ѕедагог≥ка > ≈тнопедагог≥чн≥ основи √уцульськоњ школи

“ривал≥ й далек≥ в≥длученн¤ когось ≥з подружж¤ в≥д дому че≠рез вињзди на зароб≥тки викликають певн≥ нюанси в родинних стосунках, вимагаючи в≥д чолов≥ка й дружини неаби¤коњ ст≥йко≠ст≥ й сили вол≥ щодо збереженн¤ подружньоњ в≥рност≥ й чеснос≠т≥, стриманост≥ й розсудливост≥ при виникненн≥ р≥зних пл≥ток, наговор≥в ≥ непорозум≥нь, мужност≥ й наполегливост≥ у доланн≥ труднощ≥в задл¤ недопущенн¤ розпаду с≥м'њ, задл¤ родинного благополучч¤ ≥ щасливоњ дол≥ своњ д≥тей, м≥ц≥ ”крањнськоњ дер≠жави.

–≥шуч≥сть ≥ в≥двага у в≥дстоюванн≥ свого с≥мейного щаст¤ маЇ в очах гуцульськоњ громади високу оц≥нку. ќчевидно, саме на цьому ірунт≥ й постала в≥дома вс≥м гуцульська легенда, що пере≠даЇтьс¤ з уст в уста, в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤, ≥ д≥йшла до нашого часу: про шовкову косицю Ч шовкову кв≥тку. “ак на≠зивають гуцули дивний витв≥р природи, в≥домий ¤к б≥лотка альп≥йська, або едельвейс. Ќ≥жна шовкова кв≥тка росте на непри≠ступних кам'¤них урвищах. “≥льки см≥ливець м≥г принести ко≠хан≥й д≥вчин≥ цю кв≥тку. ћ≥г принести, а м≥г ≥ загинути. јле той, хто, ризикуючи житт¤м в ≥м'¤ любов≥, прин≥с кв≥тку, той зможе захистити свою любов, той вартий любов≥. –озпов≥дають, н≥би так одружувались колись гуцульськ≥ лег≥н≥.

ўо за чудо - гуцульське вес≥лл¤! ўедре своЇю рад≥стю й гостинн≥стю, родинною теплотою ≥ злагодою, мистецьким дове≠ршенн¤м ≥ високим духовним злетом.

Ќайкраще серед ус≥х вес≥ль на ”крањн≥ та в ц≥лому св≥т≥! —в¤≠то Їднанн¤ двох закоханих сердець, сво¤цьке злитт¤ родин, ма≠н≥фестац≥¤ по¤ви ще одн≥Їњ гуцульськоњ с≥м'њ. “о ж в≥д ус≥Їњ душ≥ побажаймо њй щасливоњ дол≥!

Ќастав той вир≥шальний час, коли потр≥бно ¤кнайр≥шуч≥ше повернутис¤ до в≥дродженн¤ традиц≥йного статусу гуцульськоњ родини з њњ непорушним авторитетом, подружньою в≥рн≥стю, любов'ю до д≥тей ≥ в≥ддан≥стю св¤тому обов'¤зку њх вихованн¤, повагою до батьк≥в, материнського покликанн¤ ж≥нки.

” державн≥й нац≥ональн≥й програм≥ "ќсв≥та" ("”крањна XXI стол≥тт¤"), серед пр≥оритетних напр¤м≥в реформуванн¤ осв≥ти в≥дзначено, що в основу нац≥онального вихованн¤ мають бути покладен≥: принципи Їдност≥ с≥м'њ ≥ шкоди, наступност≥ та спад≠коЇмност≥ покол≥нь; прищепленн¤ поваги до батьк≥в, ж≥нки-матер≥; орган≥зац≥¤ родинного вихованн¤ та осв≥ти Ч ¤к важливоњ ланки виховного процесу ≥ забезпеченн¤ педагог≥чного всеобучу батьк≥в.

ѕобудувати повноц≥нну гуцульську школу без родини, по сут≥, неможливо.

