“рудове право ”крањни > ѕредмет трудового права

ѕредмет трудового права

“рудове право займаЇ одне з пров≥дних м≥сць серед галу≠зей сучасного права ”крањни. …ого значенн¤ визначаЇтьс¤ роллю прац≥ в сусп≥льств≥.  ожн≥й людин≥, котра реал≥зуЇ закр≥плене в ст. 43  онституц≥њ ”крањни право на працю, до≠водитьс¤ стикатис¤ з нормами трудового права.

ѕредмет трудового права в≥дпов≥даЇ на питанн¤: ¤к≥ сусп≥льн≥ в≥дносини регулюютьс¤ ц≥Їю галуззю права? —аме найменуванн¤ трудового права св≥дчить про те, що зм≥ст в≥дно≠син, що регулюютьс¤ ц≥Їю галуззю права, складаЇ трудова д≥¤льн≥сть людей. ќднак не вс≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з пра≠цею, включаютьс¤ в сферу д≥њ трудового права, а т≥ в≥дноси≠ни, ¤к≥ вход¤ть в предмет Ч неоднор≥дн≥ за своњм зм≥стом, ц≥льовим призначенн¤м ≥ суб'Їктним складом.

¬изначенн¤ предмета трудового права маЇ особливе зна≠ченн¤, адже т≥льки визначивши коло сусп≥льних в≥дносин, ¤к≥ в цей час становл¤ть предмет, можна окреслити сферу застосуванн¤ трудового законодавства.

—истема сусп≥льних в≥дносин, що становл¤ть предмет тру≠дового права, була глибоко досл≥джена в науц≥ трудового права ћ.√. јлександровим, Ћ.я. √≥нцбургом, —.ќ. ≤вановим, –.«. Ћ≥в-шицем, ё.ѕ. ќрловським, ј.™. ѕашерстником, 0.1. ѕроцевським, ј.–. ћацюком, ¬.ћ. —кобЇлкиним, ћ.ѕ.  арпушиним та ≥ншими вченими. Ѕагато висновк≥в цих вчених ≥ сьогодн≥ зберегли актуальн≥сть ≥ наукову ц≥нн≥сть. ” той же час роз≠виток нових соц≥ально-економ≥чних умов не м≥г не в≥дбитис¤ на трудових в≥дносинах, з'¤вилис¤ нов≥ сусп≥льн≥ зв'¤зки, а стар≥ орган≥зац≥йно-правов≥ форми наповнилис¤ новим со≠ц≥альним зм≥стом.

” сучасних умовах у систему сусп≥льних в≥дносин, що становл¤ть предмет трудового права, вход¤ть ≥ндив≥дуаль≠н≥ в≥дносини щодо застосуванн¤ найманоњ прац≥ й колек≠тивн≥ трудов≥ в≥дносини.

ќснову (¤дро) предмета трудового права складають ≥ндив≥дуальн≥ в≥дносини трудового найму. ѕриступаючи до обгрунтуванн¤ цього висновку, необх≥дно брати до уваги наступн≥ положенн¤.

”крањна зд≥йснюЇ перех≥д в≥д адм≥н≥стративно-плановоњ економ≥ки до ринкових в≥дносин. ” сфер≥ застосуванн¤ прац≥ це в≥дображаЇтьс¤ в функц≥онуванн≥ р≥зних форм власност≥ Ч державноњ, комунальноњ, приватноњ, причому вс≥ вони Ї р≥внозначними. “ак≥ п≥дприЇмства ¤к роботодавц≥ мають од≠наков≥ загальн≥ права й обов'¤зки стосовно працюючих на них прац≥вник≥в.

ѕри становленн≥ ринкових в≥дносин трудов≥ в≥дносини стали значно р≥зноман≥тн≥шими. «'¤вилис¤ три в≥дносно самост≥йн≥ категор≥њ працюючих: найман≥ прац≥вники (за≠лежна прац¤), працююч≥ власники (незалежна, самост≥йна прац¤) Ч члени кооператив≥в, колективних п≥дприЇмств, гос≠подарських товариств, сел¤нських (фермерських) госпо≠дарств; прац≥вники, под≥бн≥ до найманих (залежна прац¤ з виконанн¤м особливих функц≥й), - державн≥ службовц≥, судд≥, прокурорсько-сл≥дч≥ прац≥вники, атестован≥ сп≥вроб≥тники орган≥в внутр≥шн≥х справ, служби безпеки, в≥йськовослуж≠бовц≥.

“рудове право за своЇю суттю Ї правом захисту ≥нтерес≥в людини прац≥, захисту прац≥вника в≥д експлуатац≥њ з боку роботодавц¤. ћетою норм трудового права Ї регламентац≥¤ триваючих трудових в≥дносин в процес≥ прац≥ (а не разових завдань), встановленн¤ м≥н≥мальних гарант≥й (наприклад, м≥н≥мальноњ в≥дпустки, м≥н≥мальноњ зарплати), захисних про≠цедур (наприклад, п≥дстави ≥ пор¤док зв≥льненн¤ з ≥н≥ц≥ати≠ви власника). ќсновним принципом трудового права Ї поло≠женн¤ про те, що правовий стан прац≥вника не може бути пог≥ршений стосовно встановленого законодавством р≥вн¤, однак може бути пол≥пшений шл¤хом встановленн¤ додат≠кових соц≥ально-трудових п≥льг роботодавцем.

