‘≥нанси > ≤нформац≥йн≥ бази даних

≤нформац≥йн≥ бази даних

1. ѕринципи побудови баз даних.

—пециф≥ка економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

¬ажливою складовою управл≥нськоњ ≥нформац≥њ Ї економ≥чна ≥нформац≥¤, ¤к≥ в≥дтворюЇ соц≥ально-економ≥чн≥ процеси, ¤к в сфер≥ виробництва, так ≥ в невиробнич≥й сфер≥ в ус≥х органах ≥ на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤. ≈коном≥чна ≥нформац≥¤ в≥дображаЇ виробничо-господарську д≥¤льн≥сть за допомогою системи натуральних ≥ варт≥сних показник≥в. ÷е дозвол¤Ї широко застосовуванти обчислювальну техн≥ку в економ≥ц≥. ўе одн≥Їю специф≥чною характеристикою економ≥чноњ ≥нформац≥њ Ї њњ цикл≥чн≥сть. ƒл¤ б≥льшост≥ виробничих ≥ господарських процес≥в характерна повторюван≥сть складових њњ стад≥й та ≥нформац≥њ, ¤ка в≥дображаЇ ц≥ процеси. ÷икл≥чн≥сть економ≥чноњ ≥нформац≥њ дозвол¤Ї використовувати спец≥ал≥зован≥ програми машинноњ обробки. ¬ажливе значенн¤ дл¤ машинноњ обробки маЇ форма представленн¤ ≥нформац≥њ. ≈коном≥чна ≥нформац≥¤ обовТ¤зково в≥дображаЇтьс¤ на матер≥альних нос≥¤х та передаЇтьс¤ по каналах звТ¤зку. ƒл¤ п≥двищенн¤ достов≥рност≥ ведетьс¤ обробка лише юридично оформленоњ ≥нформац≥њ. ўе одною характерною рисою економ≥чноњ ≥нформац≥њ Ї њњ обс¤ги. як≥сне управл≥нн¤ економ≥чними процесами неможливе без детальноњ ≥нформац≥њ про них. ¬досконаленн¤ управл≥нн¤ та зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва супроводжуЇтьс¤ зб≥льшенн¤м супутн≥х ≥нформац≥йних поток≥в. ≈коном≥чн≥ показники описують р≥зн≥ елементи ¤к прост≥, так ≥ складн≥.  ожен елемент (обТЇкт, ¤вище чи процес) волод≥Ї певними властивост¤ми. Ќаприклад, матер≥ал описуЇтьс¤ вагою, габаритами, маЇ ц≥ну , в≥дноситьс¤ до конкретного виду матер≥альних ресурс≥в та ≥нше. ¬≥домост≥ можуть бути р≥зних р≥вн≥в та мати складну ≥Їрарх≥чну структуру. ƒан≥ про постачальника може включати його ≥мТ¤ та адресу, номенклатуру продукц≥њ, що може поставл¤тис¤, умови постачанн¤ та ≥нше. ¬ свою чергу кожна з перерахованих властивостей може становити окремий елемент ≥нформац≥њ з складною внутр≥шньою структурою. јле степ≥нь детал≥зац≥њ ≥нформац≥йних елемент≥в не безконечна. Ќепод≥льний ≥нформац≥йний елемент отримав назву рекв≥зит по аналог≥њ з рекв≥зитом документу, що найчаст≥ше використовуЇтьс¤ в економ≥чн≥й робот≥. —инон≥мами цього терм≥ну Ї елемент даних чи атрибут.

≤нформац≥йн≥ бази даних в орган≥зац≥¤х.

≤нформац≥йн≥ бази даних включають весь комплекс статистичних показник≥в, ¤к≥ характеризують господарську д≥¤льн≥сть орган≥зац≥њ в ц≥лому ≥ њњ п≥дрозд≥л≥в, а також, фактолог≥чний матер≥ал про вс≥ фактори, ¤к≥ впливають на стан ≥ тенденц≥њ розвитку орган≥зац≥њ. ѕри формуванн≥ бази даних вир≥шуютьс¤ питанн¤ про систему збереженн¤ ≥ обновленн¤ даних, а також обгрунтовуЇтьс¤ увТ¤зка даних, њх взаЇмна узгоджен≥сть, можлив≥сть проведенн¤ пор≥вн¤нн¤ ≥ сп≥вставленн¤ оц≥нок даних, що збер≥гаютьс¤ в банку даних. ÷е маЇ суттЇве значенн¤ при обТЇднанн≥ первинних даних в укрупнен≥ групи (файли) ≥з своњми рекв≥зитами. Ѕази даних неперервно обновлюютьс¤ з врахуванн¤м вимог основних користувач≥в банку даних.

