–озм≥щенн¤ продуктивних сил > ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту

5.—учасн≥ проблеми зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни.

–озвиток економ≥ки держави в ц≥лому, ¤к ≥ окремих њњ галузей серед ≥ншого визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м обЇм≥в експорта и ≥мпорта. Ѕ≥льш≥сть розвинутих кап≥тал≥стичних крањн мають додаткове сальдо торгового балансу з значним превищенн¤м експорта над ≥мпортом. ¬ ”крањн≥, в силу обЇктивних причин перех≥дного пер≥оду, поки спостер≥Їтьс¤ зворотн¤ тенденц≥¤.

«овн≥шньоеконом≥чним зв'¤зкам ”крањни властив≥ вагом≥ негативн≥ риси, що ви¤вл¤ютьс¤ у переважанн≥ екс≠порт≥ сировинноњ групи товар≥в (майже 70%). у дом≥нантно-монопольн≥й за≠лежност≥ в≥д практично одного ≥мпор≠тера таких енергонос≥њв, ¤к нафта й газ, у завезенн≥ невиправдано великоњ к≥лькост≥ товар≥в споживчого призна≠ченн¤, незважаючи на скрутний еконо≠м≥чний стан крањни. „имал≥ суми кап≥талу ос≥дають за рубежем у резуль≠тат≥ бартерних операц≥й, ¤к≥ ще ста≠новл¤ть в експорт≥ та ≥мпорт≥ близько 10%, а у внутр≥шньому оборот≥ - с¤га≠ють 40%.ѕасивне сальдо торг≥вл≥ товарами в матер≥альн≥й форм≥ (що становить близько 2,9 млрд. долар≥в, а з крањнами —Ќƒ - 4,3 млрд. долар≥в), перек≥с у б≥к продукц≥њ сировинного характеру та з низьким ступенем переробки а струк≠тур≥ виробництва та експорту (що с¤гаЇ близько 70%), зростаюча (п≥д впливом конкурентних умов св≥тового ринку) деградац≥¤ переробних галузей та висока ≥мпортозалежн≥сть њх в≥д так званого критичного ≥мпорту не зали≠шають сумн≥в≥в у тому, що загальний вектор д≥њ зовн≥шньоеконом≥чноњ скла≠довоњ не в≥дпов≥даЇ потребам стаб≥≠л≥зац≥њ та розвитку економ≥ки нашоњ держави. —ьогодн≥ економ≥ка ”крањни, в силу њњ важкого положенн¤ досить в≥дкрита дл¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ƒол¤ в ¬Ќѕ коливаЇтьс¤ в межах 8-10%, а у развинутих крањн - 70-80%. “ака ситуац≥¤ т¤не небезпеку дл¤ в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, оск≥льки високий р≥вень њњ в≥дкритост≥ Ї насл≥дком безсистемноњ торг≥вл≥ на фон≥ глубокого кризису. Ћюбе небажане коливанн¤ конТюнктури св≥тових товарних ринк≥в може привести украњнських виробник≥в на р≥вень банкрутства [9].

“оварна структура основною складовою украњнського експорту, ¤к i ранiше, Ї чорнi метали. ѕитома вага цiЇњ продукцiњ в загальному об'Їм≥ товарного експорту склала у поточному роцi 34,9%. ќднак структура експорту чорних металiв з ”крањни викликаЇ побоюванн¤. ” нiй невиправдано велика частка так званих напiвфабрикатiв -- продукцiњ нижнiх передiлiв (заготiвки, сл¤би тощо). I хоча на цю продукцiю завжди iснуЇ ширший попит, н≥ж на продукцiю верхнiх передiлiв (виробництво напiвфабрикатiв -- "брудне" виробництво, тому крањни з високим рiвнем вимог до екологiњ не розвивають його), збiльшенн¤ частки першого за рахунок другого веде до програшу. «а даними французькоњ компан≥њ "—ќ‘–≈—  онсей" (ц¤ компанi¤ разом iз ћiнпромполiтики i ”крањнським iнститутом чорноњ металургiњ в рамках проекту "ѕ–”  9503" розробл¤ла стратегiю реформуванн¤ вiтчизн¤ноњ чорноњ металургiњ), експортер напiвфабрикатiв, що не маЇ довгострокових контрактiв, у пiдсумку втрачаЇ в грошах.  рiм чорних металiв, за кордоном постiйним попитом користуЇтьс¤ продукцi¤ хiмiчноњ промисловостi (насамперед, продукти неорганiчноњ хiмiњ i добрива), машини та устаткуванн¤, мiнеральнi продукти (руди, шлаки i зола). “аким чином, за вин¤тком продукцiњ машинобудуванн¤, в украњнському експортi переважаЇ сировинна продукцi¤. јналогiчна картина спостер≥гаЇтьс¤ ≥ в iмпортi товарiв в ”крањну, головним об'Їктом ¤кого Ї мiнеральнi продукти (42% вiд загального об'Їму iмпорту). ” свою чергу, серед iмпортованих мiнеральних продуктiв переважають мiнеральне паливо, нафта i продукти њњ перегонки (39,5% вiд загального об'Їму iмпорту). Ћiдером iмпорту, ¤к i ранiше, залишаЇтьс¤ природний газ (22,3% вiд загального об'Їму). «а енергоносi¤ми сл≥дуЇ продукцi¤ машинобудуванн¤ (15,7% вiд загального об'Їму). Ѕартер у зовнiшньоторговельному оборотi питома вага бартеру з року в рiк неухильно скорочуЇтьс¤. якщо в 1994 роцi вiн складав 43%, у 1995 р. -- 31%, у 1996 р. -- 20%, то торiк -- менше 10%. «а пiдсумками 9 мiс¤цiв ц.р. питома вага бартерних операцiй у загально у обс¤зi експорту крањни склала 7,9%, у загальному об'Їм≥ iмпорту -- 6,3%.[9]

