‘≥нанси > ‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств

додаткових пайових внеск≥в учасник≥в у товариствах;

ресурс≥в, одержуваних в≥д випуску обл≥гац≥й;

ресурс≥в, що моб≥л≥зуютьс¤ за допомогою випуску ≥ розм≥щенн¤ акц≥й в акц≥онерних товариствах в≥дкритого ≥ закритого тип≥в;

довгострокового кредиту банку й ≥нших кредитор≥в (кр≥м обл≥гац≥йних позик);

≥нших законних джерела (наприклад, добров≥льних безоплатних внеск≥в п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, громад¤н).

ѕринцип самоф≥нансуванн¤ поки не може бути забезпечений на п≥дприЇмствах, що випускають необх≥дну споживачу продукц≥ю з високими витратами на њњ виробництво й забезпечуючих недостатн≥й р≥вень рентабельност≥ по р≥зних об'Їктивних причинах. ƒо них в≥днос¤тьс¤ п≥дприЇмства житлово-комунального господарства, пасажирського транспорту, с≥льськогосподарськ≥ й ≥нш≥ п≥дприЇмства, що одержують асигнуванн¤ з бюджету. “е ж характерно ≥ дл¤ п≥дприЇмств оборонного значенн¤, господарська д≥¤льн≥сть ¤ких не може вважатис¤ п≥дприЇмницькою ≥ ф≥нансуЇтьс¤ за рахунок ресурс≥в, отриманих в≥дреал≥зац≥њ продукц≥њ, тому дл¤ цього ≥снують ≥нш≥ джерела ф≥нансових ресурс≥в, а зв≥дси ≥ шл¤хи њх використанн¤:

“абл.є2 ƒжерела ф≥нансових ресурс≥в ≥ шл¤хи њх використанн¤

ƒжерела ф≥нансових ресурс≥в ¬икористанн¤ ф≥нансових ресурс≥в

кап≥тал ≤нвести-ц≥њ в невиро-бничу сферу ¬итра-ти на спожи-ванн¤ ‘≥нанс-овий резерв

пр¤м≥ ≥нвес-тиц≥њ ¬енчур-ний кап≥тал ѕортфе-льн≥ ≥нвести-ц≥њ анну≥тет

1 2 3 4 5 6 7 8

ѕрибуток * * * *

јмортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤ * * *

 редиторська заборгован≥сть * * * *

–есурси,отриман≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в * * *

ѕайов≥ внески * * * *

—трахов≥ внески *

 редит ≥ позички * * * *

–есурси в≥д реал≥зац≥њ майна *

≤нш≥ надходженн¤ * * * *

1.2.  редиторська заборгован≥сть та ресурси, отриман≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в

 редиторська заборгован≥сть - це перш за все заборгован≥сть по зароб≥тн≥й платн≥, в≥драхуванн¤м до позабюджетних фонд≥в, повї¤зан≥ з фондом оплати прац≥, резерв майбутн≥х платеж≥в ≥ ≥н. ”творенн¤ заборгованост≥ по зароб≥тн≥й платн≥ викликане тим, що м≥ж строком њњ нарахуванн¤ ≥ днем виплати Ї де¤ка к≥льк≥сть дн≥в за роботу, в ¤к≥ господарюючий субїЇкт ще повинен виплатити роб≥тникам. Ђ–езерв майбутн≥х платеж≥в створюЇтьс¤ за рахунок нагромадженн¤ ресурс≥в, призначених на оплату майбутн≥х в≥дпусток роб≥тник≥в. ¬казан≥ ресурси не належать п≥дприЇмству або мають ц≥льове призначенн¤. ѕроте вони пост≥йно знаход¤тьс¤ у п≥дприЇмства, котре використовуЇ њх на св≥й розсуд до момента погашенн¤ даноњ заборгованост≥ї1.

–есурси, отриман≥ в≥д продажу ц≥нних папер≥в. ÷≥нн≥ папери представл¤ють собою грошов≥ документи. ¬они можуть ≥снувати в форм≥ в≥докремлених документ≥в або запис≥в на рахунках. ƒо них в≥днос¤тьс¤ акц≥њ, обл≥гац≥њ, вексел≥, заставн≥ св≥доцтва, страховий пол≥с ≥ ≥н.

ѕайовий внесок - представл¤Ї собою суму грошового внеску, сплачену юридичною або ф≥зичною особою при вступ≥ до сп≥льного п≥дприЇмництва. ѕайовий внесок Ї обовї¤зковим дл¤ вступу до товариства з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю, зм≥шаного товариства, сп≥льного украњнсько-≥ноземного товариства. ¬≥н вноситьс¤: грошовими ресурсами; шл¤хом передачи у власн≥сть п≥дприЇмства майна ≥ ≥нших матер≥альних ц≥нностей, прав користуванн¤ землею, водою ≥ ≥ншими природними ресурсами; майнових прав (в тому числ≥ на використанн¤ вираход≥в, Ђноу-хауї); шл¤хом представленн¤ майна у користуванн¤ господарюючого субїЇкта без в≥дшкодуванн¤ на прот¤з≥ де¤кого пром≥жку часу витрат володар¤ (на утриманн¤, ремонт, амотизац≥ю буд≥вель, прим≥щень, обладнанн¤, ≥нструмент≥в, транспорту); шл¤хом в≥драхувань в≥д зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в на прот¤з≥ де¤кого пром≥жку часу.

