–озм≥щенн¤ продуктивних сил > Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥
ѕромислов≥сть буд≥вельних сум≥шей здеб≥льшого оснащена застар≥лими технолог≥чними л≥н≥¤ми, неефективними тепловими агрегатами. ƒо цього часу використовуютьс¤ сезонн≥ заводи, побудован≥ на початку XX стол≥тт¤, ≥з застар≥лим енергетичним обладнанн¤м, без застосуванн¤ будь-¤ких контрольно-вим≥рювальних прилад≥в та засоб≥в автоматичного регулюванн¤. „ерез низьк≥ темпи оновленн¤ основних фонд≥в стан теплотехн≥чних агрегат≥в пог≥ршуЇтьс¤, зб≥льшуютьс¤ енерговитрати. ѕ≥дприЇмства буд≥вельноњ ≥ндустр≥њ пор≥вн¤но б≥льш сучасн≥, але п≥д час њх проектуванн¤ застосовувались здеб≥льшого найдешевш≥ технолог≥њ, що не спр¤мовувались на енергозбереженн¤. ¬исока енергоЇмн≥сть в≥тчизн¤них буд≥вельних матер≥ал≥в та сум≥шей значно впливаЇ на њх конкурентоспроможн≥сть ¤к на внутр≥шньому, так ≥ на зовн≥шньому ринках. “ому вир≥шенн¤ проблем енергозаощадженн¤ в буд≥ндустр≥њ та промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в Ї завданн¤м номер один. « ц≥Їю метою розроблено галузеву програму "≈нергозбереженн¤-98". ѓњ виконанн¤ дало змогу в 1997-1998 рр. скоротити обс¤ги споживанн¤ природного газу на п≥дприЇмствах корпорац≥њ "”крбудматер≥али" на 20,4%. —итуац≥¤ в ≥нших п≥дгалуз¤х не набагато краща. ƒл¤ анал≥зу проблеми варто розгл¤нути сферу торг≥вл≥ буд≥вельними матер≥алами. [4] “орговц≥ будматер≥алами спец≥ал≥зуютьс¤ ≥ в≥д гурту переход¤ть до роздр≥бу. Х риза кризою, але й нин≥ лише в столиц≥ можна нарахувати близько 1000 ф≥рм, ¤к≥ довол≥ усп≥шно торгують р≥зноман≥тними будматер≥алами ≥ в тому числ≥ буд≥вельними сум≥шами. —екрет усп≥ху - у вм≥нн≥ передбачати зм≥ни в настро¤х ринку ≥ вчасно реагувати на них. «окрема, практика св≥дчить, що виконати забаганки найпримхлив≥шого споживача, водночас п≥двищивши ц≥нову конкурентоспроможн≥сть власноњ продукц≥њ, нин≥ дозвол¤Ї вертикальна спец≥ал≥зац≥¤ торгових компан≥й у вузьких товарних сегментах строкатого буд≥вельного ринку. Х ƒосв≥д л≥дер≥в також п≥дказуЇ: в умовах "охолодженн¤" ринковоњ кон'юнктури п≥дтримати продаж≥ почасти вдаЇтьс¤ за рахунок освоЇнн¤ нових рег≥он≥в. ј гнучкост≥ в робот≥ оптовикам додаЇ власна крамничка з недорогим ходовим товаром, в куп≥вл≥ ¤кого споживач не в≥дмовить соб≥ й в умовах п≥сл¤ кризовоњ депрес≥њ. ” ц≥новому протисто¤нн≥ виручаЇ спец≥ал≥зац≥¤. ¬исока конкуренц≥¤ на ринку буд≥вельних сум≥шей та ослаблений кризою попит не дозвол¤ють продавц¤м розраховувати на висок≥ прибутки. ƒл¤ багатьох п≥дприЇмц≥в прибуток у межах 10-15% вважаЇтьс¤ пристойним, хоча один-два роки тому