‘≥нанси > ≤нформац≥йн≥ бази даних

ќц≥нка ц≥ни ≥нформац≥њ.

—пециф≥ка ≥нформац≥њ.

¬насл≥док ун≥кальних властивостей ≥нформац≥¤ не п≥дпор¤дковуЇтьс¤ таким самим законам, що й матер≥альн≥ ресурси ≥ продукти, що призводить до невизначеноњ ситуац≥њ, ¤ка характеризуЇтьс¤ такими особливост¤ми:

Ќе розроблен≥ принципи власност≥ на ≥нформац≥ю, оск≥льки по-перше, залишаЇтьс¤ невир≥шеним до к≥нц¤ питанн¤ обмеженн¤ на розповсюдженн¤ ≥нформац≥њ, тобто використанн¤ ≥нформац≥њ одним користувачем не суперечить використанню њњ ≥ншими (подв≥йна приналежн≥сть Ц сусп≥льна ≥ приватна); по-друге, ¤к правило, знанн¤ закладен≥ в ≥нформац≥йному продукт≥ особистого використанн¤ не можуть збер≥гатис¤ у таЇмниц≥ на прот¤з≥ тривалого часу; по-третЇ, ≥нформац≥йн≥ продукти на в≥дм≥ну в≥д ≥нших, не в≥дчужуютьс¤ в≥д виробника Ц њх виробництво ≥ споживанн¤ практично нерозривн≥; по-четверте, продавець не позбавл¤Їтьс¤ товару, а тиражуЇ його серед користувач≥в, ¤к≥ отримують до нього доступ п≥сл¤ куп≥вл≥.

ѕрактично в≥дсутн¤ властив≥сть Увитрачанн¤У, ¤кою характеризуютьс¤ вс≥ матер≥альн≥ продукти. ≤нформац≥ю можна розгл¤дати, ¤к ресурс або частину оборотних кошт≥в ≥ одночасно њњ частина використовуЇтьс¤, ¤к основн≥ засоби, що створюЇ складност≥ при визначенн≥ вартост≥ обслуговуванн¤ користувач≥в.

¬арт≥сть ≥нформац≥њ, на ¤ку опираютьс¤ у торг≥вл≥ ≥нтелектуальними продуктами, не завжди маЇ однозначне вир≥шенн¤ через динам≥чну зм≥ну життЇвого циклу ≥нформац≥йних продукт≥в.  р≥м того на в≥дм≥ну в≥д матер≥ального виробництва, розповсюдженн¤ ≥ тиражуванн¤ ≥нформац≥йного продукту обходитьс¤ в≥дносно дешево, а на його створенн¤ потр≥бн≥ значн≥ хоча ≥ одноразов≥ вклади.

ƒл¤ ≥нформац≥йних продукт≥в характерне ур≥зноман≥тненн¤ форм представленн¤ за рахунок розробки додаткових послуг чи супров≥дних продукт≥в з метою ширшого охопленн¤ р≥зних груп споживач≥в (наприклад, обслуговуванн¤ специф≥чних процес≥в, обробка додатковоњ ≥нформац≥њ та ≥нше).

Ќе розроблено методики оц≥нки ц≥нност≥ ≥нформац≥њ, б≥льше того в≥дсутн≥ Їдин≥ критер≥њ визначенн¤ ефективност≥ ≥нформац≥йного забезпеченн¤. ƒо найб≥льш дискус≥йних в сучасн≥й економ≥ц≥ в≥днос¤тьс¤ питанн¤ про ц≥ну на ≥нформац≥ю.

¬изначенн¤ ц≥ни виход¤чи з граничноњ вартост≥.

