÷≥нн≥ папери > –инок ц≥нних папер≥в у ринкових в≥дносинах
14. —при¤нн¤ зб≥льшенню ефективност≥ управл≥нн¤ п≥дприЇмством, передовс≥м акц≥онерним. 15. —при¤нн¤ розвитков≥ самоуправл≥нн¤, зокрема з допомогою випуску мун≥ципальних обл≥гац≥й. 16. —творенн¤ умов дл¤ ≥нтеграц≥њ у св≥тову економ≥чну систему, завд¤ки репродукуванню загальноосв≥тн≥х принцип≥в ≥ стандарт≥в функц≥онуванн¤ фондового ринку. «абезпеченн¤ участ≥ у процес≥ ≥нтернац≥онал≥зац≥њ св≥тового фондового ринку. ‘ондовий ринок ¤вл¤Ї багатогранну своЇр≥дну економ≥чну ситему, за допомогою ¤коњ економ≥ка функц≥онуЇ в ц≥лому. ¬≥н спри¤Ї акумулюванню кап≥талу дл¤ ≥нвестиц≥й у виробничу ≥ невиробничу сфери, структурн≥й перебудов≥ економ≥ки, њњ реструктуризац≥њ, позитивн≥й динам≥ц≥ соц≥альноњ структури сусп≥льства та п≥двищенню добробуту кожноњ людини шл¤хом в≥льного розпор¤дженн¤ ц≥нними паперами. ≤≤. —труктура ринку ц≥нних папер≥в та механ≥зм його функц≥онуванн¤. –инок ц≥нних папер≥в - це частина ф≥нансового ринку (≥нша його частина - ринок банк≥вських кредит≥в). Ѕанк р≥дко видаЇ кредити б≥льше н≥ж на р≥к. ¬ипускаючи ц≥нн≥ папери, можна отримати грош≥ нав≥ть на дек≥лька дес¤тил≥ть (обл≥гац≥њ) або взагал≥ у безтерм≥нове користуванн¤ (акц≥њ). «а цим под≥лом ф≥нансового ринку на дв≥ частини стоњть под≥л кап≥талу на оборотний ≥ основний. –инок ц≥нних папер≥в доповнюЇ систему банк≥вського кредиту ≥ взаЇмод≥Ї з нею. Ќаприклад, банки надають посередникам ринку ц≥нних папер≥в кредити дл¤ п≥дписки на ц≥нн≥ папери нових випуск≥в, а т≥ продають банкам велик≥ блоки ц≥нних папер≥в дл¤ перепродажу ≥ по ≥ншим причинам. ¬ де-¤ких Ївропейських крањнах основну посередницьку роль на ринку ц≥нних папер≥в в≥д≥грають найб≥льш≥ комерц≥йн≥ банки. «авданн¤ ринку ц≥нних папер≥в - забезпечити ¤к найб≥льш повний та швидкий перелив заощаджень в ≥нвестиц≥њ (у ф≥нансов≥ активи) по ц≥н≥, котра б влаштовувала обидв≥ сторони. ¬ир≥шенн¤ цього завданн¤ базуЇтьс¤ на д≥¤льност≥ загальноњ структури фондового ринку, що складаЇтьс¤ з трьох п≥дструктур: ц≥нних папер≥в, ¤к≥ Ї предметом торг≥вл≥ на ринку ц≥нних папер≥в (визначаЇтьс¤, ўќ —јћ≈ продаЇтьс¤ й купуЇтьс¤); учасник≥в (субТЇкт≥в) ринку ц≥нних папер≥в (визначаЇтьс¤, ’“ќ —јћ≈ купуЇ ≥ продаЇ ц≥нн≥ папери); процесу (технолог≥њ) фондовоњ д≥¤льност≥ (визначаЇтьс¤, я —јћ≈ в≥дбуваЇтьс¤ об≥г ц≥нних папер≥в). ¬иход¤чи з вищесказаного, можемо сказати, що предметом торг≥вл≥ на ринку ц≥нних папер≥в Ї ц≥нн≥ папери. ” «акон≥ ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї дано њх визначенн¤. Ђ÷≥нн≥ папери - грошов≥ документи, що засв≥дчують право волод≥нн¤ або в≥дносини позики, визначають взаЇмов≥дносини м≥ж особою, ¤ка њх випустила, та њх власником ≥ передбачають, ¤к правило, виплату доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а також можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав, що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особамї[2]. ”часниками