Наукознавство > Система знання як об'єкт емпіричного аналізу
Як вiдомо, Куайн уточнює свою формулу коротким положенням: "бути - означає бути значенням змiнної". Ця формула характеризує скорiше узгодження (чи неузгодження) доктрини, що розглядається, з прийнятим онтологiчним стандартом: "Ми дивимось на зв'язанi змiннi у зв'язку з онтологiєю не для того, щоб знати, що iснує, а для того, щоб взнати, як говорить дане зауваження чи доктрина, iснує, а це, власне, проблема, що стосується мови"[19. -с.340]. Куайн наполягає на тому, що формальна сторона наукових систем не вичерпує пiзнавального змiсту науки. Вiн критикує положення про розрiзнення "внутрiшнiх" та "зовнiшнiх" питань теорiї та вiдкидання останнiх як "метафiзичних". У працi "Онтологiчна вiдноснiсть та iншi нариси" (1969) Куайн доводить, що онтологiчнiй установцi властива вiдноснiсть: те, що виступає науково неосмисленим щодо однiєї системи, виявляється осмисленим у iншiй системi. Як вiдомо, "науково неосмисленi" в рамках конкретної науки фундаментальнi свiтогляднi проблеми вирiшуються за допомогою виходу за цi рамки. В Куайна до цiєї думки пiдводить положення, що "онтологiчнi питання стоять на одному рiвнi з питаннями природничої науки". Але куайнiвська онтологiчна рефлексiя логiчно приречена до нескiнченного регресу вiд однiєї теорiї до iншої - метатеорiї, i зупинитись можна лише на тому, котре можливо умовно прийняти за останнє пояснення - на "догматi".
Використана література 1. Конт О. Дух положительной философии. -СПб.,1910. 2. Уэвелл В. История индуктивных наук в 3-х тт. -Т.1. -СПб., 1897. 3. Тюхтин В.С. Диалектико-материалистический принцип отражения и творческий характер познания // Творческая природа научного познания. -М.,1984. -с.15-26. 4. Спенсер Г. Происхождение науки. -СПб., 1898. 5. Ебер М. Прагматизм, дослiдження його рiзних форм. -К.,1995. 6. Джемс В. Прагматизм. -К.,1995. 7. Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. - М., 1915. 8. Карнап Р. Философские основания физики. Введение в философию науки. - М., 1971. 9. Carnap R. The Methodological Character of Theoretical Concepts//Minnesota Studies in the Philosophy of Science. -Minneapolis,1956. 10. Карнап Р. Значение и необходимость. - М., 1959. 11. Тарский А. Введение в логику и методологию дедуктивных наук. - М., 1948. 12. Weiberg J. Review of Studia Philosophica, v.I // The Philosophical Review, v.XLVII. 13. Авенариус Р. Критика чистого опыта. Т.1,2. - М., 1907-08. 14. Мах Э. Познание и заблуждение. Очерки по психологии исследования. -М.,1909. 15. Мах Э. Анализ ощущений и отношение физического к психическому. -М.,1908. 16. Рассел Б. Человеческое познание, его сфера и границы. - М., 1957. 17. Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. - М., 1958. 18. Шлик М. О фундаменте познания//Аналитическая философия: Избранные тексты. -М.,1993. -с.33-50. 19. Куайн У. Вещи и их место в теориях//Аналитическая философия: Становление и развитие. -М.,1998. -с.322-342. 20. Конт О. Курс положительной философии в 3-х тт. -Т.1. -СПб., 1899. 21. Милль Дж.С. Система логики силлогистической и индуктивной. -СПб.,1914. 22. Рутковский Л.В. Критика методов индуктивного доказательства//Избранные труды русских логиков ХIХ века/Составитель Н.И.Кондаков.-М.:Из-во АН СССР,1956. 23. Хилл Т.И. Современные теории познания. -М.,1965.
Назва: Система знання як об'єкт емпіричного аналізу
Дата публікації: 2005-03-07 (1505 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