—учасн≥ концепц≥њ управл≥нн¤, ¤к≥ ор≥Їнтують орган≥зац≥њ на оптим≥зац≥ю процес≥в функц≥онуванн¤ дл¤ задоволенн¤ конкретних потреб споживач≥в ≥ тим самим дозвол¤ють одержувати конкурентн≥ переваги, отримують все б≥льше застосуванн¤ в менеджмент≥. “ак≥ концепц≥њ вимагають пост≥йного в≥дсл≥дковуванн¤ внутр≥шньоњ ситуац≥њ та зм≥н у зовн≥шньому середовищ≥, зокрема на ринку, з метою ц≥леспр¤мованого зменшенн¤ невизначеност≥ в знанн¤х у кер≥вник≥в орган≥зац≥й. ј це насамперед вимагаЇ забезпеченн¤ ≥нформац≥Їю управл≥нн¤. ¬≥дпов≥дно до сем≥отичноњ теор≥њ ≥нформац≥¤ - це в≥домост≥ або знанн¤, що зменшують невизначен≥сть. јле оск≥льки, ¤к правило, кер≥вник (орган≥зац≥й) не маЇ вс≥Їњ необх≥дноњ ≥нформац≥њ в т≥й чи ≥нш≥й конкретн≥й ситуац≥њ, потр≥бно отримувати њњ ззовн≥, а ≥накше кажучи, њњ купл¤ти. ¬ зв'¤зку з цим виникаЇ питанн¤ про ц≥ну ≥нформац≥њ.

¬≥дпов≥дно до одн≥Їњ з точок зору ц≥ни на товари встановлюютьс¤ виход¤чи з граничноњ вартост≥, м≥н≥мальноњ дл¤ одиниц≥ товару, що покупець згоден сплатити, поки той ще приносить йому хоча б ¤кусь користь. «в≥дси випливаЇ, що вим≥рювати граничну варт≥сть треба шл¤хом роздр≥бненн¤ товару на визначен≥ частини, одиниц≥. ј ¤ка одиниц¤ може служити дл¤ вим≥ру ≥нформац≥њ - б≥т, байт, стандартна машинописна стор≥нка? јле ж ≥нформац≥¤ не зводитьс¤ лише до к≥льк≥сних характеристик, тому що њњ ¤к≥сть њњ р≥зна.  р≥м того, законом≥рне ≥ таке питанн¤: чи допускаЇтьс¤ у в≥дношенн≥ ≥нформац≥њ закон зменшенн¤ корисност≥ або, ≥ншими словами, чи д≥йсно при придбанн≥ додатковоњ ≥нформац≥њ њњ корисн≥сть зменшуЇтьс¤? ќчевидно, що варт≥сть ≥нформац≥њ з одного боку це њњ грошове вираженн¤, тобто ц≥на, ≥ з ≥ншого боку це та ц≥на, ¤кою в даний момент вона волод≥Ї. –озгл¤немо п≥дходи до визначенн¤ вартост≥ ≥нформац≥њ, що використовуЇтьс¤ в системах управл≥нн¤, запропонованих американським економ≥стом ƒж.  антера.

ѕриклад перший - складськ≥ системи. Ќа¤вн≥сть певноњ ≥нформац≥њ дозволило створити систему, що даЇ економ≥ю на товарних запасах у 200 тис. дол. ¬итрати на функц≥онуванн¤ системи складають 15% загальних витрат на збереженн¤. ¬арт≥сть ≥нформац≥њ в цьому випадку визначаЇтьс¤, ¤к 0,15х200 000=30 тис. дол.

ѕриклад другий - система стратег≥чного плануванн¤. “ут ц≥ною ≥нформац≥њ буде варт≥сть њњ придбанн¤ ззовн≥ (у зовн≥шньоњ орган≥зац≥њ). ј граничною варт≥стю ≥нформац≥њ Ї розм≥р економ≥њ, отриманий в≥д њњ застосуванн¤.  ер≥вництво орган≥зац≥њ змушене оц≥нювати ≥нформац≥ю на основ≥ вартост≥ њњ придбанн¤ ≥ граничноњ вартост≥, визначити ¤ку насправд≥ вкрай складно. ” цьому випадку варт≥сть ≥нформац≥њ, ¤к товару, визначаЇтьс¤ працею, вкладеною в њњ виробництво, тобто витратами на виробництво.

¬изначенн¤ вартост≥ ≥нформац≥њ з погл¤ду оц≥нки можливого прибутку або економ≥њ в≥д њњ використанн¤.