торг≥вл≥ виступають: ем≥тент (особа, що зд≥йснюЇ випуск ц≥нних папер≥в), що зац≥кавлений в моб≥л≥зац≥њ в≥льних кошт≥в; ≥нвестор, ¤кий маЇ в≥льн≥ кошти ≥ бажаЇ виг≥дно њх розм≥стити; посередник, ¤кий забезпечуЇ обм≥н зобовТ¤зань (ц≥нних папер≥в) ем≥тент≥в на грошов≥ засоби ≥нвестор≥в; держава, ¤ка шл¤хом прийн¤тт¤ законодавчих акт≥в та створенн¤ в≥дпов≥дних державних орган≥в визначаЇ умови правового регулюванн¤ д≥¤льност≥ фондового ринку з метою п≥дтриманн¤ його ефективного функц≥онуванн¤ ≥ захисту його учасник≥в. ¬с¤ ≥снуюча система ≥нститут≥в фондового ринку представл¤Ї собою ≥нфраструктуру ринку ц≥нних папер≥в. ¬она визначаЇ основний пор¤док практичних д≥й учасник≥в ринку ≥ юридичн≥ аспекти оформленн¤ операц≥й. ¬ даний час на ”крањн≥ створен≥ ≥ працюють 25 територ≥альних управл≥нь ƒержавноњ ком≥с≥њ по ц≥нним паперам ≥ фондовому ринку ( ом≥с≥њ), а також в≥дд≥ленн¤ (в —евастопол≥ ≥ ривому –оз≥), ¤к≥ безпосередньо п≥дзв≥тн≥ територ≥альним управл≥нн¤м ом≥с≥њ. –озвиток ринку кап≥тал≥в передбачаЇ значну к≥льк≥сть елемент≥в ≥нфраструктури, а саме: фондову б≥ржу, валютну б≥ржу, страхов≥ компан≥њ, аудиторськ≥ компан≥њ, брокерськ≥ ф≥рми, комерц≥йн≥ банки ≥ т.д. р≥м того, значна частина елемент≥в ≥нфраструктури ринку кап≥тал≥в т≥сно повТ¤зана з державою. ÷е ми можемо побачити з наведеноњ нижче схеми. «акони ѕостанови ѕравове —тандарти забезпеченн¤ ѕравила повед≥нки на фондов≥й б≥рж≥ ≥ кодекс чест≥ ф≥нансових посередник≥в ‘ондовий магазин јвтоматизован≥ системи торг≥вл≥ ÷ѕ ‘ондова б≥ржа ≤нформац≥йно- Ѕрокерськ≥ контори обчислювальна мережа ƒепозитар≥й —пец≥альн≥ л≥ринговий банк ќрган≥зац≥њ по розробц≥ ≥нститути програмного забезпеченн¤ (субТЇкти) ‘≥нансов≥ ≤нвестиц≥йн≥ фонди посередники ≤нвестиц≥йн≥ компан≥њ ƒов≥рч≥ товариства Ќезалежн≥ “орговц≥ ц≥нними паперами реЇстратори —трахов≥ компан≥њ омерц≥йн≥ банки –инок ц≥нних папер≥в
—пец≥ал≥зован≥ друкарськ≥ виданн¤ ≤нформац≥йне –ейтингов≥ ф≥рми забезпеченн¤ Ѕ≥ржова ≥ позаб≥ржова ≥нформац≥¤ —пец≥ал≥зован≥ обладнанн¤ виробництва бланк≥в ÷ѕ јудит посередницьких структур ÷ѕ
ѕ≥дготовка спец≥ал≥ст≥в
ом≥с¤ по ц≥нним паперам «аконодавством ”крањни визначено так≥ види профес≥йноњ д≥¤льност≥ на фондовому ринку: веденн¤ реЇстру власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в - збиранн¤, ф≥ксуванн¤, обробка, збереженн¤ ≥ наданн¤ даних, що забезпечують систему реЇстрац≥њ власник≥в ≥менних ц≥нних папер≥в; депозитарна д≥¤льн≥сть - наданн¤ послуг з≥ збереженн¤ ц≥нних папер≥в ≥ (або) обл≥ку прав власност≥ на них, а також обслуговуванн¤ угод щодо ц≥нних папер≥в; розрахунково-кл≥рингова д≥¤льн≥сть, тобто визначенн¤ взаЇмних зобовТ¤зань щодо угод з ц≥нними паперами ≥ виконанн¤ розрахунк≥в; торг≥вл¤ ц≥нними паперами, тобто виконанн¤ громад¤нсько-правових угод щодо ц≥нних папер≥в; д≥¤льн≥сть з орган≥зац≥њ торг≥вл≥ на фондовому ринку, наданн¤ послуг, ¤к≥ безпосередньо спри¤ють укладанню угод на б≥ржовому ≥ позаб≥ржовому