“рудове право ”крањни > ѕредмет трудового права

–озвиток нових економ≥чних умов, на¤вн≥сть новоњ зако≠нодавчоњ бази, нов≥ сусп≥льн≥ в≥дносини змушують переос≠мислити юридичну природу названих в≥дносин, њх м≥сце в загальн≥й систем≥ права, а також у предмет≥ трудового права.

ѕередус≥м про в≥дносини зайн¤тост≥ й працевлаштуван≠н¤. ÷≥ в≥дносини Ї комплексними за своЇю юридичною при≠родою ≥ вход¤ть у предмет адм≥н≥стративного права, трудово≠го права ≥ права соц≥ального забезпеченн¤. ;

¬≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами ≥ державною службою зайн¤тост≥ Ї адм≥н≥стративно-правовими, оск≥льки служба зайн¤тост≥ над≥лена владними повноваженн¤ми по в≥дно≠шенню до п≥дприЇмства. ѕ≥дприЇмство зобов'¤зане: вид≥л¤≠ти певну к≥льк≥сть робочих м≥сць у рахунок брон≥, праце-влаштовувати на ц≥ м≥сц¤ прац≥вник≥в за направленн¤м служ≠би зайн¤тост≥; обладнати спец≥альн≥ робоч≥ м≥сц¤ дл¤ ≥нва≠л≥д≥в ≥ забезпечити њх реальне введенн¤ в д≥ю шл¤хом праце≠влаштуванн¤ ≥нвал≥да. «а недотриманн¤ таких обов'¤зк≥в на п≥дприЇмство накладаютьс¤ штрафн≥ санкц≥њ: у раз≥ в≥дмови в прийн¤тт≥ на роботу ран≥ше за¤влених фах≥вц≥в Ч в≥дшко≠дувати служб≥ зайн¤тост≥ вс≥ витрати по працевлаштуван≠ню, профп≥дготовц≥, переп≥дготовц≥, виплат≥ допомоги по без≠роб≥ттю такому фах≥вцю. ј також п≥дприЇмство зобов'¤зане надавати служб≥ зайн¤тост≥ всю ≥нформац≥ю про на¤вн≥сть вакантних м≥сць, вив≥льненн¤ прац≥вник≥в, простоњ п≥дприЇм≠ства, використанн¤ прац≥вник≥в з неповним робочим часом.

¬≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами ≥ державною службою зайн¤тост≥ щодо бронюванн¤ робочих м≥сць дл¤ працевлаш≠туванн¤ ос≥б за направленн¤м служби зайн¤тост≥; спец≥аль≠ного обладнанн¤ робочих м≥сць дл¤ ≥нвал≥д≥в ≥ њх праце≠влаштуванн¤; наданн¤ ≥нформац≥њ служб≥ зайн¤тост≥ про рух ≥ використанн¤ робочоњ сили; виплати штрафу за порушен≠н¤ законодавства про зайн¤т≥сть Ч Ї адм≥н≥стративно-пра≠вовими ≥ регулюютьс¤ нормами адм≥н≥стративного права.

¬≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами ≥ ƒержавним фондом спри¤нн¤ зайн¤тост≥ щодо страхуванн¤ в≥д безроб≥тт¤ прац≥в≠ник≥в п≥дприЇмства, а також в≥дносини м≥ж службою зайн¤≠тост≥ й громад¤нами щодо наданн¤ послуг з працевлашту≠ванн¤, профор≥Їнтац≥њ, п≥дшукуванн¤ в≥дпов≥дноњ роботи, профнавчанн¤, перенавчанн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ, наданн¤ статусу безроб≥тного з виплатою допомоги по безроб≥ттю, а також матер≥альноњ допомоги в пер≥од профп≥дготовки за рахунок кошт≥в ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ Ї соц≥ально-забезпечувальними ≥ вход¤ть у предмет права со≠ц≥ального забезпеченн¤.