ѕ≥дсумовуючи, можна вид≥лити основн≥ причини , що певною м≥рою стримують зростанн¤ украњнського експорту :

пом≥тне посиленн¤ м≥жнародноњ конкуренц≥њ ≥ зростанн¤ державноњ п≥дтримки свого експорту у пров≥дних заруб≥жних крањнах;

значно ускладнений вих≥д на св≥тов≥ ринк≥ дл¤ украњнських п≥дприЇмств внасл≥док протекц≥он≥стських заход≥в з боку р¤ду крањн позахисту власних ринк≥в;

низька кокурентноспроможн≥сть значноњ частини украњнськоњ промисловоњ продукц≥њ;

недостатн≥й розвиток систем сертиф≥кац≥њ та контролю ¤кост≥ експортноњ продукц≥њ при зростанн≥ на св≥тових ринках вимог не т≥льки до науково-техн≥чних параметр≥в , а ≥ до споживчих та еколог≥чних характеристик, що примущуЇ в≥тчизн¤них експортер≥в збувати свою продукц≥ю за зниженими, а то ≥ демп≥нговими ц≥нами;

в≥дсутн≥сть досв≥ду та спец≥альних знань щодо виходу на св≥тов≥ ринки у б≥льшост≥ п≥дприЇмств, низький р≥вень маркетинговоњ д≥¤льност≥, нескоординован≥сть д≥й на державному р≥вн≥;

розрив традиц≥йни виробничих та кооперац≥йних звТ¤зк≥в з п≥дпрЇмствами крањн —Ќƒ та з —х≥дноњ ™вропи;

низький р≥вень сп≥вроб≥тництва з крањнами, що розвиваютьс¤;

критично недостатнЇ ≥нвестуванн¤ ексортноор≥Їнтованих проект≥в за рахунок внутр≥шн≥х ресурс≥в та обмежен≥ можливост≥ використанн¤ з ц≥Їю метою≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ кредит≥в внасл≥док низького м≥жнародного рейтингу над≥йност≥ ”крањни.

√альмами у зростанн≥ обс¤г≥в в≥дтичизн¤ного експорту Ї також так≥ чинники : низька ефективн≥сть вробництва, висока енерго та металом≥стк≥сть продукц≥њ, високий ступ≥нь стар≥нн¤ основних виробничх фонд≥в, в≥дстал≥сть технолог≥чноњ бази б≥льшост≥ галузей народного господарства. ƒо цього сл≥д додати велику залежн≥сть в≥д ≥мпорту енергонос≥њв, пром≥жноњ продукц≥њ , машин та устаткуванн¤, невиправданне ввезенн¤ багатьох споживчих товар≥в, фактичнк в≥дсутн≥сть ф≥нансовоњ, орган≥зац≥йноњ та ≥нформац≥йноњ структури державноњ п≥дтримки експорту, слабкий експортний та валютний контроль.

ќбс¤ги експорту, ≥мпорту та сальдо зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ по товарах ≥ послугах у 1994-1998р. наведен≥ в таблиц≥ 2. « приведеного анал≥зу випливаЇ такий основний висновок: дл¤ стаб≥л≥зац≥њ ≥ подальшого зм≥цненн¤ економ≥ки ”крањни, дос¤гненн¤ майбутнього значного позитивного сальдо зовн≥шньоњ торг≥вл≥ необх≥дн≥ докор≥нна перебудова структури зовн≥шньоњ торг≥вл≥ , удосконаленн¤ вс≥Їњ системи зов≠н≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ крањни, ¤к одного з вагомих важел≥в њњ усп≥шного розвитку.

