‘≥нанси > ‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств

‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств

«м≥ст

¬ступ ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

1.ƒжерела формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥вЕЕЕЕЕЕЕЕ

1.1.ѕрибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ЕЕЕЕЕЕЕ

1.2. редиторська заборгован≥сть та ресурси в≥д

продажу ц≥нних папер≥вЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ.

1.3. редит ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

1.4.≤нш≥ надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥вЕЕЕЕЕЕЕЕ

2.јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмстваЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

2.1.јнал≥з джерел ф≥нансових ресурс≥в ≥ њх використанн¤...

2.2.јнал≥з використанн¤ майнаЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

3 Ќапр¤р¤мки вдосконаленн¤ формуванн¤ та використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в на п≥дприЇмств≥ЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

¬исновокЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ

Ћ≥тератураЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ..

¬ступ

‘≥нанси об'Їднань, п≥дприЇмств ≥ галузей ¤вл¤ють собою систему економ≥чних взаЇмозв'¤зк≥в, повТ¤заних ≥з кругооб≥гом ресурс≥в, утворенн¤м, використанн¤м грошових прибутк≥в, контролем за виробництвом, розпод≥лом, використанн¤м нац≥онального продукту.

‘ункц≥онуванн¤ ф≥нансово-кредитноњ системи безпосередньо залежить в≥д ступен¤ використанн¤ товарно-грошових в≥дносин у керуванн≥ й орган≥зац≥њ господарських в≥дносин. ѕод≥¤, що сталас¤ у минулому ≥ стосувалас¤ згортанн¤ товарно-грошових в≥дносин (≥з 1920-1923р. до к≥нц¤ 80-х початку 90-х рок≥в панували адм≥н≥стративно-командн≥ методи господарюван¤) негативно позначилас¤ на стан≥ економ≥ки. Ќезважаючи на спроби економ≥чних реформ 1965-го, 1979-го, 80-х рок≥в, практично т≥льки зараз розроблютьс¤ р≥шуч≥ кроки, щоб варт≥сн≥ категор≥њ: грош≥, ц≥на, ф≥нанси, кредит почали активно впливати на розвиток економ≥ки. Ќа сучасному етап≥ грош≥, ф≥нанси поступово стають самост≥йним ≥ вир≥шальним ресурсом виробництва.«а матер≥альним зм≥стом ф≥нанси - це ц≥льов≥ фонди грошових ресурс≥в, що у сукупност≥ представл¤ють собою ф≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств.

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро п≥дприЇмство", ф≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств - це переважно прибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤, прибутки в≥д ц≥нних папер≥в, пайов≥ внески, ресурси спонсор≥в.

ѕор¤д з цим ф≥нанси п≥дприЇмства займають одне з головних м≥сць у в≥дтворювальному процес≥ , формуванн≥ власних грошових фонд≥в ≥ ценрал≥зованих ф≥нансових ресурс≥в держави, тому вимагають пост≥йного контролю ≥ належноњ уваги з боку керуючих орган≥в.

ѕерех≥д до ринковоњ системи викликав серйозн≥ зм≥ни вс≥Їњ ф≥нансовоњ системи ≥ в першу чергу њњ основноњ ланки - ф≥нанс≥в п≥дприЇмства . ‘≥нансов≥ умови господарюванн¤ притерп≥ли суттЇвих зм≥н , котр≥ знайшли своЇ в≥дображенн¤ в л≥берал≥зац≥њ економ≥ки , зм≥н≥ форм власност≥ , проведенн≥ широкомаштабноњ приватизац≥њ , зм≥н≥ умов державного регулюванн¤ , введенн¤ системи ст¤гненн¤ податк≥в з п≥дприЇмств . ¬ результат≥ проведених в крањн≥ реформ зТ¤вились : недержавний сектор економ≥ки, сучасна банк≥вська система , ринки товар≥в ≥ послуг , кап≥талу. јле головним надбанн¤м , на мою думку , Ї те, що зТ¤вилис¤ умови дл¤ початкового формуванн¤ ,так званого, середнього класу п≥пдприЇмц≥в . “обто почали народжуватись вже зовс≥м нов≥ або частково реорган≥зован≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ мають на мет≥ виробництво конкурентно-спроможноњ продукц≥њ, а головне - це отриманн¤ високих прибутк≥в в≥д своЇњ д≥¤льност≥ . ј прибуток, ¤к в≥домо, виступаЇ головним джерелом формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства , розширеного виробництва , росту доход≥в п≥дприЇмства ≥ його власник≥в .Ќарешт≥, п≥дприЇмництво ч≥тко ор≥Їнтоване на одержанн¤ прибутку, чим в умовах розвинутоњ конкуренц≥њ дос¤гаЇтьс¤ ≥ задоволенн¤ сусп≥льних потреб. ÷е найважлив≥ша передумова ≥ причина зац≥кавленост≥ в результатах ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. –еал≥зац≥¤ цього принципу на д≥л≥ залежить не т≥льки в≥д наданоњ п≥дприЇмствам самост≥йност≥ ≥ необх≥дност≥ ф≥нансувати своњ витрати без державноњ п≥дтримки, але ≥ в≥д т≥Їњ частки прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства п≥сл¤ сплати податк≥в.  р≥м того, необх≥дно створити таке економ≥чне середовище, в умовах ¤кого виг≥дно виробл¤ти товари,отримувати прибуток, знижувати витрати. ÷≥Їњ мети можна дос¤гти лише при оптимальн≥й орган≥зац≥њ ф≥нанс≥в на п≥дприЇмств≥, котра дозволить не лише закр≥пити ф≥нансовий стан п≥дприЇмств , але й забезпечити ф≥нансову стаб≥л≥зац≥ю в крањн≥ .