ќб'Їктивною основою дл¤ виникненн¤ соц≥ально-забезпе≠чувальних в≥дносин ≥ в≥дмежовуванн¤ њх в≥д ≥нших сусп≥ль≠них в≥дносин, врегульованих правом, виступають соц≥альн≥ ризики, при ¤ких особа втрачаЇ роботу, кошти дл¤ ≥снуван≠н¤ з незалежних в≥д нењ причин. —оц≥альними ризиками ви≠ступають в≥кова або ф≥з≥олог≥чна непрацездатн≥сть (дос¤г≠ненн¤ пенс≥йного в≥ку або встановленн¤ ≥нвал≥дност≥), хво≠роба, втрата роботи, втрата годувальника тощо. ƒл¤ зд≥йснен≠н¤ соц≥ального забезпеченн¤ держава створюЇ соц≥альн≥ фон≠ди, кошти ¤ких формуютьс¤ ¤к за рахунок страхових внеск≥в роботодавц≥в ≥ прац≥вник≥в (ѕенс≥йний фонд, ‘онд соц≥аль≠ного страхуванн¤, ƒержавний фонд спри¤нн¤ зайн¤тост≥), так ≥ за рахунок ≥нших джерел (‘онд соц≥ального захисту ≥нвал≥д≥в, державний та комунальний бюджети). ўе одн≥Їю ознакою соц≥ально-забезпечувальних в≥дносин Ї неодм≥нна участь у них держави в особ≥ спец≥ально уповноважених орган≥в: орган≥в соц≥ального захисту, державноњ служби зай≠н¤тост≥ або соц≥альних фонд≥в. Ќарешт≥, дл¤ соц≥альне забез≠печувальних в≥дносин характерне використанн¤ методу соц≥≠ального поданн¤ послуг, виплат, а також принципу соц≥альноњ сол≥дарност≥ при розпод≥л≥ соц≥альних кошт≥в. ¬с≥ назван≥ ознаки мають м≥сце при зд≥йсненн≥ службою зайн¤тост≥ по≠слуг громад¤нам.

“рет¤ група в≥дносин у сфер≥ зайн¤тост≥ й працевлашту≠ванн¤ складаЇтьс¤ м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством щодо укладенн¤ трудового договору на основ≥ направленн¤ служ≠би зайн¤тост≥. —юди також вход¤ть в≥дносини з викорис≠танн¤ прац≥вник≥в на сезонних, громадських роботах за на≠правленн¤м служби зайн¤тост≥. ” таких випадках укладаЇтьс¤ трудовий догов≥р ≥ на прац≥вника поширюЇтьс¤ трудове за≠конодавство. ¬казан≥ в≥дносини складають предмет трудо≠вого права.

” предмет трудового права також вход¤ть в≥дносини, що вит≥кають з укладенн¤ колективного договору ≥ колектив≠них угод, щодо створенн¤ додаткових робочих м≥сць всере≠дин≥ п≥дприЇмства дл¤ прац≥вник≥в, котр≥ потребують соц≥≠ального захисту Ч ≥нвал≥д≥в, ж≥нок з малол≥тн≥ми д≥тьми, багатод≥тних с≥мей, молодих прац≥вник≥в, з орган≥зац≥њ навчан≠н¤ ≥ перенавчанн¤ за рахунок кошт≥в п≥дприЇмства прац≥в≠ник≥в, що вив≥льнюютьс¤; з под≥лу одного робочого м≥сц¤ (посади) м≥ж двома прац≥вниками з метою недопущенн¤ скороченн¤ прац≥вник≥в.

