ѕедагог≥ка > ≈тнопедагог≥чн≥ основи √уцульськоњ школи

≈тнопедагог≥чн≥ основи √уцульськоњ школи

–озбудова самос≠т≥йноњ ”крањнськоњ держави й наданн¤ ук≠рањнськ≥й мов≥ держав≠ного статусу, реа≠л≥зац≥¤ перспектив ƒе≠ржавноњ нац≥ональноњ програми "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥т≠т¤") справедливо ви≠магають кардиналь≠них зм≥н у науков≥й розробц≥ проблем украњнського шк≥льництва.

≈тноцид, геноцид, л≥нгвоцид, безперервн≥ ре≠прес≥њ проти украњнського вчительства й нац≥ональне св≥домих украњнц≥в, зруйнуванн¤ р≥дноњ школи, нац≥ональноњ системи вихованн¤, асим≥л¤ц≥¤ украњнськоњ культури внасл≥док пол≥тики рос≥йщенн¤ ”крањни згубно в≥дбились на духовно-нац≥ональному житт≥ нашого народу, мовному сп≥лкуванн≥, осв≥т≥, науц≥, в тому числ≥ й на украњнському шк≥льництв≥, ¤ке навмисно було позбавлене можливостей дл¤ того, аби належно розгорнути св≥й самобутн≥й науково-творчий по≠тенц≥ал. ¬оно змушене було плентатис¤ ¤к пасер≠биц¤ за школою прив≥лейованою Ч рад¤нською, тобто рос≥йською, внасл≥док чого втратило св≥й на≠родний, нац≥ональний ірунт ≥ колорит, духовне об≠личч¤, стало безликим, збаламученим ≥ збай≠дуж≥лим нав≥ть щодо самоњ дол≥ украњнськоњ шко≠ли.

¬край негативно в≥дбилос¤ на стан≥ ук≠рањнського шк≥льництва багатор≥чне затисненн¤ його в лещатах фальшивих догм, безглуздих кам≠пан≥й ≥ кон'юнктур, п≥дступних постулат≥в лен≥нсько-стал≥нськоњ та брежнЇвсько-сусловськоњ лжепедагог≥к. “ому й в≥дзначати ¤к≥сь особлив≥ усп≥хи в галуз≥ нашого шк≥льництва, на жаль, не доводитьс¤. …ого стан зовс≥м не в≥дпов≥даЇ зрос-

"Ќарод, ¤кий не маЇ своЇњ школи, може бути пасербом серед чужих народ≥в ≥ н≥коли не виб'Їтьс¤ на самост≥йну дорогу ≥снуванн¤" ћ. √–” Ў≈¬—№ »…

лим вимогам нашого часу, а тим б≥льше завдан≠н¤м розбудови украњнськоњ школи на ”крањн≥, бо, насправд≥, треба наново творити й саме украњнське шк≥льництво в ц≥лому, а також у його рег≥ональних (м≥сцевих) вар≥антах. ƒо одного з них ≥ належить украњнське гуцульське шк≥льництво ≥ школознавство.

”крањнське школознавство Ч одна з галузей ук≠рањнськоњ педагог≥ки, що охоплюЇ питанн¤ ор≠ган≥зац≥њ ≥ кер≥вництва шк≥льноњ справи на ”крањн≥. ”крањнське гуцульське школознавство, кр≥м цього, сп≥льного дл¤ вс≥Їњ ”крањни, бере п≥д увагу також самобутн≥ риси ви¤ву цього процесу на √уцуль-щин≥.

—лово "школа" давньогрецького походженн¤, що в досл≥вному переклад≥ передаЇтьс¤ ¤к "вчена бес≥да", "навчальне зан¤тт¤", "м≥сце радост≥". ” су≠часн≥й украњнськ≥й мов≥ воно може вживатис¤ у р≥зних значенн¤х. Ќим називають: 1) публ≥чну або приватну установу, де виховують ≥ навчають молодь; 2) вс≥х учн≥в, ¤к≥ в≥дв≥дують ¤кусь школу; 3) будинок, де вчатьс¤ учн≥; 4) вс≥х учн≥в, прихиль≠ник≥в ¤когось учител¤-наставника, його ≥дей, по≠гл¤д≥в чи переконань (у ф≥лософ≥њ, л≥тератур≥, ми≠стецтв≥); 5) особливий напр¤м науки ¤когось учи≠тел¤ або погл¤д≥в духовного кер≥вника; 6) р≥зн≥ види навчанн¤ й вихованн¤; 7) мистецький на≠пр¤м; 8) досв≥д, що чогось навчаЇ. “о й нер≥дко школою величають ≥ саме житт¤ людини. "∆итт¤ Ч найкращий ≥деолог, житт¤ Ч найвища школа шк≥л!" Ч в≥дзначав ѕ. “ичина.

Ўкола, ¤к правило, маЇ той чи ≥нший нац≥ональний характер, зумовлений самобутн≥стю житт¤ нац≥њ, своЇр≥дн≥стю ≥сторичного шл¤ху, нею пройденого.

