–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту

ќсвоЇнн¤ експортного потенц≥алу в зазначених сферах ≥ напр¤мах за рахунок пошуку ≥ виходу на нов≥ св≥тов≥ ринки збуту (п≥сл¤ розпаду колишнього —–—–та–≈¬ особливо в≥дбувс¤ р≥зкий спад експорту в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ у крањни даного рег≥ону) дасгь змогу повн≥ше використати можливост≥ украњнського промислового потенц≥алу, довантаженого внасл≥док непом≥рного скороченн¤ внутр≥шнього попиту. ” свою чергу це вимагаЇ у найближч≥ 1-2 роки переор≥Їнтувати нагромаджений науково-промисловий потенц≥ал на виробництво експортноњ продукц≥њ, освоњти пор≥вн¤льн≥ переваги, що пол¤гають не т≥льки у достатн≥х природних ресурсах, а й у на¤вних в ”крањн≥ науково-техн≥чних знанн¤х, висок≥й квал≥ф≥кац≥ й пор≥вн¤но дешев≥й робоч≥й сил≥, пр≥оритетних напрацюванн¤х за окремими ключовими позиц≥¤ми науково-техн≥чного прогресу .

2.–ац≥онал≥зац≥¤ ≥мпорту. ≤мпортна пол≥тика слугуЇ не т≥льки ≥нтересам задоволенн¤ поточних потреб насе≠ленн¤ та п≥дтриманн¤ в д≥ючому стан≥ ≥снуючого виробництва, але й ц≥л¤м модерн≥зац≥њ економ≥ки, п≥двищенн¤ ≥њ ефективност≥ та ≥њ конкурентоспромож≠ност≥. ¬она спр¤мовуЇтьс¤ на:

- створенн¤ умов що уможливлю≠ють зменшенн¤ ≥мпортних поставок товар≥в, ¤к≥ в достатн≥й к≥лькост≥ можна виробл¤ти в ”крањн≥;

- оптим≥зац≥ю промислово-вироб≠ничого ≥мпорту;

- зменшенн¤ деф≥циту торгового балансу;

- зменшенн¤ невиробничого (спо≠живчого) ≥мпорту (в≥н становить близь≠ко 8% в≥д усього ≥мпорту ”крањни) зав≠д¤ки розвитку виробництва конкурен≠тоспроможних аналог≥чних товар≥в в ”крањн≥.

3. ѕ≥двищенн¤. конкурентноспроможност≥ продукц≥њ в≥тчизн¤них п≥дпрйЇмств на св≥товому ринку. Ќеоб≠х≥дною умовою розширенн¤ експорт≠ного потенц≥алу народногосподарсь≠кого комплексу ≥ його ≥нтеграц≥њ в систему св≥тових зв'¤зк≥в Ї приведенн¤ ¤кост≥ ≥ витрат виробництва продукц≥њ в≥тчизн¤ноњ обробноњ промисловост≥ в≥дпов≥дно до вимог ≥ умов конкуренц≥њ на св≥товому ринку. ÷е обумовлюЇ необх≥дн≥сть поступового зближенн¤ внутр≥шн≥х ≥ св≥тових стандарт≥в виробництва та ¤кост≥ продукц≥њ, забезпеченн¤ умов пр≥оритетного розвитку та розширенн¤ галузей народного господарства, ¤к≥ волод≥ють випереджа≠ючим (пор≥вн¤но з заруб≥жним) техн≥котехнолог≥чним р≥внем ≥ високим потенц≥алом зростанн¤ на св≥товому ринку.

4. «алученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ дл¤ технолог≥чноњ модерн≥зац≥њ та створенн¤, потенц≥алу розширеного в≥дтворенн¤. «а нин≥шн≥х умов ≥ноземн≥ кредити Ї чи не Їдиним реальним джерелом довгострокових крупномасштабних ≥нвестувань, хоча значна њх частина, ¤к засв≥дчуЇ анал≥з , використовуЇтьс¤ вкрай неефективно (у форм≥,прихованих субсид≥й споживача) ≥мпортних товар≥в ≥ торгово-посередницьким орган≥зац≥¤м), що не спри¤Ї зб≥льшенню потенц≥алу розширеного) в≥дтворенн¤. ¬иход¤чи ≥з загальнодержавних ≥нтерес≥в .необх≥дно, щоб доходи в≥д розпод≥лу поставлених за рахунок ≥ноземних кредит≥в товар≥в використовувались передус≥м на подоланн¤ структурноњ кризи, на ≥нвестиц≥њ у реконструкц≥ю народного господарства ≥ забезпеченн¤ пра≠цевлаштуванн¤ населенн¤.

