‘≥нанси > ‘≥нансова cистема ”крањни

‘≥нансова cистема ”крањни

¬ступ.

« проголошенн¤м пол≥тичноњ ≥ економ≥чноњ незалежност≥ ”крањни встало питанн¤ про створенн¤ нац≥ональноњ ф≥нансово-кредитноњ системи. —права в тому, що ф≥нансова ≥ кредитна системи, ¤к≥ функц≥онували в ”крањн≥ на той час, виражали економ≥чн≥ в≥дносини колишньоњ рад¤нськоњ пол≥тичноњ ≥ господарськоњ системи, а њх центральн≥ установи знаходилис¤ за межами украњнськоњ держави.

Ќе можна було зд≥йснювати н≥ пол≥тичн≥, н≥ економ≥чн≥ перетворенн¤, забезпечити нац≥ональний пол≥тичний ≥ господарський суверен≥тет без формуванн¤ ≥ розвитку нац≥ональноњ ф≥нансовоњ, грошовоњ ≥ кредитноњ системи.

1. ‘≥нансова система

‘≥нанси це економ≥чна категор≥¤, що в≥дображаЇ економ≥чн≥ в≥дносини в процес≥ створенн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в грошових кошт≥в. ‘≥нанси Ї неминучим атрибутом, ¤к орган≥зац≥њ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, так ≥ держави. Ќеобх≥дн≥сть ф≥нанс≥в зумовлена об'Їктивн≥стю товарного виробництва, д≥Їю закон≥в виробництва ≥ закон≥в обм≥ну, нац≥ональними ≥нтересами держави ≥ сусп≥льства. ” межах сусп≥льства ≥ держави ф≥нанси, ¤к ≥ економ≥чна система загалом, набувають нац≥ональних ознак. ¬они виражають сукупн≥сть нац≥ональних в≥дносин, за допомогою ¤ких зд≥йснюють розпод≥л валового сусп≥льного продукту ≥ нац≥онального прибутку дл¤ утворенн¤ ≥ використанн¤ грошових фонд≥в на розширене в≥дтворенн¤ сфери виробництва, соц≥альноњ ≥нфраструктури ≥ п≥дйому р≥вн¤ житт¤ людей.

‘≥нанси Ї основою формуванн¤ ≥ д≥њ економ≥чного ≥ соц≥ального механ≥зму, тобто механ≥зму функц≥онуванн¤ виробництва ≥ соц≥ального розвитку.

«а допомогою ф≥нанс≥в в≥дбуваЇтьс¤ процес Ђз'Їднанн¤ї робочоњ сили, кошт≥в труда ≥ предмет≥в труда в Їдиний виробничий механ≥зм, в ¤кому реал≥зовуютьс¤ економ≥чн≥ стимули ≥ ≥нтереси людини, колективу ≥ держави, створюютьс¤ матер≥альн≥ передумови задоволенн¤ соц≥альних потреб сусп≥льства.

–ушенн¤ ф≥нанс≥в Ђприводитьї в д≥ю робочу силу ≥ њњ труд, матер≥альн≥ ≥ сировинн≥ ресурси, готов≥ продукти виробництва, послуги, забезпечуЇ зростанн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу ≥ добробут сусп≥льства загалом ≥ кожноњ людини зокрема. ‘≥нансов≥ механ≥зми Ђзд≥йснюютьї кругооб≥г придбаного кап≥талу ≥ його нарощуванн¤. –ушенн¤ ф≥нанс≥в в економ≥ц≥ под≥бно рушенню кров≥ в живому орган≥зм≥ ≥ функц≥њ њх звод¤тьс¤ до живленн¤ своњх систем.

≈коном≥ка, складовими частинами ¤коњ Ї трудовою, науковий ≥ техн≥ко-виробничий ≥ природно-ресурсний потенц≥ал, формуЇтьс¤ ¤к Їдиний господарський механ≥зм здеб≥льшого ф≥нансовою системою.

Ѕез пост≥йного ф≥нансового живленн¤ складових частин економ≥чноњ системи наступаЇ њх нед≥Їздатн≥сть з в≥дпов≥дними негативними насл≥дками. “ому ф≥нансова система виступаЇ чинником ≥нтеграц≥њ вс≥х чинник≥в економ≥чноњ системи њх високоефективного функц≥онуванн¤ ≥ акумул¤тором грошових ресурс≥в дл¤ зд≥йсненн¤ повторного циклу виробництва на цьому ж або вищому р≥вн≥. ƒл¤ зд≥йсненн¤ своњх функц≥й ≥нтегруванн¤ економ≥чноњ системи ф≥нансова система повинна задовольн¤ти ≥нтереси вс≥х суб'Їкт≥в виробництва, п≥дтримуючи на належному р≥вн≥ д≥Їздатност≥ вс≥ своњ структурн≥ ≥ динам≥чн≥ параметри.