рентабельн≥сть оптовоњ торг≥вл≥ була вдв≥ч≥ вищою. ўе одна ≥стотна особлив≥сть сьогоденн¤ - спец≥ал≥зац≥¤. якщо в минул≥ роки активно розвивалис¤ ф≥рми-продавц≥, ¤к≥ охоплювали широкий спектр матер≥ал≥в, створюючи своЇр≥дн≥ буд≥вельн≥ супермаркети, то тепер - усе навпаки. Ѕ≥льш≥сть оптовик≥в скоротили асортимент до 1-2 вид≥в буд≥вельних матер≥ал≥в. [5] —учасн≥ торговельн≥ ф≥рми п≥шли шл¤хом вузькоњ спец≥ал≥зац≥њ, бо приваблювати кл≥Їнта лише великим вибором товару на склад≥ дедал≥ складн≥ше, та й дорожче. —поживач≥ вже в≥ддають перевагу не тим ф≥рмам, у ¤ких багатий виб≥р ус≥л¤ких товар≥в, а радше тим, у ¤ких широкий спектр продукц≥њ певного виду (наприклад фарби). р≥м того, ≥ в ц≥нов≥й конкуренц≥њ спец≥ал≥зован≥ ф≥рми мають б≥льш≥ можливост≥. ј це - плюс в умовах, коли дедал≥ б≥льше оператор≥в ринку у боротьб≥ за кл≥Їнта "скидають" ц≥ну, жертвуючи власними прибутками. ƒл¤ торговц≥в будматер≥алами сьогодн≥ "життЇдайними" Ї лише велик≥ м≥ста: ињв, ’арк≥в, ƒонецьк, ƒн≥пропетровськ, «апор≥жж¤. јле й на цих потужних ринках за де¤кими найменуванн¤ми буд≥вельних сум≥шей продаж≥ скоротилис¤ приблизно на 40%-50%. «меншилис¤ обс¤ги реал≥зац≥њ - ф≥рми-оптовики почали торгувати вроздр≥б. ¬≥ддавати товар п≥д реал≥зац≥ю стало невиг≥дним. “ож характерна особлив≥сть сучасного ринку буд≥вельних матер≥ал≥в - зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ спец≥ал≥зованих ф≥рмових магазин≥в. ƒл¤ ринку буд≥вельних сум≥шей характерна сезонн≥сть розвитку. ѕ≥сл¤ пер≥оду затишш¤, що триваЇ з жовтн¤ до березн¤, починаЇтьс¤ справжн≥й сплеск попиту на вс≥ види буд≥вельних матер≥ал≥в. ѕопри п≥зн≥й початок буд≥вельного сезону 2003 року (лише в кв≥тн≥) у звТ¤зку ≥з зат¤жною зимою, голова јсоц≥ац≥њ виробник≥в сухих буд≥вельних сум≥шей ёр≥й —пектор констатуЇ, що за перш≥ с≥м м≥с¤ц≥в року в≥тчизн¤не виробництво зросло на 20Ч25% пор≥вн¤но з аналог≥чним пер≥одом минулого року. ¬раховуючи те, що основну масу сухих буд≥вельних сум≥шей, що випускають в ”крањн≥, становл¤ть сум≥ш≥ дл¤ внутр≥шн≥х оздоблювальних роб≥т, сезон активного попиту на ¤к≥ триваЇ до листопада-грудн¤, загальне зростанн¤ ринку нин≥шнього року може с¤гти 30Ч40%. ¬≥дтак уже б≥льш≥сть експерт≥в вважаЇ, що обс¤ги використанн¤ сухих буд≥вельних сум≥шей в ”крањн≥ перевищать 500 тис. т, а в≥тчизн¤не виробництво с¤гне 300 тис. т. –инок зосереджуЇтьс¤ в руках пров≥дних ф≥рм ƒе¤к≥ велик≥ п≥дприЇмства говор¤ть про 50-60% зростанн¤ виробництва пор≥вн¤но з минулим роком. ќтже, паралельно з≥ зростанн¤м ринку починаЇтьс¤ процес його концентрац≥њ, що ц≥лком природньо Ч наприклад, у ѕольщ≥, ¤к ≥ в ”крањн≥, працюЇ 100 виробник≥в буд≥вельних сум≥шей, але т≥льки 10 з них робл¤ть погоду на ринку. «а в≥тчизн¤ний ринок змагаютьс¤ насамперед п≥дприЇмства, що вход¤ть до јсоц≥ац≥њ виробник≥в сухих буд≥вельних сум≥шей (Ђ’енкель Ѕаутехн≥к (”крањна)ї, Ђ‘омальгаутї, ѕавлограджитлобуд, Ђ√ел≥осї, ЂЅ≥он-≤мпексї, Ђѕол≥ремї, “ћћ), а також Ч Ђјтлантї, Ђјрт≥льї, ЂЋ≥дерї, Ђ–ос атї, Ђјквал≥тї, Ђћастерї ≥ Ђ ерам≥ксї. ≤нш≥ ф≥рми, за даними оператор≥в ринку, працюють в основному на св≥й рег≥он ≥ виробл¤ють не б≥льше 2,5Ч3 тис. т сум≥шей на р≥к.[6] ¬везенн¤ сум≥шей на цементн≥й основ≥ майже припинилос¤, на г≥псов≥й Ч незабаром зменшитьс¤ ¬елик≥, а тим б≥льше др≥бн≥, в≥тчизн¤н≥ виробники зосереджуютьс¤ на сум≥шах на цементн≥й основ≥. Ќа ринку сум≥шей на г≥псов≥й основ≥ (штукатурки, шпакл≥вки, зат≥рки дл¤ шв≥в, анкерн≥ сум≥ш≥) дом≥нують закордонн≥ виробники Ч турецьк≥, молдавськ≥ (завод ЂCMC-Knaufї), французьк≥ (Semin), польськ≥ (Atlas) та ф≥нськ≥ (Optiroc). “акож в обс¤гах понад 1000 т за р≥к, за даними оператор≥в ринку, ≥мпортують сум≥ш≥ марок Litokol ≥ Mapei (≤тал≥¤) та Sopro (ѕольща). —еред них найб≥льш представлен≥ турецьк≥ виробники, що працюють у нижньому ц≥новому сегмент≥, в≥д них набагато в≥дстаЇ Knauf, що представл¤Ї сум≥ш≥ середньоњ ≥ дорогоњ категор≥њ, дал≥ з чималим в≥дривом Ч в≥тчизн¤на продукц≥¤ ц≥Їњ ж ц≥новоњ групи. “рохи менше, н≥ж ус≥ в≥тчизн¤н≥ виробники, разом уз¤т≥, продають сум≥шей на г≥псов≥й основ≥ представники верхньоњ ц≥новоњ групи Ч Semin ≥ Optiroc (TM Vetonit). «авд¤ки пан≥вному становищу в г≥псовому сегмент≥ ринку на ≥мпорт припадаЇ 40% ус≥х сухих сум≥шей, що використовуютьс¤ в ”крањн≥. ќднак в≥тчизн¤н≥ виробники впевнен≥, що й цей сегмент ринку њм вдастьс¤ частково в≥двоювати. «а словами директора льв≥вськоњ ф≥рми Ђјтлантї ќлега онопацького, половину турецьких сум≥шей завоз¤ть контрабандним шл¤хом. ”т≥м, оч≥куване посиленн¤ митного контролю п≥сл¤ недавнього зас≥данн¤ –ади нацбезпеки ≥ оборони, присв¤ченого ц≥й тем≥, дозволить скоротити обс¤ги контрабанди, зокрема, турецьких г≥псових сум≥шей. ј з оф≥ц≥йно завезеними турецькими сум≥шами вже зможуть конкурувати за ц≥ною в≥тчизн¤н≥ виробники, принаймн≥ розташован≥ подал≥ в≥д п≥вденних морських порт≥в.