ЂЂЌоу-хауї(знаю ¤к) - комплекс р≥зноман≥тних науково-техн≥чних, економ≥чних, соц≥альних знань, ¤к≥ практично необх≥дн≥ дл¤ певноњ д≥¤льност≥, але ще не стали загальним надбанн¤мї.1

ѕри визначенн≥ ц≥ни Ђноу-хауї необх≥дно памї¤тати, що вона окупитьс¤ майбутн≥м прибутком, ¤киц отримаЇ користувач, в ≥ншому випадку у нього буде менший прибуток або його не буде зовс≥м. ¬ св≥тов≥й практиц≥ ц≥на Ђноу-хауї складаЇ 5% в≥д майбутнього прибутку, але Ї випадки, коли вона дос¤гаЇ 20%.

≤снуЇ дек≥лька способ≥в оплати Ђноу-хауї. ќсновн≥ з них:

ро¤лт≥ - поступов≥ виплати за Ђноу-хауї пропорц≥йно визначеним показникам в ход≥ його використанн¤. –о¤лт≥ зазвичай нараховуЇтьс¤ з привї¤зкою до показник≥в зростанн¤ прибутку або зростанн¤ випуску продукц≥њ ≥ т.д.;

паушальний плат≥ж одночасовий, обговорений ран≥ше плат≥ж. ѕаушальн≥ платеж≥ використовуютьс¤, коли важко спрогнозувати ефект д≥њ "ноу-хау" або варт≥сть л≥ценз≥й невелика;

Ђкост-пласї - виплати за додатков≥ послуги по узгодженим розц≥нкам поверх обговореноњ ц≥ни;

≤нвестиц≥йний внесок представл¤Ї собою джерело самокредитуван- н¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. ≤нвестиц≥йний внесок - це грошовий внесок роб≥тника в розвиток даного п≥дприЇмства, котре вкладнику нараховуЇ в≥дсоток в розм≥р≥ ≥ в строки, визначен≥ договором або положенн¤м про ≥нвестиц≥йний внесок.

1.3.  редит

 редит - буквально означаЇ "розпор¤дженн¤ визначеною сумою грошей на прот¤з≥ де¤кого часу, тобто т≥, у кого Ї надлишок ресурс≥в, можуть њх давати в кредит тим, хто в≥дчуваЇ нестачу або маЇ потребу в додаткових сумах"2.

¬ даний час кредит маЇ величезне значенн¤. ¬≥н вир≥шуЇ проблеми, що сто¤ть перед вс≥Їю економ≥чною системою. “ак за допомогою кредиту можна перебороти труднощ≥, повТ¤зан≥ з тим, що на одн≥й д≥л¤нц≥ визвол¤ютьс¤ тимчасово в≥льн≥ ресурси, а на ≥нших виникаЇ потреба в них.  редит акумулюЇ кап≥тал, що визволивс¤, тим самим, обслуговуЇ прилив кап≥талу, що забезпечуЇ нормальний в≥дтворювальний процес. “акож кредит прискорюЇ процес грошового об≥гу, забезпечуЇ виконанн¤ ц≥лого р¤ду в≥дносин: страхових, ≥нвестиц≥йних, граЇ велику роль у регулюванн≥ ринкових в≥дносин.

ƒжерелом позичкового кап≥талу служать, по-перше, ресурси
що вив≥льн¤ютьс¤ з кругооб≥гу: засоби, призначен≥ дл¤ в≥дновленн¤ основного кап≥талу (тобто амортизац≥йний фонд); частина оборотного кап≥талу, що вив≥льн¤Їтьс¤ в грошов≥й форм≥ в зв'¤зку з розб≥жн≥стю часу продажу товар≥в ≥ куп≥вл≥ сировини, палива, матер≥ал≥в.  ап≥тал, тичасово в≥льний у пер≥од м≥ж надходженн¤м ресурс≥в в≥д реал≥зац≥њ товар≥в ≥ виплатою зароб≥тноњ плати.

≤ншим джерелом позичкового кап≥талу виступають грошов≥ прибуток ≥ нагромадженн¤ приватного сектора. ѕотр≥бно в≥дзначити, що починаючи з 50-60 рок≥в нашого стор≥чч¤ ≥снуЇ тенденц≥¤ п≥дсиленн¤ залученн¤ грошових заощаджень працюючих ≥ службовц≥в. ÷ьому спри¤ли, у першу чергу, пол≥пшенн¤ соц≥ально-економ≥чного становища розвинених крањн; зм≥ни в структур≥ споживанн¤.

” ¤кост≥ третього джерела позичкового кап≥талу виступають грошов≥ нагромадженн¤ держави, розм≥ри ¤ких визначаютьс¤ масштабами державноњ власност≥ ≥ часкою валового нац≥онального продукту.