”крањнською нац≥ональною школою називаЇмо той навчально-виховний заклад, ¤кий своњм зм≥стом ≥ духом п≥дпор¤дкований самобутн≥й при≠род≥ украњнськоњ дитини, потребам забезпеченн¤

њњ належного т≥лесного, духовно-морального й ≥нтелектуального розвитку, повн≥стю в≥дпов≥даЇ њњ прагненн¤м, кор≥нним ≥нтересам батьк≥в та ук≠рањнського народу в ц≥лому, а також ≥деалам ук≠рањнськоњ педагог≥ки у формуванн≥ довершеноњ особи украњнц¤.

”крањнська нац≥ональна школа у рамках њњ за≠гальнонац≥ональних, державних на ”крањн≥ норм може мати також своњ рег≥ональн≥ (м≥сцев≥) ви≠дозм≥ни певного пор¤дку. —каж≥мо, на √уцуль-щин≥ може утворюватись ≥ функц≥онувати ук≠рањнська гуцульська школа, на Ѕойк≥вщин≥ Ч бойк≥вська, на ѕол≥сс≥ Ч пол≥ська, на —лобожан≠щин≥ Ч слоб≥дська ≥ т. д. з в≥дпов≥дними њњ педа≠гог≥ками.

ѕедагог≥ка Ч наука про вихованн¤, навчанн¤, осв≥ту, що розкриваЇ нам загальн≥ правила, зако≠ни, ¤ких треба додержуватись, щоб дос¤гти своЇњ мети. ¬она, ¤к ≥ школа, теж над≥л¤Їтьс¤ певними нац≥ональними рисами.  ожен народ плекаЇ соб≥ под≥бну школу й власну нац≥ональну педагог≥ку. ўоб украњнська школа була справд≥ нац≥ональ≠ною, вона повинна базуватис¤ на украњнськ≥й пе≠дагог≥ц≥.

«вичайно, немаЇ окрем≥шноњ, скаж≥мо, нац≥ональноњ х≥м≥њ, ф≥зики, математики, б≥олог≥њ чи к≥бернетики. «ате Ї нац≥ональними т≥ науки, що стосуютьс¤ конкретноњ крањни, њњ народу, природи, культури, побуту, ≥стор≥њ. Ќаприклад, ≥стор≥¤ ”к≠рањни, украњнська мова, л≥нгв≥стика, етнограф≥¤, географ≥¤, народознавство, украњнське шк≥льництво, украњнська система вихованн¤, ук≠рањнська школа, украњнська родина, бо Ї ук≠рањнський народ, нац≥¤, суверенна ”крањнська ƒе≠ржава. ƒо того ж педагог≥ка не т≥льки наука, а й мистецтво. ј мистецтво, ¤к правило, маЇ своЇ нац≥ональне вираженн¤ (украњнська п≥сн¤, музика, живопис, хореограф≥¤, арх≥тектура, фольклор ≥ т. д.).  р≥м того, педагог≥ка ¤к наука й мистецтво стосуЇтьс¤ особливоњ, властивоњ т≥льки њй сфери Ч формуванн¤ людини з притаманними њй нац≥ональними рисами, сусп≥льно-побутовими ознаками.

ѕедагог≥ка через вихованн¤ та навчанн¤ д≥тей ≥ молод≥ в≥дтворюЇ ≥ розвиваЇ у кожному наступно≠му покол≥нн≥ народ, нац≥ю. “ому й нац≥ональний п≥дх≥д у науковому розв'¤занн≥ проблем педа≠гог≥чних Ї обов'¤зковим.

”крањнська гуцульська нац≥ональна школа тод≥ чогось варта, коли вона забезпечуЇ св≥товий р≥вень навчанн¤ учн≥в й реал≥зовуЇ, сп≥льно з с≥м'Їю ≥ громадськ≥стю, украњнське нац≥ональне вихован≠н¤.

 ожен конкретний народ через свою нац≥ональну систему вихованн¤ орган≥чно продов≠жуЇ себе в своњх д≥т¤х, генезуЇ нац≥ональний дух, ментал≥тет, характер, психолог≥ю, традиц≥йну ро≠динно-побутову культуру, спос≥б житт¤. “ому ц≥лком природним й об'Їктивно законом≥рним виступаЇ його прагненн¤ мати свою власну нац≥ональну систему вихованн¤.

¬ основу сучасноњ науки нац≥онального вихо≠ванн¤ ¤к процесу формуванн¤ особистост≥ покла≠дено: саму природу виховного процесу в його етн≥чному, вселюдському, нац≥ональному вира≠женн≥; дитину, ¤к окрему, ориг≥нальну й неповторну ц≥нн≥сть, об'Їкт ≥ суб'Їкт вихованн¤, основн≥ фактори психолого-педагог≥чного впливу на ста≠новленн¤ повноварт≥сноњ людини, гарантуванн¤ права й умов формуванн¤ ≥ всеб≥чного розвитку особистост≥ в њњ повному ц≥нн≥сному всеви¤вленн≥.

