–озм≥щенн¤ продуктивних сил > Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥
Ќайб≥льш≥ виробники нав≥ть розробили спец≥альн≥ системи утепленн¤ фасад≥в, ¤к≥ включають м≥нераловатну або п≥нопол≥стирольну тепло≥зол¤ц≥ю, спец≥альн≥ сум≥ш≥ дл¤ монтажу того чи ≥ншого виду утеплювача, армувальну с≥тку з≥ скловолокна, грунтовки, чорнову та фактурну штукатурку. Ќараз≥ все, кр≥м утеплювача й армувальноњ с≥тки, випускаЇ один ≥ той самий виробник сухих сум≥шей. Ќа сьогодн≥, окр≥м ≥ноземних виробник≥в, так≥ системи сертиф≥кували вс≥ члени јсоц≥ац≥њ виробник≥в сухих буд≥вельних сум≥шей. ÷≥ни на системи утепленн¤ фасад≥в коливаютьс¤ в≥д 6 до 13 у. о. за кв. м Ч залежно в≥д марки сум≥шей ≥ утеплювача, а њх монтаж об≥йдетьс¤ ще у 8 у. о. за кв. м. ѕри цьому ефект в≥д утепленн¤ фасад≥в досить в≥дчутний: за даними ф≥рми Ђ‘омальгаутї, тепловтрати цегл¤ноњ ст≥ни знижуютьс¤ вдв≥ч≥, а зал≥зобетонноњ Ч втрич≥. р≥м того, де¤к≥ виробники сухих сум≥шей пропонують ≥нший вар≥ант утепленн¤ Ч шпакл≥вки, штукатурки, наливн≥ п≥длоги й клењ дл¤ облицювальноњ плитки з доданн¤м перл≥ту Ч природного теплозвуко≥зол¤тора. ƒл¤ зах≥дних х≥м≥чних компан≥й украњнський ринок поки що мало привабливий через невелик≥ розм≥ри, адже в≥тчизн¤не виробництво сухих буд≥вельних сум≥шей т≥льки розпочинаЇтьс¤. ѕроте тут вже присутн≥ представництва найв≥дом≥ших у св≥т≥ продуцент≥в пол≥мерних добавок. «окрема активно д≥ють ≥нформац≥йн≥ центри потужних х≥м≥чних концерн≥в "ЅайЇр", "¬аккер", "–од≥а", "јкзо-Ќобел", " лар≥ант". омпан≥¤ GR-Line представл¤Ї в ”крањн≥ пол≥мери французького концерну "–од≥а" та швейцарського "јкзо-Ќобел". ќднак жодна з х≥м≥чних компан≥й не випускаЇ повного асортименту добавок дл¤ буд≥вельних сум≥шей. “ому вони одна дл¤ одноњ не т≥льки конкуренти, але й партнери. GR-Line не обмежуЇтьс¤ лише поставками в ”крањну пол≥мер≥в "–од≥а", намагаЇтьс¤ сп≥вроб≥тничати з ≥ншими виробниками х≥м≥чних добавок. ƒосить привабливою видаЇтьс¤ схема, коли вс¤ ≥мпортована з р≥зних крањн пол≥мерна продукц≥¤ зосереджуЇтьс¤ на одному склад≥, зв≥дки др≥бними парт≥¤ми розходитьс¤ пом≥ж в≥тчизн¤ними виробниками сухих буд≥вельних сум≥шей.[8]
‘ормуванн¤ споживчих властивостей буд≥вельних сум≥шей 1.2.1. —ировина —клад буд≥вельних сум≥шей в залежност≥ в≥д виду сум≥ш≥ може бути р≥зним. ¬ загальному до складу буд≥вельних сум≥шей вход¤ть наступн≥ компоненти: Ч вТ¤зка речовина Ч цемент, г≥пс, вапно або пол≥мер, Ч м≥неральн≥ наповнювач≥ дл¤ забезпеченн¤ м≥цност≥, Ч п≥сок, мелений мармур, мелений кварц, вапн¤к та ≥нш≥ дом≥шки, що власне ≥ створюють високотехнолог≥чний продукт Ч суху буд≥вельну сум≥ш. –озгл¤немо детальн≥ше ц≥ складники. ќсновними матер≥алами дл¤ виробництва бетонноњ сум≥ш≥ Ї цемент, заповнювач≥ ≥ вода. ѕри вибор≥ цементу враховують основн≥ показники бетону: м≥цн≥сть, морозо- та короз≥йну ст≥йк≥сть, а також технолог≥ю виготовленн¤ вироб≥в чи умови бетонуванн¤ монол≥тних споруд. ƒл¤ важкого бетону застосовують здеб≥льшого портландцемент та його р≥зновиди, р≥дше Ч глиноземистий цемент та ≥нш≥ в'¤жуч≥.