ѕол≥толог≥¤ > ѕроблема взаЇмов≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки, ф≥лософський аспект

ѕроблема взаЇмов≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки, ф≥лософський аспект

ѕлан

¬ступ

—утн≥сть структура та функц≥њ пол≥тичноњ системи

ƒержава Ч базовий ≥нститут пол≥тичноњ системи та нац≥ональноњ економ≥ки

≈коном≥чний зм≥ст власност≥ та вплив пол≥тичноњ системи на формуванн¤ тип≥в власност≥

ѕол≥тика та њњ роль в економ≥чному житт≥

ќснова пол≥тики Ц економ≥чна теор≥¤

Ќапр¤ми ≥ пр≥оритети економ≥чноњ пол≥тики

—писок використаноњ л≥тератури

¬ступ

ѕол≥тику розгл¤дають у широкому ≥ вузькому значенн¤х сло≠ва. ” широкому значенн≥ пол≥тика охоплюЇ пол≥тичн≥ в≥дносини, пол≥≠тичну орган≥зац≥ю (систему) ≥ пол≥тичну ≥деолог≥ю ¤к певну Їдн≥сть. ” вузькому значенн≥ пол≥тика Ї практичною д≥¤льн≥стю держави.

—усп≥льна система охоплюЇ три п≥дсистеми (соц≥ально-культурну, пол≥тико-адм≥н≥стративну ≥ економ≥чну, або господарську). ј це означаЇ, що держава зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть у кожн≥й з них. Ќас же ц≥кавить госпо≠дарська система ≥ економ≥чна пол≥тика, що зд≥йснюютьс¤ державою.

≈коном≥чна пол≥тика ¤вл¤Ї собою ц≥л≥, напр¤ми, шл¤хи, методи, важел≥ розвитку економ≥ки, що визначен≥ суб'Їктами влади.

ѕол≥тика Ч важливий компонент життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства. «а своЇю природою вона пронизуЇ вс≥ сфери сусп≥льного житт¤. як соц≥альне ¤вище пол≥тика носить в≥дносно самост≥йний характер, ≥ њњ розвиток в≥дбуваЇтьс¤ на основ≥ своњх власних об'Їктивних законом≥рностей. јле сутн≥сний анал≥з цього соц≥ального ¤вища не може бути повним ≥ зрозум≥лим без ви¤вленн¤ його взаЇмод≥њ з ≥ншими ¤вищами ≥ процесами пол≥тичного простору сусп≥льного житт¤. ѕ≥знанн¤ пол≥тики ¤к п≥дсистеми сусп≥льних в≥дносин можливе лише ¤к "момент" ≥стор≥њ, еволюц≥њ та розвитку соц≥альноњ системи в ц≥лому.

ќтже, пол≥тична система ¤к одна ≥з частин або п≥дсистем соц≥альноњ системи даЇ змогу ви¤вити меж≥ пол≥тики та пол≥тичних в≥дносин, њхн≥ елементи та взаЇмозв'¤зок м≥ж ними, функц≥њ та ≥н. “обто пон¤тт¤ пол≥тичноњ системи даЇ можлив≥сть розкрити ц≥л≥сн≥сть, динам≥зм ≥ структуру пол≥тичного житт¤, його ¤к≥сн≥ характеристики, що визначаютьс¤ насамперед м≥сцем ≥ роллю самоњ пол≥тики у сусп≥льств≥.

Ќа думку ћ. ¬ебера, коли мова йде про пол≥тику, то це пон¤тт¤ сл≥д пов'¤зувати передовс≥м з владою ≥ державою. ¬≥н п≥дкреслював, що пол≥тика означаЇ прагненн¤ до участ≥ у влад≥ або до ви¤вленн¤ впливу на розпод≥л влади або м≥ж державами, або всередин≥ держави м≥ж групами людей, над≥лених владою. “акож суттЇве м≥сце займаЇ проблема взаЇмов≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки.

