–озм≥щенн¤ продуктивних сил > Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥

Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥

«м≥ст

¬ступ 3

I. Ћ≥тературний огл¤д 4

1.1. —учасний стан ринку буд≥вельних сум≥шей 4

1.2. ‘ормуванн¤ споживчих властивостей буд≥вельних сум≥шей 15

1.2.1. —ировина 15

1.2.2. “ехнолог≥¤ виробництва 27

1.3.  ласиф≥кац≥¤ асортименту буд≥вельних сум≥шей 33

¬исновки 39

—писок л≥тератури 41

ƒодатки 43

¬ступ

У рањна, ¤ка будуЇтьс¤ Ч розвиваЇтьс¤,Ф Ч висл≥в –узвельта стосувавс¤ п≥сл¤воЇнноњ Ќ≥меччини та ”крањни, економ≥ка ¤коњ, на жаль, н≥¤к не може виборсатис¤ з глибин економ≥чноњ кризи. “а попри ус≥ негаразди, буд≥вельна промислов≥сть в наш≥й крањн≥ розвиваЇтьс¤ Ч це значить, що крањна будуЇтьс¤. ≤снуюч≥ заводи не в змоз≥ забезпечити потреби населенн¤ у високо¤к≥сних та зручних у використанн≥ буд≥вельних сум≥шах.

Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ та матер≥али Ч основа промислового ≥ житлового буд≥вництва. ¬≥д р≥вн¤ њхнього виробництва залежать темпи ≥ ¤к≥сть буд≥вельних роб≥т.

ƒо буд≥вельних сум≥шей в≥днос¤тьс¤ р≥зн≥ природн≥ ≥ штучн≥ матер≥али, застосовуван≥ дл¤ спорудженн¤, обладнанн¤ ≥ ремонту промислових г≥дротехн≥чних, житлових, адм≥н≥стративних ≥ культурно-побутових будинк≥в ≥ споруджень.

÷е в значн≥й м≥р≥ визначаЇ актуальн≥сть теми даноњ роботи.

ћетою даноњ роботи Ї досл≥дженн¤ споживчих властивостей буд≥вельних сум≥шей, анал≥з ринку та класиф≥кац≥њ асортименту буд≥вельних сум≥шей технолог≥њ њхн≥х продаж ≥ виробленн¤ рекомендац≥й, покликаних стимулювати збут та п≥двищенн¤ ¤кост≥ даноњ продукц≥њ.

ƒл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети необх≥дно досл≥дити значенн¤ буд≥вельних сум≥шей, технолог≥ю њх виробництва, розгл¤нути процес формуванн¤ споживчих властивостей даноњ продукц≥њ.

Ћ≥тературний огл¤д

—учасний стан ринку буд≥вельних сум≥шей

«а останн≥ п'¤ть рок≥в в≥тчизн¤ний ринок буд≥вельних сум≥шей (—Ѕ—) пройшов шл¤х в≥д ознайомленн¤ з ≥мпортом до започаткуванн¤ сучасного виробництва. Ѕуд≥вельники вже встигли оц≥нити переваги нов≥тн≥х технолог≥й - дехто нав≥ть потроху забуваЇ про незручност≥ в робот≥ з дос≥ такими традиц≥йними алебастром та цементно-п≥сковими сум≥шами. —фера застосуванн¤ —Ѕ— досить широка, адже це - клењ дл¤ р≥зноман≥тноњ плитки, каменю, мозањки; розчини дл¤ штукатурних, бетонних, мал¤рних роб≥т; шпакл≥вки; маси дл¤ наливноњ п≥длоги.

¬ крањн≥ ≥снуЇ два типи виробник≥в буд≥вельних сум≥шей. ѕерших умовно називатимемо Упострад¤нськимиФ: вони працюють дек≥лька дес¤тк≥в рок≥в ≥ виробл¤ють продукц≥ю зразку початку ’’ стол≥тт¤ на обладнан≥, ¤ке було вироблено приблизно у той самий час. ¬ них дуже великий спад виробництва пор≥внюючи з Упопередн≥ми часамиФ, ≥ взагал≥ дуже велика купа проблем.