9 листопада 1995 p. ”крањна була прийн¤та в –аду ™вро≠пи. ”крањна також прагне брати р≥вноправну участь в ™вро≠пейському —оюз≥. ÷е накладаЇ певн≥ зобов'¤занн¤ по враху≠ванню заруб≥жного (насамперед, Ївропейського) ≥ м≥жнарод≠ного законодавства, в тому числ≥ трудового. ѕредметом пра≠вового регулюванн¤ заруб≥жного трудового права виступаЇ наймана прац¤.

÷е положенн¤ знайшло визнанн¤ ≥ в науц≥ рос≥йського трудового права. “ак, на думку професора –.«. Ћ≥вшиц¤, пред≠метом трудового права Ї в≥дносини найманоњ прац≥. ¬≥н пише про те, що трудове право регулюЇ в≥дносини несамост≥йноњ прац≥. ” процес≥ колективноњ прац≥ люди п≥дкор¤ютьс¤ вста≠новленому трудовому розпор¤дку, трудов≥й дисципл≥н≥, вхо≠д¤ть у п≥длегл≥сть адм≥н≥страц≥њ. ¬≥дносини м≥ж роботодав≠цем ≥ прац≥вником Ч це ≥ Ї наймана прац¤, прац¤ п≥длегла, несамост≥йна. ≤ навпаки, прац¤ самост≥йна, без п≥дкоренн¤ внутр≥шньому трудовому розпор¤дку, прац¤ поза колекти≠вом, прац¤ ≥ндив≥дуальна трудовим правом не регулюЇтьс¤.

ѕрофесор ќ-¬. —мирнов пише: "√овор¤чи про трудов≥ в≥дносини ¤к предмет трудового права, потр≥бно мати на уваз≥, що мова в цьому випадку йде лише про тих з них, ¤к≥ базуютьс¤ на найман≥й прац≥. “рудов≥ в≥дносини, заснован≥ на самост≥йн≥й прац≥ (прац≥ власник≥в), в≥дпов≥дно до чинно≠го законодавства не включаютьс¤ в предмет трудового пра≠ва".

” той же час Ї й ≥нший п≥дх≥д до ц≥Їњ проблеми. ” першо≠му проект≥ “рудового кодексу –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ м≥сти≠лос¤ правило, зг≥дно з ¤ким, предметом трудового законодав≠ства служать трудов≥ в≥дносини ус≥х прац≥вник≥в, включаю≠чи ос≥б, що Ї пайовими власниками п≥дприЇмств ≥ працю≠ючих на цих п≥дприЇмствах на умовах трудового договору. “аким чином, проектом була сприйн¤та так звана "широка сфера" д≥њ трудового права.

ѕрихильник широкоњ сфери професор ќ.—. ѕашков по≠зитивно оц≥нював цю норму. Ѕ≥льше того, в≥н вважав, що трудов≥ в≥дносини, ¤к так≥, що виникають з цив≥льно-правових договор≥в п≥др¤ду ≥ дорученн¤ також повинн≥ бути вклю≠чен≥ в предмет трудового права. ѕроте наступний проект “рудового кодексу –‘, ¤кий п≥дготовлений ур¤дом, ≥накше п≥дходить до цього питанн¤.  одекс поширюЇтьс¤ лише на прац≥вник≥в, котр≥ пра≠цюють за трудовим договором (“рудовой кодекс –оссийской ‘едерации. ѕроект федерального закона. Ч ћ.: »нформа≠ционно-внедренческий центр "ћаркетинг", 1999. Ч 171 с. (—т. 5. —тороны трудового правоотношени¤)).

” науц≥ трудового права рад¤нського пер≥оду активно обговорювалас¤ ≥де¤ "вузькоњ" ≥ "широкоњ" сфери трудово≠го права. Ўирока сфера передбачала поширенн¤ норм тру≠дового права не т≥льки на роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, але та≠кож ≥ на член≥в колгосп≥в. як в≥домо, при прийн¤тт≥ ќснов законодавства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к про працю (1970 p.) законодавець обрав модель "вузькоњ" сфери, вста≠новивши, що прац¤ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в регулюЇтьс¤ тру≠довим законодавством, а прац¤ член≥в колгосп≥в Ч статута≠ми колгосп≥в, що приймаютьс¤ на основ≥ й в≥дпов≥дно до ѕрим≥рного статуту колгоспу, а також законодавства, що в≥дноситьс¤ до колгосп≥в (ст. « ќснов).