1. ƒжерела формуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в

2. 1.1. ѕрибуток ≥ амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤

¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Ђѕро п≥дприЇмстваї в≥д 25 листопада 1998 р. Ђп≥дприЇмство - це самост≥йний суб'Їкт, що господарюЇ, створений дл¤ веденн¤ господарчоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇтьс¤ з метою отриманн¤ прибутку ≥ задоволенн¤ сусп≥льних потребї.

як правило, п≥дприЇмство виступаЇ юридичною особою, що визначаЇтьс¤ сукупн≥стю ознак: в≥докремлен≥стю майна, в≥дпов≥дальн≥стю по зобов'¤занн¤х цим майном, на¤вн≥стю розрахункового рахунку в банку, виступом в≥д свого ≥мен≥. ¬≥докремлен≥сть майна виражаЇтьс¤ на¤вн≥стю самост≥йного бухгалтерського балансу, на ¤кому значитьс¤ майно п≥дприЇмства.

‘≥нансов≥ в≥дносини п≥дприЇмства виникають тод≥, коли на грошов≥й основ≥ в≥дбуваЇтьс¤ формуванн¤ власних ресурс≥в п≥дприЇмства, його прибутк≥в, залученн¤ позичкових джерел ф≥нансуванн¤ господарськоњ д≥¤льност≥, розпод≥л прибутк≥в, що утворюютьс¤ в результат≥ ц≥Їњ д≥¤льност≥, њхнЇ використанн¤ на ц≥л≥ розвитку п≥дприЇмства.

ќрган≥зац≥¤ господарськоњ д≥¤льност≥ вимагаЇ в≥дпов≥дного ф≥нансового забезпеченн¤, тобто початкового кап≥талу, що утворюЇтьс¤ з внеск≥в засновник≥в п≥дприЇмства ≥ приймаЇ форму статутного кап≥талу. ÷е найважлив≥ше джерело формуванн¤ майна будь-¤кого п≥дприЇмства.  онкретн≥ засоби утворенн¤ статутного кап≥талу залежать в≥д орган≥зац≥йно - правовоњ форми п≥дприЇмства.

ѕри створенн≥ п≥дприЇмства статутний кап≥тал направл¤Їтьс¤ на придбанн¤ основних фонд≥в ≥ формуванн¤ оборотних русурс≥в у розм≥рах, необх≥дних дл¤ веденн¤ нормальноњ виробничо-господарськоњ д≥¤льност≥, вкладаЇтьс¤ в придбанн¤ л≥ценз≥й, патент≥в, ноу-хау, використанн¤ ¤ких Ї важливим чинником приутворенн≥ прибутку. “аким чином, початковий кап≥тал ≥нвестуЇтьс¤ у виробництво, в процес≥ ¤кого створюЇтьс¤ варт≥сть, що виражаЇтьс¤ ц≥ною реал≥зованоњ продукц≥њ. ѕ≥сл¤ реал≥зац≥њ продукц≥њ вона приймаЇ грошову форму - форму виручки в≥д реал≥зац≥њ зроблених товар≥в, що надходить на розрахунковий рахунок п≥дприЇмства.

Ђ¬иторг- це ще не прибуток, але джерело в≥дшкодуванн¤ витрачених на виробництво продукц≥њ русурс≥в та формуванн¤ грошових фонд≥в ≥ ф≥нансових резерв≥в п≥дприЇмства.ї1 ¬ результат≥ використанн¤ виторгу з њњ вид≥л¤ютьс¤ ¤к≥сно р≥зн≥ складов≥ частини створеноњ вартост≥.

