–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту

ќсоблив≥сть сучасноњ геопол≥тичноњ ситуац≥њ в ”крањн≥ пол¤гаЇ в тому, що зв'¤зки з крањнами —Ќƒ зазнають зм≥н через нов≥ реал≥њ в галуз≥ економ≥чного ≥ пол≥тичного су≠верен≥тету та ор≥Їнтац≥ю на св≥тов≥ ц≥ни. ќдночасно по≠л≥пшились перспективи дл¤ економ≥чноњ сп≥впрац≥ ”крањ≠ни з економ≥чно розвинутими крањнами, причому не т≥льки ™вропи, але й —Ўј, япон≥Їю,  анадою. «'¤вилась мож≠лив≥сть проводити активн≥шу торговельну пол≥тику стосов≠но крањн, що розвиваютьс¤, особливо на Ѕлизькому та —е≠редньому —ход≥, в ѕ≥вденн≥й та ѕ≥вденно-—х≥дн≥й јз≥њ. ÷≥ рег≥они можуть постачати нам лафту, бавовну, джут, чай каву, натуральний каучук в обм≥н на метал, машини та обладнанн¤, зерно, цукор, тобто товари, попит на ¤к≥ у цих крањнах та рег≥онах розширюЇтьс¤.

2.ѕравова та орган≥зац≥йна основа зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”рањни.

«д≥йсненн¤ зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ зд≥йснюЇтьс¤ з метою створенн¤ спри¤тливих умов дл¤ економ≥чного розвитку крањни ≥ захисту њњ ≥нтерес≥в, збалансованого розвитку економ≥ки, р≥вноваги внутр≥шнього ринку, стимулюванн¤ прогресивних структурних зм≥н у зовн≥ш≠ньоеконом≥чних зв¤зках суб'Їктами економ≥чноњ д≥¤льност≥ ≥ створенн¤ найспри¤тлив≥ших умов дл¤ залученн¤ власноњ економ≥ки в систему св≥тового под≥лу прац≥.

ќсобливим завданн¤м процесу регулюванн¤ «≈ƒ Ї п≥дтримка загальнонац≥ональних пр≥ор≥тет≥в у зовн≥ш≠ньоеконом≥чноњ сфер≥ ≥ дос¤гненн¤ нам≥ченоњ мети за допомогою певних заход≥в.

ќсновними складовими пол≥тики а галуз≥ зовн≥шн≥х економ≥чних зносин ”крањни Ї зовн≥шньоторговельна пол≥≠тика (що включаЇ експортну та ≥мпортну пол≥тику), пол≥тика у сфер≥ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ регулюванн¤ нац≥ональних, кап≥таловкладень за кордоном, кр≥м цього, «≈ѕ маЇ виконувати завданн¤ щодо географ≥чноњ збалансованост≥ зовн≥ш≠ньоеконом≥чних операц≥й з окремими державами та рег≥онами, що пов'¤зане з економ≥чною безпекою крањни.

