‘≥лософ≥¤ > —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤

” цьому ж значенн≥ Ч ¤к економ≥чна структура сусп≥льства взагал≥ Ч терм≥н "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" дв≥ч≥ вживаЇтьс¤ ще дещо п≥зн≥ше Ч у рукопис≥ "ƒо критики пол≥тичноњ економ≥њ 1861-1863 pp."

Ўирше, але вже не так, ¤к вище, пон¤тт¤ формац≥њ трактуЇтьс¤  .ћарксом ≥ у 1881 p., у начерках листа до ¬≥ри «асулич. “ут накреслено под≥л на три велик≥ формац≥њ Ч первинну (докласове сусп≥льство), вторинну (класове сусп≥льство) ≥ третинну (безкласове сусп≥льство). ўоправда, ћаркс тут говорить уже не про сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю, а про сусп≥льну формац≥ю.

ќтже, основн≥ значенн¤ формац≥њ у ћаркса так≥:

1) ≥сторичне визначенн¤ сукупних виробничих в≥дносин;

2) ≥сторично визначена сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин;

3) економ≥чна структура сусп≥льства взагал≥;

4) ступ≥нь ≥сторичного розвитку сусп≥льства: первинний Ч докласове сусп≥льство; вторинний Ч класове; третинний Ч безкласове сусп≥льство;

5) ≥сторичний тип сусп≥льства;

6) р≥зновид ≥сторичного типу сусп≥льства (формац≥њ перв≥снообщинного сусп≥льства).

” Ћен≥на основн≥ значенн¤ формац≥њ виокремлюютьс¤ дещо ≥накше:

1) сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤ ¤к визначенн¤ сукупност≥ виробничих в≥дносин;

2) сусп≥льна формац≥¤ ¤к ≥сторично визначена сукупн≥сть сусп≥льних в≥дносин;

3) сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤ ¤к "жива", скелет њњ Ч система виробництва.

ѕ≥зн≥ше, у часи стал≥н≥зму, формац≥йний п≥дх≥д до ≥стор≥њ вульгаризуЇтьс¤, поступово трансформуЇтьс¤ у формац≥йний редукц≥он≥зм, намаганн¤ втиснути всесв≥тньо-≥сторичний процес у горезв≥сну "п'¤тичленку" формац≥й. як же трактуЇтьс¤ сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤ на сучасному етап≥?

Ќедоречним Ї не т≥льки формац≥йний редукц≥он≥зм, а й недооц≥нка значущост≥ формац≥йного п≥дходу до вивченн¤ ≥стор≥њ.

«авершуючи розгл¤д формац≥йноњ проблематики, сл≥д розгл¤нути ще одне актуальне питанн¤: що таке "сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤" Ч пон¤тт¤ чи сама соц≥альна реальн≥сть? ќдн≥ вчен≥, зокрема б≥льш≥сть ф≥лософ≥в, розгл¤дають сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю ¤к пон¤тт¤ (причому загальне пон¤тт¤), ¤к категор≥ю, одну з ключових категор≥й соц≥альноњ ф≥лософ≥њ. ≤нш≥ досл≥дники, в основному представники спец≥альних сусп≥льних наук (≥стор≥њ, археолог≥њ, економ≥ки, соц≥олог≥чних дисципл≥н), стверджують, що сусп≥льно-економ≥чн≥ формац≥њ Ч це реальн≥ ступен≥ розвитку людського сусп≥льства.

ќзначена проблема ви¤вл¤Їтьс¤ поз≥рною, ¤кщо ц≥ п≥дходи розгл¤дати не ¤к взаЇмовиключаюч≥, а ¤к доповнююч≥ один одного. ” цьому раз≥ стаЇ очевидним, що сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤ теж Ї шаровою, постаючи, принаймн≥, у двох вим≥рах:

1) ¤к ф≥лософська категор≥¤, що слугуЇ дл¤ в≥дображенн¤ конкретно-≥сторичного типу сусп≥льства, ¤кий характеризуЇтьс¤ певним способом виробництва, надбудовою ≥ формами сусп≥льноњ св≥домост≥;

2) ¤к ≥сторичний тип сусп≥льства з певним способом виробництва, в≥дпов≥дними надбудовою та формами сусп≥льноњ св≥домост≥.

ѕри такому п≥дход≥ бузглуздо сперечатис¤ про те, ¤ке з даних двох визначень правильне, а ¤ке Ч помилкове. ѕравом≥рн≥ обидва. ¬они взаЇмообумовлюють, взаЇмодоповнюють одне одного.

–озгл¤немо докладн≥ше ц≥ два вар≥анти.