Ќа сьогодн≥ в абсолютн≥й б≥льшост≥ орган≥зац≥й створен≥ ≥ використовуютьс¤ бази даних, в ¤ких збер≥гаЇтьс¤ пост≥йно обновлювана, максимально детал≥зована ≥ систематизована по р≥зноман≥тних ознаках ≥нформац≥¤ про кадровий склад прац≥вник≥в. ÷е дозвол¤Ї оперативно в≥дсл≥дковувати укомплектован≥сть штат≥в, перем≥щенн¤ кадр≥в всередин≥ орган≥зац≥њ, наб≥р ≥ зв≥льненн¤ прац≥вник≥в, заходи спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ.

ќрган≥зац≥¤ ≥нформац≥йних баз даних.

 ористуванн¤ банками даних, введених в ≈ќћ, р≥зко прискорюЇ процес отриманн¤ ≥нформац≥њ з джерел первинноњ ≥нформац≥њ.

 омплексна автоматизована обробка ≥нформац≥њ забезпечуЇ обТЇднанн¤ в Їдиний комплекс вс≥х техн≥чних засоб≥в обробки ≥нформац≥њ з використанн¤м найнов≥шоњ технолог≥њ, методолог≥њ ≥ р≥зноман≥тних процедур по обробц≥ ≥нформац≥њ. —творенн¤ комплексноњ автоматизованоњ системи передбачаЇ використанн¤ всього комплексу техн≥чних засоб≥в обробки ≥нформац≥њ, перех≥д до Їдиноњ системи обробки вс≥х вид≥в ≥нформац≥њ.

¬с≥Їю системою ≥нформац≥њ керуЇ, ¤к правило, спец≥ал≥зований апарат управл≥нн¤. ¬≥н може м≥стити наступн≥ служби:

обчислювальний центр дл¤ обслуговуванн¤ орган≥зац≥њ в ц≥лому;

центральну службу ≥нформац≥њ;

≥нформац≥йн≥ системи у виробничих п≥дрозд≥лах, ¤к≥ складаютьс¤ з таких в≥дд≥л≥в: обробки ≥ анал≥зу ≥нформац≥њ, обробки вх≥дноњ ≥ вих≥дноњ документац≥њ, збереженн¤ ≥ видач≥ ≥нформац≥йних матер≥ал≥в, обслуговуванн¤м обчислювальноњ техн≥ки.

ƒеколи Ї доц≥льним створювати арх≥вн≥ центри збереженн¤ запис≥в, в ¤ких ≥нформац≥¤ збер≥гаЇтьс¤ на оптичних нос≥¤х великоњ Їмност≥ ≥ може бути в найкоротший терм≥н представлена по запиту через локальну обчислювальну мережу.

як правило, у великих орган≥зац≥¤х створюЇтьс¤ центральна служба веденн¤ запис≥в ≥ формуванн¤ банку даних, в функц≥њ ¤коњ входить ун≥ф≥кац≥¤ вс≥х вид≥в запис≥в, ¤к основи створенн¤ ефективноњ системи ≥нформац≥њ. ÷¤ служба розробл¤Ї Їдину програму вдосконаленн¤ системи запис≥в ≥ надаЇ допомогу в цьому вс≥м користувачам.

≤нформац≥йна база даних повинна задовольн¤ти наступним вимогам:

структура бази даних повинна дозвол¤ти легко розчлен¤ти њњ на складов≥ частини, ¤к≥ розм≥щуютьс¤ в окремих вузлах мереж≥, забезпечувати простоту доступу до будь-¤коњ п≥дбази, захист в≥д несанкц≥онованого доступу до тих чи ≥нших даних ≥ високу продуктивн≥сть в робот≥ з даними;

структура ≥нформац≥йноњ бази повинна забезпечувати адекватн≥сть зм≥сту зовн≥шньоњ (документальноњ) ≥ внутр≥шньоњ (компТютерноњ) форми збер≥ганн¤ ≥нформац≥њ про обТЇкти чи процеси, з ¤кими працюЇ виконавець;

структура ≥нформац≥йноњ бази ≥ схема њњ розпод≥ленн¤ по вузлах локальноњ обчислювальноњ мереж≥ повинна забезпечувати можлив≥сть Їдиного або одночасного процесу корегуванн¤ дек≥лькох однакових баз даних, що збер≥гаютьс¤ у р≥зних вузлах, або ж зам≥ну скорегованоњ бази даних одного вузла на вс≥х ≥нших, звТ¤заних з ним Їдиною ≥нформац≥йною мережею;

структура ≥нформац≥йноњ бази повинна бути м≥н≥мально надлишковою ≥ одночасно зручною дл¤ арх≥вуванн¤ даних.

ќсновн≥ види запис≥в.