 олон≥альне п≥днев≥лл¤ привело до того, що ко≠лись шк≥л на √уцульщин≥ було мало. “а й р≥вень навчанн¤ в них був низьким. ћайже вс≥ початков≥ школи з украњнською мовою навчанн¤ були однокласними й двокласними. ѕанувала майже суц≥льна неписьменн≥сть. “о й ставленн¤ гуцул≥в до шк≥л було прохолодне. ≤ незважаючи на це все, виростали ж гуцульськ≥ д≥ти розумними, мораль≠но ст≥йкими, мужн≥ми, витривалими й працьови≠тими. ¬иробленню цих позитивних рис у них спри¤ло широке застосуванн¤ батьками й гро≠мадськ≥стю надбань украњнськоњ народноњ педа≠гог≥ки у њњ гуцульському вар≥ант≥.

“ому прародителькою й одним ≥з першоджерел педагог≥ки гуцульськоњ школи маЇ стати народна навчально-виховна мудр≥сть гуцул≥в, ¤к ≥ ук≠рањнського народу в ц≥лому. ¬она йде в≥д д≥да-прад≥да, в≥тц¤-матер≥, родини, р≥дноњ осел≥ й мате≠ринськоњ мови, г≥р карпатських, полонин ≥ бес≠кид≥в, л≥с≥в ≥ прал≥с≥в, р≥чок ≥ пот≥чк≥в швидкоплин≠них, в≥д ¤сного неба ≥ св≥тлого сонц¤, в≥д доброго серц¤ й щироњ душ≥, глибоких людських почутив ≥ переживань, кришталевоњ чесност≥ й люд¤ност≥, св≥тлоњ духовност≥, опришк≥вського завз¤тт¤, сер≠дечноњ любов≥ до д≥тей, в≥дданост≥ гуцульському краЇв≥ й неньц≥ - ”крањн≥.

√уцульська народна педагог≥ка Ч це вироблен≥ й застосовуван≥ в середовищ≥ гуцул≥в традиц≥йн≥ знанн¤, засоби ≥ досв≥д вихованн¤ та навчанн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥в. ќсновне њњ кредо Ч п≥дготовка п≥дростаючих покол≥нь до твердого житт¤ в суво≠рих умовах г≥рського краю ≥ в≥дхожих промисл≥в. ј гуцульська етнопедагог≥ка Ч це наука про гу≠цульську народну педагог≥ку.

”с≥ видатн≥ педагоги дос¤гли високого творчо≠го злету завд¤ки тому, що свою навчально-вихов-пу д≥¤льн≥сть будували на засадах народноњ педа≠гог≥ки. “ому гуцульська школа повинна мати ет-нопедагог≥'шу основу.

≈тнопедагог≥ка досл≥джуЇ традиц≥йний масо≠вий досв≥д вихованн¤ д≥тей, з'¤совуЇ можливост≥ й ефективн≥ шл¤хи реал≥зац≥њ прогресивних педа≠гог≥чних ≥дей нашого народу в сучасн≥й науково-педагог≥чн≥й практиц≥, досл≥джуЇ способи встанов≠ленн¤ контакт≥в народноњ педагог≥чноњ мудрост≥ з педагог≥чною наукою, анал≥зуЇ педагог≥чне зна≠ченн¤ тих чи ≥нших ¤вищ народного житт¤ й виз≠начаЇ њх в≥дпов≥дн≥сть чи нев≥дпов≥дн≥сть сучасним завданн¤м вихованн¤.

≈тнопедагог≥ка розкриваЇ педагог≥чний по≠тенц≥ал давн≥х звичањв ≥ традиц≥й в сучасних умо≠вах та визначаЇ доц≥льн≥сть нових звичањв, ¤к≥ спри¤ють вихованню довершеноњ особи украњнц¤. ¬она робить надбанн¤м учител≥в гуцульськоњ школи традиц≥йний виховний досв≥д гуцул≥в у контекст≥ педагог≥чних винаход≥в украњнськоњ нац≥њ та нац≥ональних меншин ”крањни, спри¤ю≠чи перетворенню емп≥рики в колективний експе≠римент, в колективну думку, в науку.

“аким чином, етнопедагог≥ка повернена об≠личч¤м до практики. ¬она служить практиц≥ роботи гуцульськоњ школи, озброюючи вчител≥в кер≥вництвом щодо використанн¤ у робот≥ з≥ шко≠л¤рами народних педагог≥чних засоб≥в, пе≠рев≥рених багатов≥ковою виховною практикою, знайомл¤чи батьк≥в ≥з досв≥дом ефективноњ педагог≥зац≥њ родинного побуту, а п≥дростаюче по≠кол≥нн¤ Ч ≥з загальнолюдським досв≥дом самови≠хованн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈тнопедагог≥чн≥ основи √уцульськоњ школи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3258 прочитано)