–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту

≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту

«м≥ст

¬ступ.

≈коном≥ка ”рањни в систем≥ м≥жнародного под≥лу прац≥.

ѕравова та орган≥зац≥йна основа зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”рањни.

‘орми зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в.

“енденц≥њ розвитку економ≥чних звТ¤зк≥в з розвинутими крањнами.

—учасн≥ проблеми зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни.

Ўл¤хи пол≥пшенн¤ структури торгових, економ≥чних ≥ науково-техн≥чних звТ¤зк≥в”крањни з розвинутими крањнами.

—писок використаноњ л≥тератури.

<small></small>

¬ступ

”твердженн¤ державноњ незалежност≥ ”крањни започаткувало њњ фактичний вих≥д на св≥тову арену ¤к суб'Їкта м≥жнародних економ≥чних в≥дносин.  ардинальн≥ зм≥ни в геопол≥тичному становищ≥ ”крањни, що в≥д≠булис¤ п≥сл¤ здобутт¤ нею незалежност≥, та ситуац≥йн≥ особливост≥ сучасного стану трансформац≥йних процес≥в в економ≥ц≥ ≥стотно п≥двищили роль зовн≥шньоеконом≥чних в≥д≠носин у розвитку крањни. ѕосиленн¤ цього чинника об'Їктивно диктуЇтьс¤ зд≥йснюваними ринковими перетворенн¤ми, ¤к≥ формують ¤к≥сно нов≥ засади подальшого економ≥чного та соц≥ального розвитку крањни. ”крањна т≥льк≥ входить в систему св≥тового економ≥чного простору ≥ в≥д того, ¤к цей процес буде в≥дбуватись залежить подальший економ≥чний ≥ соц≥альний развиток держави, ¤к орган≥чноњ п≥дсистеми св≥товоњ економ≥ки.

1.≈коном≥ка ”рањни в систем≥ м≥жнародного под≥лу прац≥.

” сучасних умовах, локальн≥ економ≥ки окремих крањн поступово втрачають потенц≥њ саморозвитку ≥ все б≥льше ≥нтегруютьс¤ в загальнопланетарний орган≥зм.ѕрогрес кожноњ крањни т≥сно повТ¤заний з р≥внем ≥ характером њњ взаЇмод≥њ з ≥ншими державами. “ому ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ економ≥ки ”крањни Ї нет≥льк≥ основною умовою њњ п≥днесенн¤, а питанн¤м виживанн¤м вс≥Їњ крањни.¬ключенн¤ економ≥ки крањни у м≥жнародний под≥л прац≥ дасть можлив≥сть значно посилити позиц≥њ ”крањни в св≥товому сп≥втовариств≥.

ћ≥жнародний под≥л прац≥, система св≥тогосподарських звТ¤зк≥в передбачають використанн¤ так званих конкурентних переваг. ожна крањна, виход¤чи ≥з своњх конкретних умов, використовуЇ т≥ чи ≥нш≥ переваги. ћета такого виробу пол¤гаЇ в тому, щоб виробл¤ти ≥ експортувати товари, що користуютьс¤ попитом на св≥товому ринку ≥ виготовленн¤, ¤ких у дан≥й крањн≥ вимагаЇ м≥н≥мальних затрат, а реал≥зац≥¤ Ц забезпечуЇ максимальну р≥зницю м≥ж св≥товими ц≥нами й виробами виробництва.

Ќеоднозначне положенн¤ ”крањни у м≥жнародному те≠ритор≥альному под≥л≥ прац≥ по¤снюЇтьс¤ впливом низки передумов, насамперед природних, демограф≥чних, ≥сторико-економ≥чних, геопол≥тичних.[1 ]

ѕриродн≥ передумови. Ќа в≥дм≥ну в≥д найб≥льших крањн св≥ту (–ос≥¤, —Ўј,  итай,  анада) ”крањна не забезпечуЇ себе повн≥стю м≥неральними ресурсами; проте вона маЇ значний природно-ресурсний потенц≥ал ≥ в цьому в≥дношенн≥ зна≠ходитьс¤ у б≥льш виг≥дному положенн≥, н≥ж де¤к≥ еконо≠м≥чно розвинут≥ крањни (япон≥¤, ≤тал≥¤).  ажучи про при≠родн≥ передумови, треба вид≥лити агрокл≥матичн≥ умови, ¤к≥ здавна спри¤ли перетворенню ”крањни на великий рег≥он с≥льськогосподарського виробництва, особливо зернового господарства, бур¤к≥вництва, скотарства, свинарства. ÷≥ умови створюютьс¤ ун≥кальними чорноземними ірунтами, достатньою к≥льк≥стю тепла, пом≥рною волог≥стю, переважно р≥внинним характером територ≥њ. ћи маЇмо чимал≥ ре≠сурси корисних копалин; де¤к≥ з них мають св≥тове зна≠ченн¤: зал≥зн≥ та марганцев≥ руди, кухонна с≥ль, кам'¤не вуг≥лл¤.

