ѕравознавство > ѕравознавство, загальна терм≥нолог≥¤

“иполог≥¤ держав “иполог≥¤ - р≥зновид класиф≥кац≥њ. ѕо засобах типолог≥њ р≥зн≥ держави п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на визначен≥ типи. “ип держави - це вид держави. ’арактеризуЇтьс¤ найб≥льш ≥стотними ознаками, властивим р≥зним державам. ” сучасн≥й типолог≥њ держави ≥снуЇ к≥лька п≥дход≥в. ‘ормац≥йний п≥дх≥д. ћарксистсько-лен≥нська “√ѕ. Ћюдське сусп≥льство проходить 5-ть сусп≥льно-економ≥чних формац≥й, сусп≥льство може знаходитис¤ на визначен≥й ступ≥н≥: перв≥снообщинна, рабовласницька, феодальна, кап≥тал≥стична, комун≥стична. ¬≥дпов≥дно цим формац≥¤м вид≥л¤лис¤ чотири ≥сторичних типи держави. —учасна в≥тчизн¤на “√ѕ не в≥дкидаЇ формац≥йний п≥дх≥д, але вносить у нього де¤к≥ корективи. «ам≥сть 4-ох тип≥в держави вид≥л¤Їтьс¤ 5 (сх≥дний, аз≥атський тип). якщо марксистсько-лен≥нська теор≥¤ виходила з того, що каждый тип держави б≥льш зроблений, зокрема вважалос¤, що на зм≥ну рабовласницькому приходить феодальна держава. —учасна типолог≥¤: перш≥ типи держави були сх≥дний, рабовласницький ≥ феодальний. јле майбутнЇ за цивилитарным державою. ™ ≥ цив≥л≥зац≥йний п≥дх≥д, що заснований на вид≥ленн≥ р≥зних цив≥л≥зац≥й. ќсновоположник англ≥йський ≥сторик “ойнби. ¬≥н вид≥л¤в 21 цив≥л≥зац≥ю, при цьому розд≥л¤в њх на первинн≥ ≥ вторинн≥. ѕозиц≥¤ “ойнби зазнавала критики через в≥дсутн≥сть ч≥тких критер≥њв типолог≥њ держави. ѕроте, у сучасн≥й в≥тчизн¤н≥й л≥тератур≥ цив≥л≥зац≥йний п≥дх≥д у типолог≥њ держави розгл¤даЇтьс¤ ¤к один з основних. ћожна використовувати визначений вар≥ант цив≥л≥зац≥йного п≥дходу в типолог≥њ держави, ірунтуючись на ≥стор≥њ людського сусп≥льства. ¬сю ≥стор≥ю людського сусп≥льства сучасна наука розд≥л¤Ї на чотири пер≥оди. ѓх можна називати цив≥л≥зац≥¤ми: древн¤, середн≥х стол≥ть, нове час, нов≥тн≥й час. ¬≥дпов≥дно чотири типи держави.  р≥м них можна використовувати й ≥нш≥ п≥дходи в типолог≥њ держави. « урахуванн¤м р≥вн¤ економ≥чного розвитку вс≥ держави можна розд≥лити на три типи: доиндустриальное, ≥ндустр≥альне, пост≥ндустр≥альне. ўе одна типолог≥¤ враховуЇ шл¤хи виникненн¤ держави. ƒва основних типи держави - сх≥дний (аз≥атський) ≥ зах≥дний (Ївропейський).  ожний з цих тип≥в маЇ п≥дтипи.

