‘≥нанси > ‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств

ќстанн≥м часом одержали широке поширенн¤ ≥потечний кредит ≥ овердкрафт. ≤потечний кредит - це довгостроков≥ позички п≥д заставу нерухомост≥ (земл≥, виробничих ≥ житлових будинк≥в). ќсновним його джерелом служить ем≥с≥¤ ≥потечних обл≥гац≥й корпорац≥¤ми ≥ банками. ќвердкрафт, надаЇтьс¤ приватним особам, що мають право платежу чеками в сум≥, ¤ка перевищуюЇ залишок на рахунках. ќвердкрафт припускаЇтьс¤ у в≥домих межах, наприклад, у суму м≥с¤чного окладу на терм≥н не б≥льш 15 дн≥в. ѕрот¤гом установленого строку кл≥Їнт зобов'¤заний погасити виникшу заборгован≥сть, п≥сл¤ чого в≥н одержуЇ право на новий кредит у вигл¤д≥ овердкрафта.

¬ даний час величезне значенн¤ дл¤ нормального функц≥онуванн¤ вс≥Їњ економ≥чноњ системи в ц≥лому мають державний ≥ м≥жнародний кредит. ƒержавним кредитом називають сукупн≥сть кредитних в≥дносин, у ¤ких позичальником або кредитором виступають держава, м≥сцев≥ органи влади стосовно громад¤н ≥ юридичних ос≥б. ƒержавний кредит виражаЇ в≥дносини в грошов≥й форм≥ м≥ж державою з одного боку, ≥ ф≥зичними або юридичними особами з ≥ншого, част≥ше усього з банками, страховими компан≥¤ми ≥ п≥дприЇмц¤ми.  редит буде державним у тому випадку, коли в ¤кост≥ учасника позичковоњ угоди виступають центральний ур¤д або м≥сцев≥ органи влади. ” цьому в≥дношенн≥ його можна пор≥вн¤ти з ≥ншими формами кредиту, у першу чергу з банк≥вським, де обов'¤зковим учасником позичковоњ угоди Ї банк.

–ух кап≥талу в сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, повТ¤зане з наданн¤м валютних ≥ товарних ресурс≥в на умовах поверненн¤, терм≥новост≥ ≥ сплати в≥дсотк≥в, називають м≥жнародним кредитом. ” ¤кост≥ кредитор≥в ≥ позичальник≥в виступають банки, п≥дприЇмства, держави, м≥жнародн≥ ≥ рег≥ональн≥ орган≥зац≥њ.

‘орми м≥жнародного кредиту можна класиф≥кувати по головних ознаках, що характеризуЇ окрем≥ сторони кредитних в≥дносин.

ѕо строках м≥жнародн≥ кредити п≥дрозд≥л¤ютьс¤ на короткостроков≥ - до 1 року, середньостроков≥ - в≥д 1 року до 5 рок≥в ≥ довгостроков≥ - понад 5 рок≥в.

ћ≥жнародний кредит виконуЇ так≥ функц≥њ:

перерозпод≥л позичкових кап≥тал≥в м≥ж крањнами з метою забезпеченн¤ безупинного процесу в≥дтворенн¤ дл¤ дос¤гненн¤ максимального прибутку;

економ≥¤ витрат об≥гу в сфер≥ м≥жнародних розрахунк≥в внасл≥док розвитку безгот≥вкових платеж≥в;

прискоренн¤ концентрац≥њ ≥ централ≥зац≥њ кап≥талу.

“акож м≥жнародний кредит, розсуваючи меж≥ ≥ндив≥дуального нагромадженн¤, спри¤Ї створенню нових ф≥рм. “обто можна сказати, що м≥жнародний кредит виконуЇ т≥ ж функц≥њ, що й ≥нш≥ форми кредиту, т≥льки в м≥жнародному аспект≥.

1.4.≤нш≥ надходженн¤ ф≥нансових ресурс≥в

ƒо джерел ф≥нансових ресурс≥в в≥днос¤ть також надходженн¤ грошових ресурс≥в за рахунок благод≥йних внеск≥в (меценацтво), страхових внеск≥в, в≥д продажу закладеного майна боржника, спонсорських внеск≥в ≥ т.д. —понсор - це юридична або ф≥зична особа, ¤ка ф≥нансуЇ ¤кийсь зах≥д. —понсорство - це двосторонн≥й процес. ѕ≥дприЇмство отримуЇ необх≥дн≥ йому ф≥нансов≥ ресурси, а спонсор - де¤ку вигоду у вигл¤д≥ п≥двищенн¤ його ≥м≥джу ≥ престижу, рекламу, п≥дготовку квал≥ф≥кованих спец≥ал≥ст≥в, а також у форм≥ пр¤мого прибутку в≥д проф≥нансованого ним захода.