ƒруг≥ нехай умовно називаютьс¤ УЇвропейськимиФ: ц≥ зТ¤вились на св≥т не так вже й давно (або з нул¤ або на баз≥ вже ≥снуючого Упострад¤нськогоФ виробництва, до ¤кого прийшов ≥нвестор); використовують вони нов≥ технолог≥њ ≥ виробл¤ють вони або принципово новий дл¤ крањни товар, або Ђзвичнийї, але Ївропейськоњ ¤кост≥. ќтже, дол¤ перших на ринку дуже суттЇво зменшуЇтьс¤ (хоча поки ще залишаЇтьс¤ дуже великою ), дол¤ других - зростаЇ. ¬ решт≥ решт рахунку виробник≥в стаЇ все б≥льше й б≥льше.[1]

¬ галуз≥ буд≥вельних матер≥ал≥в працюЇ б≥л¤ 1000 п≥дприЇмств, з ¤ких приблизно 90% не належать держав≥. ¬они в минулому роц≥ виробили 80,4% вс≥х буд≥вельних матер≥ал≥в ( дан≥ ƒержкомстату). ” середньому рентабельн≥сть виробник≥в у 2000 роц≥ становила 14%. «а останн≥ пТ¤ть рок≥в це найкращ≥й показник: у 1998 в≥н складав м≥нус 1,5%. јле у 1993-му роц≥ Ц 34,4%.

ќбс¤г виробництва галуз≥ буд≥вельних сум≥шей ”крањни за 2000 р≥к складав 3799,6 млн. грн. Ц на 15% б≥льше н≥ж у 1999 роц≥. јле ц≥нина ц≥ товари за р≥к зросли майже на 20%.

ѕо натуральним показникам за р≥к в≥дбулось зниженн¤ в середньому на 9%. Ќайб≥льший спад був п≥дкреслений п≥д плиткою фасадною Ц 43,1%. Ѕули також й позитивн≥ кроки, на приклад, виробництво г≥псокартона зросло у два рази.

ƒуже показовою дл¤ розгл¤ду й анал≥зу Ї цементна промислов≥сть. —ьогодн≥ в ”крањн≥ працюЇ 16 п≥дприЇмств, що виробл¤ють цемент. ѓх потенц≥йна потужн≥сть складаЇ 26 млн. тон. 3 з них загальною потужн≥стю 23 млн. тон обТЇднан≥ в державний концерн У”крцементФ. Ќа долю п≥дприЇмств цього концерну приходитьс¤ 89% загального обс¤гу виготовленого в крањн≥ цементу. «агальнов≥домо, що ¤к≥сть цементу повинна в≥дпов≥дати м≥жнародним стандартам. ¬иробництво цементу в ”крањн≥ в≥др≥зн¤Їтьс¤ однаковими стандартами ≥ обмеженою номенклатурою. ÷е п≥дтверджуЇ той факт, що 75% всього виробл¤Їмого цементу Ї портландцементом. –ешта 25% мають в соб≥ портландцемент з р≥зними дом≥шками, сульфатост≥йкий портландцемент, швидко стверджувальний портландцемент ≥ шлакопортландцемент. [2]

¬становлена виробнича потужн≥сть цементноњ промисловост≥ становить 26 млн. т. ” сх≥дн≥й ™вроп≥ й рег≥онах колишнього —–—– вищ≥ показники лише у –ос≥њ (89.6 млн. т.) та ѕольщ≥ (53 млн. т.).

ƒо 1990 року вс≥ п≥дприЇмства працювали на повну потужн≥сть ≥ готове споживанн¤ цементу в ”крањн≥ становило 460 кг. в р≥к на душу населенн¤. —паду буд≥вництв≥, б≥льше н≥ж трикратне п≥двищенн¤ ц≥н на основне технолог≥чне паливо Ц природний газ, розрив економ≥чних звТ¤зк≥в, експортн≥ барТЇри на кордонах нових крањн призвели до того, що з 1991 до 1996 роки виробництво цементу в ”крањн≥ скоротилос¤ до 4,8 млн. т., а саме 92 кг на душу населенн¤. ” 1997 роц≥ в≥дбулось зростанн¤ виробництва до 4937 тис. тон, що на 118 тис. т б≥льше н≥ж у 1996 роц≥.

ќдн≥Їю з основних причин р≥зкого зниженн¤ виготовленн¤ цементу Ї значне зменшенн¤ буд≥вництва в ”крањн≥ й крањнах-сус≥дах (Ѕ≥лорусь. –ос≥¤, ћолдова). Ћише в ”крањн≥ зупинено 80 буд≥вельних компан≥й, що ¤вл¤ють собою основних споживач≥в украњнського цементу. ўе одним важливим фактором Ї те, що украњнський цемент не Ї конкурентноспроможним за ц≥ною, в≥н дорожч≥й н≥ж в де¤ких крањнах —Ќƒ ≥ ÷ентральноњ ™вропи. «а 1997 р≥к сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н становило 1,625. –≥зниц¤ в ц≥н≥ цементу по¤снюЇтьс¤ ц≥ною палива, що використовуЇтьс¤ дл¤ його виробництва (”крањна Ц газ, ≥нш≥ крањни Ц вуг≥лл¤, в≥дходи вуглезбагаченн¤, в≥дходи нафтопродукт≥в).