¬ тепершн≥й час ”крањна зд≥йснюЇ вс≥ види зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, включаючи зовн≥шню торг≥влю, на принципах правового регулюванн¤ на взаЇмовиг≥дн≥й основ≥. ÷е визначило в≥дпов≥дну ≥нфраструктуру ≥ систему регулюванн¤ «™ƒ. ”правл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чною д≥¤льн≥стю ”крањною ¤к державою, в особ≥ њњ орган≥в ≥ державних ≥нститут≥в, недержавними органами управл≥нн¤ економ≥кою (товарними, фондовими, валютними б≥ржами, торговими палатами, асоц≥ац≥¤ми, союзами), самими субТЇктами зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ (мал. 2.1). –егулююча роль ¬ерховноњ –ади ”крањни складаЇтьс¤ в прийн¤тт≥ закон≥в в област≥ «≈ƒ. ¬ироб≥ткою ≥ зд≥йсненн¤м зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики ”крањни у в≥дпов≥дност≥ з законодавством займаЇ  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ¬ його функцњњ входить координац≥¤ д≥¤льн≥стю м≥н≥стр≥в, торгових представництв ”крањни за кордоном, прийн¤тт¤ нормативних акт≥в по управл≥нню «≈ƒ, заключенн¤ ≥ контроль за виконанн¤м м≥жур¤дових договор≥в, зд≥йсненн¤ м≥р по рац≥ональному використанню засоб≥в валютного банку ”крањни. «бер≥ганн¤ ≥ використанн¤ золотовалютного резерва ≥ ≥нших ц≥нностей, ¤к≥ забезпечують плат≥жоздатн≥сть крањни, а також представленн¤ ≥нтерес≥в ”крањни в взаЇмов≥дношенн¤х з банками ≥нших держав , веденн¤ розрахункових операц≥й з валютними ресурсами зд≥йснюЇ нац≥ональний банк ”крањни. ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ ”крањни забезпечуЇ проведенн¤ Їдиноњ зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики, координац≥ю д≥¤льност≥ вс≥х њњ субЇкт≥в, контроль за дотриманн¤м закон≥в ≥ умов м≥жднародних договор≥в, рег≥страц≥ю окремих вид≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ , контракт≥в. ќдн≥Їю ≥з сфер державного управл≥нн¤ «≈ƒ ¤вл¤Їтс¤ регулюванн¤ митних справ, зд≥йснюване вищими органами влади ≥ управл≥нн¤. Ѕезпосередн≥м виконанн¤м митноњ пол≥тики покладено на митн≥ органи ”крањни: ƒержавний митний ком≥тет ”крањни, митниц≥, територ≥альн≥ митн≥ управл≥нн¤ та ≥нш≥ митн≥ орган≥зац≥њ.. √алузеве управл≥нн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ входить в функц≥њ в≥дпов≥дних ћ≥н≥стерств ≥ в≥домств[4].

ќсновним нормативним актом, що ре≠гулюЇ даний вид д≥¤льност≥ в ”крањн≥, Ї «акон Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤ль≠н≥сть". зг≥дно з ¤ким зовн≥шньоеконом≥ч≠на д≥¤льн≥сть Ч це д≥¤льн≥сть суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥ ”крањни та ≥но≠земних суб'Їкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥, побудована на взаЇмов≥дносинах м≥ж ни≠ми. що маЇ м≥сце, ¤к на територ≥њ ”крањни, так ≥ за њњ межами.

‘о≠рмами державного регулюванн¤ Ї:

встановленн¤ режиму зд≥йсненн¤ валю≠тних операц≥й. “акий режим встановлений «аконом Уѕро пор¤док розрахунк≥в в ≥но≠земн≥й валют≥". ƒекретом  аб≥нету ћ≥н≥≠стр≥в ”крањни Уѕро систему валютного ре≠гулюванн¤ ≥ валютного контролю" та ≥н≠шими нормативно-правовими актами;

митне регулюванн¤. ¤ке зд≥йснюЇтьс¤ зг≥дно ≥з «аконами Уѕро зовн≥шньоеконо≠м≥чну д≥¤льн≥стьФ, Уѕро ™диний митний тарифФ. ћитним кодексом ”крањни тощо;

встановленн¤ в окремих випадках, пере≠дбачених законодавством, режиму л≥цен≠зуванн¤ та квотуванн¤.

¬≥дпов≥дно до ст. 16 «акону Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤ль≠н≥сть" в ”крањн≥ запроваджуютьс¤ так≥ ви≠ди експортних (≥мпортних) л≥ценз≥й (на≠лежним чином оформлене право на екс≠порт (≥мпорт) прот¤гом встановленого строку певних товар≥в або валютних кош≠т≥в з метою ≥нвестиц≥й та кредитуванн¤):

генеральна (в≥дкритий дозв≥л на експортн≥ (≥мпортн≥) операц≥њ по певному товару (то≠варах) та/або з певною кращою (групою крањн) прот¤гом пер≥оду д≥њ режиму л≥це≠нзуванн¤ по цьому товару (товарах);