—утн≥сть структура та функц≥њ пол≥тичноњ системи

—истема Ч це певна к≥льк≥сть взаЇмопов'¤заних елемент≥в, що утворюють ст≥йку ц≥л≥сн≥сть, мають певн≥ ≥нтегративн≥ особливост≥ та внутр≥шн≥ законом≥рност≥, властив≥ саме ц≥й сп≥льност≥. Ѕудь-¤ка система характеризуЇтьс¤ також ст≥йкими зв'¤зками елемент≥в, ¤к≥ дос¤гаютьс¤ внасл≥док структурного упор¤дкуванн¤ њњ частин. ¬ажливою рисою системи Ї њњ ц≥леспр¤мований функц≥ональний стан.

як складна, саморегульована система, сусп≥льство маЇ к≥лька п≥дсистем: економ≥чну, пол≥тичну, соц≥альну, духовну тощо.  ожна у своњй сфер≥ виступаЇ окремо ≥ маЇ своњ п≥дсистеми, в≥дпов≥дне м≥сце та роль у сусп≥льному житт≥.

як одна з форм соц≥ального руху матер≥њ, пол≥тична система т≥сно пов'¤зана з особливою формою д≥¤льност≥ людей Ч пол≥тикою. Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших систем сусп≥льного житт¤, пол≥тична система маЇ р¤д особливостей: вона бере участь у розв'¤занн≥ таких загальносоц≥альних завдань, ¤к ≥нтеграц≥¤ сусп≥льства, розпод≥л у ньому матер≥альних ≥ духовних ц≥нностей; монопол≥¤ на державний примус у масштабах всього сусп≥льства ≥ використанн¤ дл¤ цього спец≥ального апарату; маЇ досить складну внутр≥шню будову, що включаЇ р≥зноман≥тн≥ пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, принципи, норми, механ≥зми комун≥кац≥й, ¤к≥ забезпечують пр¤мий ≥ зворотний зв'¤зок соц≥альних груп ≥ член≥в сусп≥льства з пол≥тичною владою. ѕол≥тична система маЇ монопол≥ю на зд≥йсненн¤ влади.

ѕол≥тична влада торкаЇтьс¤ ≥нтерес≥в великих мас людей, певних соц≥альних груп, що причетн≥ до кер≥вництва сусп≥льством ≥ займають пан≥вн≥ позиц≥њ в економ≥чному житт≥. ÷е кер≥вництво Ї загальнообов'¤зковим ≥ зд≥йснюЇтьс¤ ¤к при безпосередн≥й участ≥ дом≥нуючих у сусп≥льств≥ соц≥альних сил, так ≥ через сусп≥льно-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ та рухи, пол≥тичн≥ групи та њхн≥х л≥дер≥в. ќзнакою пол≥тичноњ влади Ї на¤вн≥сть особливоњ групи, специф≥чного прошарку людей, ¤к≥ профес≥йно зайн¤т≥ управл≥нн¤м.

—учасне наукове знанн¤ про пол≥тичн≥ системи под≥л¤Їтьс¤.на два п≥дходи. ¬ першому з них пол≥тична система подаЇтьс¤ ¤к теоретичний, ≥деальний конструкт, ¤кий даЇ змогу ви¤вл¤ти ≥ описувати системн≥ властивост≥ р≥зних пол≥тичних ¤вищ. ѕри такому п≥дход≥ пол≥тична система розгл¤даЇтьс¤ не ¤к в≥дображенн¤ пол≥тичноњ д≥йсност≥, а ¤к зас≥б (≥нструмент) системного анал≥зу пол≥тики. ¬ такому значенн≥ пон¤тт¤ "пол≥тична система" може застосовуватис¤ дл¤ анал≥зу будь-¤кого в≥дносно ц≥л≥сного ≥ самост≥йного пол≥тичного утворенн¤:

держави, парт≥њ, профсп≥лки, громадсько-пол≥тичного руху та ≥н., кожне з ¤ких можна розгл¤дати ¤к специф≥чну пол≥тичну систему.

