‘≥нанси > ≤нформац≥йн≥ бази даних

¬раховуючи ситуац≥ю в ”крањн≥ та м≥жнародну практику щодо розвитку ринку ≥нформац≥йних послуг очевидна необх≥дн≥сть переходу до системи державноњ координац≥њ та регулюванн¤ розвитку ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури. ‘ормуванн¤ ≥нфраструктури ринку ≥нформац≥йних послуг повинно координуватись ≥ регулюватись державою з врахуванн¤м особливостей ≥нформац≥њ, ¤к товару, попиту ≥ потреб в ≥нформац≥йних послугах ≥ продуктах, ≥нформац≥йну культуру споживач≥в та фаховий р≥вень ≥нформац≥йних прац≥вник≥в.

Ќайдалекогл¤дн≥ш≥ кер≥вники в застосуванн≥ ≥нформац≥йних технолог≥й в орган≥зац≥њ та розбудов≥ ≥нформац≥йноњ ≥нфраструктури в крањн≥ насамперед бачать ширш≥ ринков≥ можливост≥, що обумовлюватимуть б≥льшу гнучк≥сть та менш≥ накладн≥ витрати виробництва.

позик, залученн¤ приватного кап≥талу;

застосуванн¤ найб≥льш прогресивних форм ц≥льового кредитуванн¤ по м≥н≥мальних ставках, застосуванн¤ його ≥нвестиц≥йного потенц≥алу банк≥в, ≥ноземних та в≥тчизн¤них кредитор≥в;

активне використанн¤ ≥нвестиц≥йного потенц≥алу банк≥в, ≥ноземних та в≥тчизн¤них кредитор≥в дл¤ формуванн¤ трудового потенц≥алу;

зд≥йсненн¤ антимонопольних заход≥в, тому що в≥дсутн≥сть державного регулюванн¤ взаЇмов≥дносин на ринку ≥нформац≥йних послуг спри¤тиме його монопол≥зац≥њ з боку потужних заруб≥жних орган≥зац≥й.

¬провадженн¤ ≥нформац≥йних систем менеджменту.

–озробц≥ та впровадженню ≥нформац≥йних систем менеджменту спри¤ють наступн≥ аспекти:

здешевленн¤ автоматизованих функц≥й обробки ≥нформац≥њ;

зростанн¤ продуктивност≥ ≥ потужност≥ компТютерноњ техн≥ки, що дозвол¤Ї створювати ефективн≥ програмн≥ засоби з елементами штучного ≥нтелекту;

посиленн¤ комун≥кативност≥ обчислювальних засоб≥в, створенн¤ розпод≥леноњ мереж≥ обробки даних, що забезпечуЇ кращу живуч≥сть ≥ оперативн≥сть ≥нформац≥йних систем, а також гнучк≥сть пристосуванн¤ до конкретних умов;

по¤ва широкого класу компактних обчислювальних пристроњв, ¤к≥ можуть працювати, ¤к на робочому м≥сц≥ експерта, так ≥ в склад≥ технолог≥чного обладнанн¤.

« ≥ншоњ сторони на потреби орган≥зац≥й в ≥нформац≥йних системах менеджменту впливають напр¤мки розвитку п≥дприЇмництва в св≥т≥. —творенн¤ всесв≥тньоњ ≥нформац≥йноњ системи, м≥жнародний под≥л ≥ кооперац≥¤ прац≥, еволюц≥¤ центр≥в св≥товоњ економ≥ки, економ≥чна ≥нтеграц≥¤ перетворюють всю структуру св≥тового господарства. “ому конкуренц≥¤ на основ≥ сп≥вроб≥тництва стаЇ все важлив≥шою дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень в п≥дприЇмництв≥. ћожна навести наступн≥ причини цього процесу:

¬≥дом≥ орган≥зац≥њ, ¤к правило, вже ц≥лком визначили власн≥ позиц≥њ на локальному або внутр≥шньому ринку. ќбТЇктом њх уваги здеб≥льшого став св≥товий ринок. ƒл¤ цього нав≥ть велик≥ орган≥зац≥њ потребують сп≥льник≥в. ќдним ≥з способ≥в гарантуванн¤ такоњ кооперац≥њ Ї сп≥льн≥ п≥дприЇмства, число ¤ких безупинно зростаЇ (наприклад, у 80-т≥ роки у —Ўј створювалось у два рази б≥льше, н≥ж у 60-роки);

ѕродукти ≥ послуги все б≥льше стають б≥льш науком≥сткими ≥ базуютьс¤ на ≥нтенсивному використанн≥ ≥нформац≥њ. “ак≥ продукти найкраще створюютьс¤ в атмосфер≥ сп≥вроб≥тництва, в ¤к≥й знанн¤ активно поширюютьс¤, а не старанно збер≥гаютьс¤;

як правило, нов≥ продукти ≥ послуги охоплюють весь портфель технолог≥й, а не т≥льки ¤кусь одну - головну. ¬ звТ¤зку з цим можна назвати небагато п≥дприЇмств, ¤к≥ волод≥ють достатньо широкими знанн¤ми ≥ досв≥дом в сфер≥ њх компетенц≥њ, щоб використовувати в себе вс≥ необх≥дн≥ технолог≥њ. “ому потр≥бно сп≥вроб≥тництво. ”крањна маЇ дл¤ цього достатньо розвинут≥ науков≥ орган≥зац≥њ, квал≥ф≥кований персонал ≥ низьку зароб≥тну плату прац≥вник≥в, що Ї додатковою конкурентною перевагою.

