‘≥лософ≥¤ > —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤

—усп≥льно-економ≥чна формац≥¤

¬перше терм≥н "сусп≥льна формац≥¤" вжив  .ћаркс у грудн≥ 1851 р. у своњй прац≥ "¬≥с≥мнадц¤те брюмера Ћуњ Ѕонапарта". ¬друге в≥н використовуЇ цей терм≥н у травн≥ 1858 р. в "≈коном≥чних рукописах 1857-1859 pp.", втретЇ, Ч у 1859 р. в передмов≥ до прац≥ "ƒо критики пол≥тичноњ економ≥њ". «агалом же до виходу в св≥т першого тому " ап≥талу" (вересень 1867 p.) пон¤тт¤ "формац≥¤" зустр≥чаЇтьс¤ у ћаркса не менше 25 раз≥в.

‘.≈нгельс же вперше вживаЇ це пон¤тт¤ у 1868 р. у конспект≥ першого тому " ап≥талу" та в одн≥й з реценз≥й на цей том. ќкр≥м цього, у його прац¤х пон¤тт¤ "формац≥¤" зустр≥чаЇтьс¤ ще чотири рази, причому використовуЇтьс¤ суто терм≥нолог≥чне.

ќтже, на основ≥ викладеного вище можна зробити, принаймн≥, два висновки.

1. ѕон¤тт¤ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ входить до власного категор≥ального апарату вченн¤, розробленого ћарксом та ≈нгельсом, ≥ Ї одним ≥з нар≥жних в контекст≥ цього вченн¤.

2. Ћевова частка роботи з формуванн¤ ≥ розробки даного пон¤тт¤ виконана ћарксом.

–озробка пон¤тт¤ "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" ≥шла вельми пов≥льно ≥ важко. ÷ьому терм≥ну у ћаркса ≥ ≈нгельса передували спочатку визначенн¤ "форма сусп≥льства", "стан сусп≥льства", "орган≥зац≥¤ сусп≥льства", "форми сп≥лкуванн¤". ѕ≥зн≥ше Ч "економ≥чна форма сусп≥льства", "економ≥чна структура сусп≥льства" ≥, нарешт≥, найб≥льш близьке до пон¤тт¤ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ Ч "економ≥чна формац≥¤ сусп≥льства".

—ам терм≥н "формац≥¤" запозичено ћарксом ≥з геолог≥њ. …мов≥рно з трьох джерел: а) власн≥ зан¤тт¤ ћаркса геолог≥Їю; б) "‘≥лософ≥¤ природи" √егел¤, І 339; в) книга ƒюро де Ћа ћал¤ "ѕол≥тична економ≥¤ римл¤н", де вживаЇтьс¤ пон¤тт¤, що в≥дпов≥даЇ терм≥ну "формац≥¤".

ѕаралель м≥ж геолог≥чними ≥ сусп≥льними формац≥¤ми ћаркс проводить, принаймн≥, трич≥: 1) у с≥чн≥ 1863 p. Ч в економ≥чних рукописах 1861 Ч 1863 р. "ƒо критики пол≥тичноњ економ≥њ" (2-й вар≥ант " ап≥талу); 2) у першому том≥ " ап≥талу", де в≥н пише про те, що епохи ≥стор≥њ сусп≥льства, под≥бно до епох ≥стор≥њ «емл≥, не в≥докремлюютьс¤ одна в≥д одн≥Їњ абсолютно жорсткими межами; 3) у "Ќачерках в≥дпов≥д≥ на лист ¬.«асулич", де зазначаЇтьс¤, що, под≥бно до геолог≥чних утворень ≥ в цих ≥сторичних витворах Ї р¤д тип≥в первинних, вторинних, третинних тощо, а також проводитьс¤ пр¤ма аналог≥¤ м≥ж архањчною або первинною геолог≥чною формац≥Їю земноњ кул≥ та архањчною сусп≥льною формац≥Їю.

“ерм≥н "формац≥¤" досить вдалий, оск≥льки охоплюЇ в≥дразу два зр≥зи людського сусп≥льства Ч сусп≥льство ¤к процес ≥ ¤к стан, структуру системи в≥дносин м≥ж людьми. ѕод≥бно до цього ми, розгл¤даючи формац≥њ «емл≥, характеризуЇмо не т≥льки њњ певний стан, пласт, а й формуванн¤. «в≥дси випливаЇ загальн≥ше питанн¤ Ч ¤к взагал≥ сп≥вв≥днос¤тьс¤ пон¤тт¤ "сусп≥льство" та "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤".

ўо ж таке "сусп≥льство"?

