‘≥нанси > ‘≥нансова cистема ”крањни

” сучасн≥й в≥тчизн¤н≥й економ≥чн≥й л≥тератур≥ ≥снують ≥ ≥нш≥ п≥дходи до класиф≥кац≥њ грошових систем. “ак, Ћ.√. ѕрусова вважаЇ, що тип грошовоњ системи визначаЇтьс¤ зм≥стом њњ елемент≥в ≥ њх взаЇмод≥Їю, ¤к≥ обумовлюють тенденц≥њ розвитку ≥ законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ грошовоњ системи. ÷е дозвол¤Ї вид≥лити наступн≥ типи грошових систем:

Ќеринкова грошова система в≥др≥зн¤Їтьс¤ на¤вн≥стю значних обмежень в функц≥онуванн≥ грошей (талони, картки ≥ , використовуютьс¤ адм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤ грошового об≥гу.

√рошова система ринкового типу характеризуЇтьс¤ в≥льним функц≥онуванн¤м грошей. «бер≥гаютьс¤ т≥льки де¤к≥ обмеженн¤ проведенн¤ грошових операц≥й на р≥вн≥ банк≥в ¤к елемента грошовоњ системи.

¬≥дкрита грошова система в н≥й в≥дсутн≥ обмеженн¤ на проведенн¤ валютних операц≥й юридичними ≥ ф≥зичними особами.

√рошова система закритого типу - передбачаЇ використанн¤ валютних обмежень, ¤к≥ обумовлюють ≥зол¤ц≥ю нац≥ональноњ економ≥ки в≥д св≥товоњ.

—аморегулирующа¤с¤ система система металевих грошових знак≥в (монометаллизм, б≥метал≥зм).

’арактерними б≥сами сучасних грошових систем Ї:

скасуванн¤ оф≥ц≥йного золотого зм≥сту, забезпеченн¤ ≥ розм≥ну банкнот на золото;

перех≥д до нерозм≥нних на золото кредитних грошей, ¤к≥ перероджуютьс¤ в паперов≥ грош≥;

випуск грошей в об≥г не т≥льки в пор¤дку банк≥вського кредитуванн¤ господарства, але ≥ в значн≥й м≥р≥ дл¤ покритт¤ витрат держави (в основному випуск державних ц≥нних папер≥в);

переважанн¤ в грошовому об≥гу безгот≥вкового обороту;

посиленн¤ державного регулюванн¤ грошового об≥гу.

—тановленн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, грошовоњ системи, ¤к ≥ ф≥нансовоњ системи, по-справжньому почалос¤ з 90-х м. м., хоч товарно-грошов≥ в≥дносини на територ≥њ сьогодн≥шньоњ ”крањни розвивалис¤ паралельно з товарно-грошовими процесами ™вропи ≥ јз≥њ. ÷ьому спри¤ли внутр≥национальний ≥ м≥жнац≥ональний розпод≥л прац≥, розвиток в≥дпов≥дних економ≥чних ≥ торгових зв'¤зк≥в.

Ќац≥ональн≥ грош≥ Ї не т≥льки засобом товарообм≥нних процес≥в, платеж≥в, накопиченн¤, але ≥ обов'¤зковим атрибутом нац≥онально-державноњ системи. ” нац≥ональн≥й грошов≥й одиниц≥ виражаЇтьс¤ стан системи виробництва, труда, розпод≥лу, обм≥ну, стан держави, управл≥нн¤ ≥ тому под≥бне. як функц≥онуЇ держава, ¤к воно впливаЇ на систему виробництва, так ≥ нац≥ональна грошова одиниц¤ виражаЇ себе в звертанн≥.