«начний рекреац≥йний потенц≥ал крањни Ч це узбе≠режж¤ теплих мор≥в, г≥рничоландшафтн≥ комплекси  ар≠пат ≥  риму, м≥неральн≥ джерела, л≥кувальн≥ гр¤з≥ лиман≥в, озокерит.

ƒе¤ких важливих ресурс≥в у нас обмаль: нафта, газ, б≥льш≥сть руд кольорових метал≥в, деревина. ¬ останнЇ де≠с¤тир≥чч¤ значно зменшились рибн≥ ресурси „орного та јзовського мор≥в.

«агалом, за природними ресурсами наша крањна перебу≠ваЇ у стан≥ певноњ р≥вноваги: деф≥цит (а отже, ≥мпорт) од≠них вид≥в ресурс≥в компенсуЇтьс¤ достатньою к≥льк≥стю ≥нших, не менш важливих.

ƒемограф≥чн≥ передумови. ћаючи 50,5 млн чол. на≠селенн¤, ”крањна використовуЇ значн≥ трудов≥ ресурси й потенц≥йно широкий ринок збуту споживчих товар≥в. ” працездатному в≥ц≥ знаходитьс¤ 56% населенн¤, у сусп≥ль≠ному виробництв≥ зайн¤то 25 млн прац≥вник≥в. “рудов≥ ресурси крањни характеризуютьс¤ високим р≥внем квал≥≠ф≥кац≥њ та осв≥ти; питома вага фах≥вц≥в з вищою та серед≠ньою осв≥тою становить 29%, усе доросле населенн¤ осв≥≠чене. ” 159 вищих навчальних закладах навчаЇтьс¤ понад 800 тис. студент≥в.

¬исокий ≥нтелектуальний потенц≥ал крањни: у науково-досл≥дних та досл≥дно-конструкторських роботах (Ќƒƒ –) зайн¤то майже 250 тис. фах≥вц≥в. ¬сесв≥тньов≥дом≥ так≥ нау≠ков≥ центри, ¤к ≤нститут електрозварюванн¤ ≥м. ™. ќ. ѕатона. ”крањнський ф≥зико-техн≥чний ≥нститут, ≤нститут надтвердих матер≥ал≥в та багато ≥нших. „имал≥ заслуги украњнських учених та ≥нженер≥в у ракето та ав≥абудуванн≥, к≥бернетиц≥, б≥оф≥зиц≥ та б≥ох≥м≥њ, а також у досл≥дженн≥ проблем циклу гуман≥тарних наук. «начна частина ≥нте≠лектуальноњ ел≥ти крањни донедавна була зайн¤та у в≥йсько≠во-промисловому комплекс≥. ¬исокий профес≥йний р≥вень трудових ресурс≥в, на¤вн≥сть розвинутоњ науково-досл≥дноњ бази спри¤Ї виробництву складноњ, науком≥сткоњ продукц≥њ. що користуЇтьс¤ попитом на св≥тових ринках.

ўо стосуЇтьс¤ внутр≥шнього ринку збуту споживчих товар≥в, у тому числ≥ ≥мпортних, то в≥н формуЇтьс¤ не т≥льки простою чисельн≥стю населенн¤, але ≥ його куп≥вельною здатн≥стю. « покращанн¤м добробуту народу куп≥вельна спроможн≥сть зростатиме ≥ ринок ”крањни приваблювати≠ме закордонних виробник≥в товар≥в народного споживанн¤.

≤сторико-економ≥чн≥ передумови. ѕрот¤гом стол≥ть, аж до недавна, вельми велик≥ територ≥њ ”крањни завойовувались або захоплювались тими або ≥ншими державами. “ому з погл¤ду територ≥ального под≥лу прац≥ њњ економ≥ка працювала, перш за все, на внутр≥шн≥й ринок т≥Їњ держави, до ¤коњ вона входила повн≥стю або частково, ≥ економ≥ка нашоњ крањни розвивалас¤ за принципом доповнюваност≥: у нас розм≥щувались лише т≥ галуз≥ виробництва, ¤к≥ тут були найефективн≥ш≥ з погл¤ду м≥жрег≥онального обм≥ну. “ак, на¤вн≥сть високо¤к≥сноњ зал≥зноњ руди та кокс≥вного вуг≥л≠л¤, в≥дносно густа мережа зал≥зниць, достатн¤ к≥льк≥сть трудових ресурс≥в, виг≥дне географ≥чне положенн¤ зумови≠ли перетворенн¤ ƒонецько-ѕрндн≥провського району на першу металург≥йну базу не ≥снуючоњ вже держави —–—–. ÷≥ ж фактори спри¤ли розвитку металом≥сткого машино≠будуванн¤, теплоенергетики, основноњ х≥м≥њ. ѕри цьому виробництво набагато перевищувало власн≥ розумн≥ потре≠би ”крањни. «окрема, за њњ меж≥ йшло 43% чорних метал≥в, 25% зал≥зноњ та 82% марганцевоњ руди, 20% коксопро-дукт≥в, значна частина тепловоз≥в, г≥рничошахтового облад≠нанн¤, азотних добрив, кальцинованоњ соди ≥, цементу, вуг≥л≠л¤, електроенерг≥њ. «а багатьма найважлив≥шими видами виробництва важкоњ промисловост≥ частка ”крањни була набагато вища за њњ питому вагу в територ≥њ, населенн≥, ва≠ловому сусп≥льному продукт≥ колишнього —–—–. ќкр≥м того, ”крањна вивозила за своњ меж≥ 42% виробленого цукру, 25% ол≥њ, а також м'¤со, вершкове масло, борошно, овоч≥, вино.