разо≠ва (≥ндив≥дуальна) разовий дозв≥л, що маЇ ≥менний характер ≥ видаЇтьс¤ дл¤ зд≥йс≠ненн¤ кожноњ окремоњ операц≥њ конкрет≠ним суб'Їктом зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤≠льност≥ на пер≥од не менший, н≥ж той, що Ї необх≥дним дл¤ зд≥йсненн¤ експортноњ (≥мпортноњ) операц≥њ);

в≥дкрита (≥ндив≥дуа≠льна) (дозв≥л на експорт (≥мпорт) товару прот¤гом певного пер≥оду часу (але не ме≠нше одного м≥с¤ц¤) з визначенн¤м його загального обс¤гу), причому по кожному виду товару встановлюЇтьс¤ лише один вид л≥ценз≥њ. Ћ≥ценз≥њ на експорт (≥мпорт) товар≥в видаютьс¤ ћ≥н≥стерством зовн≥ш≠ньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ на п≥д≠став≥ за¤в суб'Їкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.  вотуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤≠хом всгановлснн¤ режиму видач≥ ≥ндив≥≠дуальних л≥ценц≥й, причому загальний обс¤г експорту (≥мпоргу) за цими л≥цснз≥¤ми не повинен перевищувати обс¤гу встановленоњ квоти.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть зд≥йс≠нюЇтьс¤ на п≥дстав≥ в≥дпов≥дних договор≥в. ¤к≥ укладаютьс¤ м≥ж суб'Їктами даного ви≠ду д≥¤льност≥. ”с≥ зовн≥шньоеконом≥чн≥ договори можна умовно об'Їднати в так≥ групи:

куп≥вл≥-продажу (експорт, ≥мпорт, реек≠спорт, ре≥мпорт);

зустр≥чних поставок (бартер, холдинг);

торгово-посередницьк≥ (дорученн¤, ко≠м≥с≥¤, консигнац≥¤),

зм≥шан≥ тощо.

„инним законодавством ”крањни строго регламентован≥ питанн¤ укладанн¤ та оформленн¤ названих договор≥в. ѕри њх укладанн≥ сторонам сл≥д керуватись: «ако≠нами Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤ль≠н≥сть", Уѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розраху≠нк≥в в ≥ноземн≥й валют≥Ф; ”казом ѕрези≠дента ”крањни Уѕро застосуванн¤ ћ≥жна≠родних правил ≥нтерпретац≥њ комерц≥йних терм≥н≥в у редакц≥њ 1990р. (правила ≤Ќ ќ-“≈–ћ—)". ”казом ѕрезидента ”крањни Уѕро регулюванн¤ бартерних (товарооб≠м≥нних) операц≥й у сфер≥ зовн≥шньоеко≠ном≥чноњ д≥¤льност≥Ф; постановою  аб≥не≠ту ћ≥н≥стр≥в ”крањни ≥ Ќац≥онального ба≠нку ”крањни Уѕро типов≥ плат≥жн≥ умови зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в (контра≠кт≥в) ≥ типов≥ форми захисних застережень щодо зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в (контракт≥в), що передбачають розрахунки н ≥ноземн≥й валют≥Ф; наказом ћ≥н≥стерства зовн≥шн≥х економ≥чних зв'¤зк≥в ≥ торг≥вл≥ (ћ«≤≥«торг} ”крањни в≥д 5 жовтн¤ 1995 р.Фѕро затвердженн¤ положенн¤ про форму зовн≥шньоеконом≥чних договор≥в (контракт≥в)Фтощо.[7]

