Ќаукознавство > ѕроблеми розвитку теоретичного знанн¤

≤снуюч≥ у¤вленн¤ про ≥деал науково-теоретичного знанн¤ в майбутньому ще треба буде переосмислити. ¬ б≥олог≥њ такого ≥деалу немаЇ, а ≥деали ≥нших природничих наук, перш за все ф≥зики, дл¤ б≥олог≥њ не п≥дход¤ть [Error! Reference source not found.].

–озум≥нн¤ теоретичного знанн¤, ¤ке розвинуте на матер≥алах ф≥зико-математичних наук, спираЇтьс¤ на безумовн≥, загально-науков≥ лог≥чн≥ критер≥њ, стандарти. ƒосв≥д засв≥дчуЇ, що застосуванн¤ цих критер≥њв в процес≥ визначенн¤ теоретичного статусу дозвол¤Ї одержати недиференц≥йовану, дуже умовну оц≥нку приналежност≥ до теоретичного р≥вн¤ знанн¤, оц≥нку ¤ка не м≥стить перспектив подальшого розвитку конкретно-научного теоретичного знанн¤. “ому д≥юч≥ лог≥чн≥ критер≥њ ви¤вл¤ютьс¤ обмеженими нав≥ть у рамках предметноњ област≥ знанн¤, на основ≥ ¤коњ вони формувались.

”¤вленн¤, що розвиваютьс¤ сучасною лог≥кою методолог≥Їю науки, про теоретичн≥ знанн¤ направлен≥ на досл≥дженн¤ ≥ створенн¤ окремих теоретичних утворень - теор≥й.  онкретн≥ науки в≥дчувають гостру необх≥дн≥сть методолог≥чного обгрунтуванн¤ необх≥дноњ Їдиноњ ц≥л≥сноњ системи знанн¤. ¬изнаЇтьс¤, що необх≥дно внести корективи в сучасн≥ методолог≥чн≥ установки, ¤к≥ дозвол¤ть розвТ¤зати питанн¤ про Їдину орган≥зац≥ю науково-теоретичного знанн¤ в ц≥лому ≥ в конкретних галуз¤х п≥знанн¤.

¬ажливою, ще не розвТ¤заною проблемою Ї необх≥дн≥сть систематичного ви¤вленн¤ подальших лог≥чних можливостей розвитку наук, можливостей не т≥льки њхнього внутр≥шнього самовизначенн¤, але ≥ становленн¤ Їдиноњ ц≥л≥сноњ лог≥чноњ системи наукового п≥знанн¤.

ѕокладаютьс¤ над≥њ, що на так≥й основ≥ будуть усунен≥ п≥знавальн≥ труднощ≥, наприклад, ¤к≥ виникають у ф≥зиц≥ тому, що ф≥зика все ще Уне Ї лог≥чно ц≥л≥сною системою теор≥йФ [Error! Reference source not found.], недивл¤чись на високий р≥вень розвитку теоретичного знанн¤ окремих дисципл≥н. як стверджуЇ ”.ћереста, У∆вав≥ суперечки навколо проблеми Їдност≥ структури географ≥чноњ наукиЕ сл≥д розгл¤дати ¤к про¤в потреби самоп≥знанн¤, ¤а властива вс≥м розвиненим наукамФ [Error! Reference source not found.]. Ќа¤вн≥сть таких суперечок в географ≥њ викликана необх≥дн≥стю скор≥шого методолог≥чно обгрунтованого р≥шенн¤ проблеми Їдност≥ географ≥чноњ науки, ¤ка лише на перший погл¤д здаЇтьс¤ чисто академ≥чною. УЌасправд≥ ж вона Ї одн≥Їю з центральних теоретичних проблем, в≥д розв¤занн¤ ¤коњ залежить множина практичних висновк≥в, починаючи з в≥дношенн¤ до ≥дењ створенн¤ обЇднуючоњ ф≥зичну ≥ економ≥чну географ≥ю теоретичноњ географ≥њ до детал≥зац≥њ проблем навчанн¤ географ≥њ ≥ систематизац≥њ науково-географ≥чноњ ≥нформац≥њ. ¬≥д цього в т≥й чи ≥нш≥й м≥р≥ залежить ≥ в≥дношенн¤ до питанн¤ подальшого розвитку географ≥њФ [Error! Reference source not found.].

як ≥ в ≥нших природничих науках, в б≥олог≥њ визр≥ваЇ розум≥нн¤ недопустимост≥ такого стану, коли продовжуЇ збер≥гатись неоднор≥дн≥сть њњ знань. ѕитанн¤, що може запропонувати болог≥њ сучасна методолог≥¤ потребуЇ детального досл≥дженн¤. ќчевидно, що досв≥д методолог≥чноњ самосв≥домост≥ б≥олог≥чноњ науки дозвол¤Ї допустити ≥снуванн¤ ≥нших можливостей дл¤ р≥шенн¤ проблеми усуненн¤ розр≥зненостей, неоднор≥дностей. —аме в цьому розум≥нн≥ стверджуЇтьс¤, що УЕ≥ ф≥зикал≥зац≥¤ ≥ математикал≥зац≥¤ Ц лише окрем≥ проекц≥њ того вектора котрим можна було б описати весь складний ≥ протир≥чливий процесс теоретизац≥њ сучасноњ б≥олог≥њФ [Error! Reference source not found.].