” сучасний пер≥од в≥дбуваЇтьс¤ "реконструкц≥¤" в≥дно≠син, т≥сно пов'¤заних з трудовими. ѕередус≥м з цих в≥дносин вид≥лилас¤ ≥ за новим соц≥альним зм≥стом, ≥ за законодавчим забезпеченн¤м група колективних трудових в≥дносин. Ќа нашу думку, цю групу складають в≥дносини: соц≥ального парт≠нерства; з участ≥ трудових колектив≥в у встановленн≥ колек≠тивних умов прац≥; з участ≥ трудових колектив≥в в управл≥нн≥ орган≥зац≥¤ми; щодо укладенн¤ ≥ виконанн¤ колективного договору ≥ колективних угод на галузевому, рег≥ональному ≥ нац≥ональному р≥вн¤х; щодо д≥¤льност≥ профес≥йних сп≥лок та ≥нших орган≥в представництва трудових колектив≥в у соц≥≠ально-трудових в≥дносинах та ≥з застосуванн¤ трудового за≠конодавства; з приводу утворенн¤ об'Їднань роботодавц≥в та њхньоњ д≥¤льност≥; з вир≥шенн¤ ≥ндив≥дуальних ≥ колектив≠них трудових спор≥в.

” 1978 p. ≥де¤ колективних трудових в≥дносин була сфор≠мульована в науц≥ трудового права професором —.ј. ≤вано≠вим, професором –.«. Ћ≥вшицем, професором ё.ѕ. ќрлов≠ським. ” 1984 р. ≥де¤ була п≥дтримана ≥ розвинена ј. –. ћацюком. ÷ими вченими було обгрунтовано однор≥дн≥сть ≥ ц≥л≥сн≥сть предмета трудового права, дано глибоке обгрунту≠ванн¤ колективно-трудових в≥дносин, саме трудовий харак≠тер в≥дносин м≥ж трудовим колективом, ком≥тетом профсп≥л≠ки ≥ п≥дприЇмством; доведено, що предмет трудового права складають ≥ндив≥дуальн≥ й колективн≥ трудов≥ в≥дносини.

Ќе вс≥ вчен≥ сприйн¤ли цю позиц≥ю. «окрема, професор ј.—. ѕашков вважав, що колективн≥ в≥дносини нос¤ть лише орган≥зац≥йний характер щодо встановленн¤ умов прац≥ й не можуть бути визнан≥ трудовими в≥дносинами нар≥вн≥ з ≥ндив≥дуальними трудовими в≥дносинами

¬иробництво матер≥альних ≥ духовних благ зд≥йснюЇть≠с¤ колективною працею, шл¤хом об'Їднанн¤ зусиль труд¤≠щих.  олективний характер прац≥ маЇ базовий, об'Їктивний характер.  олективна трудова д≥¤льн≥сть утворюЇ реальну систему сусп≥льних зв'¤зк≥в Ч в≥дносин. ” сфер≥ колектив≠них трудових в≥дносин виникають колективн≥ ≥нтереси, ¤к≥ реал≥зуютьс¤ в названих вище в≥дносинах. ѕотр≥бно п≥дкрес≠лити визначальне значенн¤ колективних ≥нтерес≥в саме в сфер≥ прац≥ ¤к матер≥альноњ основи, загальноњ умови люд≠ського сусп≥льства, особливо в умовах глобал≥зац≥њ економ≥≠ки, розширенн¤ м≥жнародних зв'¤зк≥в. “ак≥ ≥нтереси в сфер≥ прац≥ врегульован≥ правом ≥ знаход¤ть своЇ вир≥шенн¤ в орган≥зац≥йно-правовому механ≥зм≥ њх узгодженн¤, що все б≥льш розшир¤Їтьс¤, взаЇмод≥њ, нарешт≥, у захист≥.