5. «абезпеченн¤ економ≥чноњ безпеки ”крањни. ќсобливе значенн¤ на нин≥шньому етап≥ реформуванн¤ умов зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ маЇ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки.¬ цьому в≥дношенн≥ ≥снуЇ три основн≥ сфери регулюванн¤, надзвичайно важлив≥ дл¤ забезпеченн¤ нац≥ональноњ безпеки, валютний контроль, експортно-≥мпортний контроль ≥ регулю≠ванн¤ вивозу стратег≥чних вид≥в сировини та завезенн¤ продукц≥њ критичного ≥мпорту (що передус≥м обумовлюЇ нев≥дкладну необх≥дн≥сть диверсиф≥кац≥њ джерел надходженн¤ ≥ енергонос≥њв). “ому одне з ч≥льних м≥сць њ у зовн≥шньоеконом≥чн≥й стратег≥њ ”крањни маЇ займати визначенн¤ напр¤м≥в формуванн¤ науково-техн≥чного ≥ прогресу, структурноњ перебудови (на макро- ≥ м≥кро р≥вн¤х), пошук перспективних експортних галузей ≥ найб≥льш рац≥ональних п≥дход≥в до проб≠лем, пов'¤заних ≥з занепадом тради≠ц≥йних галузей.

”крањнська економ≥ка маЇ навчитись швидко реагувати на непередбачен≥ зм≥ни у св≥товому господарств≥, аб≠сорбувати р≥зного роду "шоки" (ре≠сурсн≥, валютн≥ тощо), ви¤вл¤ти ≥ використовувати можливост≥ (спри≠чинен≥ кон'юнктурними зм≥нами на зов≠н≥шн≥х ринках) по створенню нових плацдарм≥в дл¤ товарноњ експанс≥њ. ¬ цьому в≥дношенн≥ особливо повчальним може стати св≥товий досв≥д.

” багатьох крањнах державна пол≥тика тепер спр¤мовуЇтьс¤ на формуванн¤ експорту кап≥тал≥в ≥з галузей, що занепадають (¤к зас≥б згортанн¤ цих галузей у дан≥й крањн≥ ≥ перем≥щенн¤ у економ≥чно в≥дстал≥ш≥ рег≥они). ¬одночас стимулюЇтьс¤ ≥мпорт кап≥талу у т≥ високонауков≥ та високотехнолог≥чн≥ галуз≥ економ≥ки, ¤к≥ поки що не≠достатньо розвинен≥, але мають значн≥≥й експортний потенц≥ал.

¬ажливою ланкою стратег≥њ ”крањни е формуванн¤ ≥ розвиток перспек≠тивних нових експортних галузей, що грунтуютьс¤ на науково-техн≥чн≥й монопол≥њ, ¤ка (на в≥дм≥ну в≥д монопол≥њ, шо базуЇтьс¤ на концентрац≥њ ≥ цент≠рал≥зац≥њ виробництва) за сучасних умов маЇ короткостроковий, нест≥йкий характер. –еал≥зац≥¤ такого напр¤му вимагаЇ не т≥льки оперативного поЇд≠нанн¤ фундаментальних ≥ прикладних наукових дос¤гнень з високим тех≠нолог≥чним потенц≥алом, а й здатност≥ до крупномасштабного ≥ швидкого господарського маневру, надзвичайноњ прагматичност≥, агресивност≥ у фор≠муванн≥, захопленн≥ ≥ насиченн≥ ¤к нац≥онального, так ≥ св≥тового ринку.

ќск≥льк≥ нин≥ центр ваги економ≥чних реформ перенесено в рег≥они ≥ сам розвиток зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ”крањни майже в усьому залежить в≥д д≥ловоњ активност≥ на м≥сц¤х то одним з головних стратег≥чних напр¤м≥в роботи на цьому р≥вн≥ Ї правове забезпеченн¤ й координац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ рег≥он≥в, формуванн¤ рег≥ональних програм њњ розвитку, створенн¤ п≥дприЇмств з участю украњнського кап≥талу за ру≠бежем. ѕершочергове стратег≥чне зав≠данн¤ розвитку цих зв'¤зк≥в на р≥вн≥ област≥ маЇ бути спр¤моване на формуванн¤ умов, що спри¤ють роз≠витку експорту продукц≥њ, передус≥м високого ступен¤ обробки (машино≠будуванн¤ тощо) ≥ надходженню ≥но≠земних ≥нвестиц≥й в економ≥ку рег≥ону.

Ќа р≥вн≥ п≥дприЇмства, ¤к головного суб'Їкта зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤ль≠ност≥ ”крањни стратег≥чно визначальним напр¤мом Ї максимально можливе на р≥вн≥ рег≥он≥в залученн¤ њх до зов≠н≥шньоеконом≥чних зв'¤зк≥в. ј це обумовлюЇ необх≥дн≥сть п≥дтримки та стимулюванн¤ з боку держави тех≠н≥чного переозброЇнн¤, а в багатьох випадках ≥ перепроф≥люванн¤ п≥д≠приЇмств, допомоги в пошуку нових перспективних ринк≥в за рубежем, зн¤тт¤ дискрим≥нац≥йних обмежень щодо експорту в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ на св≥тових ринках.

