ѕол≥толог≥¤ > ѕроблема взаЇмов≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки, ф≥лософський аспект

÷е дасть можлив≥сть ¤к≥сно зм≥нити економ≥ку, р≥шуче спр¤му≠вати њњ на задоволенн¤ потреб людей.

¬ажливе м≥сце в цьому процес≥ належить структурн≥й перебу≠дов≥ економ≥ки. јдже нин≥шн¤ структура господарства в наш≥й крањн≥ в основному склалас¤ ще в роки, коли ”крањна була складовою Їди≠ного народногосподарського комплексу колишнього –ад¤нського —оюзу з в≥дпов≥дною спец≥ал≥зац≥Їю. ¬она безнад≥йно застар≥ла, не≠ефективна, не працюЇ повною м≥рою на людськ≥ потреби. «м≥ни, що вносилис¤ свого часу, були частковими, некомплексними, недокор≥нними. ¬ результат≥ в економ≥ц≥ ”крањни переважають кап≥талом≥стк≥, насамперед добувн≥ та ресурсом≥стк≥ галуз≥. ¬одночас частка галу≠зей, в≥д ¤ких залежать прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу ≥ усп≥шне розв'¤занн¤ соц≥альних завдань, незначна.

Ќастав час, коли необх≥дно серйозно переосмислити дос¤гнут≥ рубеж≥ сусп≥льного розвитку, по-новому оц≥нити подальш≥ перспек≠тиви. ≈коном≥ка, вс≥ њњ галуз≥ та п≥дгалуз≥ мають не т≥льки в≥дпов≥да≠ти сучасному р≥вню розвитку науки ≥ техн≥ки, а й працювати на задо≠воленн¤ всього р≥зноман≥тт¤ сучасних потреб кожноњ людини, кож≠ноњ с≥м'њ, сусп≥льства в ц≥лому.

¬исновки

—усп≥льна система охоплюЇ три п≥дсистеми (соц≥ально-культурну, пол≥тико-адм≥н≥стративну ≥ економ≥чну, або господарську). ј це означаЇ, що держава зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть у кожн≥й з них. Ќас же ц≥кавить госпо≠дарська система ≥ економ≥чна пол≥тика, що зд≥йснюютьс¤ державою.

≈коном≥чна пол≥тика ¤вл¤Ї собою ц≥л≥, напр¤ми, шл¤хи, методи, важел≥ розвитку економ≥ки, що визначен≥ суб'Їктами влади.

¬ироблена економ≥чна пол≥тика передбачаЇ вир≥шенн¤ двох зав≠дань:

1) головн≥ ц≥л≥, на дос¤гненн¤ ¤ких зор≥Їнтований розвиток на≠родного господарства;

2) засоби, ¤к≥ треба моб≥л≥зувати дл¤ дос¤гненн¤ поставлених ц≥лей.

ѕол≥тика активно втручаЇтьс¤ в сусп≥льне житт¤ ≥ може впливати на економ≥чний прогрес у трьох напр¤мах:

Х спри¤ти його розвитку;

Х стримувати сусп≥льний прогрес, у тому числ≥ економ≥чний роз≠виток;

Х суперечливо д≥¤ти на економ≥чний прогрес, прискорюючи його в одному напр¤м≥ ≥ стримуючи в ≥ншому.

Ћюдство завжди намагалось д≥знатись, за ¤ких умов пол≥тика стаЇ руш≥йною силою розвитку економ≥ки.

≤сторичний досв≥д переконуЇ, що пол≥тика стаЇ руш≥йною силою розвитку сусп≥льства ≥ людини, ¤кщо вона науково обгрунто≠вана. “акою Ї пол≥тика, що грунтуЇтьс¤ на об'Їктивно д≥ючих зако≠нах, враховуЇ р≥зноман≥тн≥ ≥нтереси сусп≥льства, передбачаЇ багатовар≥антн≥сть р≥шень ≥ свободу вибору.

якщо ж пол≥тика засновуЇтьс¤ на спотворен≥й теор≥њ, ¤ка не ви≠ходить з об'Їктивних закон≥в ≥ вс≥Їњ сукупност≥ ≥нтерес≥в сусп≥льства, п≥дпор¤дковуЇ одн≥ ≥нтереси ≥ншим, вона Ї ненауковою. ¬она обез≠зброюЇ людину, робить њњ цин≥чною ≥ байдужою або фанатичною ≥ деспотичною. “ака пол≥тика веде сусп≥льство до кризових ¤вищ, а то й регресу. ÷е стосуЇтьс¤ й економ≥чноњ пол≥тики.