Ќайпрост≥ша в≥дпов≥дь Ч найвища, найрозвинут≥ша соц≥альна форма руху матер≥њ. як соц≥альна форма руху сусп≥льство постаЇ:

1) найвищим ступенем розвитку природи, ¤кщо њњ розум≥ти в широкому смисл≥ слова. ” цьому план≥ ћаркс був ц≥лком правий, зазначаючи, що сама ≥стор≥¤ Ї справжньою частиною ≥стор≥њ природи, становленн¤ природи людиною;

2) корел¤том природи. ≤ншими словами, Ч ¤к д≥алектична протилежн≥сть природи у власному смисл≥ слова. —аме у цьому .значенн≥ пон¤тт¤ "сусп≥льство" найчаст≥ше ≥ використовуЇтьс¤. “обто, про сусп≥льство ¤к своЇр≥дне ≥ в≥дносно самост≥йне системне утворенн¤ ми говоримо тод≥, коли п≥дкреслюЇмо його своЇр≥дн≥сть щодо природи.

ƒуже часто, кажучи про сусп≥льство взагал≥, в≥дразу ж застер≥гають в≥д того, щоб називати цим терм≥ном ¤кусь над≥стоту, що маЇ надособисте, незалежне щодо окремих ≥ндив≥д≥в бутт¤. ≤стор≥¤ справд≥ не д≥Ї ≥ не зд≥йснюЇ н≥¤ких подвиг≥в ≥ вчинк≥в. ƒ≥Ї людина, а вс¤ всесв≥тн¤ ≥стор≥¤ Ч не що ≥нше, ¤к самопородженн¤ людини завд¤ки власн≥й д≥¤льност≥.

÷е дуже важливе значенн¤ пон¤тт¤ "сусп≥льство". јле не менш важливо й те, що сусп≥льство не зводитьс¤ до механ≥чноњ сукупност≥ ≥ндив≥д≥в, а постаЇ передус≥м ¤к ансамбль конкретно-≥сторичних зв'¤зк≥в ≥ в≥дношень, у ¤ких ц≥ ≥ндив≥ди перебувають м≥ж собою. ќтже, "сусп≥льство" Ч найзагальн≥ше пон¤тт¤ дл¤ характеристики св≥ту людини ≥ в≥дмежуванн¤ його в≥д св≥ту природи.

—усп≥льно-економ≥чна формац≥¤ ж постаЇ у цьому план≥ ¤к пон¤тт¤ конкретн≥ше, вужче за обс¤гом. ¬оно характеризуЇ вже не св≥т людини в усьому його структурному розгалуженн≥ й на всьому прот¤з≥, а лише те чи ≥нше формоутворенн¤ всередин≥ певного св≥ту людини.

як визначаЇтьс¤ сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤? ≤нтуњтивно у кожноњ людини, т≥Їю чи ≥ншою м≥рою прилученоњ до певноњ формац≥њ сусп≥льства, уже Ї своЇ у¤вленн¤ про таку формац≥ю.

¬изначень сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ багато. јле це зовс≥м не означаЇ, що вс≥ вони неправильн≥ ≥ вчен≥ просто заплутались у цьому питанн≥. —итуац≥¤ тут дещо ≥нша. ѕродуктивн≥шим буде, очевидно, п≥дх≥д, зг≥дно з ¤ким ус≥ на¤вн≥ визначенн¤ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ розгл¤даютьс¤ ¤к робоч≥. ≤накше кажучи, кожне визначенн¤ ефективне в ¤комусь ракурс≥, при вир≥шенн≥ певних п≥знавальних, методолог≥чних, ≥деолог≥чних чи практичних завдань або на р≥зних етапах розвитку соц≥ально-ф≥лософських знань.

ѕро те, що при визначенн≥ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ можлив≥ р≥зн≥ трактуванн¤, св≥дчить уже творчий доробок ћаркса.  .ћаркс т≥льки в к≥нц≥ 1851 р. та в 1858 р. к≥лька раз≥в вживаЇ пон¤тт¤ "формац≥¤", по-перше, суто терм≥нолог≥чне, тобто не вдаючись у роз'¤сненн¤, що це таке; по-друге, в≥н говорить не про сусп≥льно-економ≥чну, а про сусп≥льну формац≥ю. “ут в≥н не ставить перед собою завданн¤ розробити пон¤тт¤ "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" ≥ розкрити њњ зм≥ст. ¬≥н вживаЇ це пон¤тт¤ в ход≥ розгл¤ду ≥нших питань, за аналог≥Їю з тим, що говоритьс¤ в геолог≥њ про формац≥њ «емл≥. ” геолог≥њ, розгл¤даючи формац≥њ, мають на уваз≥, з одного боку, певне динам≥чне утворенн¤, ¤кесь формуванн¤, з ≥ншого Ч утворенн¤ системне, певний пласт. ” такому ж значенн≥, суд¤чи з усього,  .ћаркс використовуЇ спочатку терм≥н "формац≥¤" стосовно до сусп≥льства. ѕричому на р≥вн≥, ¤кщо не ц≥лком ≥нтуњтивному, то нап≥в≥нтуњтивному.