2. јнал≥з ф≥нансового стану п≥дприЇмства

2.1. јнал≥з джерел ф≥нансових ресурс≥в ≥ њх використанн¤.

¬нутр≥шн≥й анал≥з структури джерел ф≥нансуванн¤ пов'¤заний з оц≥нкою альтернативних вар≥ант≥в ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ѕри цьому основними критер≥¤ми вибору Ї умови залученн¤ позикових ресурс≥в, њх "ц≥на", ступ≥нь ризику, можлив≥ напр¤мки використанн¤ ≥ т.д.

” загальному випадку поза залежн≥стю в≥д орган≥зац≥йно-правових тип≥в ≥ форм власност≥ джерелами формуванн¤ майна будь-¤кого п≥дприЇмства Ї власн≥ ≥ позиков≥ ресурси.

” ц≥лому ≥нформац≥¤ про розм≥р власних джерел подана в I розд≥л≥ пасиву балансу (див. ƒодатки). ƒо них, у першу чергу, в≥днос¤тьс¤:

статутний кап≥тал - варт≥сний в≥дбиток сукупного внеску засновник≥в (власник≥в) у майно п≥дприЇмства при його створенн≥. –озм≥р статутного кап≥талу визначаЇтьс¤ установчими документами ≥ може бути зм≥нений т≥льки за р≥шенн¤м засновник≥в п≥дприЇмства ≥ внесенню в≥дпов≥дних зм≥н в установч≥ документи.

резервний фонд - джерело власних ресурс≥в, створюваний п≥дприЇмством, в≥дпов≥дно до законодавства, шл¤хом в≥драхувань в≥д прибутку. –езервний фонд маЇ строго ц≥льове призначенн¤ - використовуЇтьс¤ на виплату прибутк≥в засновникам при в≥дсутност≥ або недостатност≥ прибутку зв≥тного року, на покритт¤ збитк≥в п≥дприЇмства за зв≥тний р≥к ≥ ≥н.

фонди спец≥ального призначенн¤ - джерела власних ресурс≥в п≥дприЇмства, утворен≥ за рахунок в≥драхувань в≥д прибутку, що залишаЇтьс¤ в розпор¤дженн≥ п≥дприЇмства.

нерозпод≥лений прибуток - частина чистого прибутку, що не була розпод≥лена п≥дприЇмством за станом на дату упор¤дкуванн¤ зв≥ту.

ƒан≥ про склад ≥ динам≥ку позикових ресурс≥в в≥дбиваютьс¤ в II розд≥л≥ пасиву. јнал≥з власних джерел доц≥льно починати з оц≥нки њхньоњ структури ≥ складу за даними балансу ≥ розшифровок до нього. ¬арто вивчити, чим подан≥ джерела власних ресурс≥в, обс¤г фонд≥в спец≥ального призначенн¤, ≥нформац≥ю про нерозпод≥лений прибуток.

ѕот≥м переход¤ть до поелементного вивченн¤ кожного джерела, маючи у вигл¤д≥ њхню р≥зноман≥тну роль у функц≥онуванн≥ п≥дприЇмства.

“ак, при анал≥з≥ статутного кап≥талу насамперед оц≥нюють повноту його формуванн¤, з'¤совуючи, у раз≥ потреби, хто з засновник≥в не виконав (частково виконав) своњ зобов'¤занн¤ по внеску в статутний кап≥тал. ” ƒал≥ варто переконатис¤ в стаб≥льност≥ величини статутного кап≥талу прот¤гом зв≥тного пер≥оду й в≥дпов≥дност≥ даним, заф≥ксованим в установчих документах. ќчевидно, що анал≥з статутного кап≥талу маЇ свою специф≥ку в залежност≥ в≥д орган≥зац≥йно-правовоњ форми створенн¤ п≥дприЇмства.

¬ажливе значенн¤ дл¤ оц≥нки ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства маЇ динам≥ка розм≥ру фонд≥в спец≥ального призначенн¤ (нагромадженн¤ ≥ споживанн¤). ѕри цьому анал≥з повинний враховувати р≥зноман≥тну функц≥ональну роль зазначених фонд≥в у механ≥ц≥ ф≥нансуванн¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. “ому анал≥з випливаЇ з в≥домост≥ розд≥льно в частин≥ ресурс≥в, що спр¤мовуютьс¤ на виробнич≥ потреби (≥нвестуванн¤ ≥ поповненн¤ оборотних ресурс≥в) ≥ потреби споживанн¤. ¬ажливим питанн¤м в анал≥з≥ структури джерел кошт≥в Ї оц≥нка самоф≥нансуванн¤ п≥дприЇмства ≥ рац≥ональност≥ сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ позикових кошт≥в.

