“рудове право ”крањни > ѕредмет трудового права

Ќе поширюЇтьс¤ трудове законодавство на проходженн¤ служби в≥йськовослужбовц¤ми, њхн≥ трудов≥ в≥дносини регу≠люютьс¤ —татутами внутр≥шньоњ служби «бройних —ил ”крањни, стройовим статутом, статутом гарн≥зонноњ та вартовоњ служби, ƒисципл≥нарним статутом «— ”крањни. ÷≥ акти затверджено «аконом ”крањни в≥д 24 березн¤ 1999 p. (¬≥до≠мост≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни. Ч 1999. Ч є22Ч23. Ч —т. 194-197).

ќднак соц≥альн≥ гарант≥њ ≥ в≥дносно цих ос≥б повинн≥ до≠тримуватис¤. Ќорми «акону ”крањни "ѕро соц≥альний ≥ пра≠вовий захист в≥йськовослужбовц≥в ≥ член≥в њх с≥мей" в≥д 20 грудн¤ 1991 p. (з≥ зм≥н. ≥ доп.), що регламентують права в≥йськовослужбовц≥в щодо проходженн¤ служби (ст. 8), служ≠бового часу ≥ часу в≥дпочинку, в≥дпустки (ст. 10), охорони здоров'¤ (ст. 11), соц≥альних гарант≥й прав член≥в с≥мей в≥йськовослужбовц≥в (ст. 18) св≥дчать про те, що в основу њх покладен≥ в≥дпов≥дн≥ положенн¤ трудового законодавства. “реба вважати, що з переходом в≥йськовоњ служби на кон≠трактну систему, ц¤ тенденц≥¤ буде посилена.

¬≥дносно прац≥вник≥в воЇн≥зованоњ охорони сл≥д вважа≠ти, що њх трудов≥ в≥дносини повинн≥ регулюватис¤ трудовим законодавством, оск≥льки так≥ прац≥вники укладають тру≠довий догов≥р з певним п≥дприЇмством, установою, орган≥за≠ц≥Їю. ќсобливост≥ њх трудових в≥дносин ц≥лком узгоджують≠с¤ ≥з принципом диференц≥ац≥њ трудового права. ƒл¤ таких прац≥вник≥в при прийом≥ на роботу визначаЇтьс¤ трудова функц≥¤, њњ обс¤г, оплата прац≥, м≥сце роботи, режим роботи. “ак≥ суттЇв≥ умови трудового договору не можуть бути зм≥нен≥ в односторонньому пор¤дку роботодавцем ≥ вимага≠ють згоди прац≥вника. ќсновною ознакою, що в≥др≥зн¤Ї пра≠цю таких суб'Їкт≥в, Ї њхн≥й правовий зв'¤зок ≥з конкретним роботодавцем (орган≥зац≥Їю), а не з державою в ц≥лому, ¤к це маЇ м≥сце при виконанн≥ в≥йськовоњ служби.

¬≥дносини щодо проходженн¤ служби в органах ћ≥н≥с≠терства внутр≥шн≥х справ ”крањни регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро м≥л≥ц≥ю", ѕоложенн¤м про проходженн¤ служ≠би р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ, затвердженим в≥дпов≥дно до постанови ¬ерховноњ –ади ”–—– в≥д 25 грудн¤ 1990 p. постановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 липн¤ 1991 p. є114, ƒисципл≥нарним стату≠том орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, затвердженим ”ка≠зом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади ”–—– в≥д 29 липн¤ 1991 р. Ќа думку ¬. ¬оловика, ¤кий досл≥див особливост≥ правового ста≠тусу в≥йськовослужбовц≥в ≥ сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, Ї п≥дстави в≥днести сусп≥льн≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з застосуванн¤м прац≥ в≥йськовослужбовц≥в, до предмета адм≥≠н≥стративного права, оск≥льки при цьому маЇ м≥сце високий ступ≥нь њх особистоњ залежност≥ по служб≥, ≥ в≥дпов≥дн≥ тру≠дов≥ в≥дносини виникають м≥ж цими в≥йськовослужбовц¤≠ми та державою в ц≥лому, а не конкретною державною уста≠новою, а сусп≥льн≥ в≥дносини, пов'¤зан≥ з застосуванн¤м прац≥ сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ Ч до предмета тру≠дового права, оск≥льки при цьому маЇ м≥сце невисокий ступ≥нь њх особистоњ залежност≥ по служб≥, а њх трудов≥ в≥дно≠сини виникають м≥ж конкретним органом внутр≥шн≥х справ, а не з державою в ц≥лому (¬оловик ¬. ѕро галузеву на≠лежн≥сть правов≥дносин, пов'¤заних з застосуванн¤м прац≥ м≥л≥таризованих державних службовц≥в // ѕраво ”крањни. - 1999. - є2. - —. 96-98).