1. ћи ≥нтерпретуЇмо сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю лише ¤к ф≥лософську категор≥ю дл¤ означенн¤ певного ≥сторичного типу сусп≥льства. јле тим самим ми розгл¤даЇмо сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю т≥льки ¤к ¤кийсь ≥деальний тип, тобто щось таке, чого насправд≥ в об'Їктивн≥й реальност≥ немаЇ, що сконструйовано лише розумом людини ≥ проектуЇтьс¤ на соц≥альну д≥йсн≥сть. “им самим ми неминуче приходимо до некоректного запереченн¤ законом≥рного характеру ≥сторичного процесу взагал≥.

2. —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤ Ч т≥льки ¤к сама соц≥альна реальн≥сть, а не пон¤тт¤, не категор≥¤, не у¤вленн¤. «давалос¤ б, дуже розсудливе ≥ посл≥довне матер≥ал≥стичне трактуванн¤. јле й воно ви¤вл¤Їтьс¤ вразливим.

–озгл¤даючи сусп≥льно-економ≥чну формац≥ю лише ¤к реальн≥сть, вчен≥ з розвитком сусп≥льства й науки про сусп≥льство в результат≥ зм≥ни самоњ д≥йсност≥ або внасл≥док њњ глибшого осмисленн¤ раптом з'¤совують: того, що мислилос¤ ¤к сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤, не ≥снуЇ.

” обох випадках настаЇ криза. јдже сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤ трактувалас¤ лише ¤к реальн≥сть, а тепер щезла. јле щезла не сусп≥льно-економ≥чна формац≥¤, а спрощен≥ у¤вленн¤ про нењ. ¬≥дбуваЇтьс¤, кажучи словами √егел¤, "оберненн¤ св≥домост≥". “е, що розгл¤далос¤ ¤к реальн≥сть, ви¤вл¤Їтьс¤ лише знанн¤м. ј те, що виникло ¤к знанн¤, ви¤вл¤Їтьс¤ реальн≥стю.

јдже нин≥ вже мало в кого Ї сумн≥в щодо в≥домоњ "п'¤тичленки" формац≥й Ч це не сам всесв≥тньо-≥сторичний процес, а лише його теоретична модель, тобто певна ≥деал≥зац≥¤ знанн¤ про даний процес. јле т≥льки в одному з можливих вим≥р≥в, у ранз≥ Їдино ≥ виключно ≥стотноњ ц¤ модель неминуче оберталас¤ формац≥йним редукц≥он≥змом.

«а сучасних умов одноб≥чн≥сть тлумаченн¤ ≥сторичного процесу ¤к л≥н≥йноњ схеми, що складаЇтьс¤ з п'¤ти сусп≥льно-економ≥чних формац≥й, стала очевидним фактом. “ому дедал≥ нагальн≥шою стаЇ потреба доповненн¤ цього тлумаченн¤ принципово ≥ншим, нел≥н≥йним п≥дходом до розум≥нн¤ ≥стор≥њ, потреба докор≥нноњ конкретизац≥њ погл¤ду на природу висх≥дноњ одиниц≥ ≥сторичного численн¤.

ѕри розробц≥ ж такого нел≥н≥йного розум≥нн¤ ≥сторичного процесу першор¤дного значенн¤ набуваЇ пон¤тт¤ "цив≥л≥зац≥¤".

÷ив≥л≥зац≥¤: ≥стор≥¤ пон¤тт¤

«а своЇю етимолог≥Їю терм≥н "цив≥л≥зац≥¤" с¤гаЇ кор≥нн¤м у латину. ¬≥н пов'¤заний з такими пон¤тт¤ми, ¤к "civiles " (громад¤нський), "civis" (громад¤нин), "civitas" (громад¤нське сусп≥льство). Ќа противагу зазначеним пон¤тт¤м, що ув≥йшли в культурний об≥г стародавнього –иму ще у II ст. до н.е., терм≥н "цив≥л≥зац≥¤" Ч продукт зовс≥м ≥ншоњ культури.

ќдним з перших проблем≥ першовжитку слова "цив≥л≥зац≥¤" в ≥сторичних письмових джерелах зах≥дноЇвропейськоњ культури присв¤тив спец≥альну досить ц≥каву ≥ докладну розв≥дку один ≥з засновник≥в школи "јнал≥з" у ‘ранц≥њ Ч ЋюсьЇн ‘евр. ” результат≥ тривалих ≥ ц≥леспр¤мованих пошук≥в вчений зазначаЇ, що, витративши чимало часу на читанн¤ книг, по можливост≥ п≥д≥браних в≥дпов≥дно до теми, в≥н не знайшов слова "цив≥л≥зац≥¤" у французьких текстах, надрукованих ран≥ше 1766 p.