—тан питанн¤ визначенн¤ вартост≥ ≥нформац≥њ з погл¤ду оц≥нки можливого прибутку або економ≥њ в≥д њњ використанн¤ т≥сно повТ¤зане з такими чинниками, ¤к от характер, варт≥сть, значенн¤. ÷е можна по¤снити наступним:

ѕо-перше, орган≥зац≥¤м необх≥дна ≥нформац≥¤, що вир≥шальним чином могла б вплинути на процес управл≥нн¤ ≥ функц≥онуванн¤. ѕри њњ в≥дсутност≥ процес управл≥нн¤ неможливий. ƒо такого типу ≥нформац≥њ в≥днос¤тьс¤ в≥домост≥ про ц≥ни на ринках ≥ промислових стандартах у крањнах, де орган≥зац≥¤ веде св≥й б≥знес. ќсобливою Ї ≥нформац≥¤ нееконом≥чного характеру, наприклад про внутр≥шньопол≥тичн≥ кроки ур¤ду, що впливають на веденн¤ б≥знесу.

ѕо-друге, ¤к розрахувати ефект в≥д застосуванн¤ отриманоњ ≥нформац≥њ? ћова, звичайно, не йде про промислове шпигунство, коли сума економ≥њ в≥д придбанн¤ ≥нформац≥њ (скажемо, про новий промисловий зразок) пр¤мо залежить в≥д засоб≥в ≥ часу, що були б витрачен≥ на розробку аналогу. ѕитанн¤ пол¤гаЇ в тому, щоб визначати економ≥ю в≥д залученн¤ в процес≥ управл≥нн¤ орган≥зац≥Їю ≥нформац≥њ, отриманоњ за допомогою маркетингових досл≥джень. —ам≥ по соб≥ результати таких досл≥джень мало що значать дл¤ усп≥ху (або неусп≥ху) б≥знесу. ¬ажливо, наск≥льки правильно кер≥вництво використаЇ маркетингов≥ досл≥дженн¤ дл¤ плануванн¤ своЇњ д≥¤льност≥ ≥ управл≥нн¤. Ѕ≥льше того, усп≥х залежить також ≥ в≥д того, наск≥льки точно будуть виконан≥ плани ≥, ¤к швидко вони зможуть корегуватис¤ при зм≥н≥ зовн≥шньоњ ситуац≥њ. ѕриродно припустити, що в р≥зноман≥тних орган≥зац≥й у випадку застосуванн¤ одноњ ≥ т≥Їњ ж вих≥дноњ ≥нформац≥њ при веденн≥ б≥знесу результати будуть р≥зними. ¬≥дпов≥дно й економ≥¤ в≥д ц≥Їњ ≥нформац≥њ буде в≥др≥зн¤тис¤, що обумовлюЇтьс¤ комплексом внутр≥шн≥х чинник≥в у кожн≥й конкретн≥й орган≥зац≥њ. “аким чином, ситуац≥¤ не зводитьс¤ лише до забезпеченн¤ орган≥зац≥њ ≥нформац≥Їю. ј оск≥льки розм≥р економ≥њ неоднаковий, то ≥ гранична варт≥сть одноњ ≥ т≥Їњ ж ≥нформац≥њ буде р≥зною.

