ѕравознавство > ѕравознавство, загальна терм≥нолог≥¤
ёр факти це конкретн≥ життЇв≥ обставини, з ¤кими норми права повТ¤зують виникненн¤, зм≥ну або припиненн¤ правов≥дносин «а юридичними насл≥дками правоутворююч≥ Ц на основ≥ ¤ких субТЇкти набувають певних прав та обовТ¤зк≥в (при дос¤гненн≥ певного в≥ку Ц право брати участь у виборах депутат≥в); правозм≥нююч≥ Ц що т¤гнуть за собою зб≥льшенн¤ або зменшенн¤ обс¤гу певних прав чи обовТ¤зк≥в правоприпин¤юч≥ Ц що л≥кв≥дують певн≥ права ≥ обовТ¤зки, нос≥Їм ¤ких субТЇкт був до виникненн¤ цих факт≥в «а складом прост≥ Ц що складаютьс¤ з одного факту, ¤кого досить дл¤ настанн¤ юридичних насл≥дк≥в складн≥ Ц що ¤вл¤ють собою певну сукупн≥сть окремих факт≥в, необх≥дних дл¤ настанн¤ юридичних насл≥дк≥в «а тривал≥стю у час≥ одноактн≥ Ц що складаютьс¤ з одноразового акту њх ви¤вленн¤ (куп≥вл¤ квитка, що даЇ право на проњзд); триваюч≥ (або юридичн≥ стани) Ц тривала у час≥ ознака (перебуванн¤ у шлюб≥) под≥њ Ц в≥дбуваютьс¤ незалежно в≥д вол≥ субТЇкт≥в (стих≥йне лихо «а в≥дношенн¤м до вол≥ субТЇкт≥в д≥њ Ц в≥дбуваютьс¤ по вол≥ субТЇкта:правом≥рн≥ Ц в≥дпов≥дають вимогам норм права;протиправн≥ Ц не в≥дпов≥дають вимогам правових норм. ѕравом≥рна повед≥нка ѕравом≥рне поводженн¤ - це д≥¤нн¤ суб'Їкт≥в, що в≥дпов≥даЇ нормам права ≥ соц≥ально корисним ц≥л¤м. ќзнаки правом≥рного поводженн¤: - знаходитьс¤ у встановлених законодавством рамках (формальний аспект); - соц≥ально корисно, не суперечить сусп≥льним ≥нтересам ≥ ц≥л¤м, що складаЇ його об'Їктивну сторону (зм≥стовний аспект); - Ї усв≥домленим, що складаЇ його суб'Їктивну сторону. ѕравом≥рне поводженн¤ по ступен≥ соц≥альноњ значимост≥ п≥дрозд≥л¤Їтьс¤: 1) на необх≥дне (служба в арм≥њ); 2) бажане (наукова ≥ художн¤ творч≥сть); 3) припустиме (в≥дправленн¤ рел≥г≥йних культ≥в). Ќайб≥льш поширена класиф≥кац≥¤ правом≥рного поводженн¤ в залежност≥ в≥д його мотив≥в (суб'Їктивноњ сторони), в≥дпов≥дно до ¤ких воно п≥дрозд≥л¤Їтьс¤: 1) на соц≥ально-активне (це вища форма правом≥рного поводженн¤, що виражаЇтьс¤ у високому р≥вн≥ правосв≥домост≥ ≥ правовоњ культури, в≥дпов≥дальност≥ ≥ добров≥льност≥. “ут суб'Їкт д≥Ї не через страх перед покаранн¤м ≥ не через заохоченн¤, а на основ≥ переконанн¤ в необх≥дност≥ ≥ доц≥льност≥ правом≥рного поводженн¤. ÷ей вид поводженн¤ найб≥льше соц≥ально значимо, тому що зв'¤заний з реал≥зац≥Їю не т≥льки особистого, але ≥ сусп≥льного ≥нтересу, з боротьбою за реальне твердженн¤ в житт≥ принцип≥в права, законност≥, пор¤дку); 2) конформ≥стське (це д≥¤нн¤, засноване на п≥дпор¤дкуванн≥ правовим розпор¤дженн¤м без њх глибокого ≥ всеб≥чного усв≥домленн¤, без високоњ правовоњ активност≥); 3) марг≥нальне (це д≥¤нн¤, що теж в≥дпов≥даЇ правовим розпор¤дженн¤м, але в≥дбуваЇтьс¤ п≥д впливом державного примуса, через страх перед покаранн¤м ѕравопорушенн¤ сусп≥льно шк≥дливий, протиправний вчинок, зд≥йсненн¤ ¤кого передбачаЇ юридичну в≥дпов≥дальн≥сть субТЇктом його Ї дел≥ктоздатна особа необх≥дною ознакою субТЇктивноњ сторони Ї вина в форм≥ умислу чи необережност≥ обТЇктивна сторона правопорушенн¤ в≥дпов≥даЇ на запитанн¤, ¤ким саме чином скоЇно правопорушенн¤ оюЇкт-сусп≥льн≥ ц≥нност≥ «а ступенем сусп≥льноњ небезпеки: злочини провини «а належн≥стю норм права, ¤к≥ порушуютьс¤, до в≥дпов≥дних галузей права «а клом ос≥б: особов≥ колективн≥ «а характером правових