6.Ўл¤хи пол≥пшенн¤ структури торгових, економ≥чних ≥ науково-техн≥чних звТ¤зк≥в”крањни з розвинутими крањнами

«овн≥шньоеконом≥чн≥ стосунки спливають з загальноњ економ≥чноњ пол≥тики держави. ѓхн¤ ефективн≥сть залежить в≥д усп≥шного розвитку економ≥ки ”крањни, зм≥ни в структур≥ промисловост≥, впровадженн¤ нових технолог≥й, обладнанн¤, тобто того, що п≥двищуЇ конкурентоспромож≠н≥сть товар≥в на св≥товому ринку.

ѕершочергов≥ ц≥л≥ ц≥Їњ пол≥тики ”кра≠њни на сучасному етап≥, пол¤гають у виконанн≥ таких завдань:

- забезпеченн¤ доступу в≥тчизн¤ним п≥дриЇмствам на св≥тов≥ ринки машин ≥ устаткуванн¤, технолог≥й та ≥нформац≥й, кап≥тал≥в, м≥нералосировинних ресурс≥в, транспортних комун≥кац≥й. ќсобливе значенн¤ тут маЇ наданн¤ пол≥тичноњ, ф≥нансовоњ, ≥нформац≥йноњ п≥дтримки у просуванн≥ продукц≥њ в≥т≠чизн¤них п≥дприЇмств на ринки, що контролюютьс¤ транснац≥ональними корпорац≥¤ми чи захищен≥ протек≠ц≥он≥стськими бар'Їрами заруб≥жних держав та њх економ≥чних союз≥в;

- дос¤гненн¤ спри¤тливого торго≠во-пол≥тичного режиму у в≥дносинах з пр≥оритетними заруб≥жними крањнами та њх торгово-економ≥чними угрупо≠ванн¤ми, орган≥зац≥¤ми ≥ союзами, зн¤тт¤ на¤вних ≥ потенц≥йних дискри≠м≥нац≥йних обмежень. ќсобливу роль тут в≥д≥граЇ усуненн¤ р≥зних торгоао-економ≥чних бар'Їр≥в у в≥дносинах з крањнами —Ќƒ:

- довгострокове врегулюванн¤ ва≠лютно-ф≥нансових проблем у взаЇмо≠в≥дносинах з крањнами-кредиторами, м≥жнародними орган≥зац≥¤ми та борж≠никами,

- формуванн¤ ефективноњ системи захисту зовн≥шньоеконом≥чних ≥нтерес≥в ”крањни.

–еальна д≥йсн≥сть св≥дчить, що на св≥товому ринку конкурують передус≥м суб'Їкти господарюванн¤ (ф≥рми, кор≠порац≥њ тощо), на баз≥ д≥¤льност≥ ¤ких формуЇтьс¤ економ≥чна стратег≥¤ спо≠чатку дл¤ галуз≥, а в≥дтак ≥ дл¤ крањни у ц≥лому. ќднак сл≥д зазначити, що цьому процесов≥ властивий двосторонн≥й характер, оск≥льки стратег≥¤ крањни у свою чергу дедал≥ активн≥ше й в≥д≠чутн≥ше впливаЇ на прийн¤тт¤ р≥шень на галузевому та ф≥рмовому р≥вн¤х.

Ќайб≥льш д≥Ївою ≥ ефективною стратег≥Їю ≥нтеграц≥њ ”крањни у св≥тову економ≥ку Ї поЇднанн¤ стуктурноњ перебудови економ≥ки з њњ ор≥Їнтац≥Їю на активне зростанн¤ експорту ≥ диференц≥ац≥ю його потенц≥алу.÷ього можна дос¤гти шл¤хом загального пол≥пшенн¤ ≥нвестиц≥йного кл≥мату й залученн¤ ≥нвестиц≥й у в≥дпов≥дн≥ галуз≥, створенн¤ механ≥зму стимулюванн¤ експорту та формуванн¤ життЇздатних конкурентоспроможних експортних виробництв. ÷¤ стратег≥¤ включаЇ так≥ важлив≥ завданн¤[8]:

1. ѕоновленн¤ ≥ розвиток експортного потенц≥алу та ≥стотне пол≥пшенн¤ структури експорту. ”крањна волод≥Ї чималим ресурсо-виробничим потенц≥алом дл¤ експортних поставок металург≥йно≥. агропромисловоњ, х≥м≥чноњ, ав≥акосм≥чноњ, суднобуд≥вноњ, в≥йськовотехн≥чно≥ продуктц≥њ, м≥нерал≥в та м≥неральних добрив. «начн≥ можливост≥ ≥ щодо зростанн¤ експортних транспортних послуг (у тому числ≥ ≥ у трубопров≥дних та електропостачальних) послуг науково-техн≥ко-технолог≥чного характеру, у сфер≥ виконанн¤ буд≥вельно-монтажних, геологорозв≥дувальних роб≥т тощо

1	2	3	4	5

Ќазва: ≈коном≥чн≥ зв'¤зки ”крањни з розвинутими крањнами св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-23 (7965 прочитано)