ѕо-третЇ, сама ≥нформац≥¤ несе в соб≥ р¤д ¤к≥сних розходжень. ≤ взагал≥ ≥нформац≥¤, ¤к щось, що спри¤Ї зменшенню р≥вн¤ ризику в≥д ухваленн¤ р≥шенн¤, маЇ неоднозначний характер. ÷¤ неоднозначн≥сть пол¤гаЇ в тому, що одних даних, що в≥дбивають об'Їктивно ≥снуюч≥ факти, дл¤ ухваленн¤ р≥шенн¤ мало, потр≥бно ще њхн¤ в≥дпов≥дна ≥нтерпретац≥¤, тобто створенн¤ ≥ коректуванн¤ модел≥ поводженн¤ орган≥зац≥њ ≥ њњ навколишнього середовища в≥дпов≥дно до цих даних. Ѕез такоњ модел≥ план д≥й орган≥зац≥њ скласти неможливо. ўоб така ≥нтерпретац≥¤ в≥дбивала реальний стан справ ≥ була корисною дл¤ практичного прийн¤тт¤ р≥шень, необх≥дна ще ≥ додаткова ≥нформац≥¤ дл¤ зниженн¤ р≥вн¤ початковоњ невизначеност≥. ѕридбанн¤ додатковоњ ≥нформац≥њ призводить, ¤к правило, до серйозних витрат. ѕричому, заздалег≥дь дуже р≥дко в≥домо, наск≥льки прибуток, отриманий в≥д залученн¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ, окупить витрати, пов'¤зан≥ з њњ одержанн¤м. якщо розвивати цей лог≥чний ланцюжок дал≥, тод≥ побачимо, що дл¤ максимального зменшенн¤ непевност≥ при прийн¤тт≥ р≥шень буде потр≥бна безконечна к≥льк≥сть ≥нформац≥њ. “аким чином, можна зробити висновок, що потреби кер≥вництва будь-¤коњ орган≥зац≥њ в ≥нформац≥њ практично не обмежен≥. ѕроте ≥снуЇ й ≥нформац≥¤, застосуванн¤ ¤коњ в б≥знес≥ дозвол¤Ї ч≥тко визначити суму додаткового прибутку, що було про≥люстровано в наведеному ран≥ше приклад≥ з≥ складуванн¤м. “ам, де можна обчислити величину економ≥чного ефекту ≥ варт≥сть витрат на ≥нформац≥ю, ефект в≥д застосуванн¤ нового методу розраховуЇтьс¤, ¤к р≥зниц¤ м≥ж розгл¤нутими величинами.

≤нформац≥¤ спри¤Ї зменшенню невизначеност≥ вибору р≥шень, ¤к≥ забезпечують ≥снуванн¤ ≥ функц≥онуванн¤ будь-¤коњ системи (компан≥њ, б≥знесу, нарешт≥, конкретного людини) у навколишньому св≥т≥. ¬она забезпечуЇ рац≥ональне формуванн¤ товарних поток≥в в орган≥зац≥њ. ÷ей процес дл¤ орган≥зац≥њ важливий ≥ необх≥дний, оск≥льки ≥снуЇ зв'¤зок м≥ж виживанн¤м орган≥зац≥њ ≥ пол≥пшенн¤м њњ внутр≥шньоњ орган≥зац≥њ. “аким чином в≥домост≥ формально можуть вважатис¤ новою ≥нформац≥Їю, оск≥льки ран≥ше не були в≥дом≥ кер≥вництву орган≥зац≥њ. јле вони насправд≥ не Ї д≥йсно новою ≥нформац≥Їю, оск≥льки не м≥ст¤ть н≥чого, що могло б зменшити непевн≥сть при прийн¤тт≥ р≥шень про те, ¤к повинна д≥¤ти орган≥зац≥¤ дал≥, щоб забезпечити виживанн¤ й усп≥х.

” класичному маркетингу це питанн¤ розгл¤далос¤ ≥ знайшло своЇ в≥дображенн¤ у под≥л≥ маркетинговоњ ≥нформац≥њ на внутр≥шню ≥ зовн≥шню. јле класичний маркетинг не класиф≥куЇ р≥зноман≥тн≥ види необх≥дноњ ≥нформац≥њ за важлив≥стю, не даЇ методики њњ добору ≥ сортуванн¤, зокрема, що добувати в першу чергу, а що в останню. ј це дуже важливо, оск≥льки ресурси будь-¤коњ орган≥зац≥њ, ¤к правило, обмежен≥ ≥ перед нею стоњть питанн¤, ¤к краще розпод≥л¤ти ресурси. ƒо того ж не завжди ≥снуЇ можлив≥сть, коли пол≥пшенн¤ лише внутр≥шн≥х ф≥рмових параметр≥в, наприклад т≥Їњ ж рац≥онал≥зац≥њ товаропоток≥в, дасть б≥льший економ≥чний ефект, н≥ж зб≥р ≥нформац≥њ про нов≥ параметри ринку. “аким чином, кер≥вництво орган≥зац≥њ практично не може об≥йтис¤ без ≥нформац≥њ, ¤к≥ добувають маркетингов≥ п≥дрозд≥ли орган≥зац≥й, дл¤ зменшенн¤ ризику п≥д час прийн¤тт¤ р≥шень.

1	2	3	4	5

Ќазва: ≤нформац≥йн≥ бази даних
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (4258 прочитано)