ѕроте ¬ерховний —уд ”крањни з цього питанн¤ маЇ ≥ншу думку. “ак, при касац≥йному вир≥шенн≥ справи X., котрий був зв≥льнений з орган≥в внутр≥шн≥х справ за п. 66 "е" ѕоло≠женн¤ про проходженн¤ служби р¤довим ≥ начальницьким складом орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни (за порушенн¤ дисципл≥ни), судова колег≥¤ в цив≥льних справах вважала, що суд д≥йшов обгрунтованого висновку, що накази про зв≥льненн¤ X. Ї незаконними. –азом з тим касац≥йною ухва≠лою було виключено ≥з резолютивноњ частини р≥шенн¤ суду посиланн¤ на те, що X. маЇ бути поновлений на попередн≥й посад≥ начальника в≥дд≥лу  ерченського м≥ського управл≥н≠н¤ √” ћ¬—. —удова колег≥¤ мотивувала це р≥шенн¤ тим, що зг≥дно з п. 21 ѕоложенн¤ особи, ¤к≥ належать до складу орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, зобов'¤зан≥ проходити службу там, де це викликаЇтьс¤ ≥нтересами служби й застережено в наказах пр¤мих начальник≥в. “ому визначенн¤ судом м≥сц¤ проходженн¤ служби особи, на ¤ку поширюЇтьс¤ д≥¤ названо≠го ѕоложенн¤ та ƒисципл≥нарного статуту орган≥в внутр≥шн≥х справ ”крањни, суперечить чинному законодавству (¬≥сник ¬ерховного —уду ”крањни.-1998. -є4.-—. 19-20). «вер≠таЇ на себе увагу те, що таке твердженн¤ судовоњ колег≥њ су≠перечить постанов≥ ѕленуму ¬ерховного —уду в≥д 1 листопада 1996 p. є9 "ѕро застосуванн¤  онституц≥њ ”крањни при зд≥йсненн≥ правосудд¤", де ¤к раз вказан≥ положенн¤ розгл¤≠даютьс¤ ¤к так≥, що не можуть застосовуватись, оск≥льки протир≥чать ст. 43  онституц≥њ про заборону примусовоњ прац≥. —л≥д зазначити, що у демократичн≥й держав≥, ¤кою Ї ”крањна, норми в≥домчих положень, що регулюють трудов≥ в≥дноси≠ни сп≥вроб≥тник≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ, мають бути приведен≥ у в≥дпов≥дн≥сть ≥з м≥жнародними правовими стан≠дартами. Ќе можна розгл¤дати ¤к однор≥дну службову д≥¤льн≥сть в≥йськовослужбовц≥в ≥ ос≥б начальницького ≥ р¤≠дового складу орган≥в внутр≥шн≥х справ. ќстанн≥ при вступ≥ на посаду укладають трудовий догов≥р ≥ те, що така робота називаЇтьс¤ "службою" не зм≥нюЇ природи трудових в≥дно≠син названоњ категор≥њ ос≥б, Ч вони Ї найманими прац≥вни≠ками з ус≥ма вит≥каючими юридичними насл≥дками. ¬≥д них не можна вимагати виконанн¤ роботи, не обумовленоњ тру≠довим договором при вступ≥ на роботу, не можна примушу≠вати працювати з перевищенн¤м загальноњ норми робочого часу, встановленоњ в ”крањн≥. як в≥домо, на практиц≥ це маЇ широке розповсюдженн¤.

як уже зазначалос¤, одним ≥з основних принцип≥в права ™вропейського —оюзу Ї принцип юридичноњ ¤сност≥. ¬рахо≠вуючи важлив≥сть дл¤ правозастосовчоњ практики юридич≠ноњ ¤сност≥ у галузев≥й приналежност≥ норм, що регулюють трудов≥ в≥дносини названих вище категор≥й ос≥б, необх≥дним видаЇтьс¤ прид≥лити цьому питанню достатню увагу ≥ м≥сце у новому “рудовому кодекс≥ ”крањни. “ут маЇ бути ч≥тко визначена сфера д≥њ трудового права, зокрема, дл¤ тих кате≠гор≥й прац≥вник≥в, щодо правового регулюванн¤ прац≥ ¤ких точатьс¤ науков≥ дискус≥њ, в той час ¤к трудов≥ права люди≠ни дл¤ них порушуютьс¤, ≥ законодавча невизначен≥сть Ї одн≥Їю ≥з причин такого становища. —т. 7  «пѕ ”крањни маЇ зазнати суттЇвих зм≥н у напр¤мку конкретизац≥њ ус≥х кате≠гор≥й прац≥вник≥в, трудов≥ в≥дносини котрих регулюватимуть≠с¤ спец≥альним законодавством, а також встановленн¤ кри≠тер≥њв, меж та обс¤гу диференц≥ац≥њ, допустимоњ щодо кожноњ категор≥њ.