¬одночас крањн≥ не давали можлив≥сть розвинути де¤к≥ види й, нав≥ть, ц≥л≥ галуз≥ виробництва. ћаючи високу щ≥льн≥сть населенн¤, ≥.исококвал≥ф≥кован≥ трудов≥ ресур≠си, вона пом≥тно в≥дставала за трудом≥сткими видами ви≠робництва, особливо щодо текстильноњ промисловост≥, ≥н≠струментального машинобудуванн¤, автомоб≥лебудуванн¤, електрон≥ки (за вин¤тком виробництва телев≥зор≥в). Ќе в≥дпов≥дав трудовому та загальноеконом≥чному потенц≥а≠лу ”крањни й р≥вень розвитку машинобудуванн¤.

”крањна перетворилась на базу матер≥алом≥сткого та ≈нергом≥сткого виробництва. « погл¤ду загальносоюзного под≥лу прац≥ це вважалось виправданим, бо розм≥щенн¤ таких галузей в ”крањн≥ давало б≥льший ефект, н≥ж у ц≥лому по —оюзу. јле з часом ефективн≥сть функц≥онуванн¤ њх тут почала знижуватись. ѕо-перше, св≥товий науково-техн≥чний прогрес об'Їктивно заохочуЇ зниженн¤ матер≥а≠лом≥сткост≥ (металом≥сткост≥) виробництва та зб≥льшенн¤ попиту на науком≥стку продукц≥ю. ќтже, структура вироб≠ничого потенц≥алу ”крањни дедал≥ б≥льше стар≥Ї. ѕо-друге, надм≥рна територ≥альна концентрац≥¤ матер≥алом≥стких та енергом≥стких вид≥в виробництва у нас привела до еко- лог≥чноњ напруженост≥. ѕо-третЇ, недостатньо використо≠вуютьс¤ квал≥ф≥кован≥ кадри та ≥нтелектуальний потен≠ц≥ал. Ќасл≥дком централ≥зованого "м≥жреспубл≥канського" под≥лу прац≥ стали посилен≥ трудов≥ м≥грац≥њ, запланова≠ний перерозпод≥л матер≥альних ≥ ф≥нансових ресурс≥в;

ƒругою складовою ≥сторико-економ≥чних передумов зов≠н≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни були њњ ор≥Їнтац≥¤ на крањни —х≥дноњ ™вропи, особливо п≥сл¤ створенн¤ –ади ≈коном≥чноњ ¬заЇмодопомоги. ÷е також випливало пере≠дус≥м з пол≥тичних м≥ркувань. ”крањна постачала у ц≥ крањни зал≥зну та марганцеву руду, прокат чорних метал≥в, електроенерг≥ю, азотн≥ добрива, верстати та обладнанн¤, а натом≥сть вона одержувала продукц≥ю машинобудуванн¤ (верстати, транспортн≥ засоби, електрон≥ку), легкоњ та хар≠човоњ промисловост≥, фармацевтичн≥ товари. Ќа "крањни –≈¬" припадало 70% украњнського зовн≥шнього товарооб≥гу. ¬одночас зв'¤зки з крањнами "несоц≥ал≥стичноњ" системи розвивалис¤ пов≥льно, що також було насл≥дком пол≥тич≠них причин. ¬≥дносно усп≥шно розвивалис¤ торговельн≥ стосунки з ≤нд≥Їю, а з крањнами «ах≥дноњ ™вропи, ѕ≥вн≥чноњ , јмерики та япон≥Їю товарооб≥г був незначний.

√еопол≥тичн≥ передумови. ≈коном≥ко-географ≥чне положенн¤ ”крањни досить виг≥дне дл¤ активноњ участ≥ у м≥жнародному територ≥альному под≥л≥ прац≥. ¬она розта≠шована поблизу економ≥чно високорозвинутого рег≥ону «ах≥дноњ ™вропи, у безпосередн≥й близькост≥ до –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥њ та крањн —х≥дноњ ™вропи. ћорським шл¤хом вона по≠в'¤зана з —ередземномор'¤м, Ѕлизьким —ходом та крањна≠ми басейну ≤нд≥йського океану. „ерез ”крањну провод¤ть важлив≥ транзитн≥ маг≥страл≥ (зал≥зниц≥ та автомоб≥льн≥ дороги, нафтопроводи й газопроводи) з крањн —Ќƒ до ™вро≠пи та чорноморських порт≥в.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7965 прочитано)