"” с≥м'њ шл≥фуютьс¤ найтонш≥ гран≥ людини-громад¤нина, людини-труд≥вника, людини-культурноњ особистост≥. ≤з с≥м'њ починаЇтьс¤ сусп≥льне вихованн¤. ” с≥м'њ, образно кажучи, за≠кладаютьс¤ кор≥нн¤, з ¤кого виростають пот≥м ≥ г≥лки, ≥ кв≥ти, ≥ плоди. —≥м'¤ Ч це джерело, водами ¤кого живитьс¤ повноводна р≥чка нашоњ держави. Ќа моральному здоров'њ с≥м'њ будуЇтьс¤ педагог≥чна мудр≥сть школи", Ч в≥дзначав ¬. —ухомлинський.

√уцульська родина Ч перша школа украњнського патр≥отиз≠му, нац≥онального Їднанн¤ та вихованн¤, м≥сце прищепленн¤ здорових норм ≥ навик≥в, кузн¤ пошан≥вку р≥дноњ мови, звичањв, традиц≥й, св¤т, обр¤д≥в, символ≥в. ƒержавн≥ акти, вс≥ засоби соц≥ального й педагог≥чного впливу та захисту повинн≥ бути спр¤≠мован≥ на службу родин≥, на збереженн¤ й розкв≥т здоровоњ с≥м'њ, зм≥цненн¤ њњ педагог≥чних позиц≥й ≥ авторитету, створенн¤ спри≠¤тливих умов дл¤ повноц≥нного родинного вихованн¤ д≥тей.

ј справжнЇ родинне вихованн¤ прийде з належним оволо≠д≥нн¤м батьками сучасними педагог≥чними знанн¤ми й ум≥нн¤≠ми застосовувати ц≥ знанн¤ на практиц≥, що зумовлюЇ гостру потребу орган≥зац≥њ педагог≥чного всеобучу.

ѕедагог≥ка повинна стати наукою дл¤ вс≥х Ч ≥ дл¤ вчител≥в, ≥ дл¤ батьк≥в. “о ж сл≥д подбати про те, аби дати кожному батько≠в≥ й матер≥, вс≥м гуцульським родинам, бодай м≥н≥мум наукових знань з украњнськоњ родинноњ педагог≥ки. —аме на це й зор≥Їнто≠вана пропонована батькам, кер≥вникам шк≥л та вчител¤м про≠грама педагог≥чного всеобучу батьк≥в учн≥в гуцульськоњ школи. “ака програма в ”крањн≥ складена вперше. ¬она зор≥Їнтована також на зд≥йсненн¤ едукац≥њ украњнознавчоњ, забезпеченн¤ гар≠мон≥њ родинно-громадсько-шк≥льного вихованн¤ д≥тей та моло≠д≥ √уцульського краю.

ќск≥льки усп≥х у навчанн≥ й вихованн≥ молодших школ¤р≥в та й учн≥в наступних клас≥в у значн≥й м≥р≥ визначаЇтьс¤ њх до≠шк≥льною п≥дготовкою, програма педагог≥чного всеобучу охоп≠люЇ також актуальн≥ питанн¤ вихованн¤ дошк≥льн¤т у гуцульсь≠ких родинах, ¤ку подаЇмо окремо.

√уцульське родинне вихованн¤ Ч то одна з г≥лок украњнсько≠го нац≥онального вихованн¤. ¬она орган≥чно поЇднуЇ в соб≥ на≠ц≥ональне, вселюдське й суто гуцульське, неординарно-самобу≠тнЇ, традиц≥йно властиве украњнським родинам  арпатського краю.

ѕ≥д нац≥ональним родинним вихованн¤м розум≥Їмо ц≥ле≠спр¤мований, систематичний виховний вплив батьк≥в на дити≠ну з метою утвердженн¤ у њњ св≥домост≥ етн≥чноњ (нац≥ональноњ) культури, мови, Їдност≥, своЇњ нац≥ональноњ неповторност≥ й ва≠гомост≥.

Ќац≥њ стають вселюдськими саме тод≥, коли вони по-справж≠ньому нац≥ональн≥. Ќац≥ональне вихованн¤ маЇ спри¤ти п≥дне≠сенню нац≥ональноњ самосв≥домост≥, формуванню сукупност≥ у¤влень про власну нац≥ю, њњ самобутн≥сть, ≥сторичний шл¤х, м≥сце серед етнос≥в (нац≥й).

√уцульське родинне вихованн¤ базуЇтьс¤ на таких пров≥дних принципах, ¤к: украњнський патр≥отизм й висока нац≥ональна св≥дом≥сть; природов≥дпов≥дн≥сть; любов до батька й матер≥, роди≠ни, р≥дного краю; шанобливе ставленн¤ до украњнськоњ мови й традиц≥йноњ родинно-побутовоњ культури гуцул≥в; почутт¤ взаЇ≠много обов'¤зку м≥ж батьками ≥ д≥тьми та членами родини; гу≠цульська етн≥чна соц≥ал≥зац≥¤; Ївропењзм; участь д≥тей у посиль≠н≥й хатн≥й робот≥ та господарськ≥й, ≥ громадськ≥й д≥¤льност≥; прилученн¤ до гуцульського народного мистецтва, м≥сцевих ре≠месел ≥ промисл≥в; утвердженн¤ здорового способу житт¤; збе≠реженн¤ родинноњ чест≥ й сол≥дарност≥ м≥ж родичами ≥ сво¤ка≠ми; забезпеченн¤ Їдност≥, наступност≥ й спадкоЇмност≥ поко≠л≥нь.

"Ѕез науки до всього коротк≥ руки", Ч гласить народна муд≠р≥сть. “ому в основу гуцульського родинного вихованн¤, а та≠кож самоњ програми педагог≥чного всеобучу батьк≥в учн≥в гу≠цульськоњ школи покладено принцип науковост≥. ¬ н≥й т≥сно перепл≥таютьс¤ сучасн≥ здобутки педагог≥чноњ науки в галуз≥ ро≠динного вихованн¤, дос¤гненн¤ украњнськоњ народноњ педагог≥≠ки та етнопедагог≥ки, прогресивн≥ виховн≥ традиц≥њ гуцульськоњ родини. ѕри складанн≥ програми творчо використано вже набулий досв≥д у ц≥й важлив≥й справ≥.

Ќе залишено поза увагою й принцип ≥сторизму демократиза≠ц≥њ й гуман≥зац≥њ. ќпора на ≥стор≥ю гуцульськоњ родини, батьк≥в≠ськоњ педагог≥ки √уцульщини не маЇ н≥чого сп≥льного з архањза≠ц≥Їю вихованн¤. «розум≥ло, що архањзовувати сучасне родинне вихованн¤, повертаючи його до старовини, не потр≥бно. “а й навр¤д чи це можливо.

 ожна епоха в житт≥ крањни висуваЇ своњ виховн≥ завданн¤. —учасне родинне вихованн¤ гуцул≥в маЇ в≥дпов≥дати новим жит≠тЇвим вимогам ≥ потребам розв'¤занн¤ нових соц≥ально-педа≠гог≥чних проблем. ≤стина ц¤ абсолютна, ¤к ≥ незаперечною Ї необх≥дн≥сть мати автентичну украњнську родинну педагог≥ку на ”крањн≥. ј щоб њњ в≥дродити й дал≥ розвивати, сл≥д актуал≥зувати й творчо осмислити вс≥ найкращ≥ педагог≥чн≥ набутки з минуло≠го, правильно вибрати виховн≥ кроки сучасн≥ з передбаченн¤м оч≥куваних позитивних результат≥в майбутнього.

ћудр≥сть народноњ педагог≥ки кличе шанувати минуле й са≠мов≥ддано трудитись задл¤ майбутньоњ щасливоњ дол≥ наших д≥≠тей ≥ внук≥в. Ќедаром кажуть: "ѕеред минулим Ч зн≥ми капе≠люха, перед майбутн≥м Ч засукай рукави".