‘орма держ правл≥нн¤ онарх≥¤ Ц форма державного правл≥нн¤, при ¤к≥й вища влада в держав≥ належить одн≥й особ≥.–иси монарх≥њ:ћонарх персон≥ф≥куЇ державу та виступаЇ у внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ ¤к глава держави;ћонарх зд≥йснюЇ одноособове правл≥нн¤. ћоже приймати до розгл¤ду будь-¤ке питанн¤;Ќа¤вн≥сть персональноњ власност≥, що забезпечуЇ с≥мТю монарха та передаЇтьс¤ у спадок;¬лада монарха оголошуЇтьс¤ св¤щенною;¬лада оширюЇтьс¤ на вс≥ сфери життЇд≥¤льност≥ сусп≥льства;¬лада монарха Ї формально незалежною ≥ не несе в≥дпов≥дальност≥;Ќа¤вн≥сть особливого пор¤дку лег≥тим≥зац≥њ (передаЇтьс¤ у спадок, призначаЇтьс¤ чи обираЇтьс¤);¬становленн¤ безстрокового правл≥нн¤.–еспубл≥ка Ц форма державного правл≥нн¤, що характеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю вищого органу вади, ¤кий маЇ колективно-представницький характер.ќзнаки:Ќа¤вн≥сть виборних орган≥в влади;‘ункц≥нуванн¤ орган≥в за принципом розпод≥лу влади;Ќа¤вн≥сть складноњ структури державних орган≥в та лише њм арактерних повноважень; олег≥альн≥сть у прийн¤тт≥ р≥шень;¬с≥ вищ≥ органи мають владн≥ повноваженн¤ в одн≥й ≥з сфер сусп≥льного житт¤;¬изначен≥сть терм≥ну повноважень державного органу;Ќа¤вн≥сть в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б, що ≥снуюЇ у форм≥ в≥дклику чи в≥дставки;¬исокий авторитет судовоњ влади.–≥зновиди еспубл≥к:ѕарламентська;ѕрезидентська;«м≥шана (”крањна).”н≥тарна держава Ц це Їдина централ≥зована держава, територ≥¤ ¤коњ под≥л¤Їтьс¤ на адм≥н≥стративно-територ≥альн≥ одиниц≥, що не мають ознак суверен≥тету.Ќайважлив≥шими юридичними ознаками ун≥тарноњ держави вважають так≥:ƒо складу ун≥тарноњ держави не вход¤ть державн≥ утворенн¤, що над≥лен≥ ознаками суверен≥тету;¬она маЇ Їдину систему державних орган≥в;¬ ун≥тарн≥й держав≥ д≥ють Їдина  онституц≥¤ ≥ Їдина система заканадавства;¬ н≥й ≥снуЇ Їдине громад¤нство;” м≥жнародних стосунках ун≥тарна держава виступаЇ ¤к Їдиний представник.едерац≥¤ Ц це форма складноњ держави, що ¤вл¤Ї собою союз р¤ду державних утворень.ќсобливост≥ федерац≥њ:—кладаЇтьс¤ з територ≥й Ц субТЇкт≥в федерац≥њ;—убТЇкти федерац≥њ мають обмежений суверен≥тет, частину ¤кого передають загальнофедеральним органам;Ќа¤вн≥сть двох р≥вн≥в державного апарату;Ќа¤вн≥сть двох р≥вн≥в законодавства;Ќа¤вн≥сть двохпалатноњ структури парламенту;ѕов≥йне громад¤нство;Ќормативн≥ акти будуютьс¤ за принципом субординац≥њ;Ќа¤вн≥сть у субТЇкт≥в федерац≥њ власноњ судовоњ системи;ћожлив≥сть федерац≥њ в ц≥лому та њњ субТЇкт≥в бути учасниками м≥жнародних в≥дносин;Ќа¤вн≥сть трьох р≥вн≥в повноважень державних органв:компетенц≥¤ федерац≥њ;сум≥сна компетенц≥¤;компетенц≥¤ субТЇкт≥в.¬ залежност≥ в≥д характеру субТЇкт≥в, федерац≥њ под≥л¤ютьс¤ на:територ≥альн≥, що утворен≥ по принципу адм≥н≥стративних одиниць, в ¤кихсубТЇкти позбавлен≥ права пр¤мого представництва в м≥жнародних в≥дносинах та встановлюЇтьс¤ заборона одностороннього виходу (—Ўј, ћексика, ‘–Ќ);нац≥ональн≥, до складу ¤ких вход¤ть нац≥ональн≥ державн≥ утворенн¤ та гарантуЇтьс¤ добров≥льн≥сть входу та виходу (≤нд≥¤).