” другому б≥льш конкретному тлумаченн≥ пон¤тт¤ "пол≥тична система" визначаЇ реальний складний механ≥зм формуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ владних в≥дносин у сусп≥льств≥. ÷ей механ≥зм включаЇ: пол≥тичну д≥¤льн≥сть ≥ пол≥тичн≥ в≥дносини м≥ж р≥зними пол≥тичними суб'Їктами (групи та ≥ндив≥ди); пол≥тичну орган≥зац≥ю, до ¤коњ вход¤ть держави, парт≥њ, пол≥тичн≥ асоц≥ац≥њ, пол≥тичн≥ й правов≥ норми, пол≥тична св≥дом≥сть ≥ пол≥тична культура та ≥н.

—пираючись на ц≥ п≥дходи, при анал≥з≥ пол≥тичних систем р≥зних сусп≥льств сл≥д враховувати ¤к системн≥ властивост≥ р≥зних пол≥тичних ¤вищ, так ≥ стал≥ взаЇмозв'¤зки м≥ж ними. ј саме: ≥нвайромен-тальн≥ (взаЇмозв'¤зок середовища ≥ системи); ≥нституц≥ональн≥ (орган≥зац≥йн≥ властивост≥ елемент≥в системи Ч держава, парт≥њ, громадськ≥ орган≥зац≥њ, масов≥ об'Їднанн¤, ¤к≥ беруть участь у пол≥тичному житт≥);

регул¤тивн≥ (правов≥ ≥ пол≥тичн≥ норми ¤к нормативн≥ основи д≥¤льност≥ ≥нститут≥в системи); комун≥кативн≥ (внутр≥шн≥ системн≥ властивост≥ ≥ зв'¤зки та в≥дносини); функц≥ональн≥ (пол≥тичний режим ≥ процес, що складаютьс¤ в результат≥ д≥¤льност≥ з елемент≥в системи);

культурно-творч≥ й ≥деолог≥чн≥ (пол≥тична культура ≥ св≥дом≥сть); ро-льов≥ (призначенн¤ пол≥тичноњ системи ¤к ц≥лого у сусп≥льному житт≥ окремоњ крањни ≥ на м≥жнародн≥й арен≥, а також роль окремих елемент≥в пол≥тичноњ системи).

ќтже, пол≥тична система становить складне ≥ специф≥чне ¤вище в життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства, з внутр≥шньо орган≥зованими зв'¤зками ≥ властивост¤ми елемент≥в. ѓњ можна визначити ¤к системну сукупн≥сть пол≥тичних в≥дносин, правових ≥ пол≥тичних норм, ≥нститут≥в, ≥дей, пов'¤заних ≥з формуванн¤м, зд≥йсненн¤м влади та управл≥нн¤м сусп≥льством.

јнал≥з пол≥тичноњ системи даЇ змогу розкрити њњ структуру. ÷е Ч внутр≥шн¤ орган≥зац≥¤ ц≥л≥сноњ системи ¤к специф≥чного способу взаЇмозв'¤зку ≥ взаЇмод≥њ компонент≥в, що њњ утворюють; ст≥йка впор¤дкован≥сть елемент≥в; законом≥рн≥ зв'¤зки м≥ж елементами. —труктура даЇ змогу зрозум≥ти, ¤ким чином орган≥зоване системне ц≥ле.