ј ще в програм≥ п≥дноситьс¤ державницька ≥де¤, бо ¤к буде самост≥йна, м≥цна й високорозвинена ”крањнська держава, то й св≥тлою буде дол¤ гуцульськоњ родини й в≥дкриЇтьс¤ широкий прост≥р дл¤ застосуванн¤ й розвитку украњнськоњ родинноњ етнопедагог≥ки.

ƒо важливих прикмет програми належить те, що в н≥й про≠блеми родинного вихованн¤ розгл¤даютьс¤ у т≥сному передплетенн≥ з питанн¤ми етнолог≥њ й антрополог≥њ, етнопсихолог≥њ й демограф≥њ, украњнознавства ≥ людинознавства, економ≥ки й до≠моведенн¤, загальноњ, соц≥альноњ ≥ в≥ковоњ педагог≥чноњ психоло≠г≥њ, ф≥з≥олог≥њ, г≥г≥Їни, культуролог≥њ, рел≥г≥Їзнавства, педагог≥ч≠ноњ деонтолог≥њ, родинознавства й дитинознавства, потребами утвердженн¤ здорового способу житт¤ родини.

«а зм≥стом ≥ структурою програма носить покласний харак≠тер. ÷е означаЇ, що батьки одержують широку педагог≥чну ≥н≠формац≥ю стосовно вихованн¤ дитини, ¤ка навчаЇтьс¤ в той час у певному конкретному клас≥.

«ан¤тт¤ у мереж≥ педагог≥чного всеобучу провод¤тьс¤ щом≥≠с¤чно у найзручн≥ш≥ дл¤ батьк≥в дн≥ й час Ч в≥д вересн¤ до травн¤ кожного року. “ривал≥сть зан¤ть Ч не менше одн≥Їњ акаде≠м≥чноњ години з обов'¤зковим збереженн¤м наступност≥ в њх про≠блематиц≥ впродовж усього пер≥оду навчанн¤.

ѕрограму педагог≥чного всеобучу дл¤ тих молодих гуцулок ≥ гуцул≥в, ¤к≥ ще п≥дростають до шлюбу та дл¤ т≥льки що одруже≠них, подамо окремо.

ѕропонована програма призначена дл¤ народних ун≥верси≠тет≥в та лектор≥њв педагог≥чних знань, дл¤ батьк≥в, ¤к≥ мають д≥≠тей шк≥льного в≥ку. ¬она може в певн≥й м≥р≥ реал≥зуватис¤ та≠кож в ≥ндив≥дуальн≥й робот≥ чи п≥д час проведенн¤ масових ви≠ховних заход≥в ≥з батьками Ч батьк≥вських конференц≥й, педа≠гог≥чних читань, вечор≥в запитань ≥ в≥дпов≥дей, а також у педа≠гог≥чн≥й самоосв≥т≥ батьк≥в.

« метою п≥двищенн¤ ефективност≥ зан¤ть варто широко ви≠користовувати лекц≥њ, бес≥ди, батьк≥вськ≥ збори, в≥дкрит≥ уроки, сем≥нари, педагог≥чн≥ практикуми, усн≥ журнали, диспути, об≠м≥н досв≥дом роботи тощо. «а р≥вень ≥ ¤к≥сть зан¤ть в≥дпов≥даЇ дирекц≥¤ м≥сцевоњ шкали. ѕровод¤ть њх найкомпетентн≥ш≥ в про≠фес≥йному в≥дношенн≥ фах≥вц≥ Ч досв≥дчен≥ вчител≥, виховател≥, науковц≥, батьки, кер≥вники шк≥л та орган≥в осв≥ти, пров≥дн≥ спец≥ал≥сти ≥нших галузей знань Ч психологи, л≥кар≥, економ≥с≠ти, юристи, митц≥, украњнознавц≥, духовн≥ особи.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈тнопедагог≥чн≥ основи √уцульськоњ школи
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (3258 прочитано)