ѕсихолог≥¤ > Ќапр¤ми вихованн¤ та њх загальна характеристика

¬ихованн¤ св≥домоњ дисципл≥ни, почутт¤ обов'¤зку та в≥дпов≥дальност≥

∆итт¤ вимагаЇ в≥д людини високоњ дисципл≥ни ≥ виконавськоњ ч≥ткост≥ Ч рис, що в нашому характер≥ репрезентован≥ надто слабко. ” њх формуванн≥ значна роль належить навчально-виховному процесу школи, зокрема шк≥льн≥й дисципл≥н≥.

Ўк≥льна дисципл≥на Ч дотриманн¤ учн¤ми правил повед≥нки в школ≥ та за њњ межами, ч≥тке й орган≥зоване виконанн¤ ними своњх обов'¤зк≥в, п≥дкоренн¤ громадському обов'¤зку.

ѕоказниками високого р≥вн¤ дисципл≥ни Ї розум≥нн¤ учн¤ми необх≥дност≥ дотриманн¤ њњ в школ≥, громадських м≥сц¤х, в особист≥й повед≥нц≥; готовн≥сть ≥ потреба у виконанн≥ загальноприйн¤тих норм ≥ правил дисципл≥ни прац≥, навчанн¤, в≥льного часу; самоконтроль у повед≥нц≥; боротьба з порушниками дисципл≥ни в школ≥ та за њњ межами.

—в≥дома дисципл≥на ви¤вл¤Їтьс¤ в усв≥домленому суворому, неухильному виконанн≥ сусп≥льних принцип≥в ≥ норм повед≥нки й ірунтуЇтьс¤ на сформованост≥ в учн≥в такоњ риси, ¤к дисципл≥нован≥сть ≥ почутт¤ обов'¤зку та в≥дпов≥дальност≥.

¬ основ≥ дисципл≥нованост≥ Ч прагненн¤ й ум≥нн¤ особистост≥ керувати своЇю повед≥нкою в≥дпов≥дно до сусп≥льних норм ≥ вимог правил повед≥нки.

ќбов'¤зок Ч усв≥домлена особист≥стю система сусп≥льних ≥ моральних вимог, що диктуЇтьс¤ соц≥альними потребами ≥ конкретними ц≥л¤ми та завданн¤ми певного ≥сторичного етапу розвитку.

¬≥дпов≥дальн≥сть Ч ¤к≥сть особистост≥, що характеризуЇтьс¤ прагненн¤м ≥ вм≥нн¤м оц≥нювати свою повед≥нку з погл¤ду њњ доц≥льност≥ або шкоди дл¤ сусп≥льства, пор≥внювати своњ вчинки з пан≥вними в сусп≥льств≥ вимогами, нормами, законами, керуватис¤ ≥нтересами соц≥ального прогресу.

Ўк≥льна дисципл≥на Ї умовою нормальноњ навчально-виховноњ д≥¤льност≥ школи. ÷≥лком очевидно, що за в≥дсутност≥ дисципл≥ни не можна провести на належному р≥вн≥ н≥ уроку, н≥ виховного заходу, н≥ будь-¤коњ ≥ншоњ справи. ¬она Ї водночас ≥ засобом вихованн¤ школ¤р≥в. ƒисципл≥на спри¤Ї п≥двищенню виховноњ ефективност≥ д≥¤льност≥ учн≥в, даЇ змогу обмежувати, гальмувати нерозважлив≥ д≥њ та вчинки окремих школ¤р≥в.

¬ажливу роль у вихованн≥ почутт≥в обов'¤зку ≥ в≥дпов≥дальност≥ в≥д≥граЇ робота вчител≥в щодо засвоЇнн¤ учн¤ми правил повед≥нки в школ≥. Ќеобх≥дно привчати њх до виконанн¤ цих правил, формувати в них потребу в пост≥йному њх дотриманн≥, нагадувати њх зм≥ст, вимоги. Ќедоречно д≥лити правила повед≥нки на основн≥ й другор¤дн≥, коли за порушенн¤ одних учень несе в≥дпов≥дальн≥сть, а недотриманн¤ ≥нших залишаЇтьс¤ непом≥ченим. ¬≥дпов≥дну роботу сл≥д проводити також з батьками учн≥в. јдже правила охоплюють основн≥ обов'¤зки школ¤р≥в, сумл≥нне виконанн¤ ¤ких св≥дчить про њх загальну вихован≥сть. ўоб допомогти школ≥ у виробленн≥ в учн≥в ¤костей, передбачених цими правилами, батьки мають знати њх, волод≥ти елементарними педагог≥чними прийомами дл¤ формуванн¤ цих ¤костей.

