ѕол≥толог≥¤ > ™вропейський —оюз

™вропейський —оюз

ѕЋјЌ.

¬ступ.

≤стор≥¤ створенн¤ та розвитку ™вропейського —оюзу.

ќрган≥зац≥йна будова та структура ™вросоюзу.

ћожлив≥сть використанн¤ Ївропейського досв≥ду вкрањнах —Ќƒ.

¬исновок.

Ћ≥тература.

¬—“”ѕ

≈коном≥чн≥ зв'¤зки м≥ж крањнами св≥ту ≥снували завжди, але з поглибленн¤м м≥жнародного под≥лу прац≥ економ≥чний взаЇмозв'¤зок держав стаЇ все б≥льш важливим чинником процесу в≥дтворенн¤, задоволенн¤ сусп≥льних потреб та розвитку св≥тового господарства. Ќа сьогодн≥ обс¤г м≥жнародноњ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ перевищуЇ 11 трлн дол. Ч понад третину сумарного ¬¬ѕ крањн св≥ту. «умовлено це тим, що п≥двищенн¤ ефективност≥ господарськоњ д≥¤льност≥, скороченн¤ сусп≥льних витрат потребують пост≥йного поглибленн¤ спец≥ал≥зац≥њ виробництва при забезпеченн≥ певного р≥вн¤ його концентрац≥њ. ¬насл≥док цих процес≥в в≥дбуваЇтьс¤ становленн¤, розвиток та розширенн¤ м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, формуЇтьс¤ св≥тове господарство ¤к економ≥чна Їдн≥сть, поглиблюЇтьс¤ ≥нтегрован≥сть крањн.

ќсновою м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ Ї насамперед в≥дпов≥дний р≥вень економ≥чного розвитку. “ому найвищого ступен¤ зр≥лост≥ економ≥чна ≥нтеграц≥¤ дос¤гла у груп≥ промислово розвинутих крањн, передус≥м у «ах≥дн≥й ™вроп≥. —аме тут усп≥шно функц≥онуЇ ™вропейський —оюз Ч Їдине поки що об'Їднанн¤ крањн, розвиток ≥нтеграц≥йних процес≥в у ¤кому, посл≥довно пройшовши чотири попередн≥ фази (зона в≥льноњ торг≥вл≥, митний союз, сп≥льний ринок, економ≥чний союз), дозвол¤Ї сьогодн≥ говорити про створенн¤ валютного союзу Ч м≥жнародноњ економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ найвищого ступен¤. ≤, безумовно, етапи формуванн¤, еволюц≥њ ™—, його орган≥зац≥йно-правова побудова, сфери д≥¤льност≥, механ≥зми прийн¤тт¤ р≥шень та забезпеченн¤ њх виконанн¤ Ї ун≥кальним досв≥дом дл¤ будь-¤ких м≥жнародних ≥нтеграц≥йних утворень, дл¤ —Ќƒ також.

ћ≥жнародн≥ економ≥чн≥ зв'¤зки крањн «ах≥дноњ ™вропи завжди вир≥зн¤лись високою ≥нтенсивн≥стю. ” повоЇнн≥ роки тут розвитку виробничоњ кооперац≥њ спри¤ли транснац≥ональн≥ корпорац≥њ (“Ќ ). ” «ах≥дн≥й ™вроп≥ в пер≥од 1946-1958 рр. було розташовано 40% заруб≥жних ф≥л≥ал≥в “Ќ  в обробн≥й промисловост≥, що створило у цьому рег≥он≥ густу мережу м≥ждержавних м≥кроеконом≥чних зв'¤зк≥в. Ќа њх основ≥ стали розвиватис¤ ≥ макроеконом≥чн≥ зв'¤зки, тобто зв'¤зки м≥ж нац≥ональними господарствами ≥ крањнами в ц≥лому. як насл≥док Ч посилилась взаЇмозалежн≥сть промислово розвинутих крањн «ах≥дноњ ™вропи.