ƒержавний устр≥й територ≥альна орган≥зац≥¤ держави, що характеризуЇтьс¤ сп≥вв≥дношенн¤м держави в ц≥лому з його складовими частинами. ” сучасн≥й л≥тератур≥ прийн¤то вид≥л¤ти три основних форми державного устрою: ун≥тарне, федерац≥ю (внутр≥шн¤) ≥ конфедерац≥ю (зовн≥шн¤). ”н≥тарна держава Ц найб≥льш проста форма держави, у ньому, ¤к правило, в≥дсутн≥ територ≥альн≥ утворенн¤, що волод≥ють ознаками державност≥. ’оча де¤к≥ ун≥тарн≥ держави мають у своЇму склад≥ автоном≥њ (≤спан≥¤, јзербайджан ≥ ≥н.). ” цьому зв'¤зку ун≥тарн≥ держави п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на прост≥ ≥ складн≥. ѕрост≥ мають т≥льки адм≥н≥стративно-територ≥альний розпод≥л, тобто вони складаютьс¤ з визначених адм≥н≥стративно-територ≥альних утворень, а складн≥ Ц мають у своЇму склад≥ автоном≥њ. ”н≥тарна форма державного устрою характеризуЇтьс¤ в основному тим, що в так≥й держав≥ ≥снуЇ двухзвенна¤ система орган≥в: вищ≥ ≥ м≥сцев≥ органи.  р≥м того, у державах ≥снуЇ Їдине законодавство, кредитно-грошова система, Їдина система податк≥в.  еруванн¤ в ун≥тарн≥й держав≥ Ї найб≥льш простим. ‘едеративна держава Ц це найб≥льш складна форма державного устрою. ’арактеризуЇтьс¤ тим, що до складу держави вход¤ть територ≥альн≥ утворенн¤, що волод≥ють ознаками державност≥ ≥ суверен≥тету. ÷е, по сут≥, держава, що складаЇтьс¤ з окремих держав. “≥ територ≥альн≥ утворенн¤, що мають державн≥сть, ≥менуютьс¤ суб'Їктами федерац≥њ (не менш 2-ух). ” федеральн≥й держав≥ ≥снуЇ трехзвенна¤ система державних орган≥в (федеральн≥ Ц вищ≥ органи, вищ≥ органи суб'Їкт≥в федерац≥њ, м≥сцев≥ органи). ” федеральн≥й держав≥ може бути подв≥йне громад¤нство (не обов'¤зково). ” федеральних державах може ≥снувати подв≥йна система законодавства: федеральне законодавство ≥ законодавство суб'Їкт≥в федерац≥њ. ” федеральних державах може ≥снувати подв≥йна кредитно-грошова система ≥ подв≥йна податкова система. “аким чином, державне керуванн¤ федеральноњ держави Ї б≥льш складним, чим в ун≥тарному.

ƒержавно-пол≥тичний режимƒемократичний пол≥тичний режим Ц спос≥б д≥йсненн¤ пол≥тичноњ влади, що характеризуЇтьс¤:визнанн¤м принципу р≥вност≥ та свободи людей;реальною можлив≥стю реал≥зац≥њ ≥нститут≥в безпосередньоњ та представницькоњ демократ≥њ;конституц≥йним закр≥пленн¤м та реальним гарантуванн¤м прав та свобод;профес≥онал≥змом влади;пол≥тичним плюрал≥змом, що визначаЇ на¤вн≥сть опозиц≥њ;можлив≥стю громад¤н бути субТЇктом владних в≥дносин;на¤вн≥сть орган≥в амовр¤дуванн¤, що надають можлив≥сть реал≥зувати ≥нтереси населенн¤;ƒемократичний режим ≥снуЇ у трьох формах;Ћ≥берально-демократичний. ѕередбачаЇ на¤вн≥сть метод≥в зд≥йсненн¤ влади, що заснован≥ на загальнолюдських принципах та поваз≥ прав людини; онсервативно-демократичний. …ого зм≥стом Ї охорона та зм≥цненн¤ таких форм правовоњ та пол≥тичноњ орган≥зац≥њ сусп≥льства, що склалис¤ ≥сторично та характерн≥ саме дл¤ ц≥Їњ держави;–адикально-демократичний. …ого зм≥стом Ї зд≥йсненн¤ державноњ пол≥тики найб≥льш р≥шучими та рогресивними методами ≥ д≥¤ми.јнтидемократичний пол≥тичний режим Ц це способи зд≥йсненн¤ влади, що засновуютьс¤ на подавленн≥ ≥нтерес≥в особи, верховенств≥ держави над правом та диктатур≥ одн≥Їњ пол≥тичноњ парт≥њ.