ƒуже важливу роль у розгортанн≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ на ре≠г≥ональному р≥вн≥ в≥д≥граЇ розробка облдержадм≥н≥страц≥¤ми разом з уп≠равл≥нн¤ми митноњ служби план≥в, сп≥льних заход≥в по в≥дкриттю нових митних пункт≥в (переход≥в), створенн¤ спец≥альних фонд≥в розвитку ≥нфра≠структури, в≥дкоригу¤анн¤ режим≥в оформленн¤ декларац≥й дл¤ низки крупних п≥дприЇмств тощо. ¬одночас у зовн≥шн≥х зв'¤зках в≥тчизн¤них парт≠нер≥в особливе значенн¤ також маЇ вир≥шенн¤ питань щодо страхуванн¤ експортно-≥мпортних операц≥й, наданн¤ гарант≥й заруб≥жним ≥нвесторам кредит≥в дл¤ в≥тчизн¤них експортер≥в розвитку ≥нфраструктури, ≥нформа≠ц≥йного забезпеченн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ тощо.

–езюмуючи, сл≥д п≥дкреслити, що дл¤ дос¤гненн¤ усп≥ху у д≥¤льност≥ з заруб≥жними партнерами засадничо стратег≥чне значенн¤ маЇ вир≥шенн¤ таких проблем:

- формуванн¤ прогресивноњ струк≠тури експорту, створенн¤ системи його державноњ п≥дтримки, включаючи ф≥≠нансуванн¤, кредитуванн¤ ≥ страху≠ванн¤;

- просуванн¤ в≥тчизн¤них товар≥в та послуг на заруб≥жн≥ ринки при ≥нфор≠мац≥йн≥й ≥ ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ дер≠жави;

- вдосконаленн¤ ≥мпортного тарифу;

- пост≥йний контроль за обгрунто≠ван≥стю ц≥н та напр¤мами викорис≠танн¤ валютних кошт≥в;

- дос¤гненн¤ спри¤тливого торго≠вого режиму у в≥дносинах ≥з зару≠б≥жними крањнами та њх торгово-еко≠ном≥чними орган≥зац≥¤ми й союзами, зн¤тт¤ дискрим≥нац≥йних обмежень на поставки товар≥в з ”крањни;

- врегулюванн¤ валютно-ф≥нан≠сових проблем з кредиторами та борж≠никами ”крањни;

- координац≥¤ ≥ регулюванн¤ д≥¤ль≠ност≥ учасник≥в «≈« ”крањни, контроль за дотриманн¤м з њх боку ≥нтерес≥в держави;

створенн¤ умов дл¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ усп≥шноњ роботи заруб≥жних ≥нвестор≥в.

Cписок використаноњ л≥тератури.

У–озм≥щенн¤ продуктивних силФ за редакц≥Їю ¬.¬.  овалевського та ≥нших.  ињв У«нанн¤Ф 1998р.

У–озм≥щенн¤ продуктивних сил ”крањниФ за редакц≥Їю ™.ѕ.  ачан.  ињв У¬ища школаФ 1997р.

У‘ормуванн¤ економ≥чних в≥дносин в умовах ринкуФ зб≥рник наукових праць п≥д редакц≥Їю професора ≤.ƒ.‘ар≥она. “ерноп≥ль 1998.

Уѕравов≥ аспекти зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ в ”крањн≥Ф. ∆урнал Уѕраво ”крањниФ 1998р.

ќснови св≥тогосподарських звТ¤зк≥в: [”чб. пос≥б. дл¤ екон. вуз≥в и фак./ ¬. Ќ. √ринева, ¬. ¬. ћамонова, ¬. ¬. ѕарамонов ]: ѕ≥д ред. ¬. Ќ. √риневой, ¬. ¬. ѕарамонова. ’.: ќснова, 1993.

∆урнал Уѕров≥зорФ серпень N20, 1998р.

WWW.RADA.KIEV.UA :оф≥ц≥йний сервер ¬ерховноњ –ади ”крањни.

Уѕроблеми структурноњ перебудови економ≥ки ”крањниФ нац≥ональна академ≥¤ наук ”крањни, –ада по вивченню продуктивних сил ”крањни. ињв 1999р.

У“ќ–√”™ћќ, я  I –јHIЎ≈, ѕ≈–≈¬ј∆Hќ —»–ќ¬»HќёФ ¬Ћјƒ»—Ћј¬ ћ≤’јЋ№ќ¬. ∆урнал У” –јњHј-BUSINESSФ N48/98. ≤нтернет.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7965 прочитано)