Ќе можна об≥йти ще одного питанн¤. “рудове право зор≥Їнтоване на колективну працю. “рудова д≥¤льн≥сть окре≠моњ особи Ч письменника, вченого, художника, що не пов'¤≠зана ≥з застосуванн¤м найманоњ прац≥ та ¤ка виконуЇтьс¤ влас≠ними силами, на власний ризик, трудовим законодавством не регулюЇтьс¤. якщо ж письменник або вчений працюють в трудовому колектив≥ видавництва або науковоњ установи на основ≥ трудового договору (контракту), то мають м≥сце тру≠дов≥ в≥дносини, заснован≥ на найман≥й прац≥, ≥ внасл≥док цьо≠го врегульован≥ трудовим правом.

ѕерейдемо тепер до питанн¤ про правове регулюванн¤ прац≥ працюючих власник≥в.

ѕрофесор B.I. Ќ≥к≥т≥нський, ¤кий вв≥в у науковий об≥г терм≥н "працююч≥ власники", доводив, що в предмет трудового права, кр≥м в≥дносин найманоњ прац≥, також вход¤ть трудов≥ в≥дносини сп≥ввласник≥в, ¤к≥ не заснован≥ на застосуванн≥ найманоњ прац≥.

”  «пѕ ”крањни збережений принцип автономного пра≠вового регулюванн¤ умов прац≥ працюючих власник≥в. «г≥дно з ч. 2 ст. «  «пѕ особливост≥ прац≥ член≥в кооператив≥в ≥ њх об'Їднань, колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, сел¤нських (фермерських) господарств, прац≥вник≥в п≥дпри≠Їмств з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми визначаютьс¤ законодав≠ством ≥ њх статутами. “обто правовий режим прац≥ працю≠ючих власник≥в може мати ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥ в≥д умов, перед≠бачених трудовим законодавством. ÷≥ особливост≥ можуть поширюватис¤ на регулюванн¤ робочого часу ≥ часу в≥дпо≠чинку; умов визначенн¤ трудовоњ функц≥њ, переходу на ≥ншу роботу; п≥дстав ≥ пор¤дку в≥дстороненн¤ в≥д роботи; припи≠ненн¤ членських в≥дносин; дисципл≥нарноњ ≥ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥. ќднак Ї суттЇве застереженн¤. √арант≥њ в≥дносно зайн¤тост≥, охорони прац≥, прац≥ ж≥нок, молод≥, ≥нвал≥д≥в дл¤ таких прац≥вник≥в повинн≥ надаватис¤ в по≠р¤дку, передбаченому законодавством про працю.

ѕотр≥бно в≥дм≥тити, що вказана модель не закр≥плена в законодавств≥ належним чином. “ак, в ст. « не м≥ститьс¤ ви≠черпного перел≥ку працюючих власник≥в, зокрема, не врахо≠ван≥ члени ≥нших колективних п≥дприЇмств, господарських товариств. ўодо працюючих власник≥в сл≥д було б вжити узагальнюючий терм≥н, що враховуЇ вс≥ види ринковоњ коопе≠рац≥њ Ч прац¤ член≥в "корпоративних орган≥зац≥й". Ќе пере≠л≥чен≥ вс≥ категор≥њ прац≥вник≥в, особливост≥ прац≥ ¤ких вста≠новлюютьс¤ спец≥альним законодавством (ст. 7  «пѕ). ™ ≥стотн≥ протир≥чч¤ м≥ж ст. « ≥ ст. 21  «пѕ. ѕередбачаЇтьс¤, що вс≥ ц≥ недол≥ки будуть врахован≥ при п≥дготовц≥ нового “ру≠дового кодексу.

Ѕ≥льш ч≥тко з питанн¤ про сферу д≥њ законодавства про працю в≥дносно працюючих власник≥в висловивс¤ ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни в п. 35 постанови є9 в≥д 6 листо≠пада 1992 р. "ѕро практику розгл¤ду судами трудових спо≠р≥в" (з доповненн¤ми, внесеними постановою ѕленуму ¬ер≠ховного —уду ”крањни в≥д 25 травн¤ 1998 p. є15 "ѕро вне≠сени¤ зм≥н ≥ доповнень в де¤к≥ постанови ѕленуму ¬ерхов≠ного —уду ”крањни у цив≥льних справах"). ѕленум роз'¤снив, що при вир≥шенн≥ трудових спор≥в член≥в коопе≠ратив≥в та њх об'Їднань, колективних с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, сел¤нських (фермерських) господарств судам сл≥д мати на уваз≥, що:

1	2	3	4	5

Ќазва: ѕредмет трудового права
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-24 (4547 прочитано)