¬ихованн¤ звички дотримуватис¤ правил повед≥нки, дисципл≥нованост≥ починаЇтьс¤ з перших дн≥в перебуванн¤ учн¤ в школ≥. ”читель початкових клас≥в повинен ч≥тко знати, ¤кими методами домагатис¤ њњ, пам'¤таючи, що нав≥ть наймолодший учень-першокласник Ч це вже громад¤нин, над≥лений певними правами й обов'¤зками. Ќа жаль, учител≥ молодших клас≥в дуже часто бачать в ньому лише дитину. ƒе¤к≥ з них впливають на школ¤р≥в т≥льки сувор≥стю, прагнуть домогтис¤ слухн¤ност≥, ламаючи волю дитини. ” такому раз≥ в учн≥в виховуЇтьс¤ бездумний послух або зухвала непокора. ” середн≥х ≥ старших класах окрем≥ вчител≥ надм≥рною сувор≥стю, пр¤мол≥н≥йн≥стю суджень нер≥дко пригн≥чують ≥нтереси школ¤р≥в, породжують небажанн¤ йти до школи. Ќевсипущий контроль, пост≥йн≥ обмеженн¤ призвод¤ть до протилежних результат≥в, зауваженн¤ викликають роздратуванн¤, груб≥сть, непокору.

ѕравове вихованн¤

ќдним ≥з аспект≥в усеб≥чного розвитку особистост≥ Ї висока правова культура. јдже не можна вважати ф≥зично здорову людину гармон≥йно розвиненою, коли вона, маючи широк≥ знанн¤, добре працюючи або навчаючись, порушуЇ закони, права. «датн≥сть людини розум≥ти правила сп≥вжитт¤ ≥ вимоги закон≥в та в≥дпов≥дним чином поводитис¤ не Ї вродженою, вона формуЇтьс¤ п≥д впливом спец≥альних виховних заход≥в, Ї насл≥дком сп≥лкуванн¤ з ≥ншими людьми, участ≥ в р≥зних видах д≥¤льност≥.

ѕравове вихованн¤ Ч виховна д≥¤льн≥сть школи, с≥м'њ, правоохоронних орган≥в, спр¤мована на формуванн¤ правовоњ св≥домост≥ та навичок ≥ звичок правом≥рноњ повед≥нки школ¤р≥в.

Ќеобх≥дн≥сть орган≥зац≥њ правового вихованн¤ учн≥вськоњ молод≥ зумовлена розбудовою ”крањнськоњ держави, ≥снуванн¤ ¤коњ немислиме без в≥дпов≥дного р≥вн¤ правовоњ культури њњ громад¤н, ≥нтенсивною трансформац≥Їю правовоњ системи, необх≥дн≥стю подоланн¤ правового н≥г≥л≥зму та правовоњ неграмотност≥.

—оц≥ально-економ≥чна ситуац≥¤ початку XXI ст. в сусп≥льств≥ не спри¤Ї формуванню належного морального середовища дл¤ вихованн¤ д≥тей ≥ молод≥. Ќеспри¤тливе побутове оточенн¤, важке матер≥альне становище с≥мей ≥ пог≥ршенн¤ на цьому ірунт≥ внутр≥с≥мейних стосунк≥в, недол≥ки в орган≥зац≥њ шк≥льного вихованн¤ ≥ скороченн¤ позашк≥льних заклад≥в Ч все це призводить до зб≥льшенн¤ числа д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, повед≥нка ¤ких виходить за меж≥ моральних ≥ правових норм. Ўвидко зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ не вчатьс¤ ≥ не працюють. «ростаЇ дит¤ча злочинн≥сть. ѕоширенн¤ злочинност≥ серед неповнол≥тн≥х випереджаЇ њњ загальне зростанн¤.

ћета правового вихованн¤ учн≥в Ч формуванн¤ в них правовоњ культури громад¤нина ”крањни, що складаЇтьс¤ передус≥м з≥ св≥домого ставленн¤ до своњх прав ≥ обов'¤зк≥в перед сусп≥льством ≥ державою, закр≥плених у  онституц≥њ ”крањни, з глибокоњ поваги до закон≥в ≥ правил людського сп≥вжитт¤, готовност≥ дотримуватис¤ й виконувати закр≥плен≥ в них вимоги, що виражають волю та ≥нтереси народу, активноњ участ≥ в управл≥нн≥ державними справами, р≥шучоњ боротьби з порушниками закон≥в.

ѕрилученн¤ учн≥вськоњ молод≥ до правовоњ культури збагачуЇ њњ духовне житт¤. ¬одночас знанн¤ нею своњх прав ≥ обов'¤зк≥в розширюЇ можливост≥ њх реал≥зац≥њ, зокрема й у власних ≥нтересах. ѕравове вихованн¤ зм≥цнюЇ життЇву позиц≥ю, п≥двищуЇ громад¤нську активн≥сть, загострюЇ почутт¤ непримиренност≥ до негативних ¤вищ.

¬ихованн¤ несприйн¤тливост≥ до наркогенних речовин

ѕал≥нн¤, алкогол≥зм ≥ наркоман≥¤ Ч найнебезпечн≥ш≥ хвороби, адже вживанн¤ речовин, ¤к≥ призвод¤ть до них, нав≥ть у незначних дозах, руйнують ф≥зичне ≥ моральне здоров'¤ людини, парал≥зують волю, вбивають ≥нтелектуальн≥ сили, спричин¤ють деградац≥ю особистост≥.