—учасн≥ грош≥ в ”крањн≥ мають свою пред≥сторию. ”  ињвськ≥й –ус≥ в об≥гу були так зван≥ кунн≥ грош≥ хутра або шк≥ри хутрових тварин куниц≥ ≥ б≥лки. ” XI-XII ст. з розвитком торгових в≥дносин в кн¤з≥вськ≥й ”крањн≥ розвиваЇтьс¤ виготовленн¤ металевих грошей в форм≥ ср≥бних злитк≥в гривн≥. ¬≥дом≥ кињвська гривн¤ - шестикутний злиток ≥ черн≥г≥вська гривн¤ - ромбопод≥бний злиток. ќбидв≥ гривн≥ м≥стили по 196 грам≥в ср≥бла, ¤ке дор≥внювало 7,5 кунн≥х грошей. ” XII ст. з'¤вл¤Їтьс¤ золота гривн¤, в ¤к≥й м≥стилос¤ 4,4 грами золота, ¤ке дор≥внювало 50 кунн≥м грошам. ” к≥нц≥ XIII ст. з'¤вивс¤ ср≥бний злиток, ¤кий дор≥внював половин≥ ср≥бноњ гривн≥, в≥н отримав назву карбованець. « розпадом  ињвськоњ –ус≥ припинилос¤ звертанн¤ нац≥ональних грошових знак≥в.

” другий раз нац≥ональн≥ грош≥ з'¤вл¤ютьс¤ з в≥дродженн¤м украњнськоњ державност≥ на початку XX ст. ѕерш≥ украњнськ≥ паперов≥ грош≥ були випущен≥ 24 грудн¤ 1917 року ¤к кредитн≥ квитки варт≥стю 100 карбованц≥в на суму 53250 тис¤ч карбованц≥в.

” березн≥ 1918 ÷ентральна –ада ухвалила закон про гривню ¤к грошову одиницю ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки, про карбуванн¤ монет ≥ випуск державних кредитних квитк≥в. ƒв≥ гривн≥ дор≥внювали одному карбованцю, а одна гривн¤ 100 крокам. «а час правл≥нн¤ ÷ентральноњ –ади було випущене украњнських паперових грошей на суму 115626300 карбованц≥в.

ѕ≥сл¤ проголошенн¤ јкту про незалежн≥сть в ”крањн≥ вс≥ ще були в звертанн≥ рос≥йськ≥ рубл≥. ” Ѕ≥шкеке ( иргизстан) сталас¤ зустр≥ч глав держав —Ќƒ, на ¤к≥й розгл¤давс¤ проект угоди про Їдину грошову систему, денежно-кредитно-валютну пол≥тику держав, ¤к≥ зберегли рубель ¤к законний плат≥жний зас≥б. ”крањна не схвалила угоди. —права в тому, що по р¤ду причин, в тому числ≥ об'Їктивного характеру, наприклад, через високу варт≥сть енергонос≥њв, економ≥ка ”крањни загалом втратила конкурентоздатн≥сть в межах —Ќƒ. ѕро це св≥дчить хоч би той факт, що в ”крањн≥ р≥вень середн≥х ц≥н був вище в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими державами. якщо ”крањна залишилас¤ б в рублевий зон≥, перед нею поставили б вимогу припинити будь-¤к≥ самост≥йн≥ кроки в сфер≥ бюджетноњ, грошово-кредитноњ пол≥тики ≥ оплати труда ≥ на першому етап≥ п≥дпор¤дкували б справу ем≥с≥йно-кредитного регулюванн¤ ÷ентральному банку –ос≥њ, на другому м≥ждержавному ем≥с≥йному банку, ¤кий зд≥йснював би регулюванн¤ Їдиноњ грошовоњ системи. ÷е означало б, що жодн≥й позики своњм п≥дприЇмствам ”крањна прот¤гом 1992-1993 рр. вже не змогла б видати, ≥ ¤к насл≥док розоренн¤ маси п≥дприЇмств металург≥йною, вуг≥льною ≥ ≥нших галузей промисловост≥, тобто вс≥х тих, ¤к≥ мають р≥вень витрат вище, н≥ж в ≥нших республ≥ках —Ќƒ.