“аким чином, можна зробити висновок, що тимчасово в≥льн≥ ресурси, що виникають на основ≥ кругооб≥гу промислового ≥ торгового кап≥талу, грошов≥ нагромадженн¤ приватного сектора ≥ держави утворюють джерела позичкового кап≥талу.

 редит виступаЇ в двох головних формах: комерц≥йного ≥ банк≥вського, що розр≥зн¤ютьс¤ по складу учасник≥в, об'Їкта позичок, динам≥ц≥, розм≥ру в≥дсотка ≥ сфери функц≥онуванн¤.

 омерц≥йним кредитом називають кредит, наданий одним функц≥онуючим п≥дприЇмцем ≥ншому у вигл¤д≥ продажу товар≥в ≥з в≥дстрочкою платежу.  омерц≥йний кредит оформл¤Їтьс¤ векселем, його об'Їктом Ї товарний кап≥тал. ¬≥н обслуговуЇ кругоборот промислового кап≥талу, рух товар≥в ≥з сфери виробництва в сферу споживанн¤. ќсоблив≥стю комерц≥йного кредиту Ї те, що позичковий кап≥тал тут зливаЇтьс¤ ≥з промисловим. ћета комерц≥йного кредиту - прискорити реал≥зац≥ю товар≥в ≥ одержанн¤ прибутку. –озм≥ри цього кредиту обмежен≥ величиною резервних кредит≥в промислових ≥ торгових кап≥тал≥в. ѕередача цих кап≥тал≥в можлива т≥льки в напр¤мках, визначених умовою угоди: в≥д п≥дприЇмц¤, на п≥дприЇмств≥ ¤кого виробл¤ють засоби виробництва, до п≥дприЇмц≥в, на п≥дприЇмствах ¤кого вони споживаютьс¤, або в≥д п≥дприЇмц¤, що виробл¤Ї товари, до торгових ф≥рм, що реал≥зують њх.

ѕотр≥бно в≥дзначити, що комерц≥йний кредит маЇ обмежен≥ можливост≥, тому що його можна одержати не у вс¤кого кредитора, а лише в того, хто виробл¤Ї сам товар. ¬≥н обмежений по розм≥рах (тимчасовим в≥льним кап≥талом), маЇ короткостроковий характер, а позичальник часто потребуЇ в довгостроковому кредит≥.

ќбмежен≥сть комерц≥йного кредиту переборюЇтьс¤ банк≥вським. Ѕанк≥вський кредит даЇтьс¤ у вигл¤д≥ грошовоњ позички, банками й р≥зноман≥тними кредитно-ф≥нансовими установами п≥дприЇмц¤м ≥ ≥ншим позичальникам. ќб'Їктом банк≥вського кредиту виступаЇ грошовий кап≥тал, що в≥докремивс¤ в≥д промислового. ”года позички тут в≥дд≥лена в≥д акт≥в куп≥вл≥-продажу. ѕозичальником може бути ф≥рма, держава, приватний сектор, а кредитором - кредитно-ф≥нансов≥ установи. ћетою кредитора Ї одержанн¤ прибутку у вигл¤д≥ в≥дсотка.  редитор надаЇ позичковий кап≥тал позичальнику на умовах поверненн¤, терм≥новост≥ ≥ сплати в≥дсотка.

як було в≥дзначено вище, банк≥вський кредит переборюЇ кордони комерц≥йного кредиту, тому що в≥н не обмежений напр¤мком, терм≥нами ≥ сумами кредитних угод. —фера його використанн¤ ширша: комерц≥йний кредит обслуговуЇ лише об≥г товар≥в, банк≥вський кредит - ≥ нагромадженн¤ кап≥талу, перетворюючи в кап≥тал частину грошових прибутк≥в ≥ заощаджень ус≥х прошарк≥в сусп≥льства.

¬ останн≥й пер≥од велике значенн¤ маЇ л≥зинг. ЂЋ≥зинг - довгострокова оренда машин, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в, споруд виробничого призначенн¤ з погашенн¤м заборгованост≥ прот¤гом дек≥лькох рок≥вї.1¬икористанн¤ л≥зингу маЇ своњ переваги, оск≥льки "при ц≥й форм≥ сп≥вроб≥тництва дл¤ перебудови виробництва на баз≥ сучасноњ технолог≥њ ≥ випуску продукц≥њ, що в≥дпов≥даЇ самим суворим вимогам ринку, не потр≥бно споконв≥чних волод≥нь важливих ресурсами. ¬с≥ витрати на даному етап≥ покривають л≥зингов≥ компан≥њ. Ћ≥зинг не Ї банк≥вською операц≥Їю у вузькому значенн≥ слова. ¬≥н в≥дноситьс¤ до близькоњ до банк≥вськоњ форми ф≥нансуванн¤, що може зд≥йснюватис¤ торгово-промисловими п≥дприЇмствами ¤к поб≥чна операц≥¤. јле в першу чергу це компетенц≥¤ спец≥ально створених л≥зингових товариств.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ‘≥нансов≥ ресурси п≥дприЇмств
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (19891 прочитано)