 олективн≥ трудов≥ в≥дносини характеризуютьс¤ на¤вн≥с≠тю колективних суб'Їкт≥в, ¤к≥ будучи визнан≥ правом, отри≠мали св≥й реальний правовий статус. —творено нове законо≠давство, прийн¤то закони ”крањни "ѕро колективн≥ догово≠ри ≥ угоди", "ѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥", "ѕро оплату прац≥", "ѕро пор¤док вир≥шенн¤ колективних трудових спор≥в (конфл≥кт≥в)", "ѕро профес≥йн≥ сп≥лки, њх права та гарант≥њ д≥¤льност≥", ¤к≥ створили легальну базу дл¤ функц≥онуван≠н¤ колективних трудових в≥дносин. ”крањна ратиф≥кувала  онвенц≥ю ћќѕ є98 про застосуванн¤ принцип≥в права на орган≥зац≥ю ≥ веденн¤ колективних переговор≥в (1949 p.) (Ѕю≠летень ћ≥нпрац≥. - 1994. - є9-10),  онвенц≥ю ћќѕ є154 про спри¤нн¤ колективним переговорам (1981 p.) (ѕостано≠ва ¬ерховноњ –ади ”крањни є3932Ч12 в≥д 4 лютого 1994 p. // ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1994. Ч є23. Ч —т. 165; Ѕюлетень ћ≥нпрац≥. Ч 1994. Ч є6),  онвенц≥ю є144 про тристоронн≥ консультац≥њ дл¤ спри¤нн¤ застосуванню м≥жнародних трудових норм (набула чинност≥ дл¤ ”крањни 16 травн¤ 1995 p.) («акони ”крањни. ћ≥жнародн≥ договори ”крањни. - “. 14. -  ., 1999. - —. 215-218).

—уттЇвою особлив≥стю сучасного пер≥оду Ї те, що з розвит≠ком соц≥ального партнерства колективн≥ в≥дносини вийшли за рамки п≥дприЇмств ≥ створили нову соц≥ально-трудову вертикаль, що пронизуЇ тканину трудових в≥дносин в≥д р≥вн¤ конкретного п≥дприЇмства до загальнонац≥онального р≥вн¤.

” соц≥альному партнерств≥ держава виконуЇ особливу роль Ч встановленн¤ у законодавств≥ м≥н≥мальних стандарт≥в ≥ гарант≥й у сфер≥ трудових в≥дносин, а також зд≥йснюЇ пр¤ме регулюванн¤ певних в≥дносин ≥ передбачаЇ судовий за≠хист у вс≥х випадках порушенн¤ трудових прав прац≥вник≥в ≥ трудових колектив≥в.

« прийн¤тт¤м закон≥в ”крањни "ѕро соц≥альне партнер≠ство", "ѕро трудов≥ колективи", "ѕро об'Їднанн¤ робото≠давц≥в", проекти ¤ких розробл¤ютьс¤, буде зак≥нчено фор≠муванн¤ правовоњ бази Ч основи дл¤ реал≥зац≥њ колектив≠них трудових в≥дносин.

 олективн≥ трудов≥ в≥дносини Ч це середовище бутт¤ ≥ндив≥дуальних трудових в≥дносин. ¬они зайн¤ли р≥вно≠правне м≥сце з ≥ндив≥дуальними трудовими в≥дносинами. Ѕ≥льше того, ≥ндив≥дуальн≥ трудов≥ в≥дносини за т≥Їю право≠вою моделлю, котра складаЇтьс¤ у даний час, не можуть ≥сну≠вати без колективних правов≥дносин, оск≥льки дл¤ вс≥х ро≠ботодавц≥в Ї обов'¤зковими зобов'¤занн¤, ¤к≥ визначен≥ √е≠неральною, галузевою, рег≥ональною угодами, а також колек≠тивним договором (≥нша справа, що зм≥ст колективних угод поки що далекий в≥д необх≥дного, але це питанн¤ вдоскона≠ленн¤ правового регулюванн¤, а не сут≥ самоњ правовоњ мо≠дел≥). —л≥д визнати, що орган≥зац≥йний елемент властивий не т≥льки колективним правов≥дносинам, але р≥вною м≥рою й ≥нди≠в≥дуальним. ўо ¤вл¤ють собою ≥нститути оплати прац≥, дис≠ципл≥ни прац≥, робочого часу ¤к не орган≥зац≥ю ≥ндив≥дуаль≠них трудових в≥дносин? «а вс≥ма елементами ≥ндив≥дуаль≠них трудових в≥дносин простежуЇтьс¤ зв'¤зок з колективни≠ми трудовими в≥дносинами.

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕредмет трудового права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (4547 прочитано)