 ер≥вництву ”крањни стало зрозум≥ло, що альтернативи виходу з рублевий зони не було. ѕ≥дписанн¤ угоди про Їдину грошову систему призвело б до надзвичайно важких насл≥дк≥в дл¤ економ≥ки ”крањни, спричинило б подальше зниженн¤ ≥ без того дуже низького життЇвого р≥вн¤, р≥зко загострило б соц≥ально-пол≥тичне положенн¤.

10 с≥чн¤ 1992 року в ”крањн≥ почалас¤ грошова реформа, в гот≥вковому звертанн≥ з'¤вилас¤ перех≥дна нац≥ональна валюта украњнський карбованець (купон). …ого завданн¤м було захистити споживчий ринок ”крањни в≥д напливу рос≥йських рубл≥в з –ос≥њ ≥ ≥нших крањн —Ќƒ. ” м≥ждержавних розрахунках в кордонах —Ќƒ продовжували використати рос≥йський рубель, ¤кий негативно впливав на економ≥ку ”крањни. ‘ункц≥онуванн¤ рос≥йського рубл¤ паралельно з купоном продовжувалос¤ до 12 листопада 1992 року. « цього дн¤ спец≥альним ”казом ѕрезидента ”крањни функц≥онуванн¤ рубл¤ в грошовому об≥гу було припинено. “ак завершивс¤ перший етап грошовоњ реформи.

ќднак позитивний потенц≥ал купоно-карбованц¤ себе практично вичерпав.  р≥м того, тимчасова грошова одиниц¤ не може виконувати одну з найважлив≥ших функц≥й ринкового господарства функц≥ю накопиченн¤. ј без реал≥зац≥њ ц≥Їњ функц≥њ не можна подолати кризу виробництва, зупинити ≥нфл¤ц≥ю, вир≥шити складн≥ питанн¤ приватизац≥њ, проблеми плат≥жного балансу.

„ерез затримку з введенн¤м в об≥г власноњ грошовоњ одиниц≥ знижувавс¤ ≥ м≥жнародний престиж ”крањни.

25 серпн¤ 1996 року ѕрезидент ”крањни п≥дписав ”каз Ђѕро грошову реформу в ”крањн≥ї, по ¤кому:

1) з 2 вересн¤ 1996 року в об≥г вводитьс¤ нац≥ональна валюта ”крањни гривн¤ ≥ њњ сота частина - коп≥йка;

2) в об≥г були випущен≥ банкноти варт≥стю 1, 2, 5, 10, 20, 50 ≥ 100 гривень ≥ разм≥нна монета ном≥нальною варт≥стю 1, 2, 5, 10, 25 ≥ 50 коп≥йок. ≈м≥с≥¤ украњнських карбованц≥в була припинена;

3) украњнськ≥ карбованц≥ п≥дл¤гали обм≥ну на гривн≥ (банкноти ≥ разм≥нну монету) по курсу 100 000 карбованц≥в за 1 гривню, суми до 100 млн. украњнських карбованц≥в обм≥нювалис¤ на гривн≥ гот≥вкою, а б≥льше за 100 млн. крб. зараховувалис¤ на внески в банках з правом њх в≥льного використанн¤ в гривн¤х;

4) з 2 по 16 вересн¤ 1996 року на територ≥њ в гот≥вковому звертанн≥ функц≥онували гривн¤ ≥ украњнський карбованець, ¤кий поступово вилучавс¤ ≥з звертанн¤;

5) з 24.00 16 вересн¤ 1996 року функц≥онуванн¤ украњнського карбованц¤ в гот≥вковому звертанн≥ припинилос¤.

™диним законним засобом платежу на територ≥њ ”крањни стала гривн¤, таким чином, починаЇтьс¤ формуванн¤ сучасноњ грошовоњ системи ”крањни.