≤—“ќ–≤я —“¬ќ–≈ЌЌя “ј –ќ«¬»“ќ  ™¬–ќѕ≈…—№ ќ√ќ —ќё«”

≤нтеграц≥йн≥ процеси п≥дштовхувались високим р≥внем розвитку продуктивних сил, поглибленн¤м спец≥ал≥зац≥њ виробництва в умовах в≥дносно незначних масштаб≥в внутр≥шн≥х ринк≥в крањн «ах≥дноњ ™вропи. Ќеобх≥дно в≥дзначити, що вагомим чинником ≥нтеграц≥йних процес≥в у ™вроп≥ стала ≥ необх≥дн≥сть протид≥њ ц≥лковитому дом≥нуванню —Ўј у св≥товому господарств≥. 1948р. —Ўј виробл¤ли понад 60% сукупноњ продукц≥њ промислово розвинутих крањн, на частку —Ўј припадало близько половини ус≥х довгострокових заруб≥жних кап≥таловкладень ≥ майже 80% ус≥х золотих запас≥в кап≥тал≥стичного св≥ту.  р≥м того, створена п≥сл¤ в≥йни система м≥жнародних валютних та ≥нших економ≥чних в≥дносин, а також мережа м≥жнародних економ≥чних орган≥зац≥й Ч ћ¬‘, ћЅ––, √ј““ Ч були побудован≥ таким чином, щоб зм≥цнити економ≥чне становище ≥ вплив —Ўј, ¤к≥ дом≥нували ≥ у пол≥тичних союзах: в≥д Ќј“ќ до јЌ«ё—. ∆одна крањна «ах≥дноњ ™вропи поодинц≥ не могла бути дл¤ —Ўј р≥вноправним партнером, дл¤ цього потр≥бен був м≥цний ≥ довгостроковий економ≥чний союз, Їдиний господарський прост≥р, ¤кий м≥г би з≥ставитис¤ з нац≥ональним господарством —Ўј.

¬се це ≥ обумовлювало необх≥дн≥сть консол≥дац≥њ зах≥дноЇвропейськоњ економ≥чноњ ел≥ти на власн≥й основ≥. « ц≥Їю метою у рамках утвореноњ 1949 р. –ади ™вропи було зд≥йснено р¤д проект≥в рег≥ональноњ ≥нтеграц≥њ Ч в≥д об'Їднань у межах окремих галузей промисловост≥ до величезних проект≥в зах≥дноЇвропейськоњ федерац≥њ. «а одним з таких проект≥в (Уплан ЎуманаФ) у кв≥тн≥ 1951 р. було п≥дписано ѕаризький догов≥р про заснуванн¤ ™вропейського об'Їднанн¤ вуг≥лл¤ ≥ стал≥ (™ќ¬—) у склад≥ ‘ранц≥њ, ‘–Ќ, ≤тал≥њ, Ѕельг≥њ, Ќ≥дерланд≥в ≥ Ћюксембургу з орган≥зац≥Їю не т≥льки сп≥льного ринку чотирьох продукт≥в г≥рничорудноњ промисловост≥ (вуг≥лл¤, зал≥зна руда, сталь ≥ металобрухт), але й сп≥льного регулюванн¤ обс¤г≥в виробництва ≥ р≥вн¤ ц≥н, ≥нвестиц≥йних програм ≥ рац≥онального використанн¤ робочоњ сили. ÷ей догов≥р набув чинност≥ 1953 р. ™ќ¬— контролювало 60% виплавки стал≥ ≥ 50% видобутку вуг≥лл¤ у «ах≥дн≥й ™вроп≥.