Ќасамперед це повТ¤зано з формуванн¤м амортизац≥йного фонду, що утворюЇтьс¤ у вигл¤д≥ амортизац≥йних в≥драхувань п≥сл¤ того, ¤к знос основних виробничих фонд≥в ≥ нематер≥альних актив≥в прийме грошову форму. ќбов'¤зковою умовою утворенн¤ амортизац≥йного фонду Ї продаж зроблених товар≥в споживачу ≥ надходженн¤ виторгу.

ќск≥льки матер≥альну основу утворюваного товару складають сировина, матер≥али, покупн≥ комплектуюч≥ вироби ≥ нап≥вфабрикати, њхн¤ варт≥сть пор¤д з ≥нш≥ми матер≥альними витратами: зносом основних виробничих фонд≥в, зароб≥тною платою роб≥тник≥в складають витрати п≥дприЇмства по виробництву продукц≥њ, що приймають форму соб≥вартост≥. ƒо надходженн¤ виторгу ц≥ витрати ф≥нансуютьс¤ за рахунок оборотних русурс≥в п≥дприЇмства, що не витрачаютьс¤, а авансуютьс¤ у виробництво. ѕ≥сл¤ надходженн¤ виторгу в≥д реал≥зац≥њ товар≥в оборотн≥ русурси в≥дновл¤ютьс¤, а понесен≥ п≥дприЇмством витрати по виробництву продукц≥њ в≥дшкодовуютьс¤.

¬≥докремленн¤ витрат у вигл¤д≥ соб≥вартост≥ даЇ можлив≥сть з≥ставити отриманий в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ виторг ≥ зроблен≥ витрати. «м≥ст ≥нвестуванн¤ ресурс≥в у виробництво продукц≥њ в≥дображаЇтьс¤ в одержанн≥ чистого прибутку , ≥ ¤кщо виторг перевищуЇ соб≥варт≥сть, то п≥дприЇмство одержуЇ його у вигл¤д≥ прибутку.

ѕрибуток, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства - це багатоц≥льове джерело ф≥нансуванн¤ його потреб, але основн≥ напр¤мки њњ використанн¤ можна визначити ¤к нагромадженн¤ ≥ споживанн¤. ѕропорц≥њ

розпод≥лу прибутку на нагромадженн¤ ≥ споживанн¤ визначають перспективи розвитку п≥дприЇмства.

Ђѕрибуток в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ - представл¤Ї собою р≥зницю м≥ж виторгом в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ без податку на додану варт≥сть, акциз≥в, експортних тариф≥в ≥ витратами на виробництво ≥ реал≥зац≥ю, включених у соб≥варт≥сть продукц≥њї.1 ¬иторг в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ визначаЇтьс¤ або по м≥р≥ њњ оплати (при безгот≥вкових розрахунках - по м≥р≥ надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥в за товари на рахунки у банки, а при розрахунках гот≥вкою - по надходженн¤м ресурс≥в у касу), або по м≥р≥ в≥двантаженн¤ товар≥в ≥ представленн¤ покупцю розрахункових документ≥в. ћетод визначенн¤ виторгу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ визначаЇтьс¤ п≥дприЇмством на довгостроковий пер≥од виход¤чи з умов господарюванн¤ ≥ укладених договор≥в. ¬ галуз¤х товарного об≥гу (торг≥вл¤, громадське харчуванн¤, загот≥вл¤) зам≥сть категор≥њ Ђвиторг в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њї використовуЇтьс¤ категор≥¤ Ђтоварооборотї. «м≥ст товарообороту становл¤ть економ≥чн≥ в≥дносини , повї¤зан≥ з обм≥ном грошових доход≥в на товари в пор¤дку куп≥вл≥-продажу. ¬ ≥ноземн≥й практиц≥ часто використовуЇтьс¤ зам≥сть терм≥на Ђвиторгї терм≥н Ђваловий доходї.

ѕрибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ - представл¤Ї собою прибуток, отриманий в≥д реал≥зац≥њ основних фонд≥в ≥ ≥ншого майна господарюючого субїЇкта, в≥дход≥в, нематер≥альних актив≥в ≥ т.д. ѕрибуток в≥д ≥ншоњ реал≥зац≥њ визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виторгом в≥д реал≥зац≥њ ≥ витратами на цю реал≥зац≥ю. ѕри встановленн≥ прибутку в≥д рел≥зац≥њ основних фонд≥в ≥ ≥ншого майна враховуЇтьс¤ р≥зниц¤ м≥ж продажною ц≥ною ≥ перв≥сною, або залишковою варт≥стю цих фонд≥в ≥ майна. ѕри цьому залишкова варт≥сть майна застосовуЇтьс¤ до основних фонд≥в, нематер≥альних актив≥в, малоц≥нним ≥ швидкозношуваним речам. «алишкова варт≥сть - це балансова варт≥сть за м≥нусом зноса. ƒоходи в≥д позареал≥зац≥йних операц≥й включають:

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (19891 прочитано)