ѕсихолог≥¤ > Ќапр¤ми вихованн¤ та њх загальна характеристика

ѕерший етап (молодш≥ школ¤р≥) Ч формуютьс¤ перш≥ у¤вленн¤ про навколишн≥й св≥т, про живу ≥ неживу природу, про ставленн¤ до природи, що ви¤вл¤Їтьс¤ в конкретн≥й повед≥нц≥ на емоц≥йному р≥вн≥.

ƒругий (5Ч7 класи) ≥ трет≥й (8Ч9 класи) етапи передбачають накопиченн¤ знань про природн≥ об'Їкти, законом≥рност≥ розвитку та функц≥онуванн¤ б≥олог≥чних систем, анал≥з ≥ прогнозуванн¤ нескладних еколог≥чних ситуац≥й, закр≥пленн¤ нормативних правил повед≥нки в навколишньому середовищ≥. ѕоглиблюютьс¤ ≥ розширюютьс¤ знанн¤ про ¤вища ≥ закони природи, розкриваютьс¤ причини еколог≥чноњ кризи та обірунтовуютьс¤ шл¤хи збереженн¤ природних комплекс≥в.

„етвертий етап (10Ч12 класи) Ч завершуЇтьс¤ узагальненн¤ здобутих еколог≥чних знань, зд≥йснюЇтьс¤ моделюванн¤ простих кризових ситуац≥й. ” навчальн≥ програми запроваджуютьс¤ ≥нтегрован≥ курси р≥зних природничо-еколог≥чних дисципл≥н.

Ћюбов до природи сл≥д виховувати з раннього дитинства. Ђƒ≥тей, що не вм≥ють ще ходити, Ч писав √. ¬ащенко, Ч треба част≥ше виносити на св≥же пов≥тр¤, щоб вони могли бачити р≥дне небо, дерева, кв≥ти, р≥зних тварин. ¬се це залишаЇтьс¤ в дит¤ч≥й душ≥, ос¤¤не почутт¤м радост≥, ≥ покладе основи любов≥ до р≥дноњ природиї.

¬ еколог≥чному вихованн≥ особливого значенн¤ набувають предмети природничо-географ≥чного циклу. Ѕ≥олог≥¤ ≥ географ≥¤ розкривають д≥т¤м св≥т рослин, тварин, середовище, що њх оточуЇ. ‘≥зика ≥ х≥м≥¤ дають комплекс пол≥техн≥чних знань, науков≥ засади ≥ принципи сучасного виробництва. ≤стор≥¤, правознавство показують неприпустим≥сть варварського ставленн¤ до природи. ѕредмети естетичного циклу розкривають естетичну сутн≥сть природи, њњ неповторну красу, вплив на людину. ¬ажливу роль у формуванн≥ еколог≥чноњ св≥домост≥ в≥д≥граЇ залученн¤ учн≥в до природоохоронноњ д≥¤льност≥: шк≥льн≥ л≥сництва, сад≥вництво, робота в мисливських господарствах та ≥н.; робота сан≥тарних загон≥в захисту довк≥лл¤, ¤к≥ ви¤вл¤ють ступ≥нь забрудненн¤ пов≥тр¤, води, зон в≥дпочинку; загон≥в дл¤ боротьби з браконьЇрами (д≥ють при л≥сництвах ≥ рибгоспах); групи швидкоњ допомоги зв≥рам ≥ птахам у зимовий пер≥од; кутки природи в школах, будинках школ¤р≥в. « природоохоронною роботою пов'¤зана туристично-краЇзнавча робота з д≥тьми, спр¤мована на прищепленн¤ њм навичок правильноњ повед≥нки в м≥сц¤х в≥дпочинку, в л≥сах ≥ на р≥чках та ≥н.

–езультат еколог≥чного вихованн¤ Ч сформована еколог≥чна культура людини, що характеризуЇтьс¤ р≥зноб≥чними глибокими знанн¤ми про навколишнЇ середовище

(природне ≥ соц≥альне); на¤вн≥стю св≥тогл¤дних ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й щодо природи; еколог≥чним стилем мисленн¤ ≥ в≥дпов≥дальним ставленн¤м до природи та свого здоров'¤; набутт¤м ум≥нь ≥ досв≥ду вир≥шенн¤ еколог≥чних проблем (насамперед на м≥сцевому та локальному р≥вн¤х); безпосередньою участю у природоохоронн≥й робот≥; передбаченн¤м можливих негативних в≥ддалених насл≥дк≥в природо-перетворювальноњ д≥¤льност≥ людини.

“рудове вихованн¤

“рудове вихованн¤ Ч процес залученн¤ школ¤р≥в до р≥зноман≥тних педагог≥чно орган≥зованих вид≥в сусп≥льне корисноњ прац≥ з метою переданн¤ њм певного виробничого досв≥ду, розвитку в них творчого практичного мисленн¤, працьовитост≥ й св≥домост≥ людини прац≥.