1956 р. в ™ќ¬— виник план перетворенн¤ ц≥Їњ орган≥зац≥њ на зону в≥льноњ торг≥вл≥, але суперечност≥ м≥ж крањнами, особливо м≥ж јнгл≥Їю ≥ ‘ранц≥Їю, призвели до укладенн¤ у березн≥ 1957 р. в –им≥ лише ш≥стьма (з 17) крањнами-членами –имськоњ сепаратноњ угоди про заснуванн¤ ™вропейського сп≥втовариства (™≈—) Ч У—п≥льного ринкуФ Ч з перспективною програмою економ≥чноњ ≥ пол≥тичноњ ≥нтеграц≥њ.  ≥нцевою метою ™≈— було проголошено створенн¤ —получених Ўтат≥в «ах≥дноњ ™вропи. ќдночасно в –им≥ цими ж державами ™≈— було укладено угоду про заснуванн¤ ™вропейського сп≥втовариства з атомноњ енерг≥њ (™вроатом), метою ¤кого було створенн¤ ще одного сп≥льного галузевого ринку, об'Їднанн¤ ресурс≥в атомноњ енерг≥њ та атомноњ промисловост≥. ” цей же час ¬еликобритан≥¤, ¤ка не приЇдналась до ™≈—, орган≥зувала ™вропейську јсоц≥ац≥ю ¬≥льноњ “орг≥вл≥ (™ј¬“) у склад≥ 7-ми крањн.

1967 р. внасл≥док злитт¤ орган≥в управл≥нн¤ ™ќ¬—, ™≈— ≥ ™вроатому утворилась триЇдина ≥нтеграц≥йна орган≥зац≥¤ з оф≥ц≥йною назвою ™вропейськ≥ сп≥втовариства , або ™вропейське сп≥втовариство. 1973 року ¬еликобритан≥¤ ≥ ƒан≥¤ вийшли з ™ј¬“ ≥ приЇднались до ™≈—. ѕортугал≥¤ зробила те саме 1986 р. ѕроте до ™ј¬“ приЇднались ≥нш≥ три крањни, ≥ ц¤ орган≥зац≥¤ знову стала складатис¤ з семи член≥в: јвстр≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, ≤сланд≥њ, Ћ≥хтенштейну, Ќорвег≥њ, Ўвец≥њ та Ўвейцар≥њ. ≤де¤ створенн¤ ™ј¬“ пол¤гала у розвитку торг≥вл≥ м≥ж крањнами, проте без об'Їднанн¤ влади та створенн¤ оф≥ц≥йних ≥нститут≥в, уповноважених вести законодавчу д≥¤льн≥сть, ¤к це зроблено у ™≈—.

1984 р. ™ј¬“ ≥ ™≈— домовились створити Їдиний економ≥чний прост≥р ≥ поширити своЇ сп≥вроб≥тництво на так≥ галуз≥, ¤к економ≥ка, валютна та промислова пол≥тика, досл≥дженн¤ та технолог≥њ, охорона навколишнього середовища, рибальство, виробництво стал≥ та транспорт. ѕри цьому ™ј¬“ отримувала ус≥ п≥льги та торговельн≥ прибутки в≥д членства у ™вропейському сп≥втовариств≥, не беручи однак участ≥ в робот≥ ≥нститут≥в ™—. ÷¤ угода набула чинност≥ 1 с≥чн¤ 1994 р. Ўвейцар≥¤ була Їдиною з крањн-член≥в ™ј¬“, ¤ка не приЇдналась до ц≥Їњ угоди, оск≥льки нац≥ональний референдум Ўвейцар≥њ в≥дхилив њњ. “ри крањни ™ј¬“ Ч јвстр≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤ та Ўвец≥¤ Ч стали повноправними членами ™— у с≥чн≥ 1995 р., припинивши своЇ членство у ™ј¬“. ™вропейський економ≥чний прост≥р, створений ц≥Їю угодою, Ч це б≥льше, н≥ж просто економ≥чна зона; в≥н розповсюджуЇ на крањни-члени ™ј¬“ принцип чотирьох свобод ™— Ч в≥льний рух товар≥в, послуг, кап≥талу ≥ населенн¤.