[7] ¬иробникам замало одних сухих сум≥шей. ’оча левова пайка попиту на сух≥ буд≥вельн≥ сум≥ш≥, ¤к ≥ ран≥ше, припадаЇ на три групи Ч клењ дл¤ плитки, наливн≥ п≥длоги й г≥псов≥ шпакл≥вки, виробники цього року продовжують невпинно розширювати асортимент. јле найактивн≥ше розширюють асортимент ф≥рми, ¤к≥ вже зараз мають сильн≥ позиц≥њ на ринку ≥ широкий асортимент. ¬еликим ≥ середн≥м компан≥¤м, таким ¤к Ђ’енкель Ѕаутехн≥к (”крањна)ї, Ђѕол≥ремї, ѕавлограджитлобуд, Ђјтлантї, Ђ√ел≥осї, Ђјрт≥льї уже став т≥сним сегмент власне сухих сум≥шей. ¬они освоюють виробництво р≥дких речовин, необх≥дних дл¤ буд≥вельних роб≥т: грунтувальних емульс≥й, г≥дро≥зол¤ц≥йних мастик, пол≥мерних штукатурок, р≥зноман≥тних грунтовок ≥ спец≥альних клеючих розчин≥в. Ђ«араз ми виробл¤Їмо ≥ реал≥зовуЇмо матер≥али практично п≥д ус≥ види роб≥т й елементи конструкц≥йї, Ч пов≥домили представники Ђ’енкель Ѕаутехн≥к (”крањна)ї, вив≥вши цього року на украњнський ринок групу матер≥ал≥в дл¤ укладанн¤ п≥длоги Thomsit, де серед 24 позиц≥й лише 6 Ї власне сухими сум≥шами, а також р≥дк≥ матер≥али дл¤ монтажу облицювальноњ плитки ≥ затирки шв≥в дл¤ слабких основ ≥ агресивних середовищ. Ђћи уникаЇмо розробки ун≥версальних матер≥ал≥в, бо це економ≥чно невиг≥дної, Ч по¤снив головний технолог “ќ¬ Ђ’енкель Ѕаутехн≥к (”крањна)ї ™вген арапузов. —хоже, н≥шу Ђун≥версальнихї матер≥ал≥в, ¤к≥ в будь-¤к≥й сфер≥ застосуванн¤ поступаютьс¤ за характеристиками спец≥альним, пров≥дн≥ виробники залишили невеликим ф≥рмам, ¤к≥ випускають менше дес¤тка вид≥в сухих сум≥шей Ђна вс≥ випадки житт¤ї ≥ дос≥ збивають одна поперед одноњ ц≥ни так, що конкуренц≥¤ вже йде за кожну коп≥йку на к≥лограм≥. Ќайб≥льш≥ виробники вже випускають не 1Ч2, ¤к у 1998Ч2000 роках, а 5Ч9 вид≥в самого т≥льки клею дл¤ плитки Ч залежно в≥д матер≥алу (кахель, мармур), розм≥ру, м≥сц¤ монтажу (ст≥ни, п≥длога), сфери застосуванн¤ (кухн¤, ванна, фасад) ≥ основи (м≥цна чи слабка). јктивно в≥тчизн¤н≥ виробники освоюють ≥ сум≥ш≥ дл¤ монтажу тепло≥зол¤ц≥њ. «а даними јсоц≥ац≥њ виробник≥в сухих буд≥вельних сум≥шей, њх випускають вже 10Ч15 ф≥рм. Ќагальна потреба утепленн¤ фасад≥в, ¤ку до того ж стимулюють нов≥ норми тепло≥зол¤ц≥њ споруд, фактично не залишають буд≥вельникам ≥ншого вибору, ¤к застосовувати сучасн≥ утеплювач≥ ≥, в≥дпов≥дно, сух≥ сум≥ш≥ дл¤ њх монтажу. Ђ–≥ч у т≥м, що утеплювач≥ мають низьку адгез≥ю ≥ через це погано кр≥пл¤тьс¤ до звичайного розчину Ч тут потр≥бн≥ т≥льки спец≥альн≥ сух≥ сум≥ш≥ї, Ч по¤снюЇ ќльга —туп≥на. ÷е зумовлюЇ значний потенц≥ал цього сегмента ринку, ¤кий, за р≥зними оц≥нками, нараз≥ становить в≥д 2 до 5% обс¤г≥в реал≥зац≥њ вс≥х сухих сум≥шей. ƒе¤к≥ виробники вже зараз в≥дзначають актив≥зац≥ю попиту на них. Ђѕор≥вн¤но з минулим роком обс¤ги реал≥зац≥њ сум≥шей дл¤ монтажу тепло≥зол¤ц≥њ у нас зросли у 6 раз≥вї, Ч говорить ќлег онопацький.
Ќазва: Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7438 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