ѕ≥дступн≥сть н≥котину, алкоголю ≥ наркотик≥в у тому, що вони до певного часу руйнують орган≥зм людини непом≥тно, приховано. «вичайна хвороба даЇ про себе знати п≥двищенн¤м температури, розладом функц≥њ ¤когось органу чи звичайним болем. —игнал тривоги змушуЇ звертатис¤ до л≥кар¤.

ѕал≥нн¤, вживанн¤ спиртного чи наркотик≥в таких Ђсигнал≥вї не подають. ÷≥ наркогенн≥ речовини присипл¤ють розум: в≥н не здатний вчасно розр≥знити небезпеку, що непом≥тно п≥дкрадаЇтьс¤, межу, переступивши ¤ку людина стаЇ курцем, алкогол≥ком чи наркоманом, проте продовжуЇ вважати себе Ђц≥лком здоровоюї.

якою б не була хвороба, вона несе небезпеку люд¤м. ƒо того ж, кур≥нн¤, алкогол≥зм та наркоман≥¤ роками завдають страждань р≥дним ≥ близьким люд¤м, ¤к≥ потрапили в тенета цих згубних звичок. Ќе усв≥домлюють курц≥, пи¤ки ≥ наркомани т≥Їњ небезпеки, на ¤ку вони наражають житт¤ своњх нащадк≥в, передаючи њм у спадок недоумкуват≥сть та ≥нш≥ вади. Ѕоротьбу з цим соц≥альним лихом сл≥д вести систематично ≥ посл≥довно, починаючи з п≥дростаючого покол≥нн¤.

ѕричин поширенн¤ серед школ¤р≥в пал≥нн¤, вживанн¤ спиртного ≥ наркотик≥в багато. Ќа жаль, найчаст≥ше вони призвичаюютьс¤ до њх уживанн¤ в м≥кросередовищ≥ с≥м'њ, нав≥ть, на перший погл¤д, ц≥лком благополучноњ, де традиц≥йно пануЇ поблажливе ставленн¤ принаймн≥ до пал≥нн¤ та алкоголю. «а даними досл≥джень, з 81 родини, де один з батьк≥в випивав, не зловживаючи спиртним, д≥ти знали смак алкоголю у 44 випадках; у 33 с≥м'¤х, в ¤ких батьки взагал≥ не вживали спиртних напоњв, д≥ти пробували њх у 4 випадках. ” с≥м'¤х алкогол≥к≥в ≥ наркоман≥в складаютьс¤ найнеспри¤тлив≥ш≥ умови дл¤ вихованн¤ д≥тей.

≈колог≥чне вихованн¤

—учасн≥ масштаби еколог≥чних зм≥н створюють реальну загрозу дл¤ житт¤ людей. «абрудненн¤ атмосферного пов≥тр¤ у багатьох м≥стах ”крањни дос¤гло критичного р≥вн¤.

Ђ√адаЇмо, Ч писав ¬. —ухомлинський, Ч що школа майбутнього повинна найповн≥ше використовувати дл¤ гармон≥йного розвитку людини все, що даЇ природа ≥ що зможе зробити людина дл¤ того, щоб природа служила њй. ”же через це ми повинн≥ берегти ≥ поповнювати природн≥ багатства, ¤к≥ маЇмої1.

≈колог≥чне вихованн¤ Ч систематична педагог≥чна д≥¤льн≥сть, спр¤мована на розвиток в учн≥в еколог≥чноњ культури.

«авданн¤ еколог≥чного вихованн¤ Ч спри¤ти накопиченню еколог≥чних знань, виховувати любов до природи, прагненн¤ берегти, примножувати њњ, формувати вм≥нн¤ ≥ навички д≥¤льност≥ в природ≥.

≈колог≥чне вихованн¤ передбачаЇ розкритт¤ сутност≥ св≥ту природи Ч середовища перебуванн¤ людини, ¤ка повинн¤ бути зац≥кавлена у збереженн≥ ц≥л≥сност≥, чистоти, гармон≥њ в природ≥. ÷е передбачаЇ ум≥нн¤ осмислювати еколог≥чн≥ ¤вища, робити висновки про стан природи, розумно взаЇмод≥¤ти з нею. ≈стетична краса природи спри¤Ї формуванню моральних почутт≥в обов'¤зку ≥ в≥дпов≥дальност≥ за њњ збереженн¤, спонукаЇ до природоохоронноњ д≥¤льност≥.

≈колог≥чне вихованн¤ зд≥йснюЇтьс¤ на вс≥х етапах навчанн¤ у школ≥, на кожному з ¤ких ставитьс¤ певна мета, завданн¤, добираЇтьс¤ в≥дпов≥дна методика з огл¤ду на в≥ков≥ особливост≥ школ¤р≥в.

1	2	3	4

Ќазва: Ќапр¤ми вихованн¤ та њх загальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (8854 прочитано)