‘≥нанси > ‘≥нансова cистема ”крањни

¬насл≥док економ≥чноњ кризи, в≥дсутност≥ стимул≥в до високоефективного виробництва дос¤гнути високоњ ¤кост≥ труда було практично неможливо, а значить ≥ неможливо створювати м≥цну нац≥ональну грошову одиницю ≥ грошову систему загалом.

ѕ≥сл¤ виходу з рублевий зони на карбованець, ¤к тимчасову грошову одиницю, покладали вс≥ функц≥њ грошей, кр≥м св≥тових. ÷им актом долалис¤ труднощ≥, ¤к≥ виникли п≥сл¤ розриву купонного ≥ рублевого звертанн¤. ”крањнський карбованець почали використати ≥ в безгот≥вкових розрахунках ≥ в≥льно обм≥нювати в банках на грош≥ крањн —Ќƒ.  р≥м того, введенн¤ украњнського карбованц¤ передбачало поновленн¤ на торгово-економ≥чн≥й основ≥ вже роз≥рваних технолог≥чних зв'¤зк≥в п≥дприЇмств ”крањни з п≥дприЇмствами ≥нших республ≥к, встановивши його паритет в≥дносно ≥нших грошей. ¬становленн¤м курсу украњнського карбованц¤ в≥дпов≥дно до його куп≥вельноњ спроможност≥ в≥дс≥кавс¤ многомиллиардный оборот спекул¤тивних кап≥тал≥в, ¤к≥ паразитували на використанн≥ з р≥зною метою Їдиноњ грошовоњ одиниц≥ рубл¤ в ”крањн≥ ≥ ≥нших державах —Ќƒ.

¬веденн¤ гривн≥ повинне було початис¤ п≥сл¤ зд≥йсненн¤ необх≥дних заход≥в в≥дносно стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки ≥ поглибленн¤ економ≥чних реформ, коли украњнський карбованець прийн¤в на себе вс≥ перш≥ удари грошовоњ реформи.

—ьогодн≥ одн≥Їњ з головних напр¤м≥в д≥¤льност≥ ЌЅ ”крањни ≥ вс≥Їњ банк≥вськоњ системи Ї робота з гот≥вкою. √оловними задачами њњ Ї проведенн¤ Їдиноњ пол≥тики держави в галуз≥ касових ≥ ем≥с≥йних операц≥й в установах ЌЅ ”крањни, комерц≥йних банк≥в, методолог≥чний напр¤м ≥ анал≥з орган≥зац≥њ касовоњ роботи в банках, забезпеченн¤ гот≥вкою потреб грошового об≥гу, орган≥зац≥¤ ≥нкасац≥¤, збереженн¤ ≥ перевезенн¤ ц≥нностей. ЌЅ” займаЇтьс¤ дизайном грошових знак≥в, њх виготовленн¤м, використанн¤м грошей в звертанн≥, а також вилученн¤м зношених паперових грошей дл¤ подальшоњ њх утил≥зац≥њ.

« метою регулюванн¤ гот≥вкових операц≥й створен≥ законодавча ≥ нормативна бази. ” 1994-1995 роках розроблен≥ ≥ затверджен≥ ѕравл≥нн¤м ЌЅ” так≥ нормативн≥ документи: ≤нструкц≥¤ Ђѕо орган≥зац≥њ ем≥с≥йно-касовоњ роботи в установах банк≥в ”крањниї, Ђќб орган≥зац≥њ роботи по гот≥вковому звертанню установами банк≥в ”крањниї, Ђѕор¤док веденн¤ касових операц≥й в народному господарств≥ ”крањниї. –азом з ћ≥нф≥ном, ћ≥неконом≥ки ≥ ћ≥нюстиц≥Їю ”крањни були розроблен≥ проекти ”каз≥в ѕрезидента ”крањни, направлен≥ на скороченн¤ гот≥вкового звертанн¤, встановленн¤ ф≥нансових санкц≥й за порушенн¤ д≥ючих правил веденн¤ операц≥й з гот≥вкою. ѕравл≥нн¤ ЌЅ ”крањни затвердило ѕрограму комплексноњ автоматизац≥њ грошового об≥гу в ”крањн≥, ¤ка направлена на введенн¤ сучасних банк≥вських технолог≥й.

22 березн¤ 1994 року в≥дбулос¤ в≥дкритт¤ Ѕанкнотноњ фабрики ЌЅ ”крањни. ” св≥т≥ з'¤вилос¤ 68-ое п≥дприЇмство по виготовленню паперових грошей. Ќайб≥льш сучасне обладнанн¤ ≥ нов≥тн≥ технолог≥њ, ¤к≥ маЇ Ѕанкнотна фабрика, створен≥ за допомогою 77 ≥ноземних ф≥рм з 11 крањн св≥ту. ¬≥дтепер вс≥ украњнськ≥ банкноти друкуютьс¤ т≥льки на Ѕанкнотн≥й фабриц≥, що зекономило наш≥й держав≥ б≥льше за 10 млрд. долар≥в.