“рансформац≥¤ економ≥ки ”крањни призвела до ор≥Їнтац≥њ господарських п≥дприЇмств на широке використанн¤ економ≥чноњ ≥нформац≥њ, що спричинило пропозиц≥ю ≥нформац≥йних продукт≥в ≥ послуг та по¤ву ≥нформац≥йних п≥дприЇмств.

ѕереваги впровадженн¤ ≥нформац≥йних систем менеджменту.

≈фективне застосуванн¤ в ц≥лому ≥нформац≥йних систем менеджменту залежить в≥д можливостей використовуваних апаратних засоб≥в та програмного забезпеченн¤, а також п≥дготовленост≥ персоналу дл¤ використанн¤ ≥нформац≥йних технолог≥й.

—учасн≥ розробки ≥нформац≥йних систем менеджменту просуваютьс¤ вперед досить усп≥шно, використовуючи останн≥ дос¤гненн¤ в галуз≥ технолог≥й ≥нформац≥йних систем та комун≥кац≥й. «авд¤ки цьому ≥нформац≥йн≥ системи менеджменту стали задовольн¤ти зростаючим вимогам до забезпеченн¤ ≥нформац≥Їю своњх споживач≥в.

¬икористанн¤ р≥зноман≥тних форм автоматизац≥њ управл≥нськоњ прац≥ зм≥нюЇ основн≥ компоненти системи управл≥нн¤ та забезпечуЇ ¤к≥сно нов≥ функц≥ональн≥ можливост≥ роботи адм≥н≥стративно-управл≥нського персоналу. ќднак важливо не переоц≥нювати роль управл≥нсько-≥нформац≥йноњ техн≥ки. ¬она виконуЇ лише функц≥њ забезпеченн¤ процесу прийн¤тт¤ р≥шенн¤ на п≥дстав≥ де¤коњ ≥нформац≥њ. √оловн≥ напр¤мки роб≥т в галуз≥ автоматизац≥њ менеджменту ви¤вл¤ютьс¤ в орган≥зац≥йн≥й, соц≥альн≥й, кадров≥й перебудов≥ управл≥нськоњ д≥¤льност≥.

ќтже необх≥дно вид≥лити основн≥ переваги дл¤ орган≥зац≥й, ¤к≥ њм надаЇ використанн¤ передових ≥нформац≥йних технолог≥й в управл≥нн≥. “ак, застосуванн¤ сучасних засоб≥в м≥жособистого звТ¤зку та обробки ≥нформац≥њ у повс¤кденн≥й робот≥ менеджер≥в дозвол¤Ї значно скоротити витрати на рутинну та малоефективну роботу ≥ п≥двищити ефективн≥сть д≥лових переговор≥в. ¬ажливе значенн¤ в автоматизац≥њ менеджменту маЇ передача ≥нформац≥йних масив≥в. ѕередача великих ≥нформац≥йних поток≥в на значн≥ в≥дстан≥ зд≥йснюЇтьс¤ з допомогою р≥зноман≥тних вид≥в л≥н≥й звТ¤зку. ¬провадженн¤ ≥нформац≥йних систем менеджменту надаЇ можлив≥сть розгл¤дати проблеми у взаЇмоповТ¤заному комплекс≥ ≥ п≥дн¤ти ефективн≥сть прац≥ менеджер≥в на ¤к≥сно новий р≥вень, ¤кий дозволить ч≥тк≥ше та точн≥ше дотримуватис¤ загальноњ пол≥тики та стратег≥њ орган≥зац≥њ, а також загальноприйн¤тих правил та норматив≥в, з б≥льшою ефективн≥стю управл¤ти персоналом на основ≥ п≥дтриманн¤ найт≥сн≥ших зворотних звТ¤зк≥в, розумно ставитис¤ до ризику на основ≥ метод≥в глибокого анал≥зу проблеми, використовуючи ≥нформац≥йне середовище орган≥зац≥њ, ефективно орган≥зовувати колективну працю.

«окрема, менеджери вищоњ ланки зможуть ширше та ч≥тк≥ше окреслювати перспективи на основ≥ глобальноњ ≥нтелектуальноњ обробки ≥нформац≥њ. ¬ свою чергу, менеджери нижчих ланок розшир¤ть своњ повноваженн¤ за рахунок автоматичного узгодженн¤ њхн≥х р≥шень в ≥нформац≥йн≥й систем≥ менеджменту без вимушеного погодженн¤ на вищих ланках управл≥нн¤. —творюютьс¤ нов≥ горизонти дл¤ ефективноњ сп≥впрац≥, оск≥льки з одного боку забезпечуютьс¤ можливост≥ на ¤к≥сно вищих р≥вн¤х представл¤ти чи передавати ≥нформац≥ю (в≥део≥нформац≥ю, г≥пертексти, мультимед≥а), а з другого зникають барТЇри в≥ддал≥, оск≥льки зникають проблеми зТЇднанн¤ ≥ передач≥ ≥нформац≥њ без спотворень.