ƒл¤ розвитку галуз≥ дуже важливим Ї експорт продукц≥њ. «а останн≥ 8 рок≥в найб≥льший обс¤г експорту украњнського цементу було дос¤гнуто у 1993 роц≥, що становило 13% в≥д загального обс¤гу його виробництва. «а даними ƒержкомстату, обс¤г експорту цементу у 1994 роц≥ становив 1 млн. тон, а попит ≥ноземних ф≥рм на закуп≥влю цементу був 5 млн. тон.

¬ 2000 роц≥ украњнськ≥ цементн≥ заводи виробили 6676,3 тис. т. Ус≥рого порошкуФ (в 1999 роц≥ Ц 7441,1 тис. т, тобто виробництво скоротилос¤ на 10%), з ¤ких 1365,1 було вироблено УсухимФ способом ≥ решта 79,6% було виготовлено УмокримФ способом. јле, нажаль, спад виробництва в≥дбувс¤ не лише за рахунок УмокрогоФ цементу (¤кого зробили на 8,9% менше), але ≥ за рахунок УсухогоФ (на 15,4% менше).[3]

ƒал≥, наведу коротенький анал≥з ≥нших важливих п≥дгалузей.

Ћакофарбова промислов≥сть. –≥чний обс¤г продажу за оц≥нками становить б≥льше 300 млн. долар≥в, в середньому на кожного громад¤нина ”крањни припадаЇ 3 кг. фарби на р≥к. Ќа ринку представлено 40 в≥тчизн¤них виробник≥в ≥ б≥льше 20 ≥ноземних. ƒол¤ ≥мпорту на в≥тчизн¤ному ринку складаЇ 40%, 60% - в≥тчизн¤ноњ. Ћакофарбовий бум, що спостер≥гавс¤ в 1997-1998 роках, дещо притих. ѕроте сам ринок не втратив комерц≥йноњ привабливост≥ - принаймн≥, за п≥драхунками експерт≥в, середн≥й тижневий виторг магазин≥в, що спец≥ал≥зуютьс¤ на фарб≥ та лаках, становить близько 2-5 тис. грн. ј от структура попиту зм≥нилась. –инок, ≥ нин≥ спроможний поглинути загалом до 100 тис. т фарби на р≥к (лише столиц¤ використовуЇ понад 3 тис. т лак≥в та фарби щороку), став шумлив≥шим до ц≥ни пропонованого товару.

якщо ран≥ше продукц≥¤ з Ќ≥меччини, Ўвец≥њ, јнгл≥њ, ѕольщ≥, „ех≥њ, Ѕолгар≥њ, “уреччини, ≈стон≥њ та ≥нших крањн швидко набирала попул¤рност≥, впевнено в≥дт≥сн¤ючи лакофарби 30-ти в≥тчизн¤них виробник≥в, то нин≥ ц≥кав≥сть до недорогого украњнського товару в≥дновлюЇтьс¤. « широкого ц≥нового д≥апазону - $1-80 за 1 л≥тр (залежно в≥д виробника, призначенн¤ фарби, њњ ¤кост≥) - найб≥льший попит на дешеву в≥тчизн¤ну продукц≥ю. ќбс¤ги ≥мпортних поставок в ”крањну ≥стотно зменшились ще й тому, що ≥ноземн≥ компан≥њ-постачальники п≥сл¤ ос≥нньоњ кризи в≥ддають перевагу робот≥ за принципом "вранц≥ - грош≥, ввечер≥ - ст≥льц≥". ¬ результат≥ б≥льш≥сть в≥тчизн¤них ≥мпортер≥в або взагал≥ припинили поставки з-за кордону, або пропонують покупцев≥ товар з≥ старих запас≥в. јле можна в≥дверто сказати, що в≥тчизн¤ний виробник не в змоз≥ повн≥стю забезпечити попит на фарбу.

¬ажливою проблемою багатьох п≥дгалузей Ї те, що нестача об≥гових кошт≥в п≥дштовхнула п≥дприЇмства до використанн¤ псевдо ринкових форм розрахунк≥в Ц бартеру, давальницькоњ сировини, взаЇмозал≥ку борг≥в, Утон≥зац≥њФ економ≥чних в≥дносин, що ще б≥льше обмежило можливост≥ субТЇкт≥в господарюванн¤ ≥ бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в. „ерез це, бартеризац≥¤ економ≥ки набула загрозливого характеру. ¬ 1998 роц≥ у промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в був най вищий показник серед ус≥х галузей промисловост≥ ”крањни Ц 65,8%.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7438 прочитано)