ƒругий етап грошовоњ реформи, тобто введенн¤ в об≥г нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ гривн≥, що почавс¤ 2 вересн¤ 1996 р., св≥дчив про створенн¤ повноц≥нноњ нац≥ональноњ ф≥нансово-грошовоњ системи.

4. ѕроблеми ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в ”крањн≥.

÷ентральною проблемою тепер≥шнього часу ≥ майбутнього ф≥нансовоњ стаб≥л≥зац≥њ в ”крањн≥ залишаЇтьс¤ ≥нфл¤ц≥¤. Ќегативн≥ соц≥альн≥ ≥ економ≥чн≥ насл≥дки ≥нфл¤ц≥њ змушують ур¤ди р≥зних крањн провести пол≥тику, направлену на зм≥цненн¤ нац≥ональноњ валюти. «начна увага завжди прид≥л¤лас¤ державою регулюванню грошовоњ маси. јнти≥нфл¤ц≥йна пол≥тика нараховуЇ багатий асортимент самих р≥зних грошово-кредитних, бюджетних заход≥в, податкових заход≥в, програм стаб≥л≥зац≥њ ≥ д≥й по регулюванню ≥ розпод≥лу прибутк≥в.

ќц≥нюючи характер анти≥нфл¤ц≥йноњ пол≥тики, можна вид≥лити в н≥й три загальних п≥дходи. ” рамках першого (що пропонуЇтьс¤ прихильниками сучасного кейнсианства) передбачаЇтьс¤ активна бюджетна пол≥тика - маневруванн¤ державними витратами ≥ податками з метою впливу на платоспроможний попит: держава обмежуЇ своњ витрати ≥ п≥двищуЇ податки. ” результат≥ скорочуЇтьс¤ попит, знижуютьс¤ темпи ≥нфл¤ц≥њ. ќднак одночасно може статис¤ спад ≥нвестиц≥й ≥ виробництва, що може привести до застою ≥ нав≥ть до ¤вищ, зворотних спочатку поставлених ц≥лей, розвинутис¤ безроб≥тт¤.

Ѕюджетна пол≥тика проводитьс¤ ≥ дл¤ розширенн¤ попиту в умовах спаду. ѕри недостатньому попит≥ зд≥йснюютьс¤ програми державних кап≥таловкладень ≥ ≥нших витрат (нав≥ть в умовах значного бюджетного деф≥циту), знижуютьс¤ податки. ¬важаЇтьс¤, що таким чином розшир¤Їтьс¤ попит на споживч≥ товари ≥ послуги.

ќднак стимулюванн¤ попиту бюджетними коштами, ¤к показав досв≥д багатьох крањн в 60-70е роки, може посилювати ≥нфл¤ц≥ю. ƒо того ж великий бюджетний деф≥цит обмежуЇ ур¤дов≥ можливост≥ маневрувати податками ≥ витратами.

ƒругий п≥дх≥д рекомендуЇтьс¤ авторами-прихильниками монетаризму в економ≥чн≥й теор≥њ. Ќа перший план висуваЇтьс¤ грошово-кредитне регулюванн¤, непр¤мо ≥ гнучко що впливаЇ на економ≥чну ситуац≥ю. ÷ей вигл¤д регулюванн¤ проводитьс¤ неп≥дконтрольним ур¤ду центральним банком, ¤кий визначаЇ ем≥с≥ю, зм≥нюЇ к≥льк≥сть грошей в звертанн≥ ≥ ставки позикового процента. ѕрихильники цього п≥дходу вважають, що державу повинно провести дефл¤ционные заходи дл¤ обмеженн¤ платоспроможного попиту, оск≥льки стимулюванн¤ економ≥чного зростанн¤ ≥ штучна п≥дтримка зайн¤тост≥ шл¤хом зниженн¤ природного р≥вн¤ безроб≥тт¤ веде до втрати контролю над ≥нфл¤ц≥Їю.

Ќамагаючись приборкувати ≥нфл¤ц≥ю, що вийшла з-п≥д контролю, ур¤ди багатьох крањн, починаючи з 60-х рок≥в, проводили так звану пол≥тику ц≥н ≥ прибутк≥в, головна задача ¤коњ по сут≥ зводитьс¤ до обмеженн¤ зароб≥тноњ плати - трет≥й метод. ќск≥льки ц¤ пол≥тика означаЇ адм≥н≥стративну, а не ринкову стратег≥ю боротьби з ≥нфл¤ц≥Їю, вона не завжди дос¤гаЇ оголошеноњ мети.

Ќеобх≥дно зазначити, що комб≥нац≥¤ р≥зних способ≥в придушенн¤ ≥нфл¤ц≥њ залежить в≥д конкретних економ≥чних умов т≥Їњ або ≥ншоњ крањни. —тановленн¤ ринку в ”крањн≥, зокрема, в значн≥й м≥р≥, залежить в≥д ≥нтенсивност≥ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в. Ѕоротьба ж з цим був методами тотального або значного адм≥н≥стративного контролю над ц≥нами ≥ прибутками, ¤к це практикувалос¤ ран≥ше, без усуненн¤ њх причин, негативно позначаЇтьс¤ на розвитку ринкових в≥дносин ≥ стаб≥льност≥ економ≥ки.