” даному раз≥ пон¤тт¤ "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" ще не використовуЇтьс¤ н≥ дл¤ вивченн¤ структури сусп≥льства, н≥ дл¤ пер≥одизац≥њ ≥сторичного процесу. ÷е Ч лише один ≥з шл¤х≥в  .ћаркса до виробленн¤ пон¤тт¤ "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤". јле конкретн≥шаЇ вир≥шенн¤ питанн¤ про основн≥ ступен≥ розвитку людського сусп≥льства, дедал≥ глибшаЇ ≥ стаЇ докладн≥шим вивченн¤ сусп≥льства у структурному зр≥з≥, тобто розгл¤д сусп≥льства ¤к системи ≥ ц≥л≥сноњ, ≥ водночас Ч внутр≥шньо розгалуженоњ на елементи.

¬и¤вл¤Їтьс¤ це, зокрема, у тому, що основн≥ ступен≥ ≥сторичного розвитку, ¤к≥ п≥зн≥ше ћаркс назве сусп≥льно-економ≥чними формац≥¤ми, вид≥л¤ютьс¤ у нього вперше у розгорнутому вигл¤д≥ не т≥льки динам≥чн≥, а й структурован≥, розчленован≥ на елементи системи, ¤краз ¤к системи виробничих в≥дносин. ≤ не т≥льки вид≥л¤ютьс¤, а й ≥менуютьс¤ та характеризуютьс¤.

¬перше у системному вигл¤д≥ таке розум≥нн¤ викладене  .ћарксом у прац≥ "Ќаймана прац¤ ≥ кап≥тал". ¬≥дзначаючи, що сусп≥льн≥ в≥дносини, при ¤ких виробл¤ють ≥ндив≥ди, зм≥нюютьс¤, перетворюючись ≥з зм≥ною ≥ розвитком матер≥альних засоб≥в виробництва, продуктивних сил, в≥н доходить висновку, що виробнич≥ в≥дносини у своњй сукупност≥ утворюють те, що називають сусп≥льними в≥дносинами, сусп≥льством, ≥ при тому утворюють сусп≥льство, що перебуваЇ на певному ступен≥ ≥сторичного розвитку, сусп≥льство ≥з своЇр≥дним в≥дм≥тним характером. јнтичне сусп≥льство, феодальне сусп≥льство, буржуазне сусп≥льство ¤вл¤ють собою так≥ сукупност≥ виробничих в≥дносин, кожна з ¤ких разом з тим знаменуЇ собою особливий ступ≥нь в ≥сторичному розвитку людства.

“ерм≥н "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤", точн≥ше Ч "економ≥чна сусп≥льна формац≥¤", вперше з'¤вивс¤ у передмов≥ до прац≥ "ƒо критики пол≥тичноњ економ≥њ". Ќайчаст≥ше терм≥н "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤"  .ћаркс застосовуЇ до буржуазного сусп≥льства. јле жодного разу Ч щодо перв≥сного сусп≥льства. ўодо перв≥сного сусп≥льства в≥н використовуЇ терм≥н "сусп≥льна формац≥¤". –абовласницьке, феодальне ≥ комун≥стичне сусп≥льство  .ћаркс називаЇ ≥ сусп≥льно-економ≥чною формац≥Їю, але щоразу Ч у пор≥вн¤нн≥ з буржуазним сусп≥льством, у з≥ставленн≥ з ним.

якогось Їдиного, канон≥чного визначенн¤ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ у прац¤х  .ћаркса ≥ ‘.≈нгельса немаЇ. —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ ними не у план≥ системного, загальнотеоретичного анал≥зу його зм≥сту, а ¤к робоче пон¤тт¤, ¤ке даЇ змогу вир≥шувати конкретн≥ п≥знавальн≥ чи практично-пол≥тичн≥ проблеми. “ому й ≥детьс¤ у них не т≥льки про сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю.

ќсновн≥ терм≥ни Ч "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" та "сусп≥льна формац≥¤". —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤ част≥ше трактувалась ¤к сукупн≥сть виробничих в≥дносин; сусп≥льна формац≥¤ Ч ¤к сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин.  р≥м того, використовуютьс¤ терм≥ни: "≥сторична формац≥¤", "економ≥чна формац≥¤", "формац≥њ сусп≥льного виробництва".

ќкр≥м згаданих у прац¤х ћаркса, окреслюЇтьс¤ ще к≥лька значень пон¤тт¤ сусп≥льно-економ≥чноњ формац≥њ. “ак, у передмов≥ "ƒо критики пол≥тичноњ економ≥њ" 1859 p. терм≥н "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" використовуЇтьс¤ у найширшому значенн≥ Ч не ¤к ≥сторично визначена економ≥чна структура сусп≥льства, а ¤к економ≥чна структура сусп≥льства, що не детерм≥нована ≥сторично. ¬≥н писав, що у загальних рисах аз≥атський, античний, феодальний ≥ сучасний буржуазний способи виробництва можна означити ¤к прогресивн≥ епохи економ≥чноњ сусп≥льноњ формац≥њ.

1	2	3	4

Ќазва: —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2910 прочитано)