ѕевна категор≥¤ зовн≥шньоеконом≥чних ƒоговор≥в (контракт≥в) п≥дл¤гаЇ державн≥й реЇстрац≥њ зг≥дно з ”казом ѕрезидента ”к≠рањни в≥д 31 листопада 1994 р. є 659 Уѕро обл≥к окремих вид≥в зовн≥шньоеконим≥чних договор≥в (контракт≥в) в ”крањн≥Ф. ѕи≠танн¤ реЇстрац≥њ таких договор≥в регулюЇ≠тьс¤ також наказом ћ≥н≥стерства зовн≥ш≠ньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни в≥д 18 листопада 1994 р. є 210 Уѕро заходи ћ≥н≥стсрства зовн≥ш≠ньоеконом≥чних зв'¤зк≥в щодо забезпеченн¤ виконанн¤ ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 7 липн¤ 1994 р. є 659/94Ф; наказом ћ≥н≥стерства зовн≥ш≠ньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањни в≥д 6 гру≠дн¤ 1994 р. є 221 Уѕро внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень, уточнень та роз'¤снень до наказу ћ≥н≥стерства зовн≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в ”крањниФ є 210 в≥л 18 листопада 1994 р.; наказом ћ≥н≥стерства зовн≥шньо≠економ≥чних зв'¤зк≥в ”крањни в≥д 19 с≥чн¤ 1995 р. є 3 УЌа виконанн¤ ”казу ѕрези≠дента ”крањни в≥д 13 с≥чн¤ 1995 р, .є 35/95Ф тощо [7].

¬ даний момент з ц≥ллю оперативного регулюванн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в, оптимального задоволенн¤ потреб населенн¤ в р≥зних групах товар≥в, захисту в≥тчизн¤ного виробника в ”крањн≥ затвердженн≥ ѕоложенн¤ про пор¤док л≥ценз≥юванн¤ ≥ квотуванню Їкспорта ≥ ≥мпорта. ÷≥ захисн≥ м≥роприЇмства прийн¤т≥ в ус≥х крањнах св≥ту ≥ ввод¤тьс¤ на визначений пер≥од часу ≥ по окремим товарам у випадках порушенн¤ закон≥в, невиконанн¤ положень м≥жнародних договор≥в, експорта-≥мпорта не¤к≥сноњ продукц≥њ та ≥нше.

3.‘орми зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в.

«овн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть Ч одна ≥з сфер господарськоњ д≥¤льност≥, пов'≠¤зана з м≥жнародною виробничою ≥ нау≠ково-техн≥чною кооперац≥Їю, експортом та ≥мпортом товар≥в ≥ послуг, виходом п≥≠дприЇмств ≥ орган≥зац≥й на зовн≥шн≥й ри≠нок.

ƒо основних форм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зд≥йснюють в ”крањн≥ належать: експорт та ≥мпорт товар≥в, кап≥≠тал≥в та робочоњ сили, кредитуванн¤, науково-техн≥чна-сп≥впрац¤, створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств, реал≥зац≥¤ проект≥в на компенсац≥йн≥й основ≥, культурна сп≥впрац¤, туризм тощо.

” зовн≥шньоеконом≥чних зв¤зках ”крањни використовуЇтьс¤ така форма економ≥чного сп≥вроб≥тництва, ¤к кредити. ¬ сучасних умоваг нестаб≥льност≥ важливе значенн¤ дл¤ економ≥ки крањни мають ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ. ѕр¤м≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањну в 1996 р. склада≠ли 897 млн дол., що дуже мало, зважаючи на економ≥ч≠ний потенц≥ал нашоњ крањни. Ќайб≥льш≥ кап≥таловкладенн¤ над≥йшли до внутр≥шньоњ торг≥вл≥, харчовоњ промисловост≥, машинобудуванн¤. √оловн≥ ≥нвестори Ч —Ўј, Ќ≥меччина, Ќ≥дерланди, –ос≥¤.

«агаль≠ний експорт послугами (плата за транзитн≥ зал≥зничн≥, автомоб≥льн≥, пов≥тр¤н≥ перевезенн¤, транспортуванн¤ нафти ≥ газу) становив в ”крањн≥ у 1996 р. до≠сить значний обс¤г Ч 5,5 млрд. дол. Ќайб≥льше послуг було надано –ос≥њ за транзит газу трубопроводами та за де¤к≥ ≥нш≥ потреби Ч 3,6 млрд дол.[8].

—творенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств Ц одна ≥з форм економ≥чного сп≥вроб≥тництва ”крањни ≥з заруб≥жними крањнами.÷≥ п≥дприЇмства д≥ють самост≥йно , над≥лен≥ широкими правами дл¤ зд≥йсненн¤ експортних та ≥мпортних операц≥й. —п≥льн≥ п≥дприЇмства погоджують ц≥ни на сп≥льно вироблену продукц≥ю ≥ укладають в≥дпов≥дн≥ контракти. ” 1995р. на територ≥њ ”крањни д≥¤ло понад 2.5 тис сп≥льних п≥дприЇмств.

ѕерспективним напр¤мком розширенн¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в Ї створенн¤ спец≥альних зон У в≥льного п≥дприЇмництваФ на територ≥њ ”крањни (в район≥ «акарпатт¤, ќдеси та де¤ких ≥нших м≥сц¤х).¬≥льн≥ економ≥чн≥ зони в ”крањн≥ з часом спри¤тимуть прискоренню розвитку њњ економ≥ки на основ≥ створенн¤ умов дл¤ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу.

”крањна маЇ прид≥л¤ти велику увагу м≥жнародному туризму Ц галуз≥, ¤ка найшвидше даЇ прибуток.Ќин≥ ми приймаЇмо в себе майже 250 тис. ≤ноземних турист≥в, що становить лише 0,05% св≥товоњ к≥лькост≥. ѕроте реально ми вже можемо обслуговувати до 5млн.турист≥в, що може дати майже 1 млрд.дол.

¬ економ≥чних зв¤зках ”крањни ≥з заруб≥жними крањнами використовуЇтьс¤ науково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво.ƒо нього належить торг≥вл¤ патентами, л≥ценз≥¤ми, техн≥чним досв≥дом. Ќауково-техн≥чне сп≥вроб≥тництво спр¤Ї прискоренню темп≥в економ≥чного розвитку, вт≥ленню найнов≥ших техн≥чних дос¤гнень , рац≥ональному використанню природних ресурс≥в, автоматизац≥њ ≥ механ≥зац≥њ технолог≥чних процес≥в, скороченню строк≥в буд≥вництва сучасних п≥дприЇмств, п≥двищенн¤ кап≥таловкладень, розширенню сфери м≥жнародних в≥дносин. «д≥йснюЇтьс¤ науково-техн≥чне кооперуванн¤ м≥ж ф≥рмами у форм≥ консалтингу (течн≥чного консультуванн¤ ≥ експертизи роект≥в), л≥зингу (оренди промислового ≥ науково-досл≥дного устаткуванн¤).

ƒо основних форм зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зд≥йснюють в ”крањн≥ належать експорт та ≥мпорт товар≥в.«а даними ћ≥н≥стерства статистики ”крањни, експорт за останн≥ роки пост≥йно скорочуЇтьс¤.  р≥м того , дуже неефективною Ї структура експорту, майже 90% його становл¤ть сировина (переважають вироби чорноњ металуг≥њ, зал≥зна руда ≥ кокс), матер≥али, товари народного споживанн¤. ќстанн≥ роки (1995-1997) характеризуютьс¤ зростанн¤м експорту товар≥в ≥ послуг б≥льш н≥ж на 44% при зростанн≥ ≥мпорту лише на 23% й трансформуванн¤ (за рахунок р≥зкого зростанн¤ експорту послуг ≥ налагодженн¤ њх б≥льш-менш точного обл≥ку) м≥нусового сальдо зовн≥шньоторгового обороту - 1,2 млрд. до≠лар≥в у 1995 роц≥ на позитивне сальдо 424 мли. долар≥в у 1997 роц≥.

4.“енденц≥њ розвитку економ≥чних звТ¤зк≥в з розвинутими крањнами.

ѕитома вага ”крањни у св≥тов≥й економ≥ц≥ досить пом≥тна. «а економ≥чним потенц≥алом ”крањна входить до першоњ ш≥стки крањн ™вропи (окр≥м нењ Ч –ос≥¤, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤, ¬еликобритан≥¤). ќб'Їктивно це мало б визначити ≥стотну роль нашоњ крањни у м≥жнародному територ≥альному под≥л≥ прац≥. ѕроте частка ”крањни у св≥тов≥й торг≥вл≥ дос≥ не надто висока. Ќедостатньо використовуютьс¤ можливост≥ дл¤ м≥жнародноњ кооперац≥њ зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й тощо. ѕопри це украњнська продукц≥¤ добре в≥дома у багатьох крањнах: дл¤ де¤ких крањн та рег≥он≥в ”крањна Ї важливим партнером в економ≥чн≥й сп≥впрац≥.