¬веденн¤ державного замовленн¤, ≥нвестуванн¤ промисловост≥ ≥ с≥льського господарства (за рахунок бюджетного деф≥циту), встановленню жорсткого курсу валюти ≥ взагал≥ твердих ц≥н на вс≥ товари - под≥бн≥ заходи практикуютьс¤ ≥ зараз в ”крањн≥. ” будь-¤кому випадку, це наочний приклад неефективного державного регулюванн¤.

Ќеобх≥дн≥ серйозн≥ ≥ комплексн≥ анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи. —кладн≥сть ситуац≥њ пол¤гаЇ в тому, що анти≥нфл¤ц≥йну пол≥тику в ”крањн≥ зараз не можна все-таки звести до т≥льки непр¤мих економ≥чних важел≥в. —права в тому, що в ”крањн≥, нар≥вн≥ ≥з загальними законом≥рност¤ми, найважлив≥шою причиною ≥нфл¤ц≥њ можна вважати ун≥кальну диспропорциональность в економ≥ц≥, що виникла ¤к насл≥док командно-адм≥н≥стративноњ системи. –ад¤нськ≥й економ≥ц≥ були властив≥ тривалий розвиток в режим≥ в≥йськового часу, ≥, ¤к насл≥док, надм≥рна частка в≥йськових витрат в ¬Ќѕ, найвища м≥ра монопол≥зац≥њ виробництва, розпод≥лу ≥ грошово-кредитноњ системи ≥ ≥нш≥ особливост≥.

ќчевидно, що порушенн¤ народногосподарських пропорц≥й неможливо усунути без певноњ структурноњ пол≥тики держави, зд≥йснюваноњ нав≥ть пр¤мими адм≥н≥стративними заходами, зокрема, скороченн¤м в≥йськового виробництва ≥ витрат, а також рац≥онал≥зац≥Їю виробничих кап≥таловкладень, р¤сним ф≥нансуванн¤м за рахунок акц≥онерних ≥ приватних кап≥тал≥в, широким залученн¤м ≥ноземних ≥нвестиц≥й ≥ скороченн¤м бюджетного ф≥нансуванн¤. Ќеобх≥дно зламати монопол≥стичну структуру економ≥ки. ¬се це важливо доповнювати заходами, ¤к≥ обмежать грошову масу, усунуть деф≥цит державного бюджету, стаб≥л≥зують сп≥вв≥дношенн¤ валют, а також створенн¤м умов дл¤ здоровоњ конкуренц≥њ. ” такому випадку усп≥х буде дос¤гнутий.

¬исновок.

Ѕуд≥вництво незалежноњ держави неможливе без створенн¤ власноњ ф≥нансово-грошовоњ системи. ѕри ведуч≥й рол≥ Ќац≥онального банку ”крањни в напр¤м≥ демонопол≥зац≥њ виробництва з метою пол≥пшенн¤ ≥снуючих економ≥чних в≥дносин сформована широка мережа банк≥вських установ. ¬ведена нац≥ональна грошова одиниц¤. ќднак демонопол≥зац≥¤ ф≥нансовоњ системи, небачено швидке розширенн¤ мереж≥ комерц≥йних банк≥в в≥дбувалос¤ стих≥йно, без належноњ законодавчоњ бази ≥ над≥йного контролю з боку держави. ” результат≥ сфера банк≥вськоњ д≥¤льност≥ створила умови дл¤ численних зловживань. ѕост≥йний випуск не п≥дкр≥плених реальними товарами грошей (ем≥с≥¤) прот¤гом 1992-1995 г.г. набуваЇ некерованого характеру ≥ приводить до г≥пер≥нфл¤ц≥њ. —илов≥ методи монетарноњ пол≥тики 1996-99 г.г. в умовах непрекращающегос¤ спаду виробництва привод¤ть до кризи неплатеж≥в, хрон≥чних невиплат зароб≥тних плат ≥ пенс≥й.

ѕоказником кризи системи державних ф≥нанс≥в стала деформац≥¤ податковоњ системи.  олосальна к≥льк≥сть ≥ розм≥ри платеж≥в в к≥нцевому результат≥ приводили, з одного боку, до штучного згортанн¤ виробничоњ ≥ комерц≥йноњ д≥¤льност≥, а з ≥ншоњ до теневизации економ≥ки. ¬елика к≥льк≥сть комерц≥йних структур вс≥л¤ко ухил¤лис¤ в≥д сплати податк≥в, приховували прибутки. Ќе допомагало ≥ формуванн¤ багатотис¤чноњ арм≥њ податкових ≥нспектор≥в, обов'¤зкове введенн¤ касових апарат≥в.

‘≥нансова сфера держави продовжуЇ знаходитис¤ в кризовому стан≥. …ого подоланн¤ можливе т≥льки при умов≥ ц≥лого комплексу ринкових реформ, покликаних забезпечити входженн¤ ”крањни до складу розвинених держав св≥ту.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова cистема ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9887 прочитано)