–≥вень самоф≥нансуванн¤ розраховуЇтьс¤ за допомого нуступних коеф≥ц≥ент≥в:

1. оеф≥ц≥ент ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ ( с) - це сп≥вв≥дношенн¤ власних ≥ запозичених кошт≥в:

,

де ћ - власн≥ кошти,   - позиков≥ кошти, « - кредиторська заборгован≥сть.

„им вища величина даного коеф≥ц≥ента, тим ст≥йк≥ший ф≥нансовий стан п≥дприЇмства.

2. оеф≥ц≥ент самоф≥нансуванн¤ ( сф) :

,

де ѕ - прибуток, направлений у фонд нагромадженн¤, ј - амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤.

ƒаний коеф≥ц≥ент показуЇ сп≥вв≥дношенн¤ джерел ф≥нансових ресурс≥в, тобто у ск≥льки раз≥в власн≥ джерела перевищують запозичен≥ кошти.

 оеф≥ц≥ент самоф≥нансуванн¤ характеризуЇ де¤кий запас ф≥нансовоњ м≥цност≥ п≥дприЇмства. „им б≥льша величина цього коеф≥ц≥ента, тим вище р≥вень самоф≥нансуванн¤.

3. оеф≥ц≥ент ст≥йкост≥ процесу самоф≥нансуванн¤ ( ):

÷ей коф≥ц≥ент показуЇ частку власних кошт≥в, направлених на розширене ф≥нансуванн¤. „им вища величина даного коф≥ц≥ента, тим стал≥ший процес самоф≥нансуванн¤ на п≥дприЇмств≥. ” 1997р. частка власних кошт≥в складала 15%, а в 1998р. - 23%. ÷е означаЇ, що частка власних кошт≥в, направлена на розширенн¤ виробництва зросла на 8%, процес самоф≥нансуванн¤ став б≥льш ст≥йким.

4.–ентабельн≥сть процеса самоф≥нансуванн¤ (–):

,

де „ѕ - чистий прибуток.

–ентабельн≥сть процеса самоф≥нансуванн¤ Ї не що ≥нше, ¤к рентабельн≥сть використанн¤ власних кошт≥в. –≥вень рентабельност≥ показуЇ величину сукупного чистого дохода, отриманого з 1 грн вкладених власних ф≥нансових ресурс≥в, котра пот≥м може бути використана на самоф≥нансуванн¤.

5.  оеф≥ц≥Їнт незалежност≥ ( н):

 оеф≥ц≥ент незалежност≥ характеризуЇ частку власних джерел у загальному обс¤з≥ джерела.

6.  оеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤ (власних джерел) ( ≥):

 оеф≥ц≥Їнт ≥нвестуванн¤ показуЇ, у ¤к≥й степен≥ джерела власних кошт≥в покривають проведен≥ ≥нвестиц≥њ.

7. ≤ншим показником, що характеризуЇ використанн¤ власних кошт≥в п≥дприЇмства, Ї оборотний кап≥тал, що визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ поточних витрат ≥ короткострокових зобов'¤зань. ≤ншими словами, п≥дприЇмство маЇ оборотний кап≥тал доти, доки поточн≥ активи перевищують короткостроков≥ зобов'¤занн¤ (або в ц≥лому доти, поки воно л≥кв≥дно).

” цьому зв'¤зку корисно визначити, ¤ка частина власних джерел кошт≥в вкладений у найб≥льше моб≥льн≥ активи. ƒл¤ цього розраховуЇтьс¤ так називаний коеф≥ц≥Їнт маневреност≥.

«алученн¤ позикових кошт≥в дозвол¤Ї п≥дприЇмству оплатити терм≥нов≥ зобов'¤занн¤, а також Ї засобом розширенн¤ своЇњ д≥¤льност≥. ѕри цьому варто мати на уваз≥, що використанн¤ окремих вид≥в позикових кошт≥в (позички банку, позики, кредиторська заборгован≥сть постачальникам ≥ т.д.) мають дл¤ п≥дприЇмства р≥зноман≥тну варт≥сть. ” обов'¤зковому пор¤дку в≥дсотки за користуванн¤ позиковими засобами виплачуютьс¤ по позичках банку. ѕлата по банк≥вських в≥дсотках ставитьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥ на чистий прибуток.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (19891 прочитано)