«агальний об'Їм зовнiшньоњ торгiвлi товарами за 9м≥с¤ц≥в склав $19 685,1 млн. (прирiст за мiс¤ць - 10,4%), у тому числi експорт -- $8 990,4 млн. (9,9%), iмпорт -- $10 694,7 млн. (10,8%). Hегативне сальдо за вересень збiльшилос¤ на 15,8% i дос¤гло $1,704 млрд. (за аналогiчний перiод минулого року -- $2,18 млрд.). «а пiдсумками 9 мiс¤цiв ц.р. об'Їм експортних товарообмiнних операцiй склав $713,59 млн. (7,9% вiд загального об'Їму експорту), iмпортних -- $671,165 млн. (6,3% вiд загального об'Їму iмпорту)[9]. Hезважаючи на побоюванн¤ з приводу негативного впливу фiнансовоњ кризи на зовнiшню торгiвлю вiтчизн¤ними товарами, данi ƒержкомстату свiдчать про рiст у вереснi ц.р. у порiвн¤ннi з попереднiм мiс¤цем ¤к об'Їм≥в експорту, так i iмпорту. јле при цьому треба звернути увагу, що зростаЇ i торговий дефiцит. “орговi партнери –инок збуту украњнських п≥дприЇмств у нинiшньому роцi розширивс¤: за пiдсумками 9 мiс¤цiв 1998 р. число крањн торгових партнерiв ”крањни дос¤гло 181 (у сiчнi-травнi -- 164, сiчнi-серпнi -- 178). ѕри цьому, в експортi спостер≥гаЇтьс¤ стiйка тенденцi¤ переор≥Їнтац≥њ з ринкiв крањн —Hƒ на iншi крањни. ќсобливо чiтко це видно на прикладi –осiйськоњ ‘едерацiњ. ѕо≠тужний торговельний партнер ”крањни Ч –ос≥¤, зв≥дки ми одержуЇмо нафту, газ, руди кольорових метал≥в, деревину, тканини, обладнанн¤, вантаж≥вки, електрон≥ку. ”крањна експортуЇ до –ос≥њ прокатне, г≥рничошахтове та енергетич≠не обладнанн¤, тепловози, телев≥зори, зал≥зну та марганце≠ву руду, кокс, прокат чорних метал≥в, вуг≥лл¤, а також цу≠кор, сон¤шникову ол≥ю, м'¤со, плодоовочев≥ консерви. ’оча –осi¤ i залишаЇтьс¤ основним зовнiшньоторговельним партнером ”крањни, њњ частка в загальному об'Їм≥ зовнiшньоњ торгiвлi стрiмко падаЇ. “ак, ¤кщо за пiдсумками минулого року частка –‘ в украњнському експортi складала 57%, а в iмпортi -- 62%, то за 5 мiс¤цiв 1998 р. цi показники складали вiдповiдно 24% i 53,1%, а за 9 мiс¤цiв -- вiдповiдно 23,9% i 47,7%. Hайвiдчутн≥ше знизивс¤ експорт товарiв з ”крањни в –осiю. «ниженн¤ об'Їм≥в вивозу украњнських товарiв у –‘ багато в чому по¤снюЇтьс¤ важким фiнансовим положенн¤м у –осiњ.  рiм того, пiсл¤ введенн¤ ѕƒ¬ iз 1 вересн¤ 1996 р. на iмпорт украњнських товарiв був втрачений "р¤д важливих сегментiв росiйського ринку, що важко повернути". “акож на двостороннiй торгiвлi негативно вiдбилос¤ падiнн¤ об'Їм≥в виробництва р¤ду товарiв, що вiднос¤тьс¤ до традицiйного украњнського експорту (м'¤со ¬–’, вироби з м'¤са), i висока собiвартiсть вiтчизн¤ноњ продукцiњ. I все ж –осi¤ поки ще залишатьс¤ дл¤ ”крањни торговим партнером "номер один".