‘орми:ƒеспот≥¤. ’арактерна дл¤ монарх≥чноњ форми правл≥нн¤ ≥ визначаЇтьс¤ безмежн≥стю влади монарха та в≥дсутн≥стю декларованих прав ≥ свобод особи.“иран≥¤. ¬изначаЇтьс¤ ¤к влада, що встановлюЇтьс¤ шл¤хом захопленн¤. ƒл¤ нењ характерна розвинута система каральних орган≥в та в≥дсутн≥сть механ≥зм≥в реал≥зац≥њ прав ≥ свобод.“отал≥тарний режим. ’арактеризуЇтьс¤ на¤вн≥стю одн≥Їњ оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ, зрощенн¤м парт≥йного ≥ державного апарат≥в, монопол≥Їю на ≥нформац≥ю, централ≥змом управл≥нн¤ та посиленн¤м рол≥ виконавчих орган≥в, конституц≥йним закр≥пленн¤м п≥льг ел≥ти, м≥л≥таризац≥Їю держави.јвторитарний режим. «аснований на д≥йсному чи силовому авторитет≥ одн≥Їњ особи чи групи людей.’арактеризуЇтьс¤:проголошенн¤м прав та свобод ≥ в≥дсутн≥стю можливостей њх реал≥зац≥њ;проголошенн¤м верховенства парламенту, ¤кий в д≥йсност≥ лише затверджуЇ прийн¤т≥ ел≥тою р≥шенн¤;значною роллю пол≥цейського апарату;на¤вн≥стю обовТ¤зку суду обер≥гати державн≥ ≥нститути;неможлив≥стю опозиц≥њ;пр≥ор≥тетом ≥нтерес≥в держави над ≥нтересами сусп≥льства

механ≥зм держави та державний апарат ргани держави класиф≥кують по шести основним критер≥¤м:«а ролю ≥ м≥сцем в систем≥ державного апарату:первинн≥, що утворюютьс¤ шл¤хом безпосередн≥х вибор≥в населенн¤м;вторинн≥, що утворюютьс¤ первинними ≥ њм п≥дзв≥тн≥.«а напр¤мком та зм≥стом д≥¤льност≥:органи державноњ влади;глава держави;органи державного управлнн¤судов≥ органи;контрольно-нагл¤дов≥ органи.«а способом утворенн¤:т≥, що обираютьс¤;т≥, що призначаютьс¤;т≥, що передаютьс¤ у спадок.«а часом функц≥онуванн¤:пост≥йн≥ органи, що виконують основн≥ функц≥њ держави та ≥снують тривалий ≥сторичний пер≥од;тимчасов≥, що створюютьс¤ дл¤ виконанн¤ одноразових завдань.«а складом та способом прийн¤тт¤ р≥шень:Їдиноначальн≥, р≥шенн¤ в≥д ≥мен≥ ¤ких приймаютьс¤ кер≥вником;колег≥альн≥, р≥шенн¤ ¤ких приймаютьс¤ в процес≥ обговоренн¤ шл¤хом голосуванн¤.«а територ≥Їю, на ¤ку поширюютьс¤ р≥шенн¤:центральн≥ органи, р≥шенн¤ ¤ких поширюютьс¤ на всю територ≥ю;м≥сцев≥ органи, р≥шенн¤ ¤ких поширюютьс¤ на адм≥н≥стративну одиницю;локальн≥ органи, р≥шенн¤ ¤ких поширюютьс¤ на певн≥ п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ.Ќайб≥льш поширеною Ї класиф≥кац≥¤ державних орган≥в на законодавч≥, виконавч≥ та удов≥.«аконодавч≥:обираютьс¤ населенн¤м;зд≥йснюють повноваженн¤ по прийн¤ттю акт≥в вищоњ юридичноњ сили;д≥ють колег≥ально;мають виключн≥ повноваженн¤ (ст 93  ”).¬иконавч≥:зд≥йснюють виконав≥ повноваженн¤, тобто конкретизують норми закон≥в та реал≥зують њх на практиц≥;зд≥йснюють розпор¤дч≥ повноваженн¤, тобто самост≥йно визначають структуру своњх орган≥в;приймають нормативн≥ акти на основ≥, на виконанн¤ ≥ у в≥дпов≥дност≥ до закон≥в;складають систему вищих центральних та м≥сцевих орган≥в;функц≥онують за принципом подв≥йного п≥дпор¤дкуванн¤ (органу що створив та вищесто¤щому органу).—удов≥:зд≥йснюють особливу д≥¤льн≥сть Ц правосудд¤;незалежн≥ ≥ п≥дкорюютьс¤ т≥льки закону;приймають р≥шенн¤ в особлив≥й форм≥ (постанови, вироки, р≥шенн¤);д≥ють в особливих процесуальних формах;њх р≥шенн¤ можуть бути оскаржен≥ чи опротестован≥.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ѕравознавство, загальна терм≥нолог≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-17 (8002 прочитано)