ѕотр≥бно визнати, що п≥сл¤ внесенн¤ зм≥н ≥ доповнень в статтю 3  «пѕ ”крањни ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ” –—– в≥д 27 травн¤ 1988 p., законами ”крањни в≥д 20 берез≠н¤ 1991 р. та в≥д 5 липн¤ 1995 p. в принцип≥ збереглас¤ пра≠вова модель "вузькоњ" сфери. ” той же час ≥стотно розшири≠лос¤ коло ос≥б ¤к тих, що охоплюютьс¤ трудовим законодав≠ством, так ≥ тих, що знаход¤тьс¤ в зон≥ автономного регулю≠ванн¤ њхньоњ прац≥.

ѕередус≥м з'¤вивс¤ ≥ в нашому в≥тчизн¤ному законо≠давств≥ терм≥н, що ран≥ше не визнававс¤, Ч "найманий прац≥в≠ник". «г≥дно з≥ ст. «  «пѕ законодавство про працю регулюЇ трудов≥ в≥дносини прац≥вник≥в ус≥х п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥, виду д≥¤льност≥ й галузевоњ приналежност≥, а також ос≥б, ¤к≥ працюють за тру≠довим договором з ф≥зичними особами. ” дан≥й статт≥ не вживаЇтьс¤ терм≥н "найманий прац≥вник", однак посиланн¤ до трудового договору ¤к п≥дстави виникненн¤ таких в≥дно≠син, п≥дтверджуЇ цей висновок. ¬изначенн¤ пон¤тт¤ "найманий прац≥вник" дано у б≥льш сучасному акт≥ - «акон≥ ”крањни "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (кон≠фл≥кт≥в)" в≥д 3 березн¤ 1999 p., зг≥дно з ¤ким, найманий пра≠ц≥вник Ч це ф≥зична особа, ¤ка працюЇ за трудовим дого≠вором на п≥дприЇмств≥, в установ≥ та орган≥зац≥њ, в њх об'Їднан≠н¤х або у ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ використовують найману працю (ст. 1). “ерм≥ни "наймана прац¤", "найман≥ прац≥вники" ста≠ли базовими пон¤тт¤ми ≥ застосовуютьс¤ у законах ≥ п≥дзаконних нормативно-правових актах.

Ќаймана прац¤, що зд≥йснюЇтьс¤ у рамках трудового до≠говору, характеризуЇтьс¤ наступними правовими ознаками:

прац¤ юридичне несамост≥йна, а така, що прот≥каЇ у рамках визначеного п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ (юридичноњ особи) або в окремого громад¤нина (ф≥зичноњ особи); не на основ≥ власних кошт≥в виробництва, а за рахунок кошт≥в (ка≠п≥талу) власника; не на св≥й страх ≥ п≥дприЇмницький ризик, а шл¤хом виконанн¤ у робот≥ вказ≥вок та розпор¤≠джень власника або уповноваженого ним органу ≥ п≥д гаран≠товану оплату; виконанн¤ роботи певного виду (трудовоњ функц≥њ); трудовий догов≥р, ¤к правило, укладаЇтьс¤ на невизначений строк ≥ лише у випадках, передбачених законо≠давчими актами, Ч на визначений строк; зд≥йсненн¤ трудо≠воњ д≥¤льност≥ в≥дбуваЇтьс¤, ¤к правило, у колектив≥ прац≥в≠ник≥в (трудовому колектив≥); виконанн¤ прот¤гом встанов≠леного робочого часу певноњ м≥ри прац≥ (норм прац≥); отри≠манн¤ в≥д роботодавц¤ у встановлен≥ терм≥ни винагороди за роботу, що виконуЇтьс¤; забезпеченн¤ роботодавцем га≠рант≥й у встановлених випадках; участь роботодавц¤ у ф≥нан≠суванн≥ соц≥ального страхуванн¤ прац≥вника.

ѕравове регулюванн¤ прац≥ категор≥й прац≥вник≥в, "под≥б≠них" до найманих Ч державних службовц≥в, прокурорсько-сл≥дчих прац≥вник≥в, судд≥в Ч регулюЇтьс¤ спец≥альними законами, а в частин≥, не врегульован≥й таким чином Ч зако≠нодавством про працю. –азом з тим спостер≥гаЇтьс¤ процес зближенн¤ правового статусу цих категор≥й прац≥вник≥в, зок≠рема, в питанн¤х наданн¤ гарант≥й в≥дносно зайн¤тост≥, нор≠ми робочого часу, часу в≥дпочинку, матер≥альноњ в≥дпов≥даль≠ност≥, соц≥альних гарант≥й, пов'¤заних з материнством. ѕле≠нум ¬ерховного —уду ”крањни в п. 12 постанови є9 в≥д 1 листопада 1996 року " ѕро застосуванн¤  онституц≥њ ”крањ≠ни при зд≥йсненн≥ правосудд¤ "(ѕраво ”крањни. Ч 1996. Ч є12. - —. 91 Ч94) роз'¤снив, що не можуть застосовуватис¤ ¤к так≥, що протир≥чать ч. « ст. 43  онституц≥њ ”крањни в≥домч≥ положенн¤ ≥ статути про дисципл≥ну, що передбачають мож≠лив≥сть переведенн¤ прац≥вника без його згоди на ≥ншу ро≠боту в пор¤дку дисципл≥нарного ст¤гненн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕредмет трудового права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (4547 прочитано)