Ќа основ≥ спец≥альних програм, призначених дл¤ полегшенн¤ доступу ≥ використанн¤ потр≥бноњ ≥нформац≥њ розробл¤ютьс¤ р≥зноман≥тн≥ системи веденн¤ запис≥в. ƒо найважлив≥ших вид≥в запис≥в в орган≥зац≥њ в≥днос¤тьс¤ наступн≥:

- технолог≥чна документац≥¤, кресленн¤, ≥нженерно-конструкторськ≥ розрахунки;

- наукова документац≥¤, досл≥дно-конструкторськ≥ розробки, патенти та ≥нша виробнича власн≥сть;

- дан≥ обл≥ку ≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥, ф≥нансова документац≥¤;

- розрахунок зароб≥тноњ плати прац≥вник≥в;

- тексти контракт≥в ≥ супроводжуюча документац≥¤;

- тексти р≥чних зв≥т≥в ≥ протокол≥в збор≥в акц≥онер≥в;

- дан≥ дл¤ зд≥йсненн¤ багатовар≥антних розрахунк≥в в рамках програм маркетингу по продукц≥њ ≥ по господарському п≥дрозд≥лу;

- дан≥ дл¤ розробки план≥в ≥ показник≥в самих план≥в.

«вичайно записи первинних даних д≥л¤тьс¤ на дв≥ групи:

ѕервинн≥ - статистичн≥, ¤к≥ включають ф≥нансов≥ зв≥тн≥ показники, а також р≥зноман≥тну текстову ≥нформац≥ю (допов≥д≥, пов≥домленн¤, зв≥ти про поточну господарську д≥¤льн≥сть ф≥рми чи перспективи розвитку);

¬торинн≥ - складен≥ на основ≥ ≥нформац≥њ першоњ групи пропозиц≥й ≥ рекомендац≥й, повТ¤заних з питанн¤ми управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю в ц≥лому ≥ по окремих п≥дрозд≥лах.

ќзначенн¤ бази даних.

ƒл¤ зручност≥ вводу - виводу, збереженн¤ та обробки ≥нформац≥њ в орган≥зац≥¤х почали використовувати бази даних. Ѕази даних стали реальн≥стю завд¤ки створеним компТютерам ≥ пристро¤м довготерм≥новоњ памТ¤т≥, здатних збер≥гати у цифров≥й форм≥ значн≥ обс¤ги ≥нформац≥њ.  омпТютер з допомогою в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤ дозвол¤Ї оперувати необх≥дною ≥нформац≥Їю, ¤ка Ї у довготерм≥нов≥й памТ¤т≥, представл¤ти њњ в потр≥бн≥й форм≥ та посл≥довност≥. ¬перше терм≥н база даних по¤вивс¤ ще в 1962 роц≥.

Ѕаза даних - це впор¤дкована сукупн≥сть спец≥ально орган≥зованих ≥ лог≥чно звТ¤заних ≥нформац≥йних елемент≥в, ¤ка в≥дображаЇ стан обТЇкт≥в та њх характерн≥ параметри у розгл¤дуван≥й предметн≥й д≥л¤нц≥. Ќа в≥дм≥ну в≥д простих набор≥в даних бази даних волод≥ють характерними перевагами в≥дносно орган≥зованоњ ≥ншим чином ≥нформац≥њ:

дл¤ баз даних характерним Ї однократний вв≥д та багатократне використанн¤ ≥нформац≥њ, введена ≥нформац≥¤ застосовуЇтьс¤ дл¤ вир≥шенн¤ багатьох проблем, забезпечуЇтьс¤ њњ багатоц≥льове ≥ сум≥сне використанн¤;

бази даних ≥снують незалежно в≥д конкретних прикладних програм, що забезпечуЇ ун≥ф≥кац≥ю засоб≥в орган≥зац≥њ даних ≥ незалежн≥сть прикладних програм в≥д орган≥зац≥њ даних;

бази даних волод≥ють модельн≥стю (структурован≥стю, що в≥дображаЇ певну предметну д≥л¤нку);

бази даних дозвол¤ють встановити м≥н≥мально необх≥дний р≥вень надлишковост≥ даних (тобто дан≥ не дублюютьс¤ при њх використанн≥ р≥зними користувачами);

в баз≥ даних забезпечуЇтьс¤ дотриманн¤ стандарт≥в представленн¤ даних, що спрощуЇ њх створенн¤ та обслуговуванн¤;

в базах даних забезпечуЇтьс¤ централ≥зоване управл≥нн¤ ≥нформац≥йними ресурсами, синхронна п≥дтримка даних дл¤ вс≥х прикладень, включаючи мови запит≥в ≥ засоби захисту.

¬ банку даних зд≥йснюЇтьс¤ збереженн¤ та пошук ≥нформац≥њ, завантаженн¤ та обновленн¤ даних, њх реорган≥зац≥ю та в≥дновленн¤. ќсновн≥ вимоги до банку даних: ≥нтеграц≥¤ баз даних ≥ ц≥л≥сн≥сть кожноњ з них, незалежн≥сть, м≥н≥мальна надлишков≥сть даних, що збер≥гаютьс¤, ≥ здатн≥сть до њх розширенн¤. ¬ажливою умовою ефективного функц≥онуванн¤ банку даних Ї забезпеченн¤ захисту даних в≥д несанкц≥онованого доступу або випадкового знищенн¤ даних, що збер≥гаютьс¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ бази даних
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4258 прочитано)