¬и¤вив в≥н це слово вперше надрукованим у третьому том≥ прац≥ Ѕуланже "—тарожитн≥сть, розкрита через своњ звичањ". јле за поб≥жними показниками авторство тогочасного неолог≥зму визнав не ст≥льки за Ѕуланже, ск≥льки за √ольбахом, ¤кий, принаймн≥, доповнив, ¤кщо не переробив, рукопис книги Ѕуланже. —вою г≥потезу щодо √ольбаха ‘евр обгрунтував тим, що у доопрацьованому √ольбахом текст≥ Ѕуланже терм≥н "цив≥л≥зац≥¤" вжито перший ≥ Їдиний раз, тод≥ ¤к у "—истем≥ сусп≥льства" √ольбаха, цього, за словами ‘евра, великого "творц¤ неолог≥зм≥в перед лицем в≥чност≥", згаданий терм≥н уже вживаЇтьс¤ пост≥йно, але пор¤д ≥з низкою пох≥дних в≥д нього. ѕроте ви¤влений Їдиний випадок вживанн¤ слова "цив≥л≥зац≥¤" у текст≥ 1766 p. ЋюсьЇн ‘евр не наваживс¤ назвати першим ≥ висловив побажанн¤, щоб ≥нш≥ шукач≥, ¤ким поталанить б≥льше, в≥д≥брали лаври (вт≥м, досить скромн≥) у Ѕуланже чи √ольбаха.

“ак воно й вийшло ≥ пор≥вн¤но швидко. –озв≥дка Ћ.‘евра датуЇтьс¤ 1930 p., а вже у 1954 p. французький мовознавець ≥ один ≥з класик≥в св≥товоњ л≥нгв≥стики XX ст. ≈м≥ль Ѕенвен≥ст, в≥дзначивши, кр≥м доробку Ћ.‘евра, ще й уточненн¤ ‘ерд≥нанда Ѕр≥но та ≤оах≥ма ћораса, опубл≥кував п≥дсумки власного досл≥дженн¤ ≥стор≥њ слововживанн¤ терм≥ну "цив≥л≥зац≥¤" у письмов≥й спадщин≥ зах≥дноЇвропейськоњ культури. « точки зору Ѕенвен≥ста найб≥льш ранн≥ приклади вживанн¤ цього слова дають твори марк≥за де ћ≥рабо. ѕередус≥м Ч його "ƒруг людей, або ж “рактат про народонаселенн¤" (1757 p.). "“еор≥¤ податку" (1760 р.) та чернетка розпочатого ≥ не завершеного твору "ƒруг ж≥нок, або “рактат про цив≥л≥зац≥ю".

ѕ≥сл¤ 1865 p., ¤к гадаЇ Ѕенвен≥ст, уже п≥д впливом ћ≥рабо цим терм≥ном починають користуватис¤ вищезгаданий Ѕуланже, Ѕодо, ƒюпон де Ќемур, Ћенге та ≥н. “аку ж ≥стор≥ю, ¤к у ‘ранц≥њ, маЇ, ¤к показав ще Ћ.‘евр, терм≥н "цив≥л≥зац≥¤" в јнгл≥њ. —початку Ч "to civilize "civilized" ¤к вих≥дн≥ слова, пот≥м Ч "цив≥л≥зац≥¤" ¤к терм≥н юридичноњ процедури (з початку XVIII ст.). ≤ вже значно п≥зн≥ше терм≥н "цив≥л≥зац≥¤" набуваЇ у јнгл≥њ соц≥ально-≥сторичного зм≥сту.

“ексти ¤к франко- так ≥ англомовних автор≥в св≥дчать про дом≥нуванн¤ на перших етапах формуванн¤, використанн¤ та поступового поширенн¤ "процесуальноњ" ≥нтерпретац≥њ слова "цив≥л≥зац≥¤". ”јдама ‘ергюсона, ¤кий в англомовн≥й л≥тератур≥ вжив, ≥мов≥рно, це слово першим, цив≥л≥зац≥¤ Ч це насамперед процес, а не стан. ” нього йдетьс¤ про рух в≥д варварства до цив≥л≥зац≥њ, про щабл≥ цив≥л≥зац≥њ, про оц≥нку ступен¤ іречност≥ й цив≥л≥зац≥њ тощо. ј з середини 70-х рок≥в XVIII ст. словник јста ф≥ксуЇ терм≥н "цив≥л≥зац≥¤" ≥ тлумачить його ¤к "процес цив≥л≥зуванн¤, акт залученн¤ до культури" ѕро усп≥хи цив≥л≥зац≥њ, њњ поширенн¤ тощо писав у цей же час јдам —м≥т.

ќднак з плином часу нормою, правилом стаЇ використанн¤ пон¤тт¤ "цив≥л≥зац≥¤" дл¤ характеристики стану сусп≥льства або ж його стаб≥льних формоутворень. “рактуванн¤ ж цив≥л≥зац≥њ ¤к процесу цив≥л≥зуванн¤ з такою ж поступов≥стю ≥ водночас неухильн≥стю в≥дходить на задн≥й план ≥ в XX ст. стаЇ вже р≥дк≥стю, вин¤тком.

1	2	3	4

Ќазва: —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2910 прочитано)