—учасн≥ ≥нформац≥йн≥ системи менеджменту, ¤к правило, працюють в масштаб≥ реального часу, супроводжуючи певн≥ процеси. ÷е означаЇ, що процес в≥дображенн¤ ≥нформац≥њ проходить динам≥чно ≥ при цьому забезпечуЇтьс¤ достатн≥й запас часу дл¤ вчасного прийн¤тт¤ оптимальних р≥шень користувачем.

ѕерел≥к можливих переваг ≥нформац≥йноњ системи менеджменту.

« ускладненн¤м обТЇкту управл≥нн¤ ≥ посиленн¤м впливу фактор≥в зовн≥шнього середовища ≥нформац≥йн≥ системи менеджменту спри¤тимуть:

створенню ефективних людино-компТютерних систем прийн¤тт¤ р≥шенн¤ на основ≥ поточних даних ≥нформац≥йного пол¤;

створенню реальноњ ≥нформац≥йноњ основи дл¤ прийн¤тт¤ оптимальних р≥шень шл¤хом забезпеченн¤ вчасност≥ поданн¤, достов≥рност≥ та повноти ≥нформац≥њ ¤к про внутр≥шню д≥¤льн≥сть, так ≥ про зовн≥шн≥ фактори, повТ¤зан≥ з ц≥Їю д≥¤льн≥стю;

проведенню ненавТ¤зливого контролю за д≥¤льн≥стю вс≥х ланок прац≥вник≥в сфери менеджменту, плануванн¤ њх роботи ≥ вчасноњ оц≥нки результат≥в;

обТЇднанню в Їдиному ≥нформац≥йному пол≥ п≥дприЇмства класичних напр¤мк≥в управл≥нськоњ д≥¤льност≥: виробничого, орган≥зац≥йного, маркетингового, ф≥нансового, бухгалтерського, кадрового та проектно-конструкторського;

зростанню ефективност≥ управл≥нн¤ шл¤хом зб≥льшенн¤ пр¤мих витрат часу прац≥вник≥в управл≥нського апарату безпосередньо на виконанн¤ задач анал≥зу за рахунок зниженн¤ затрат на неефективну (оч≥куванн¤ зустр≥чей, перем≥щенн¤) та малоефективну д≥¤льн≥сть (зб≥р та обробку ≥нформац≥ю);

спрощенню доступу до даних ≥нформац≥йного пол¤ таким чином, що це не вимагаЇ спец≥альноњ переп≥дготовки кер≥вного складу п≥дприЇмства дл¤ користуванн¤, з одн≥Їњ сторони, та впор¤дкуванню цього доступу та забезпеченн¤ захищеност≥ даних з ≥ншого боку;

п≥двищенню продуктивност≥ прац≥, ¤к за рахунок прискоренн¤ технолог≥чного процесу, так ≥ за рахунок швидкост≥ та гнучкост≥ переналадки на нов≥ види вироб≥в ≥ нов≥ режими операц≥й;

розширенню номенклатури ≥снуючих вироб≥в або виконуваних роб≥т при одночасному зростанн≥ м≥ри зм≥нност≥ номенклатури вироб≥в;

зростанню р≥зноман≥тност≥ вар≥ант≥в можливоњ повед≥нки орган≥зац≥йно-техн≥чноњ структури, ¤кий обумовлюЇтьс¤ переносом багатьох питань управл≥нн¤ з верхн≥х р≥вн≥в на нижч≥.

розширенню активноњ сфери управл≥нськоњ д≥¤льност≥, ¤к всередин≥ п≥дприЇмства (в тому числ≥ на доч≥рн≥х орган≥зац≥¤х, розташованих на перифер≥њ), так ≥ в операц≥¤х ззовн≥ за допомогою прискоренн¤ обм≥ну ≥нформац≥Їю та усуненн¤ пром≥жних ланок управл≥нн¤ через орган≥зац≥ю пр¤мого, своЇчасного доступу до ≥нформац≥йного продукту (наприклад, точноњ ≥нформац≥њ про х≥д виробничого процесу розгорнутоњ в час≥);

кращу координац≥ю внутр≥шньоњ д≥¤льност≥ шл¤хом оперативного розповсюдженн¤ б≥льш ≥нформативних та наочних засоб≥в в≥дображенн¤ ≥ прийому-передач≥ пов≥домлень, що в свою чергу забезпечить ефективн≥шу взаЇмод≥ю п≥дрозд≥л≥в - сум≥жник≥в;

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ бази даних
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4258 прочитано)