[9] «аповнювачами дл¤ важкого бетону Ї сипк≥ сум≥ш≥ м≥неральних зерен природного чи штучного походженн¤, певного гранулометричного складу в установленому д≥апазон≥ розм≥р≥в. «аповнювач≥ в бетон≥ займають 80...85 % його об'Їму ≥; скр≥плен≥ затверд≥лим цементом, утворюють каменепод≥бний конгломерат. –ечовинний склад заповнювач≥в, њхн¤ форма, стан поверхн≥, поЇднанн¤ р≥зних фракц≥й ≥стотно впливають на технолог≥чн≥ показники бетонноњ сум≥ш≥, техн≥чн≥ властивост≥ бетону (м≥цн≥сть, усадку, повзуч≥сть, довгов≥чн≥сть), а також на економ≥чн≥сть матер≥алу. «алежно в≥д розм≥р≥в зерен заповнювач≥ под≥л¤ють на др≥бн≥ (п≥ски) крупн≥стю 0,16...5,00 мм та крупн≥ (щеб≥нь чи грав≥й) крупн≥стю 5... 70 мм. «а м≥нералог≥чним складом розр≥зн¤ють кварцов≥, польовошпатн≥, карбонатн≥ п≥ски. варцов≥ п≥ски придатн≥ дл¤ бетонних сум≥шей будь-¤ких марок, оск≥льки власна м≥цн≥сть кварцу дуже велика (до 1000 ћѕа). –ешту п≥ск≥в, зокрема вапн¤ков≥, належить перев≥р¤ти на м≥цн≥сть у бетон≥ потр≥бноњ марки. «а походженн¤м п≥ски бувають ¤ровими (г≥рськими), р≥чковими та морськими. яров≥ (г≥рськ≥) п≥ски м≥ст¤ть б≥льше за решту п≥ск≥в / глин¤стих та орган≥чних дом≥шок, зерна переважно кутаст≥, що забезпечуЇ добре зчепленн¤ з цементним каменем. –≥чков≥ й морськ≥ п≥ски м≥ст¤ть менше орган≥чних дом≥шок, але зерна мають обкатану форму й гладеньку поверхню внасл≥док перенесенн¤ водою. ” морських п≥сках ≥нод≥ Ї уламки вапн¤кових пор≥д, черепашок, ¤к≥ легко руйнуютьс¤ й можуть знизити м≥цн≥сть бетону. Ўтучн≥ п≥ски одержують подр≥бненн¤м г≥рських пор≥д або супутн≥х продукт≥в промисловост≥, наприклад металург≥йних шлак≥в. ¬м≥ст глин¤стих, мулистих та пилуватих дом≥шок, ¤кий визначаЇтьс¤ в≥дмучуванн¤м, неповинен перевищувати 3 % за масою. √лин¤ст≥ та мулист≥ часточки вкривають зерна п≥ску, перешкоджаючи зчепленню њх з цементним каменем. “онк≥ пилуват≥ часточки мають розвинуту питому поверхню й дл¤ р≥вном≥рного закр≥пленн¤ њх у структур≥ бетону потр≥бна п≥двищена витрата цементу. ѕромиванн¤ п≥ску в≥д цих дом≥шок спричинюЇ його значне подорожчанн¤, а тому сл≥д надавати перевагу застосуванню р≥чкового п≥ску. ¬м≥ст орган≥чних (наприклад, гумусових) дом≥шок обмежуЇтьс¤ тому, що вони м≥ст¤ть орган≥чн≥ .кислоти, ¤к≥ руйнують цементний кам≥нь. Ќа¤вн≥сть орган≥ки визначають колориметричним (кольоровим) методомЧ обробкою п≥ску 3 %-м водним розчином NaќЌ. ол≥р розчину п≥сл¤ обробки п≥ску не повинен бути темн≥шим за еталон ¤кий готують у лаборатор≥њ за в≥дпов≥дною методикою. «ерновий (гранулометричний) склад п≥ску маЇ велике значенн¤ дл¤ виготовленн¤ бетонноњ сум≥ш≥ й бетону ≥з заданими властивост¤ми. ¬≥н характеризуЇтьс¤ процентним вм≥стом зерен р≥зних розм≥р≥в ≥ так званим модулем крупност≥ ћк. ўоб визначити ц≥ показники, використовують ситовий анал≥з. √рав≥й Ч це сипкий матер≥ал, утворюваний в результат≥ природного руйнуванн¤ (вив≥трюванн¤) вивержених чи осадових г≥рських пор≥д. «а походженн¤м розр≥зн¤ють грав≥й ¤ровий (г≥рський), р≥чковий та морський. яровий грав≥й б≥льше забруднений дом≥шками. «а розм≥рами зерен розр≥зн¤ють грав≥й: р¤довий Ч 30...70 мм; фракц≥онований особливо др≥бний Ч 5...10 (3...10); фракц≥онований др≥бний Ч 5...20; середн≥й Ч 20....40; крупний Ч 40...70 мм. «ерна грав≥ю розм≥рами 5...70 мм мають округлу, обкатану форму з гладенькою поверхнею. ѕор¤д з м≥цними зернами (гран≥т, д≥орит) у ньому можуть бути слабк≥ зерна пористих вапн¤к≥в, а також дом≥шки пилу, глини, п≥ску. якщо вм≥ст п≥ску 25...40 %, то матер≥ал називають п≥щано-грав≥йною сум≥шшю.