ринку ц≥нних папер≥в. –инок ц≥нних папер≥в под≥л¤ють на первинний та вторинний ринок. “ерм≥н Упервинний ринокФ в≥дноситьс¤ до продажу нових випуск≥в ц≥нних папер≥в. ” результат≥ продажу акц≥й та обл≥гац≥й на первинному ринку ем≥тент отримуЇ необх≥дн≥ йому ф≥нансов≥ засоби, а папери ос≥дають у руках першочергових покупц≥в. —л≥дом за цим першочерговий ≥нвестор маЇ право перепродати ц≥ папери ≥ншим особам, а т≥ в свою чергу в≥льн≥ перепродавати њх наступним вкладникам. —л≥дуючий перепродаж ц≥нних папер≥в утворюЇ вторинний ринок, на ¤кому вже не в≥дбуваЇтьс¤ акумулюванн¤ нових ф≥нансових засоб≥в дл¤ ем≥тента, а маЇ м≥сце т≥льки перерозпод≥л ресурс≥в серед наступних вкладник≥в. Ѕез повноц≥нного вторинного ринку не можна говорити про ефективне функц≥онуванн¤ первинного ринку. —творюючи механ≥зм дл¤ терм≥нового перепродажу ц≥нних папер≥в, вторинний ринок посилюЇ до них дов≥ру з≥ сторони вкладник≥в, стимулюЇ њх бажанн¤ купувати нов≥ фондов≥ ц≥нност≥ ≥ тим самим спри¤Ї б≥льш повному акумулюванню ресурс≥в сусп≥льства в ≥нтересах виробництва. ѕри в≥дсутност≥ вторинного ринку або його слабк≥й орган≥зац≥њ наступний перепродаж ц≥нних папер≥в був би неможливий або гром≥здким, що в≥дштовхнуло б ≥нвестор≥в в≥д куп≥вл≥ ус≥х або частини ц≥нних папер≥в. ¬ результат≥ сусп≥льство залишилось би у програш≥, тому що багато хто, особливо нов≥ п≥дприЇмства та починанн¤, не отримали б необх≥дноњ п≥дтримки. ” структур≥ вторинного ринку вид≥л¤ють б≥ржовий ≥ позаб≥ржовий об≥г ц≥нних папер≥в. “ерм≥н Уб≥ржовий об≥гФ означаЇ куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в на б≥рж≥. ѕозаб≥ржовий об≥г - куп≥влю-продаж ц≥нних папер≥в поза б≥ржею посередництвом пр¤мого узгодженн¤ умов операц≥њ м≥ж продавцем ≥ покупцем. Ќа б≥ржу допускаютьс¤ не вс≥ компан≥њ, а т≥льки т≥, що в≥дпов≥дають встановленим на б≥рж≥ правилам. “ой факт, що ц≥нн≥ папери ¤коњ-небудь ф≥рми котируютьс¤ (продаютьс¤ та купуютьс¤) на б≥рж≥, ¤вл¤Їтьс¤ дл¤ нењ престижним. ќдночасно б≥ржа сл≥дкуЇ за своњм реноме ≥ не допускаЇ до б≥ржового обороту папери другорозр¤дних компан≥й. ожна б≥ржа встанавлюЇ своњ вимоги стосовно прийому ц≥нних папер≥в. “ому папери де-¤ких компан≥й можуть котируватис¤ на одн≥й ≥ не котируватис¤ на ≥нш≥й б≥рж≥. ” позаб≥ржовому оборот≥ котируютьс¤ ц≥нн≥ папери ¤к правило другорозр¤дних компан≥й; папери де-¤ких ф≥рм можуть одночасно обертатис¤ ¤к у б≥ржовому, так ≥ у позаб≥ржовому оборот≥. ѕозаб≥ржовий ринок д≥Ї на основ≥ телефону, телекса, компТютерноњ мереж≥, обТЇднаних у Їдиний орган≥зм проводами звТ¤зку тис¤ч≥ ≥нвестиц≥йних ф≥рм. якщо б≥ржовий ринок доступний т≥льки дл¤ сол≥дних корпорац≥й, то позаб≥ржовий - практично люб≥й компан≥њ. ƒл¤ цього необх≥дно т≥льки, щоб знайшлась брокерська¤ ф≥рма, ¤ка б погодилась би п≥дтримувати вторинний ринок по даному виду ц≥нних папер≥в. ≈коном≥чний зм≥ст ц≥нних папер≥в та њх види. Ѕудь-¤кий ц≥нний пап≥р характеризуЇтьс¤ трьома такими ун≥версальними ознаками: 1) ц≥нний пап≥р Ї безв≥дкличним св≥доцтвом ем≥тента про те, що в≥н уз¤в на себе певн≥ зобовТ¤занн¤ перед ≥нвестором. ≈м≥тент не маЇ права в односторонньому пор¤дку, ¤кщо це не обумовлено в договор≥ з ≥нвестором, в≥дкликати ц≥нний пап≥р, анулювати його, обм≥н¤ти, в≥д≥брати ≥ зд≥йснювати ≥нш≥ д≥њ, на шкоду правам та ≥нтересам ≥нвестора. 