Ћюдина розвиваЇтьс¤ духовно й ф≥зично т≥льки в прац≥. Ѕез прац≥ вона деградуЇ. Ѕудь-¤к≥ спроби уникнути продуктивноњ прац≥ призвод¤ть до негаразд≥в ≥ дл¤ особистост≥, ≥ дл¤ сусп≥льства. « цього приводу  . ”шинський писав: Ђякби люди винайшли ф≥лософський кам≥нь, то б≥да була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. јле ¤кби вони знайшли казковий м≥шок, з ¤кого вискакуЇ все, чого душа забажаЇ, або винайшли машину, ¤ка ц≥лком зам≥н¤Ї вс¤ку працю людини, то самий розвиток людства припинивс¤ б: розбещен≥сть ≥ дик≥сть полонили б сусп≥льствої.

” процес≥ ф≥зичноњ прац≥ в учн≥в розвиваютьс¤ мускулатура р≥зних частин т≥ла, координац≥¤ ≥ точн≥сть рух≥в, зграбн≥сть, сила, витривал≥сть. ѕрац¤ спри¤Ї њх розумовому розвитков≥. ƒ≥ти, зайн¤т≥ р≥зними видами прац≥, км≥тлив≥ш≥, винах≥длив≥ш≥, вони стикаютьс¤ з р≥зними знар¤дд¤ми прац≥, матер≥алами, д≥знаютьс¤ про њх призначенн¤, збагачують св≥й словниковий запас. ”часть школ¤р≥в у трудових процесах позитивно впливаЇ на њх повед≥нку, дисципл≥нуЇ.

¬ажливий аспект психолог≥чноњ п≥дготовки п≥дростаючого покол≥нн¤ до прац≥ Ч формуванн¤ у нього почутт¤ самов≥дпов≥дальност≥, розум≥нн¤ необх≥дност≥ самому п≥клуватис¤ про себе. як справедливо стверджуЇ ќ. ¬ишневський, почутт¤ самов≥дпов≥дальност≥ спри¤Ї розвитку в характер≥ людини таких необх≥дних дл¤ житт¤ ≥ д≥¤льност≥ рис, ¤к п≥дприЇмлив≥сть, ≥н≥ц≥ативн≥сть, творч≥сть.  оли ц≥ риси Ђстають характерними дл¤ б≥льшост≥ людей, то сусп≥льство маЇ шанс дос¤гнути господарського усп≥ху ≥ добробутуї.

“рудове вихованн¤ учн≥в зд≥йснюЇтьс¤ в ус≥х видах прац≥, передус≥м у навчальн≥й прац≥.  . ”шинський наголошував, що навчанн¤ Ї найскладн≥шим ≥ найважчим видом прац≥. ƒл¤ багатьох учн≥в значно легше попрацювати ф≥зично, н≥ж розв'¤зати математичну задачу або написати тв≥р. Ќавчанн¤ формуЇ потр≥бн≥ трудов≥ ¤кост≥ людини лише за умови, що воно маЇ ≥стотн≥ ознаки прац≥: св≥дому постановку мети, осмисленн¤ конкретним ≥ндив≥дом своЇњ рол≥ в дос¤гненн≥ поставлених завдань, напруженн¤ розумових сил, подоланн¤ труднощ≥в ≥ перешкод, самоконтроль. ƒл¤ цього необх≥дно пробудити в учн≥в бажанн¤ вчитис¤, розвинути в них п≥знавальн≥ ≥нтереси й дати њм можлив≥сть п≥знати рад≥сть усп≥ху в навчанн≥. —кладн≥сть розв'¤занн¤ цього завданн¤ в тому, що школ¤р≥ не завжди в≥дразу бачать результати навчальноњ прац≥.

≈коном≥чне вихованн¤

« трудовим вихованн¤м т≥сно пов'¤зане економ≥чне вихованн¤.

≈коном≥чне вихованн¤ Ч орган≥зована педагог≥чна д≥¤льн≥сть, спр¤мована на формуванн¤ економ≥чноњ культури учн≥в.

¬ажливим компонентом економ≥чноњ культури Ї економ≥чна св≥дом≥сть Ч знанн¤ основних закон≥в розвитку ринковоњ економ≥ки, п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, перебудови його структури, вдосконаленн¤ виробничих в≥дносин, системи управл≥нн¤ та метод≥в господарюванн¤.

≈коном≥чна св≥дом≥сть забезпечуЇ розум≥нн¤ економ≥чного житт¤ сусп≥льства, перетворенн¤ кожного прац≥вника на активного, творчого учасника виробничого процесу. ¬ умовах економ≥чних реформ формуванн¤ економ≥чноњ

св≥домост≥ п≥дростаючого покол≥нн¤ стаЇ загальним ≥ обов'¤зковим.

—кладником економ≥чноњ св≥домост≥ Ї економ≥чне мисленн¤ Ч здатн≥сть до осмисленн¤ ¤вищ економ≥чного житт¤ з урахуванн¤м дос¤гнень науки ≥ техн≥ки. ¬оно спри¤Ї творчому розв'¤занню особист≥стю економ≥чних проблем, конкретних трудових завдань.