ѕершим фундаментальним елементом пол≥тичноњ системи сусп≥льства Ї пол≥тичн≥ в≥дносини м≥ж ≥ндив≥дами, соц≥альними та етн≥чними групами, нац≥¤ми, державами, державою ≥ громад¤нами, громад¤нами ≥ њх орган≥зац≥¤ми щодо влади, вироблен¤ ≥ зд≥йсненн¤ пол≥тики. “ут пол≥тична д≥¤льн≥сть виступаЇ формою функц≥онуванн¤ пол≥тичних в≥дносин. ¬она Ї усв≥домленою, ц≥леспр¤мованою д≥¤льн≥стю соц≥альних суб'Їкт≥в з реал≥зац≥њ своњх пол≥тичних ≥нтерес≥в в конкретн≥й пол≥тичн≥й д≥¤льност≥ людей, њх соц≥альних груп, громадсько-пол≥тичних об'Їднань.

ѕол≥тична д≥¤льн≥сть розпочинаЇтьс¤ з виникненн¤ того або ≥ншого ≥нтересу ≥ завершуЇтьс¤ його реал≥зац≥Їю, тобто практичним результатом.

ќдним з центральних елемент≥в пол≥тичних в≥дносин ≥ пол≥тичноњ д≥¤льност≥ Ї пол≥тичн≥ рол≥. јнал≥з показуЇ, що ¤кою б стаб≥льною не була система, пол≥тичн≥ рол≥ њњ суб'Їкт≥в завжди в динам≥ц≥.

ѕол≥тичн≥ в≥дносини тим стаб≥льн≥ш≥, чим ч≥тк≥ше будуть визначен≥ ≥ закр≥плен≥ в законах та нормах (правових, пол≥тичних, моральних) рол≥, тобто коло прав, обов'¤зк≥в ≥ в≥дпов≥дальност≥ суб'Їкт≥в пол≥тичноњ системи. “ому найважлив≥ше пол≥тичне д≥¤нн¤ складаЇтьс¤ з утворенн¤, зм≥цненн¤ ≥ виконанн¤ ролей, пов'¤заних з поЇднанн¤м елемент≥в пол≥тичноњ системи з певними в≥дносинами. “ак≥ рол≥ Ч рол≥ формуванн¤ пол≥тичноњ системи та њњ функц≥онуванн¤ Ч в≥д≥грають "оф≥си", сукупн≥сть оф≥с≥в, у даному раз≥ маЇтьс¤ на уваз≥ система орган≥в ≥ посад державних, парт≥йних ≥ громадських орган≥зац≥й.

” зв'¤зку з цим стрижневим елементом пол≥тичноњ системи виступаЇ пол≥тична органзац≥¤ сусп≥льства, що включаЇ: державу та њњ установи, пол≥тичн≥ парт≥њ, громадсько-пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ ≥ рухи, трудов≥ колективи з своњми органами самовр¤дуванн¤.

¬ажливим елементом пол≥тичноњ системи Ї пол≥тична св≥дом≥сть ¤к нев≥д'Їмний компонент пол≥тичноњ д≥¤льност≥ людей. ¬она ¤вл¤Ї собою в≥дображенн¤ пол≥тичного житт¤ сусп≥льства в ≥де¤х, погл¤дах, у¤вленн¤х, традиц≥¤х, соц≥ально-пол≥тичних почутт¤х людини, соц≥альноњ групи, нац≥њ, народу. ѕол≥тична св≥дом≥сть Ч це розум≥нн¤ сусп≥льством самого себе ¤к пол≥тичноњ ц≥л≥сност≥; в реальному житт≥ вона виступаЇ ¤к сукупн≥сть в≥дпов≥дних знань ≥ оц≥нок.

«начну роль у пол≥тичн≥й систем≥ в≥д≥граЇ пол≥тична культура, ¤ка характеризуЇ ¤к≥сний стан пол≥тичних в≥дносин ≥ д≥¤льност≥ в сусп≥льств≥, а також розкриваЇ ступ≥нь соц≥ально-культурного розвитку людини та м≥ру њњ активност≥ у перетворенн≥ пол≥тичноњ д≥йсност≥.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблема взаЇмов≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки, ф≥лософський аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4834 прочитано)