« введенн¤м в ”крањн≥ в об≥г нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥ гривн≥ починаЇтьс¤ пер≥од формуванн¤ власноњ грошовоњ системи. √рошова система це форма орган≥зац≥њ грошового об≥гу, встановлена державним законодавством. ¬она передбачаЇ рушенн¤ гот≥вки ≥ зд≥йсненн¤ безгот≥вкових розрахунк≥в в процес≥ звертанн¤ товар≥в, виробництва ≥ наданн¤ послуг, зд≥йсненн¤ р≥зних платеж≥в ≥ тому под≥бне. ”крањн≥ доводилос¤ нац≥ональну грошову систему створювати з самого початку, оск≥льки та, що до цього ≥снувала, не була нац≥ональною. Ќац≥ональна грошова система включаЇ:

назва грошовоњ одиниц≥;

м≥ру ц≥н;

види державних грошових знак≥в;

пор¤док ем≥с≥њ грошей;

регламентац≥ю безгот≥вкового звертанн¤;

державн≥ органи по регулюванню грошового об≥гу.

ќсобливе м≥сце в грошов≥й систем≥ займаЇ Ќац≥ональний банк ”крањни (ЌЅ”). ¬≥н виконуЇ р¤д специф≥чних функц≥й:

Ї ем≥с≥йним центром крањни, тобто в його обов'¤зку вход¤ть п≥дготовка заход≥в ≥ випуск державних банкнот;

служить оф≥ц≥йним сховищем (скарбницею) золотовалютных ресурс≥в ≥ ≥нших скарб≥в крањни;

виступаЇ Ђбанком банк≥вї, тобто зд≥йснюЇ операц≥њ т≥льки з банками, ¤к≥ вход¤ть в нац≥ональну кредитну систему;

представл¤Ї ≥нтереси ”крањни в м≥жнародних валютно-ф≥нансових орган≥зац≥¤х;

Ї центром регулюванн¤ кредитногрошовий сфери;

виконуЇ обов'¤зки Ђбанку ур¤дуї.

Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших банк≥вських ≥нститут≥в ЌЅ” не ставить прибутков≥сть метою своЇњ д≥¤льност≥, в≥н прагне до стаб≥льност≥ кредитногрошовий сфери. ЌЅ” Ї автономним державним ≥нститутом, юридичною особою, в≥н п≥длеглий законодавчому органу ”крањни ≥ працюЇ зг≥дно з власним статутом.

 ожна грошова система починаЇтьс¤ з назви грошовоњ одиниц≥. ” ”крањн≥ карбованець став грошовою одиницею перех≥дного пер≥оду ≥ знаходивс¤ в сп≥вв≥дношенн≥ 1:1 до рос≥йського рубл¤. Ќа той час золото ≥ ср≥бло в практиц≥ св≥тового господарюванн¤ було зн¤те ¤к основу забезпеченн¤ маси паперових грошей ≥ гарант≥њ њх ¤к стаб≥льноњ м≥ри ц≥н. ¬арт≥сть грошей ≥ ст≥йк≥сть њх курсу визначали вже чинники ринкового механ≥зму, ¤к нац≥ональноњ економ≥ки, так ≥ св≥товий. ” умовах ринку найкращим показником ст≥йкост≥ ≥ д≥Ївост≥ грошовоњ одиниц≥ Ї високоефективний ≥ ¤к≥сний труд, вт≥лений в форму маси товар≥в р≥зного асортименту ≥ високоњ ¤кост≥. ”крањна на той час не мала не т≥льки сформованого ринкового механ≥зму, але ≥ високоефективного виробництва. Ѕ≥льш того виробництво знаходилос¤ в стан≥ хрон≥чного спаду, криза його заглиблювалас¤ недостатн≥стю власних енергетичних ресурс≥в, ¤к≥ ”крањна вимушена була купувати в –ос≥њ. –ос≥¤, в свою чергу, переводила продаж енергонос≥њв на р≥вень св≥тових ц≥н, що ускладнювало введенн¤ нац≥ональноњ грошовоњ одиниц≥, оск≥льки курс њњ до рос≥йського рубл¤ пост≥йно падав.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансова cистема ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (9887 прочитано)