≈коном≥чному життю людини властив≥ також соц≥альн≥ почутт¤: колектив≥зму, господар¤, в≥дпов≥дальност≥, обов'¤зку та дисципл≥ни.

≈коном≥чна культура передбачаЇ ≥ формуванн¤ у школ¤р≥в певних моральних та д≥лових ¤костей, необх≥дних дл¤ њх майбутньоњ трудовоњ д≥¤льност≥: сусп≥льноњ активност≥, п≥дприЇмливост≥, ≥н≥ц≥ативност≥, господарського, бережливого ставленн¤ до сусп≥льного добра, рац≥онал≥заторських зд≥бностей, в≥дпов≥дальност≥, прагненн¤ до рентабельност≥, оновленн¤ технолог≥чних процес≥в ≥ обладнанн¤, продуктивност≥ прац≥, високоњ ¤кост≥ продукц≥њ, особистого усп≥ху й добробуту.

ќсоблива актуальн≥сть економ≥чного вихованн¤ визначаЇтьс¤ тим, що кожна людина стикаЇтьс¤ з проблемами економ≥ки ≥ в своњй профес≥йн≥й д≥¤льност≥, ≥ в особистому житт≥. Ўкол¤р ¤к майбутн≥й прац≥вник маЇ оволод≥ти такими економ≥чними навичками: плануванн¤ ≥ орган≥зац≥њ своЇњ прац≥; виконанн¤ профес≥йних обов'¤зк≥в, трудових завдань зг≥дно з≥ встановленими економ≥чними та ≥ншими нормативами; оц≥нки результат≥в своЇњ прац≥ за в≥дпов≥дними критер≥¤ми; пошуку шл¤х≥в п≥двищенн¤ ефективност≥ своЇњ прац≥; вдосконаленн¤ виробництва в галуз≥ своЇњ профес≥йноњ д≥¤льност≥.

≈коном≥чна д≥¤льн≥сть у сфер≥ особистого житт¤ передбачаЇ: плануванн¤ та орган≥зац≥ю особистого бюджету, доход≥в ≥ витрат с≥м'њ; економ≥чно обірунтовану оц≥нку товар≥в, ¤к≥ купують дл¤ особистого користуванн¤, њх рац≥ональне використанн¤; розумне ставленн¤ до свого здоров'¤, режиму ≥ способу житт¤, використанн¤ в≥льного часу та ≥н. ќкр≥м того, кожен громад¤нин ¤к морально вихована людина повинен: бережливо ≥ по-господарському ставитис¤ до природи, активно протид≥¤ти негативним ¤вищам у ц≥й галуз≥ д≥¤льност≥ людини; дбайливо ставитис¤ до народного надбанн¤; активно вивчати ≥ осмислювати економ≥чну пол≥тику нашоњ держави.

≈стетичне вихованн¤ учн≥в

¬ажливою складовою всеб≥чного гармон≥йного розвитку особистост≥ Ї естетичне вихованн¤.

≈стетичне вихованн¤ Ч складова частина виховного процесу, безпосередньо спр¤мована на формуванн¤ здатност≥ сприймати ≥ перетворювати д≥йсн≥сть за законами краси в ус≥х сферах д≥¤льност≥ людини.

ћетодолог≥чною засадою естетичного вихованн¤ Ї етика Ч наука про загальн≥ законом≥рност≥ художнього освоЇнн¤ д≥йсност≥ людиною, про сутн≥сть ≥ форми в≥дображенн¤ д≥йсност≥ й перетворенн¤ житт¤ за законами краси, про роль мистецтва в розвитку сусп≥льства.

” процес≥ естетичного вихованн¤ формуютьс¤ естетична св≥дом≥сть ≥ повед≥нка школ¤ра.

≈стетична св≥дом≥сть Ч форма сусп≥льноњ св≥домост≥, що ¤вл¤Ї собою художньо-емоц≥йне освоЇнн¤ д≥йсност≥ через естетичн≥ почутт¤, переживанн¤, оц≥нки, смаки, ≥деали тощо ≥ концентровано виражаЇтьс¤ в мистецьк≥й творчост≥ та естетичних погл¤дах.

≈стетичн≥ почутт¤ Ч особлив≥ почутт¤ насолоди, ¤к≥ в≥дчуваЇ людина, сприймаючи прекрасне в д≥йсност≥ й у творах мистецтва.

≈стетичний смак Ч здатн≥сть людини правильно оц≥нювати прекрасне, в≥докремлювати справд≥ прекрасне в≥д неестетичного.

≈стетичний ≥деал Ч у¤вленн¤ людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що р≥вн¤Їтьс¤.

1	2	3	4

Ќазва: Ќапр¤ми вихованн¤ та њх загальна характеристика
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-22 (8854 прочитано)