ќкр≥м перел≥чених ран≥ше крањн, 1973 р. до ™— ув≥йшла ≤рланд≥¤, 1981 р. Ч √рец≥¤, 1986 р. Ч ≤спан≥¤. ≤ до складу сп≥втовариства стало входити 15 крањн.

” своЇму ≥нтеграц≥йному розвитку ™вропейське сп≥втовариство пройшло р¤д еволюц≥йних етап≥в, основою ¤ких була л≥берал≥зац≥¤ торг≥вл≥. –озвиток сп≥вроб≥тництва у межах ™ќ¬— та ™вроатому п≥дштовхнув крањни до зн¤тт¤ ц≥лоњ низки бар'Їр≥в, що перешкоджали розширенню торг≥вл≥ м≥ж ними, а також проведенню пол≥тики гармон≥зац≥њ регулюванн¤ зовн≥шньоторговельноњ д≥¤льност≥. Ѕуло створено митний союз. ” пер≥од 1958-1969 рр. формувавс¤ сп≥льний ринок. ћито у взаЇмн≥й торг≥вл≥ крањн-член≥в поступово знижувалось, уже 1962 р. були в основному л≥кв≥дован≥ к≥льк≥сн≥ обмеженн¤ товарообм≥ну, одночасно нац≥ональн≥ митн≥ тарифи зам≥нювались Їдиним тарифом. ™диний тариф члени —п≥втовариства почали застосовувати з 1 липн¤ 1968р. з одночасним усуненн¤м мита у ™—.

” цей же пер≥од в межах У—п≥льного ринкуФ зд≥йснювавс¤ процес формуванн¤ сп≥льноњ с≥льськогосподарськоњ пол≥тики, прийн¤тоњ п≥д тиском ‘ранц≥њ, зац≥кавленоњ у розширенн≥ збуту своЇњ с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ у самому —п≥втовариств≥: були введен≥ Їдин≥ ц≥ни ≥ правила регулюванн¤ ринк≥в основних с≥льськогосподарських товар≥в, а також створений протекц≥он≥стський механ≥зм торг≥вл≥ з трет≥ми крањнами.

—п≥льна митно-тарифна пол≥тика забезпечила утворенн¤ у 1970-х роках власних кошт≥в —п≥втовариства, головним чином за рахунок надходжень в≥д митних виплат ≥ компенсац≥йних збор≥в, що ст¤гувались при ≥мпорт≥ товар≥в з трет≥х крањн.

” 70-т≥ роки новий етап Ќ“– обумовив необх≥дн≥сть розробки ≥ сп≥льноњ пол≥тики структурноњ перебудови економ≥ки в —п≥втовариств≥ Ч крањни-члени об'Їднали своњ зусилл¤ дл¤ подоланн¤ технолог≥чного в≥дставанн¤ в≥д —Ўј та япон≥њ. Ќа цей час у р¤д≥ галузей промисловост≥ велик≥ американськ≥ та ¤понськ≥ ф≥рми за рахунок технолог≥чноњ переваги та скороченн¤ витрат наст≥льки поширились в економ≥ц≥ ™вропейського —п≥втовариства , що почали виштовхувати з ринку нац≥ональних виробник≥в та диктувати своњ умови. ўоб протисто¤ти цьому, було вир≥шено в≥д≥йти в≥д дом≥нуванн¤ Їдиноњ с≥льськогосподарськоњ пол≥тики на користь вир≥шенн¤ ≥нших економ≥чних та соц≥альних проблем.  оло сфер ≥нтеграц≥њ розширилось. «окрема, крањни об'Їднали зусилл¤ на широкомасштабних наукових та технолог≥чних досл≥дженн¤х, почалось формуванн¤ сп≥льноњ ≥ндустр≥альноњ пол≥тики. «а рахунок цих заход≥в ситуац≥ю вдалось переломити.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ™вропейський —оюз
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8703 прочитано)