[10] ўеб≥нь Ч це сипкий матер≥ал, одержуваний подр≥бненн¤м г≥рських пор≥д, ¤к≥ мають границю м≥цност≥ при стиску в≥д 20 до \ 120 ћѕа. «ерна щебеню мають кутасту форму й б≥льш розвинуту, н≥ж у грав≥ю, шорстку поверхню, а тому м≥цн≥сть зчепленн¤ з цементним каменем у щебеню вища, н≥ж у грав≥ю. ѕридатн≥сть крупного заповнювача дл¤ бетону, ¤к ≥ п≥ску, також визначають у лабораторних умовах за комплексом показник≥в: ≥стинна, середн¤ та насипна густина, м≥жзернова пустотн≥сть, волог≥сть, водопоглиненн¤, вм≥ст пилуватих, мулистих, глин¤стих, часточок та орган≥чних-дом≥шок, м≥цн≥сть зерен, вм≥ст голчастих та пластинчастих часточок, зерновий склад. ” раз≥ потреби з урахуванн¤м ц≥льового призначенн¤ бетону визначають м≥цн≥сть вих≥дноњ. г≥рськоњ породи, стиран≥сть, оп≥р удару та морозост≥йк≥сть. «ерновий склад крупного заповнювача, так само, ¤к ≥-п≥ску, ≥стотно впливаЇ на властивост≥ бетонноњ сум≥ш≥ та бетону. ќптим≥зац≥¤ зернового складу маЇ ірунтуватис¤ на так≥й умов≥: одержати найменший об'Їм м≥л≥зернових пустот, тобто забезпечити м≥н≥мальну витрату розчиновоњ частини, а отже, й цементу. ¬оду п≥д час бетонних роб≥т використовують дл¤ приготуванн¤ бетонних сум≥шей та поливанн¤ в≥дкритих поверхонь ≥ тверднучого в л≥тн≥й час монол≥тного бетону. ≤нод≥ виникаЇ потреба застосувати њњ дл¤ промиванн¤ заповнювач≥в. ƒл¤-вс≥х цих роб≥т без, попередньоњ перев≥рки придатна питна вода. –≥чкова, озерна та вода ≥з штучних водойм придатна також, ¤кщо вона не забруднена в неприпустимих межах ст≥чними викидами, сол¤ми, мастилами тощо. ” морськ≥й вод≥ у велик≥й к≥лькост≥ м≥ст¤тьс¤ розчинн≥ сол≥, сульфат-≥они, хлор≥они. ћожна застосовувати воду, ¤ка показуЇ, слабокислу чи слабколужну реакц≥ю, що визначаЇтьс¤ значенн¤м . водневого показника рЌ у межах 4,0... 12,5, ≥ в≥дпов≥даЇ техн≥чним умовам. Ќа застосуванн¤ ст≥чних вод, кр≥м того, потр≥бно одержати дозв≥л санеп≥демстанц≥њ. Ўк≥длив≥ дом≥шки у вод≥ можуть перешкоджати нормальному, тужав≥нню й твердненню цементу або спричинювати по¤ву-в бетон≥ сполук, що знижують, його м≥цн≥сть та довгов≥чн≥сть. ќрган≥чн≥ речовини у вод≥, особливо так≥, що м≥ст¤ть цукор та феноли, спов≥льнюють процес г≥дратац≥њ цементу й знижують м≥цн≥сть бетону. ¬м≥ст кожного з них не повинен перевищувати ,10 мг/л ƒом≥шки нафтопродукт≥в, мастил, жир≥в, ос≥даючи на, поверхн≥ цементних зерен, впов≥льнюють г≥дратац≥ю њх, а вкриваючи заповнювач≥, перешкоджають њхньому зчепленню з цементним каменем ≥ знижують м≥цн≥сть бетону. “ому на поверхн≥ води зам≥шуванн¤ не повинно бути пл≥вок цих дом≥шок. ƒобавки до бетонноњ сум≥ш≥. ƒл¤ регулюванн¤ властивостей бетонноњ сум≥ш≥ та бетону, а також дл¤ економ≥њ, цементу, все ширше застосовують р≥зного роду добавки, ¤к≥ ввод¤ть .у сум≥ш.
Ќазва: Ѕуд≥вельн≥ сум≥ш≥ в ”крањн≥
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7438 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