припис≥в:нормативно-правов≥, дисципл≥нарн≥ ÷ив≥льн≥ провини Ц це сусп≥льно небезпечн≥ порушенн¤ майнових ≥ повТ¤заних з ними особистих в≥дносин, ¤к≥ регулюютьс¤ нормами цив≥льного, трудового, с≥мейного, ф≥нансового, аграрного права јдм≥н≥стративн≥ провини Ц це сусп≥льно небезпечн≥ вчинки, ¤к≥ пос¤гають на громадський або державний пор¤док ƒисципл≥нарн≥ провини Ц це сусп≥льно небезпечн≥ вчинки, ¤к≥ запод≥юють шкоду внутр≥шньому пор¤дку д≥¤льност≥ п≥дприЇмств —клад правопорушенн¤ це сукупн≥сть передбачених у закон≥ ознак, при на¤вност≥ ¤ких д≥¤нн¤ визнаЇтьс¤ правопорушенн¤м. Ї об'Їкт, суб'Їкт, об'Їктивний та суб'Їктивний боки правопорушенн¤. ќб'Їкт правопорушенн¤ - це т≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ охорон¤ютьс¤ правом ≥ на ¤к≥ дане правопорушенн¤ пос¤гаЇ —уб 'Їкт правопорушенн¤ - це особа, ¤ка вчинила право≠порушенн¤ ќб 'Їктивний б≥к правопорушенн¤ - це зовн≥шнЇ виражен≠н¤ протиправного д≥¤нн¤, те, ¤к воно ви¤вилось у реальн≥й д≥йсност≥ —уб'Їктивний б≥к правопорушенн¤ характеризуЇ внут≠р≥шнЇ психолог≥чне ставленн¤ суб'Їкта до вчиненого проти≠правного д≥¤нн¤ та його насл≥дк≥в ѕричини правопорушень егоњстичне, егоцентристське ставленн¤ до сусп≥льства, за ¤кого усв≥домост≥ ≥ндив≥да превалюЇ бистий ≥нтерес на шкоду
≥нтересам ≥нших людей, нехтуванн¤ цих ≥нших ≥нтерес≥в ≥
намаганн¤ будь-¤кою ц≥ною задовольнити св≥й особистий ≥нтерес
(особливо при вчиненн≥ корисливих злочин≥в);десоц≥ал≥зац≥¤, де≥деолог≥зац≥¤ ≥ аморал≥зац≥¤кремих≥ндив≥дуум≥в,що зв'¤зан≥ з небажанн¤м рахуватис¤ (зважати) з сусп≥льниминастановленн¤ми (особливо при вчиненн≥ злочин≥в проти
громадськоњ безпеки та громадського пор¤дку);матер≥ально-побутов≥ злигодн≥ та неспри¤тливийзб≥гособистихнегод;психосоматичний стан, що в≥дхил¤Їтьс¤ в≥д норми, - сп'¤н≥нн¤,недостатн¤ розвинен≥сть;неадекватне реагуванн¤ на факти та обставини соц≥альногосередовища;пол≥тичне хибн≥ (помилков≥) у¤вленн¤, що склалис¤ п≥д впливом
пропагандистських стереотип≥в минулого ≥ неадекватного
витлумаченн¤ негативних ¤вищ д≥йсност≥ –етроспективна в≥дпов≥дальн≥сть пол¤гаЇ в закр≥пленому у закон≥ обоЇ '¤зку правопоруш≠ника перетерп≥ти з боку держави певн≥ негативн≥ насл≥дки (санкц≥њ) за скоЇне ним правопорушенн¤ ќсновними ознаками ретроспективноњ юридичноњ в≥дпо≠в≥дальност≥ Ї те, що вона за своЇю сутн≥стю Ї негативною реакц≥Їю держави на скоЇне правопорушенн¤;Х забезпечуЇтьс¤ до застосуванн¤ державним примусом;Х застосовуЇтьс¤ лише до суб'Їкт≥в, ¤к≥ винн≥ у вчиненн≥ конкретного правопорушенн¤;÷≥л≥-компенсац≥¤ , проф≥лактика, покаранн¤ ћета та принципи ё¬ . ёридична в≥дпов≥дальн≥сть характеризуЇтьс¤ множинн≥стю ц≥лей, њњ ц≥л¤ми Ї:1) правоохорона, тобто охорона в≥д будь-¤ких пос¤гань:прав та свобод людини ≥ громад¤нина, ¤к≥ закр≥плен≥ онституц≥Їю крањни;прав та охоронюваних аконом ≥нтерес≥в п≥дприЇмств,установ, орган≥зац≥й, незалежно в≥д форм власност≥; - прав та ≤нших ц≥нностей, що характеризують громад¤нське сусп≥льство ≥ державу, ¤ка п≥дпор¤дкована служ≥нню цьому сусп≥льству;правов≥дновленн¤, тобто в≥дновленн¤ порушених прав;виправленн¤ та перевихованн¤ правопорушник≥в;попередженн¤ правопорушень;5) зм≥цненн¤ законност≥, правопор¤дку, п≥двищенн¤ правовоњ
