥бн≥ ритуали лег≥тим≥зують не весь режим у ц≥лому, а скорше його окремих представник≥в Ч групи чи ≥ндив≥ди, або драматизують поступове продовженн¤ лег≥тимного режиму через певного роду кризу регул¤рност≥. ÷≥ ритуали в пол≥тичному житт≥ держави Ї ун≥версальними. ¬ ц≥лому вони контролюють процес вступу ≥ндив≥да у визначену пол≥тичну роль, драматизуючи сам процес та персонаж, ¤кому надаЇтьс¤ лег≥тимна можлив≥сть вступити на посаду. ƒраматизац≥¤ процесу насл≥дуванн¤ в пол≥тиц≥ забезпечуЇ безперервн≥сть пол≥тичноњ культури. “ак≥ ритуали ≥нвестуванн¤ пол≥тичних ел≥т символ≥зують те, що "старий пор¤док зм≥нено", але одночасно "старий пор¤док залишаЇтьс¤ у тому, що пол≥тична сп≥льнота збер≥гаЇ своЇ ≥снуванн¤ та силу". √асло " ороль помер, хай живе король!" драматизуЇ право нового ≥ндив≥да зайн¤ти роль ≥ п≥дтверджуЇ те, що сп≥льнота передаЇ цю роль певному (не випадковому) правителю. ÷≥ ритуали впливають на в≥дпов≥дальн≥сть та функц≥онуванн¤ пол≥тичного режиму.

1	2	3	4	5

Ќазва: ћетодолог≥чн≥ аспекти досл≥дженн¤ сучасного сусп≥льно-пол≥тичного розвитку
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (3594 прочитано)