«а формами орган≥зац≥њ ф≥нанси мають три р≥вн≥:

Х ф≥нанси загальнодержавн≥;

Х ф≥нанси п≥дприЇмств ≥ њх галузей;

Х ф≥нанси населенн¤.

‘≥нанси держави ≥ п≥дприЇмств забезпечують виконанн¤ функц≥й державою ≥ п≥дприЇмством або кер≥вництвом галуз≥.

«агальнодержавн≥ ф≥нанси:

державний бюджет;

бюджет державного соц≥ального страхуванн¤;

фонд кошт≥в державного майнового, приватного майнового ≥ особистого страхуванн¤;

фонд кошт≥в державного кредиту.

‘≥нанси п≥дприЇмств ≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки:

ф≥нанси державних п≥дприЇмств ≥ галузей нац≥ональноњ економ≥ки;

ф≥нанси кооперативних п≥дприЇмств;

ф≥нанси приватних п≥дприЇмств;

ф≥нанси громадських орган≥зац≥й.

 ожна ланка нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи маЇ своњ специф≥чн≥ завданн¤ ≥ свою сферу функц≥онуванн¤. ћатер≥альною основою ф≥нанс≥в Ї нац≥ональне виробництво.

ќсновою загальнодержавних ф≥нанс≥в Ї бюджет, тобто виражений в грошових сумах розклад майбутн≥х прибутк≥в ≥ витрат держави, ¤кий складають щор≥чно. —оц≥ально-економ≥чну природу бюджету держави, його роль в економ≥чному ≥ пол≥тичному житт≥ крањни структуру прибутк≥в ≥ витрат визначаЇ характер державного сусп≥льного устр≥й.

—истема ф≥нанс≥в в ”крањн≥ т≥льки з 90-х г.г. почала формуватис¤ ¤к нац≥ональна. ƒо того часу вона була складовою частиною централ≥зованоњ ф≥нансовоњ системи колишньоњ рад¤нськоњ держави ≥ залежала в≥д його ф≥нансовоњ пол≥тики.

’арактер ф≥нансовоњ системи в той час в≥дображав характер самоњ системи господарюванн¤ ≥ був витратним ≥ неефективним. ≈кстенсивн≥ методи господарюванн¤, в≥дсутн≥сть стимул≥в до високоефективного труда приводили до збитковост≥ п≥дприЇмств в промисловост≥ ≥ господарств в агропромисловому комплекс≥. “ак≥ п≥дприЇмства пост≥йно субсидувалис¤ з бюджету за рахунок б≥льш ефективних п≥дприЇмств, що п≥дривало будь-¤кий ≥нтерес до добросов≥сного в≥дношенн¤ ≥ продуктивного труда. –ег≥ональн≥ бюджети ≥ фонди розвитку п≥дприЇмств формували по нормативах, певними центральними в≥домствами. Ќими ж регламентували ≥ використанн¤ цих ф≥нансових ресурс≥в. ‘≥нансова система формувала споживчу психолог≥ю виробник≥в, в≥дчужувала в≥д п≥дприЇмницькоњ ≥н≥ц≥ативи, в≥д ум≥нн¤ ризикувати п≥д час створенн¤ нових виробництв, в≥д потреби ц≥нити кошти, ресурси, розраховувати витрати на виробництво.

Ќезалежн≥й ”крањн≥ доводитьс¤ створювати ¤к≥сно нову ф≥нансову систему, ¤ка б була позбавлена вс≥х негативних меж попередньоњ, ¤ка б стимулювала високоефективний труд, л≥кв≥дувала будь-¤ку форму експлуатац≥њ людини, ¤ка стала б знар¤дд¤м перебудови демократичного соц≥ально справедливого сусп≥льства, п≥дйому життЇвого р≥вн¤ народу. Ќеобх≥дн≥сть нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи обумовлюЇ державна самост≥йн≥сть ”крањни ≥ переклад економ≥ки на ринков≥ в≥дносини. ”крањнська нац≥ональна ф≥нансова система повинна створити таку сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, за допомогою ¤ких можна зд≥йснювати планом≥рний розпод≥л сукупного сусп≥льного продукту ≥ нац≥онального прибутку дл¤ утворенн¤ ≥ використанн¤ грошових фонд≥в на ≥нвестуванн¤ розширеного ≥ високоефективного виробництва, сфери послуг ≥ задоволенн¤ соц≥альних потреб народу

ѕерех≥д економ≥ки ”крањни до ринкового типу ≥ перш≥ кроки до створенн¤ нац≥ональноњ ф≥нансовоњ системи показують, що держава ор≥ЇнтуЇтьс¤ на посиленн¤ економ≥чноњ незалежност≥, п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ на активну участь в м≥жнародних ф≥нансово-торгових розрахунках.