культури.встановленн¤ в≥дпов≥дальност≥ лише за конкретн≥ винн≥ вчинкиучасник≥в сусп≥льних в≥дносин, нормативне визначен≥ у закон≥;ч≥тке нормативне визначенн¤ в законах виду та межв≥дпов≥дальност≥;справедлив≥сть;доц≥льн≥сть;≥ндив≥дуал≥зац≥¤ в≥дпов≥дальност≥;нев≥дворотн≥сть в≥дпов≥дальност≥ (покаранн¤);швидк≥сть настанн¤ в≥дпов≥дальност≥;процесуальна регламентован≥сть в≥дпов≥дальност≥ ¬иди та зм≥ст в≥дпов≥дальност≥ рим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть -- р≥зновид ретроспективноњ в≥дпов≥≠дальност≥, що пол¤гаЇ у застосуванн≥ до винноњ у вчиненн≥ злочину ф≥зичноњ особи виду й м≥ри крим≥нального покаранн¤.јдм≥н≥стративна в≥дпов≥дальн≥сть Ч накладенн¤ на винних ф≥зич≠них (юридичних) ос≥б, ¤к≥ порушили правила повед≥нки, адм≥н≥стра≠тивних ст¤гнень, що створюють дл¤ цих ос≥б (колектив≥в) неспри¤т≠лив≥ насл≥дки особистого, майнового, морального та ≥ншого характе-–”-÷ив≥льно-правова в≥дпов≥дальн≥сть Ч накладенн¤ цив≥льно-право≠вих ст¤гнень (неустойки, штрафу, пен≥ ≥ в≥дшкодуванн¤ збитк≥в) на ф≥зичну чи юридичну особу за невиконанн¤ або неналежне виконанн¤ зобов'¤зань або за запод≥¤нн¤ позадогов≥рноњ майновоњ шкоди, а також за порушенн¤ де¤ких особистих немайнових прав (честь, г≥дн≥сть осо≠би та ≥н.).ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть -- р≥зновид ретроспективноњ юри≠дичноњ в≥дпов≥дальност≥ особи за порушенн¤ норм права, що регулю≠ють в≥дпов≥днудисципл≥ну, ≥ застосуванн¤ до порушника дисципл≥нар≠них ст¤г нень. –озр≥зн¤ють так≥ види дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥: державну, трудову, в≥йськову, навчальну та ≥н.ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в Ч р≥зновид ретро≠спективноњ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вника за майнову (матер≥альну) шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ внасл≥≠док порушенн¤ покладених на нього трудових обов'¤зк≥в. онституц≥йно-правова в≥дпов≥дальн≥сть -- р≥зновид юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, що маЇ складний пол≥тико-правовий характер, њњ суб'Їктами можуть бути органи державноњ влади (насамперед вищ≥ орга≠ни держави та њх посадов≥ особи), а також ф≥зичн≥ особи. «аходи ¤к≥ не Ї в≥дпов≥дальн≥стю ƒо примусових заход≥в, ¤к≥ не Ї вираженн¤м юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, в≥днос¤тьс¤, передус≥м, т≥, що Ї своЇр≥дною "альтернативою" юридичноњ в≥дпов≥дальност≥, коли з огл¤ду на певн≥ характеристичн≥ особливост≥ суб'Їкт≥в д≥¤нь закон виключаЇ (¤к ≥ елементарний здоровий глузд) можлив≥сть застосуванн¤ заход≥в в≥дпов≥дальност≥. ƒо них в≥днос¤тьс¤ також заходи безпосереднього впливу, що ≥нод≥ близько сто¤ть до заход≥в в≥дпов≥дальност≥, але ≥стотно, принципово в≥д них в≥др≥зн¤ютьс¤. ÷е можуть бути й заходи, що не мають точок дотиканн¤ з правопорушенн¤ми. оли подивитис¤ на систему ≥нших (¤к≥ не Ї вираженн¤м в≥дпов≥дальност≥) заход≥в примусового характеру п≥д кутом зору њх зв'¤зку з правопорушенн¤ми та юридичною в≥дпов≥дальн≥стю, то њх можна класиф≥кувати по таких групах:1) додатков≥ до юридичноњ в≥дпов≥дальност≥;2) зам≥н¤юч≥ юридичну в≥дпов≥дальн≥сть (екв≥валентн≥) заходи;3) упереджуюч≥ правопорушенн¤;4) припин¤юч≥ правопорушенн¤;5) забезпечуюч≥ можлив≥сть юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ та дос¤гненн¤ њњ ц≥лей;6) не обов'¤зково зв'¤зан≥ з правопорушенн¤м;7) не зв'¤зан≥ з правопорушенн¤м.
Ќазва: ѕравознавство, загальна терм≥нолог≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8002 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
