‘≥лософ≥¤ > ѕрактика ¤к специф≥чно людський спос≥б освоЇнн¤ св≥ту

ѕрактика ¤к критер≥й ≥стини д≥алектична за своњм характером: вона Ї Їдн≥стю абсолютного ≥ в≥дносного. якщо њњ розгл¤дати ¤к ≥сторичний процес, то вона Ї абсолютним критер≥Їм ≥стини, ¤кщо ж њњ вз¤ти ¤к окрему практичну д≥ю Ч в≥дносним критер≥Їм ≥стини. јбсолютн≥сть практики ¤к критер≥ю ≥стини пол¤гаЇ в тому, що т≥льки вона Ї Їдиним засобом, здатним, зрештою, ви¤вити об'Їктивно ≥сторичний зм≥ст наших знань. јле розвиток практики обмежений р≥внем розвитку сусп≥льства на певному конкретному етап≥ його ≥сторичного поступу. ¬ цих умовах практика не може повн≥стю п≥дтвердити або заперечити те чи ≥нше теоретичне положенн¤, ≥ в цьому план≥ вона Ї в≥дносним критер≥Їм ≥стини. ≤ншими словами, абсолютн≥сть практики ¤к критер≥ю ≥стини в тому, що вона мовби "приймаЇ" р≥шенн¤ реал≥зувати мету, теоретичне положенн¤; в той же час власне практика розвиваЇтьс¤, ¤к ≥ все сусп≥льство, ≥ тому т≥ знанн¤, ¤к≥ вона реал≥зуЇ, Ї неповними ≥ неточними, вони потребують подальшого досл≥дженн¤. ¬ цьому в≥дносн≥сть практики. √либоке усв≥домленн¤ такого д≥алектичного процесу розвитку практики ¤к чуттЇво-предметноњ, соц≥ально-≥сторичноњ д≥¤льност≥ дало можлив≥сть реал≥зувати отриман≥ знанн¤ на практиц≥ ≥ спри¤ти водночас розвитков≥ власне практики.

1	2	3	4

Ќазва: ѕрактика ¤к специф≥чно людський спос≥б освоЇнн¤ св≥ту
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (3082 прочитано)