ѕерех≥д економ≥ки ”крањни до ринку можливий лише зав≠д¤ки використанню реальних причинно-насл≥дкових зв'¤зк≥в у економ≥чному житт≥, врахуванню ≥нтерес≥в ус≥х господарюю≠чих суб'Їкт≥в, тобто завд¤ки пол≥тиц≥, побудован≥й на науков≥й теор≥њ та адекватно трансформован≥й у господарському ме≠хан≥зм≥.

Ќаукова об'Їктивн≥сть у пол≥тиц≥ потребуЇ врахуванн¤ прита≠манних сусп≥льству суперечностей ≥ труднощ≥в. Ѕ≥льше того, еко≠ном≥чн≥ закони д≥ють ¤к тенденц≥њ. ‘орми њхнього ви¤ву не одно≠значн≥ й можуть зм≥нюватис¤ п≥д впливом р≥зних обставин. ƒуже важливо в практиц≥ сусп≥льного господарюванн¤ на кожному етап≥ розвитку сусп≥льства вм≥ти користуватис¤ науковим знанн¤м за≠кон≥в, ураховувати њхню д≥ю, ч≥тко визначати роль ≥ м≥сце суб'Їктив≠ного чинника.

” кожний пер≥од часу важливо визначити конкретн≥ напр¤≠ми економ≥чноњ пол≥тики, њхн≥й зм≥ст, пол≥тичну значим≥сть. ¬иб≥р њх не може бути дов≥льним. Ќа кожному етап≥ розвитку сусп≥льства в≥н визначаЇтьс¤ р≥внем розвитку продуктивних сил ≥ виробничих в≥дно≠син, конкретними ≥сторичними умовами, ситуац≥Їю в св≥т≥.

ќдним з найважлив≥ших завдань держави ≥ Ї врахуванн¤ в прак≠тичн≥й д≥¤льност≥ головних особливостей кожного етапу розвитку крањ≠ни. “≥льки на таких засадах можна забезпечити глибоку наукову обгрун≠тован≥сть ≥ реал≥зм принципових настанов у галуз≥ економ≥ки, гуман≥зм ц≥лей, наступн≥сть у розв'¤занн≥ соц≥ально-економ≥чних завдань.

Ќапр¤ми економ≥чноњ пол≥тики р≥зноман≥тн≥ за зм≥стом та пол≥≠тичною значим≥стю, њх можна класиф≥кувати так: за сферами економ≥чного житт¤ (промислов≥сть, с≥льське гос≠подарство, буд≥вництво, транспорт, зв'¤зок, торг≥вл¤ тощо); за часом д≥њ (довго-, середньо- та короткостроков≥); пол≥тичною та соц≥ально-економ≥чною значим≥стю.

ѕр≥оритетний п≥дх≥д до економ≥ки Ч це завжди пол≥тичний, стра≠тег≥чний п≥дх≥д. ѕр≥оритети мають визначатис¤ на основ≥ ≥нтерес≥в ≥ зд≥йснюватис¤ через них. ¬они мус¤ть спри¤ти науковому передба≠ченню майбутнього стану розвитку економ≥ки, його структури, впливу на соц≥альну сферу, людину, природу. ” свою чергу, на ц≥й основ≥ можна прогнозувати реальн≥ суперечност≥ та шл¤хи ≥ способи вир≥≠шенн¤ њх. ” такий спос≥б економ≥чна пол≥тика, побудована на нау≠ков≥й теор≥њ, перетворюЇтьс¤ на чинник сусп≥льного прогресу.

—писок використаноњ л≥тератури

1. јндреев —.—. ѕолитические системы и политическа¤ организаци¤ общества // —оциально-политические науки. Ч 1992. Ч є 1.

2. јристотель. ѕолитика. —оч. в 4 т. Ч ћ., 1983. Ч “. 4. Ч  н. 4, 5, 6.

3. ¬ебер ћ. ѕолитика как призвание и професи¤. »збранные произведени¤. Ч ћ., 1990. Ч —. 644-707.

4. Ћузан Ќ.ј. ѕолитическа¤ жизнь общества: вопросы теории. Ч  ., 1989. - —. 47-96.

5. Ћузан 0.0. ѕол≥тика ≥ сусп≥льство // ѕол≥толог≥чн≥ читанн¤. Ч 1993. -є 1.

6. ѕойченко ј.ћ. ѕол≥тика: теор≥¤ ≥ технолог≥њ. Ч  ., 1996. Ч —. 5-36.

7. ѕол≥тичн≥ структури та процеси в сучасн≥й ”крањн≥. Ч  ., 1995. Ч —. 7-321.

8. –¤бов —.√. ѕол≥толог≥чна теор≥¤ держави. Ч  ., 1996. Ч —. 11-21;

45-69.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕроблема взаЇмов≥дношенн¤ пол≥тики та економ≥ки, ф≥лософський аспект
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (4834 прочитано)