¬изнанн¤ можливостей Уматематизац≥њФ, Уф≥зикал≥зац≥њФ, а також Уд≥алектизац≥њФ теоретико-б≥олог≥чного знанн¤ т¤гнуть за собою неминуч≥сть критичного переосмисленн¤ у¤влень, повТ¤заних з визначенн¤м сутност≥ теоретичного, бо до сих п≥р њхн¤ розробка велась переважно на матер≥алах точного природознавства де тенденц≥њ д≥алектизац≥њ не дос¤гли зр≥лого вираженн¤ ≥ рефлексивного вивченн¤. „ерез це основний зм≥ст в даних у¤вленн¤х в≥дтворюЇтьс¤ на основ≥ г≥потетико-дедуктивних ≥ акс≥оматичних теор≥й.

Ќа цьому шл¤ху спостер≥гаЇтьс¤ р≥зноман≥тн≥сть прогноз≥в можливого розвитку теоретико-б≥олог≥чного знанн¤, ¤к≥ обумовлюють невизначен≥сть методолог≥чних програм його перетворенн¤. ящо стати на позиц≥ю, що б≥олог≥¤ в своЇму теоретичному розвитков≥ в≥дстаЇ в≥д ф≥зики ≥ треба спри¤ти њњ швидкому переходу в область точних наук, або стати на протилежну позиц≥ю, що б≥олог≥¤ Уне г≥ршеФ ф≥зики ≥ њњ майбутнЇ за д≥алектизац≥Їю теоретичного знанн¤, то ≥стотно р≥зними ≥ виправданими повинн≥ бути д≥њ б≥олог≥в в розвитку своЇњ науки.

“акий же стан невиправданост≥ спостер≥гаЇтьс¤ ≥ в ≥нших, пов¤заних з б≥олог≥Їю, науках Ц географ≥њ, палеонтолог≥њ, геолог≥њ. ” розвитку наукових основ палеонтолог≥њ ≥ геолог≥њ виключну роль в≥д≥грали усп≥хи б≥олог≥њ.

—аме в≥д б≥олог≥њ в значн≥й м≥р≥ йде розум≥нн¤ орган≥зованоњ складност≥ природних обЇкт≥в, вийн¤тково перспективне у¤вленн¤ про р≥вн≥ орган≥зац≥њ р≥зних математичних систем, що вивчаютьс¤ науками про «емлю, з нею пов¤заний сам системний п≥дх≥д до сучасного наукового досл≥дженн¤ [Error! Reference source not found.]. “ому тут вважаЇтьс¤ за необх≥дне подальше просуванн¤ в цих же напр¤мках.

«адача дос¤гненн¤ науковоњ звТ¤зност≥ блок≥в знань, зокрема теор≥й, ¤к≥ в≥дображають окрем≥ фрагменти д≥йсност≥, але в нин≥шньому стол≥тт≥ вона усв≥домлюЇтьс¤ ¤к необх≥дна умова подальшого прогресу науково-теоретичних знань. —учасна методолог≥чна самосв≥дом≥сть науки засв≥дчила багато того, що одн≥Їю ≥з найважлив≥ших тенденц≥й Ї спр¤муванн¤ до Їдност≥ наукових знань. «¤суЇмо що таке шукана Їдн≥сть знань.

–¤д природничих наук, под≥бно б≥олог≥њ, не реал≥зувавши ≥деал лог≥чноњ Їдност≥ знань, ставл¤ть б≥льш складн≥ проблеми впор¤дкуванн¤ знань. ћова йде не ст≥льки про лог≥чну впор¤дкован≥сть, орган≥зац≥ю знань на основ≥ ¤когось принципу, ск≥льки про адекватн≥сть по¤сненн¤ ц≥л≥сност≥ т≥Їњ Ут≥Їњ област≥ ¤вищ, ¤ка складаЇ предмет даноњ наукиФ [Error! Reference source not found.]. ѕон¤т≥йно таке устремл≥нн¤ виражаЇтьс¤ терм≥ном Уорган≥чна система знаньФ.

ќтже, сучасний розвиток б≥олог≥њ, географ≥њ, геолог≥њ ≥ багато ≥нших природничих, гуман≥тарних наук, при розгл¤д≥ внутр≥шньоњ впор¤дкованост≥ науково-теоретичних знань робить акцент на його ц≥л≥сност≥, сп≥вв≥дносно з ц≥л≥сн≥стю самого предмету п≥знанн¤. ќск≥льки, постановка задач≥ сп≥взвучна з особливост¤ми системного п≥дходу, його застосуванн¤ дл¤ створенн¤ необх≥дноњ орган≥зац≥њ знань виправдана ≥ перспективна.