„имала частина зовн≥≠шньоторговельного обороту припадаЇ на крањни —Ќƒ ≥ Ѕалт≥њ, питома вага ексортно-≥мпортних операц≥й з ¤кими включаючи послуги, склала у 1997р. 53% або 19,86 млрд.дол. ≈кспорт становив 9,2 млрд дол., ≥мпорт становив 10,7 млрд.дол, що в≥дпов≥дно Ц48,9%≥ 57,8% в≥д загальних показник≥в[8]. —альдо з цими крањнами в≥дТЇмне.

Ќаступним за обс¤гом торг≥вл≥ партнером Ї Ѕ≥лорусь. ¬она постачаЇ верстати, вантаж≥вки, трактори, кал≥йн≥ добрива, продукц≥ю легкоњ промисловост≥. Ќаш експорт скла≠даЇтьс¤ переважно з прокату чорних метал≥в, верстат≥в та обладнанн¤, цукру, ол≥њ.

«начне позитивне сальдо торговельного балансу ”крањ≠на маЇ з крањнами —ередньоњ јз≥њ (окр≥м “уркменистану),  азахстаном та крањнами «акавказз¤. Ќаш експорт до цих рег≥он≥в: прокат чорних метал≥в, обладнанн¤, металор≥зальн≥ верстати, промислов≥ товари широкого вжитку, цукор, борошно. ≤мпорт: газ, руди кольорових метал≥в, бавовна, тканини.

”крањнськ≥ товари добре в≥дом≥ на ринках розвинутих крањн ≥ крањн, що розвиваютьс¤. ќсобливе м≥сце у зовн≥шн≥й торг≥вл≥ ”крањни займають крањни ™вропи (таблиц¤ 4.1) . —еред розвинутих крањн цього рег≥ону ч≥льне м≥сце пос≥даЇ Ќ≥меччина ≥ ≤тал≥¤.“оварооб≥г з Ќ≥меччиною в тому роц≥ склав 2,1 млрд.дол., з ≤т≥л≥Їю-1млрд.дол. ¬ пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими крањнами ÷ентральноњ ≥ —х≥дноњ ™вропи обЇми торг≥вл≥ м≥ж ”крањною ≥ ≈— значно в≥дстають(таблиц¤4.3). ¬ 1998р.товарообм≥н Ќ≥меччини з ѕольшею склав 18 млрд.DM, з „ех≥Їю Ц 14 млрд.DM, з ”горщиною Ц 10 млрд.DM[8]. ™ тому ≥ обЇктивн≥ причини : „ех≥¤, ѕольща, ”горщина п≥дписали угоду з ≈— про в≥льну торг≥влю, тому ц≥ крањни, маючи одинаковий спектр товар≥в з ”крањною, користуютьс¤ преференц≥альним режимом на риках ≈—. «начний товарооб≥г ”крањна маЇ також з ¬еликоб≠ритан≥Їю, Ќ≥дерландами, ‘ранц≥Їю. ¬≥дновлюютьс¤ торг≥вельн≥ зносини також ≥з крањнами —х≥дноњ ™вропи, насам≠перед, з ѕольщею, ”горщиною, Ѕолгар≥Їю та —ловаччиною. ≤стотно виросла торг≥вл¤ з  итаЇм.

–озгл¤ньмо географ≥ю зовн≥шньоњ торг≥вл≥ з крањнами «ах≥дноњ та —х≥дноњ ™вропи за основними вантажопотока≠ми. ƒо крањн «ах≥дноњ ™вропи, окр≥м руд чорних метал≥в та феросплав≥в, ”крањна постачаЇ кокс, скло, штучн≥ алмази та алмазний ≥нструмент, невелику к≥льк≥сть металообробних верстат≥в, металург≥йне обладнанн¤, а також ол≥ю.

“аблиц¤4.1. ќбс¤г товарооб≥гу ”крањни з де¤кими крањнами в 1996р., млн дол

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7965 прочитано)