‘≥нанси > ‘≥нансова cистема ”крањни
редитна система це сукупн≥сть банк≥в ≥ ≥нших кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, д≥ючих на ринку позикових кап≥тал≥в ≥ що зд≥йснюють акумул¤ц≥ю ≥ моб≥л≥зац≥ю грошового кап≥талу. —кладовими кредитноњ системи Ї: сукупн≥сть кредитно-розрахункових в≥дносин, форм ≥ метод≥в кредитуванн¤; система кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в. редитна система ¤к сукупн≥сть кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в акумулюЇ в≥льн≥ грошов≥ кап≥тали, прибутки ≥ заощадженн¤ р≥зних верств населенн¤ ≥ надаЇ њх в позику ф≥рмам, ур¤ду ≥ приватним особам. ќсновою кредитноњ системи ≥сторично Ї банки. ѕерш≥ попередники сучасних банк≥в виникли у ‘лоренц≥њ ≥ ¬енецињ (1587 р.) на основ≥ мен¤льноњ справи обм≥ну грошей р≥зних м≥ст ≥ крањн. √оловними операц≥¤ми банк≥в були прийом грошових внеск≥в ≥ безгот≥вков≥ розрахунки. ѕ≥зн≥ше за таким принципом виникли банки в јмстердаме (1609 р.) ≥ √амбурге (1618 р.). ќстанн≥ спец≥ал≥зувалис¤ на обслуговуванн≥ торг≥вл≥, ≥ така важлива функц≥¤ ¤к випуск кредитних грошей у них не була розвинена. ќтже, кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути под≥л¤ютьс¤ на: центральн≥ банки; комерц≥йн≥ банки; спец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути. ÷ентральн≥ банки це банки, що зд≥йснюють випуск банкнот ≥ що Ї центрами кредитноњ системи. ¬они займають в н≥й особливе м≥сце ≥ Ї, ¤к правило, державними установами. ƒо основних функц≥й центрального банку в≥днос¤тьс¤ наступн≥: ≈м≥с≥йна функц≥¤, що збер≥гаЇ своЇ значенн¤, оск≥льки гот≥вка ¤к ≥ ран≥ше необх≥дна дл¤ значноњ частини платеж≥в ≥ забезпеченн¤ л≥кв≥дност≥ кредитноњ системи, ¤ка повинна мати кошти остаточного погашенн¤ боргових зобов'¤зань. ‘ункц≥¤ акумулюванн¤ ≥ збер≥ганн¤ касових резерв≥в дл¤ комерц≥йних банк≥в, тобто кожний банк, член нац≥ональноњ кредитноњ системи зобов'¤заний збер≥гати на резервному рахунку в ÷ентральному банку суму в певн≥й пропорц≥њ до розм≥ру його внеск≥в. ќдночасно ÷ентральний банк по традиц≥њ Ї охоронцем оф≥ц≥йних золотовалютних резерв≥в крањни. ‘ункц≥¤ кредитуванн¤ комерц≥йних банк≥в, характерна дл¤ соц≥ал≥стичноњ економ≥ки при державн≥й монопол≥њ на кредитну д≥¤льн≥сть, а також дл¤ перех≥дного пер≥оду, що супроводитьс¤ недостачею кошт≥в в руках приватних ф≥нансових ≥нститут≥в. ћенш ви¤вл¤Їтьс¤ вона в розвинен≥й ринков≥й економ≥ц≥, де под≥бне кредитуванн¤ ≥снуЇ переважно в пер≥оди ф≥нансових труднощ≥в. Ќаданн¤ кредит≥в ≥ виконанн¤ розрахункових операц≥й дл¤ ур¤дових орган≥в, оск≥льки в бюджетах р≥зного р≥вн¤ акумулюЇтьс¤ до половини ≥ б≥льше за ¬¬ѕ крањн. ƒан≥ кошти нагромаджуютьс¤ на рахунках в центральних банках ≥ витрачаютьс¤ з них. ѕри цьому центральн≥ банки ведуть рахунки ур¤дових установ ≥ орган≥зац≥й. р≥м того, вони зд≥йснюють операц≥њ з державними ц≥нними паперами, надають держав≥ кредит в форм≥ пр¤мих короткострокових ≥ довгострокових позик або куп≥вл≥ державних обл≥гац≥й. ÷ентральн≥ банки також провод¤ть за дорученн¤м ур¤дових орган≥в операц≥њ ≥з золотом ≥ ≥ноземною валютою. л≥рингова функц≥¤ або функц≥¤ проведенн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в. “ак, в р¤д≥ крањн центральний банк веде операц≥њ по загальнонац≥ональному кл≥рингу, виступаючи посередником м≥ж комерц≥йними банками, розташованими в р≥зних районах крањни. ѕрикладом загальнонац≥ональноњ розрахунковоњ палати може служити ‘едеральна резервна система —получених Ўтат≥в. омерц≥йн≥ банки ¤вл¤ють собою приватн≥ ≥ державн≥ банки, що зд≥йснюють ун≥версальн≥ операц≥њ по кредитуванню промислових, торгових ≥ ≥нших п≥дприЇмств, головним чином за рахунок тих грошових кап≥тал≥в, ¤к≥ вони отримують у вигл¤д≥ внеск≥в. ¬ид≥л¤ють дек≥лька њх функц≥й: јкумулюванн¤ безстрокових депозит≥в, або веденн¤ поточних рахунк≥в, ≥ оплата чек≥в, виписаних на ц≥ банки. Ќаданн¤ кредит≥в п≥дприЇмц¤м. ќсоблива заслуга комерц≥йних банк≥в також складаЇтьс¤ в зд≥йсненн≥ розрахунк≥в в масштабах усього нац≥онального господарства. Ќа баз≥ њх операц≥й виникають кредитн≥ грош≥ (чеки, банк≥вськ≥ вексел≥). —пец≥ал≥зован≥ кредитно-ф≥нансов≥ ≥нститути включають банк≥вськ≥ ≥ небанк≥вськ≥ орган≥зац≥њ, що спец≥ал≥зуютьс¤ на певних видах кредитуванн¤. “ак, зовн≥шньоторг≥вельн≥ банки спец≥ал≥зуютьс¤ на кредитуванн≥ експорту ≥ ≥мпорту товар≥в, а ≥потечн≥ банки ≥ компан≥њ на наданн≥ довгострокових позик п≥д заставу нерухомост≥ (земл≥ ≥ будов). редитн≥ орган≥зац≥њ виникли в XIX в≥ц≥. “ривалий час вони грали в грошово-кредитн≥й сфер≥ п≥длеглу роль, поступаючись комерц≥йним банкам, однак њх роль р≥зко зросла в крањнах з ринковою економ≥кою п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни. ўо по¤снюЇтьс¤, з одного боку, посиленн¤м значенн¤ операц≥й, на ¤ких спец≥ал≥зувалис¤ ц≥ ≥нститути, а з ≥ншою проникненн¤м њх в сферу д≥њ комерц≥йних банк≥в. Ќаприклад, пенс≥йн≥ фонди, кап≥тали ¤ких сильно зросли в останн≥ дес¤тир≥чч¤ ≥ ¤к≥ Ї на «аход≥ одним з найб≥льших покупц≥в ц≥нних папер≥в. ƒо системи кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в в≥днос¤тьс¤: ≤нвестиц≥йн≥ банки, що займаютьс¤ ем≥с≥йно-засновницькою д≥¤льн≥стю, тобто пров≥дн≥ операц≥њ по випуску ≥ розм≥щенню на фондовому ринку ц≥нних папер≥в, отримуючи в≥д цього прибуток. ¬они не мають права приймати депозити ≥ залучають кап≥тали, ¤к правило, шл¤хом продажу власних акц≥й або за рахунок кредиту комерц≥йних банк≥в. —в≥й кап≥тал вони використовують дл¤ довгострокового кредитуванн¤ р≥зних галузей господарства. ќбширна група ощадних установ, що займаЇ важливе м≥сце в кредитн≥й завд¤ки залученню др≥бних заощаджень ≥ прибутк≥в, ¤к≥ ≥накше не зможуть функц≥онувати ¤к кап≥тал. ≤снують р≥зн≥ типи ощадних установ: ощадн≥ банки ≥ каси; взаЇмно-ощадн≥ банки (р≥зновид кооперативних банк≥вських установ в —Ўј); дов≥рче-ощадн≥ банки (в ¬еликобритан≥њ); позиково-ощадн≥ асоц≥ац≥њ (—получен≥ Ўтати); кредитн≥ кооперативи (союзи, асоц≥ац≥њ) ≥ ≥нш≥. 3. —трахов≥ компан≥њ, дл¤ ¤ких характерна специф≥чна форма залученн¤ кошт≥в продаж страхових пол≥с≥в. ќтриман≥ прибутки вони вкладають передус≥м в обл≥гац≥њ ≥ акц≥њ ≥нших компан≥й, державн≥ ц≥нн≥ папери. 4. ѕенс≥йн≥ фонди, ¤к≥ розр≥знюютьс¤ по орган≥зац≥њ, управл≥нню ≥ структур≥ актив≥в. “ак, Ї застрахован≥ пенс≥йн≥ фонди, (керован≥ страховими компан≥¤ми) ≥ незастрахован≥ (керован≥ п≥дприЇмствами або по њх дов≥реност≥ банками), фундирован≥ (њх кошти ≥нвестован≥ в ц≥нн≥ папери) ≥ нефундирован≥ (пенс≥њ виплачуютьс¤ з поточних надходжень ≥ прибутк≥в) ≥ багато хто ≥нш≥. 5. ≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ, що розм≥щують серед др≥бних держател≥в своњ зобов'¤занн¤ (акц≥њ) ≥ використовуюч≥ вилучен≥ кошти дл¤ куп≥вл≥ ц≥нних папер≥в народного господарства. ƒр≥бн≥ ≥нвестори охоче купують зобов'¤занн¤ ≥нвестиц≥йних компан≥й, оск≥льки через значну диверсиф≥кац≥ю (вкладенн¤ кошт≥в в р≥зн≥ п≥дприЇмства) дос¤гаЇтьс¤ в≥доме розосередженн¤ актив≥в, знижуЇтьс¤ небезпека втрати заощаджень через банкрутства ф≥рм, в чињ акц≥њ вкладений кап≥тал. “аким чином, кредитна система складаЇтьс¤, по-перше, з банк≥вськоњ системи, що маЇ звичайно два р≥вн≥: центральний банк; комерц≥йн≥ банки. јле ≥нод≥ банк≥вська система буваЇ ≥ трехуровневий (наприклад, в —Ўј): азначейство; 12 окружних федеральн≥ резервних банк≥в; 5000 банк≥в-член≥в. ≤, по-друге, з кредитно-ф≥нансових ≥нститут≥в, що займають трет≥й ≥ четвертий њњ поверхи. ћногоуровневость ≥ складн≥сть взаЇмозв'¤зк≥в всередин≥ даноњ структури створюЇ можливост≥ дл¤ њњ широкого використанн¤, дозвол¤Ї своЇчасно вводити в д≥ю великий наб≥р р≥зних кредитногрошовий важел≥в регулюванн¤, впливати на економ≥чний механ≥зм ¤к на систему. « чого сл≥дуЇ комплексний характер кредитноњ пол≥тики. ѕ≥сл¤ проголошенн¤ ”крањною незалежност≥ одн≥Їњ з найважлив≥ших проблем, ¤ка вимагала негайного р≥шенн¤, було створенн¤ ефективноњ кредитноњ системи ≥ забезпеченн¤ ч≥ткоњ д≥њ усього ф≥нансово-економ≥чного механ≥зму. –оль окремоњ ланки в кредитн≥й систем≥ нер≥внозначна, њњ головною ланкою Ї банк≥вська (традиц≥йно займаЇ перше м≥сце за розм≥рами своњх ресурс≥в). “ому першим кроком до вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми було створенн¤ новоњ мереж≥ установ банк≥вськоњ системи. Ќа к≥нець 1994 року в ”крањн≥ нараховувалас¤ вже 2469 банк≥вських установ. ¬они акумулювали тимчасово в≥льн≥ кошти ≥ накопиченн¤, надавали кредити, зд≥йснювали грошов≥ розрахунки, випускали в об≥г грош≥, ц≥нн≥ папери ≥ тому под≥бне. –озвивали ¤к пасивн≥ операц≥њ банк≥в (залученн¤ кошт≥в), так ≥ активн≥ (розм≥щенн¤ грошових ресурс≥в банку, наданн¤ позик, куп≥вл¤ ц≥нних папер≥в ≥ ≥нш.). Ќац≥ональна банк≥вська система ”крањни представлена двома р≥вн¤ми банк≥в: Ќац≥ональний банк ”крањни, 23 рег≥ональних обласних управл≥нн¤ ¤кого розм≥щен≥ на територ≥њ держави; Ќац≥ональний банк ”крањни разом з римським республ≥канським управл≥нн¤м ≥ банк≥вськими установами вс≥х р≥вн≥в утворюЇ Їдину орган≥зац≥йну кредитну систему, ¤ка засновуЇтьс¤ на нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥ ≥ виконуЇ функц≥њ резервноњ системи. ЌЅ ”крањни був створений 1991 року. …ого д≥¤льн≥сть будуЇтьс¤ на основ≥ чинного законодавства ≥ статуту банку ≥ направлена на р≥шенн¤ завдань, ¤к≥ пов'¤зан≥ з формуванн¤м ≥ реал≥зац≥Їю грошово-кредитноњ пол≥тики, стаб≥л≥зац≥Їю грошового об≥гу, орган≥зац≥Їю м≥жбанк≥вських розрахунк≥в ≥ касового обслуговуванн¤, розвитком системи комерц≥йних банк≥в ≥ нагл¤дом за њх д≥¤льн≥стю, вдосконаленн¤м валютних в≥дносин. ЌЅ ”крањни Ї ем≥с≥йним центром, в≥н маЇ монопольне право на випуск в об≥г ≥ вилученн¤ по звертанню гот≥вки, визначаЇ правила њњ перевезенн¤, збер≥ганн¤ ≥ ≥нкасац≥ю. Ќац≥ональний банк створюЇ державну скарбницю резервних фонд≥в грошових знак≥в, дорогоц≥нних метал≥в ≥ золотих запас≥в ≥ орган≥зовуЇ њњ д≥¤льн≥сть, представл¤Ї ≥нтереси ”крањни у в≥дносинах з центральними банками ≥нших держав, з м≥жнародними банками ≥ ≥ншими ф≥нансово-кредитними орган≥зац≥¤ми, в ¤ких м≥жнародна сп≥впрац¤ передбачена на р≥вн≥ центральних банк≥в.
Ќазва: ‘≥нансова cистема ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9887 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