«а допомогою системного п≥дходу формуЇтьс¤ концептуальна основа у¤ви про житт¤, ¤к ≥Їрарх≥зованоњ ц≥нност≥. ”твердженн¤ системних ≥дей у концептуальн≥й основ≥ теоретично-б≥олог≥чного знанн¤ супроводжуЇтьс¤ боротьбою його за те, щоб системно-структурний п≥дх≥д набув форму, адекватну природ≥ предмета б≥олог≥чного п≥знанн¤, ¤ка б не мала недол≥к≥в формального п≥дходу. ƒл¤ цього ≥ треба п≥дсилити значим≥сть моменту ц≥л≥сност≥.

¬ ход≥ обговоренн¤ будь-¤коњ системи ≥Їрарх≥чноњ структури живого виникаЇ пон¤тт¤ Урозчленованоњ ц≥л≥сност≥Ф. ўо поставило вимогу включенн¤ в концептуальну основу, ¤ка склалас¤ на баз≥ системно-структурних представлень, моменту динам≥чност≥ життЇвих систем, в≥дтвореного теоретичними засобами. ¬ивченн¤ живих систем набуваЇ функц≥онального (процесуального) аспекту Ц вивчаютьс¤ функц≥ональн≥ системи, тобто процес функц≥онального забезпеченн¤ живих систем, ¤к розчленованих ц≥л≥сностей.

—учасною науковою методолог≥Їю обгрунтовано неперспективн≥сть, зрештою неможлив≥сть одержанн¤ знань про предмет по старому, коли його р≥зн≥ сторони вивчаютьс¤ ≥зольовано одна в≥д одноњ, а теоретичний синтез дл¤ створенн¤ Їдиного у¤вленн¤ про обЇкт (предмет) на основ≥ одержаних нар≥зно знань про нього в≥дкладаЇтьс¤ на п≥сл¤ дл¤ майбутього ген≥ального вченого.

ќтож, сл≥д зм≥нити традиц≥йний п≥дх≥д досл≥джень ≥ п≥дх≥д до обробки ≥ орган≥зац≥њ одержаного знанн¤. Ќа шл¤ху до осмисленн¤ р¤ду задач, ¤к≥ виражають необх≥дну пропедевтику (попередн≥й розгл¤д) зр≥лого стану науково-теоретичного знанн¤Ѕ ≥ взаЇмозвТ¤зан≥ Їдиною науково-досл≥дною програмою, постаЇ сучасна методолог≥чна самосв≥дом≥сть науки.

«а виразом одного ≥з автор≥в - конкретн≥ науки потребують сьогодн≥ Угенерального прибиранн¤Ф. « цього списку не виключаЇтьс¤ ≥ ф≥зика, хоч ще Умало хто з ф≥зик≥в серйозно визнаЇ за необх≥дне наведенн¤ пор¤дкуФ [Error! Reference source not found.]. “ака процедура чистки маЇ в≥дношенн¤, перш за все, до теоретичних надбань конкретноњ науки Ц њњ пон¤ть, теор≥й, тощо.

¬ р≥зних наукових галуз¤х в≥дношенн¤ до такоњ процедури не однакове. “ак ¤кщо б≥льш≥сть ф≥зик≥в не анал≥зують тих створюваних ≥ застосовуваних ними пон¤ть ≥ г≥потез, то, Унапроти, математики займаютьс¤ цим систематичн≥ше та р≥шуч≥ше, перегл¤дають основи своЇњ наукиФ [Error! Reference source not found.].

„ерез недовершен≥сть розробки пон¤т≥йного апарату б≥олог≥¤, географ≥¤, геолог≥¤, ¤к ≥ ф≥зика, зазнають значного перевантаженн¤, через фрагментарн≥сть знанн¤ звТ¤зк≥в м≥ж окремими пон¤тт¤ми в≥дсутн¤ система наукового апарату. ѕроблема нагайного наведенн пор¤дку в пон¤т≥йному апарат≥ наукових галузей знань повТ¤зуЇтьс¤ в методолог≥чн≥й самосв≥домост≥ науки з формуванн¤м поглиблених ≥ уточнених у¤лень про сутн≥сть в≥дпов≥дноњ науки.

¬пор¤дкуванн¤ пон¤т≥йного апарату ви¤вивл¤Їтьс¤ достатньо складною проблемою,¤ка вимагаЇ вивченн¤, перегл¤ду, вдосконаленн¤ теор≥й конкретних наук ≥ ¤ка не може бути обмеженою випадковими нестрогими матемачними формулюванн¤ми конкретних теор≥й.

„ленуванн¤ знанн¤ в середин≥ окремо вз¤тоњ галуз≥, ≥снуванн¤ обумовлених таким членуванн¤м теор≥й конче необх≥дно обгрунтовувати. ƒо ≥снуванн¤ под≥бноњ процедури обгрунтувань методолог≥чна самосв≥дом≥сть ще т≥льки наближаЇтьс¤. як стверджуЇтьс¤ в робот≥ [22], зокрема, Усам факт розд≥лу ф≥зики на р¤д ф≥зичних теор≥йЕ звичайно не викликаЇ подиву ≥ сприймаЇтьс¤ ¤к природн≥й про¤в р≥зноман≥тност≥ оточуючоњ нас д≥йсност≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблеми розвитку теоретичного знанн¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-07 (1687 прочитано)