‘≥лософ≥¤ > —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤

≤, нарешт≥, у “ойнб≥ цив≥л≥зац≥¤ постаЇ ¤к терм≥н вже не з одним, а з к≥лькома семантичними навантаженн¤ми. ¬≥дпов≥дно й працюЇ цей терм≥н у "плаваючому режим≥", актуал≥зуючи те з своњх значень, ¤кого потребуЇ та чи ≥нша п≥знавальна ситуац≥¤. ѕопереднЇ ж, абстрактне розв'¤занн¤ питанн¤ про цив≥л≥зац≥ю ¤к основну одиницю вим≥ру ("умос¤жне поле") ≥сторичного процесу привело його до таких висновк≥в:

а) умос¤жн≥ пол¤ ≥сторичного досл≥дженн¤, меж≥ ¤ких були приблизно встановлен≥ з урахуванн¤м ≥сторичного контексту даноњ крањни, ¤вл¤ють собою на тепер≥шн≥й час сусп≥льства з ширшою прот¤жн≥стю ¤к у простор≥, так ≥ в час≥, н≥ж нац≥ональн≥ держави, м≥ста-держави або дов≥льн≥ ≥нш≥ пол≥тичн≥ союзи;

б) так≥ пол≥тичн≥ союзи (нац≥ональн≥ держави, м≥ста-держави тощо) не т≥льки вужч≥ у своњй просторов≥й прот¤жност≥, а й коротш≥ в часов≥й тривалост≥ щодо сусп≥льств, до складу ¤ких вони вход¤ть, ¤к частина входить до ц≥лого; вони Ї окремим ви¤вом конкретних соц≥альних сп≥льностей. —усп≥льство, а не держава Ї тим соц≥альним "атомом", на ¤кому сл≥д фокусувати свою увагу ≥сториков≥;

в) сусп≥льство, що включаЇ в себе незалежн≥ нац≥ональн≥ держави типу ¬еликобритан≥њ, ≥ сусп≥льство, ¤ке складаЇтьс¤ з м≥ст-держав типу јф≥н, пор≥вн¤нн≥ одне з одним, бо ¤вл¤ють собою сусп≥льства одного р≥зновиду;

г) жодне з досл≥джуваних сусп≥льств не охоплюЇ всього людства, не поширюЇтьс¤ на всю населену «емлю ≥ не маЇ своњх ровесник≥в серед сусп≥льств свого р≥зновиду; наше зах≥дне сусп≥льство, наприклад, не сприймалось ¤к щось ц≥ле, доки елл≥нське сусп≥льство, будучи одним з першопочаткових представник≥в сусп≥льства даного р≥зновиду, не дос¤гло своЇњ зр≥лост≥. ” кожному раз≥ повний час житт¤ окремого сусп≥льства не зб≥гаЇтьс¤ з часом житт¤ р≥зновиду;

д) безперервн≥сть, наступн≥сть у розвитку сусп≥льств виражен≥ значно слабше, н≥ж безперервн≥сть м≥ж фазами ≥стор≥њ одного сусп≥льства (наст≥льки слабше, що Ї сенс розр≥зн¤ти ц≥ два типи безперервност≥).

Ќа п≥дстав≥ такого розгл¤ду цив≥л≥зац≥њ ¤к специф≥чного сусп≥льства “ойнб≥ доходить основоположного висновку щодо досл≥дженн¤ ≥стор≥њ:

њњ справжн≥й предмет Ч житт¤ сусп≥льства, вз¤те ¤к у внутр≥шн≥х, так ≥ в зовн≥шн≥х його аспектах. ¬нутр≥шн¤ сторона Ї ви¤вом житт¤ дов≥льного даного сусп≥льства в посл≥довност≥ глав його ≥стор≥њ, у сукупност≥ вс≥х сп≥льнот, що його складають. «овн≥шн≥й аспект Ч це в≥дносини м≥ж окремими сусп≥льствами, розгорнут≥ у простор≥ та час≥.

” XX ст. цив≥л≥зац≥йний п≥дх≥д до ≥стор≥њ, що вперше знайшов свою системну розробку у ƒанилевського, поступово, у своЇр≥дн≥й "конкурентн≥й боротьб≥" з ≥ншими п≥дходами, набув першор¤дного значенн¤ ≥ став ¤кщо не пров≥дним, то, принаймн≥, одним з пр≥оритетних. «вичайно, сама цив≥л≥зац≥йна модель всесв≥тньоњ ≥стор≥њ, запропонована ƒанилевським, нин≥ багато в чому вигл¤даЇ ¤к анахрон≥зм. ќднак основна ≥де¤ Ч розгл¤д ≥стор≥њ людства ¤к пол≥центричного утворенн¤, паростки ¤кого мають тенденц≥ю до поступового зближенн¤, а "математична границ¤" Ч Їднанн¤ у вигл¤д≥ одн≥Їњ планетарноњ, глобальноњ (або, за терм≥нолог≥Їю ƒанилевського, вселюдськоњ) цив≥л≥зац≥њ Ч Ї продуктивною ≥ в наш час. ўоправда, у ƒанилевського, суд¤чи з його розум≥нн¤ слов'¤нського культурно-≥сторичного типу ¤к наймолодшого чотириоснбвного, тобто найр≥зноб≥чн≥шого ≥ водночас найзбалансован≥шого, саме цей тип, по сут≥, поставав у рол≥ прафеномена вс≥Їњ вселюдськоњ цив≥л≥зац≥њ.

Ќа сучасному ж етап≥ питанн¤ про цей прафеномен, основу чи, ¤к сказав би “ойнб≥, "л¤лечку" майбутньоњ св≥товоњ (глобальноњ, вселюдськоњ, загальнолюдськоњ тощо) цив≥л≥зац≥њ ставитьс¤ по-≥ншому. Ќин≥ це питанн¤ розгл¤даЇтьс¤, ¤к правило, кр≥зь призму сп≥вв≥дношенн¤ традиц≥йних цив≥л≥зац≥й з техногенною, перманентно переростаючою в посттехн≥чну (пост≥ндустр≥альну) ≥ дал≥ Ч в ≥нформац≥йну. –озгл¤даючи складов≥ даноњ проблеми докладн≥ше, можна вид≥лити у кожному з цих клас≥в цив≥л≥зац≥й свого роду п≥дкласи.

« позиц≥й сучасного трактуванн¤ цив≥л≥зац≥йного п≥дходу, ¤к ≥ з позиц≥й його традиц≥йного вар≥анту, ≥сторичний процес постаЇ насамперед не монол≥н≥йною посл≥довн≥стю, а пол≥центричним процесом розвитку ≥ зм≥ни таких культурно-≥сторичних форм, ¤к цив≥л≥зац≥њ. јле саме ≥ т≥льки в рамках сучасноњ верс≥њ цив≥л≥зац≥йного п≥дходу кожна з цив≥л≥зац≥й розгл¤даЇтьс¤ ¤к нел≥н≥йне утворенн¤ монадного характеру.

1	2	3	4

Ќазва: —усп≥льно-економ≥чна формац≥¤
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (2910 прочитано)