Ѕюджетна система складаЇтьс¤ з двох частин:

Х прибутковоњ;

Х витратноњ

ѕерша частина забезпечуЇ акумул¤ц≥ю кошт≥в через систему податк≥в, ≥нша - розпод≥л акумульованих кошт≥в на виробнич≥, соц≥альн≥ ≥ державн≥ потреби.

≤нструментом формуванн¤ прибутковоњ частини бюджету Ї система податк≥в. ѕодатки це обов'¤зков≥ платеж≥, що нормуютьс¤ до державного або м≥сцевого бюджету, ¤к≥ внос¤ть окремих ос≥б, п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ ≥ установу. ѕодатки розд≥л¤ють на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥. ƒо пр¤мих податк≥в належать податки з прибутку (прибутковий податок), спадщини, земл≥, буд≥вель ≥ тому под≥бне. ƒо непр¤мих - мито, податок на додану варт≥сть, акцизи ≥ ≥нш≥.

ѕодаткова система Ї основою формуванн¤ державного бюджету ≥ податковоњ пол≥тики. —аме ради формуванн¤ державного бюджету держава зд≥йснюЇ пол≥тику оподаткуванн¤ ≥ використанн¤ накопичених кошт≥в на р≥зноман≥тн≥ сусп≥льн≥ потреби.

ѕодаткова пол≥тика маЇ велике значенн¤ дл¤ ф≥нансовоњ системи загалом, оск≥льки в≥д њњ гнучкост≥ залежить вплив ф≥нансовоњ системи на виробництво, зокрема на стимулюванн¤ виробництва. ƒл¤ сбалансуванн¤ економ≥чноњ системи найкращоњ Ї така система оподаткуванн¤, в ¤к≥й в≥дносно зростаЇ частка пр¤мих податк≥в ≥ меншаЇ частка непр¤мих.

” 1994 роц≥ прибуткова частина бюджету ”крањни сформована такою системою податк≥в (пр¤м≥ податки):

Х платеж≥ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й з прибутку (прибутку),

Х прибутки в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥, податки з населенн¤, прибутковий податок, на прибутки

в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ ≥ ≥нш≥ види прибуткового податку;

Ќепр¤м≥ податки:

Х податок на додану варт≥сть (Ќƒ—);

Х акцизний зб≥р;

Х державне мито, м≥сцев≥ податки ≥ прибутки;

Х в≥драхуванн¤ на геологорозв≥дувальн≥ роботи;

Х надходженн¤ в ‘онд л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в чорнобильськоњ катастрофи,

Х надходженн¤ в≥д реал≥зац≥њ державних позик

ќсновн≥ надходженн¤ до бюджету ”крањни забезпечили непр¤м≥ податки - 61,3 %, а пр¤м≥ становили 38,7 %. —ама велика маса податкових надходжень доводитьс¤ на ѕƒ¬ - 43,8 % вс≥х суми пр¤мих ≥ непр¤мих податк≥в, менша на платеж≥ п≥дприЇмств 25,1 % ≥ на податки з населенн¤ 12,8 %. ќск≥льки платниками ѕƒ¬ ≥ акциз≥в через ц≥ни на споживчому ринку Ї населенн¤, то по сум≥ пр¤мих ≥ непр¤мих податк≥в населенн¤ оплачуЇ майже 60 % прибутки до бюджету держави.

÷ей податковий т¤гар на населенн¤ викликаний хрон≥чним спадом виробництва ≥ малоефективною податковою пол≥тикою держави в≥дносно зупинки спаду ≥ нарощуванн¤ темп≥в виробництва.

¬итратну частину бюджету визначають, ¤к вже було в≥дм≥чено, сусп≥льн≥ ≥ державн≥ потреби можуть формувати в р≥зних сп≥вв≥дношенн¤х таку структуру витрат:

Х на народне господарство;

Х на соц≥ально-культурн≥ заходи ≥ науку,

на управл≥нн¤;

Х на оборону,

Х ≥нш≥.

2.  редитно-банк≥вська система

—тановленн¤ ринковоњ економ≥ки ≥ п≥двищенн¤ њњ ефективност≥ неможливе без використанн¤ ≥ подальшого вдосконаленн¤ кредитних в≥дносин.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова cистема ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9887 прочитано)