2) ≥нвестор не повинен п≥дтверджувати будь-¤кими ≥ншими документами своњ права, що випливають ≥з самого факту волод≥нн¤ ц≥нним папером. 3) дл¤ передач≥ прав власност≥ на ц≥нний пап≥р достатньо внести ≥мТ¤ нового власника до реЇстру акц≥онер≥в у реЇстратора або депозитар≥¤. онкретна сукупн≥сть майнових прав, прив≥лењ та обмеженн¤ визначаютьс¤ конкретним видом ц≥нних папер≥в. Ѕудь-¤кий ц≥нний пап≥р, ¤к специф≥чний ≥нструмент правового регулюванн¤, носить дво¤кий характер. ” чому це про¤вл¤Їтьс¤? ѕерш за все ц≥нний пап≥р - це ≥нструмент оформленн¤ ¤ких-небудь в≥дносин, в основному зобовТ¤зуючих. “аким чином, завжди можна говорити про права, що п≥дтверджуютьс¤ ц≥нним папером. р≥м того, ц≥нний пап≥р Ї власн≥стю (обТЇктом речових прав, а також р≥зних договор≥в). «в≥дси можна говорити про права на ц≥нний пап≥р, розум≥ючи п≥д цим право власност≥ або ≥нше майнове право. Ѕудь-¤кий ц≥нний пап≥р характеризуЇтьс¤ нерозривним звТ¤зком м≥ж правами на ц≥нний пап≥р та правами з паперу. ÷е, дореч≥, про¤вл¤Їтьс¤ у класичному визначенн≥ ц≥нного паперу, що встановлюЇ можлив≥сть зд≥йсненн¤ права з ц≥нного паперу т≥льки у випадку предТ¤вленн¤ ориг≥нального документу - ц≥нного паперу. ¬ наш час, у звТ¤зку з розвитком безгот≥вкових ц≥нних папер≥в можна говорити про де-¤ку модиф≥кац≥ю цього визначенн¤. ќднак, той звТ¤зок, ¤кий встановлюЇ можлив≥сть зд≥йсненн¤ прав з ц≥нного паперу в залежност≥ в≥д волод≥нн¤ правами на ц≥нний пап≥р, повинен ≥снувати при будь-¤к≥й форм≥ випуску. ÷е Ї одн≥Їю з характеристик ц≥нних папер≥в, ¤ка надаЇ можлив≥сть в≥др≥знити цей ≥нструмент в≥д майнових прав, що виникають ≥з договор≥в. « ц≥Їњ точки зору багато так званих сурогатних ц≥нних папер≥в типу купчих на акц≥њ ¤вл¤ютьс¤ п≥дтвердженн¤м ¤ких-небудь догов≥рних в≥дносин ≥ не приймають самост≥йного, в≥д≥рваного в≥д цих в≥дносин значенн¤, тобто будь-¤кий ц≥нний пап≥р п≥дтверджуЇ майнове право, проте не будь-¤ке майнове право п≥дтверджуЇтьс¤ ц≥нним папером. «а ознаками њхньоњ економ≥чноњ природи ц≥нн≥ папери, ¤к правило, п≥дрозд≥л¤ють на пайов≥ папери, боргов≥ та пох≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти. ѕайов≥ папери засв≥дчують в≥дносини сп≥ввласност≥ або пайовоњ участ≥ у формуванн≥ статутного фонду ≥ розпод≥ленн≥ прибутку (акц≥њ). Ѕоргов≥ папери опосередковують кредитн≥ в≥дносини (обл≥гац≥њ, ощадн≥ сертиф≥кати, депозитн≥ сертиф≥кати, вексел≥ та ≥н.). ѕох≥дн≥ ф≥нансов≥ ≥нструменти (опц≥они, фТючерси, варанти та ≥н.) - це особлив≥ фондов≥ ц≥нност≥, ¤к≥ ф≥ксують пром≥жн≥ права партнер≥в у процес≥ укладанн¤ угоди. ¬они не дають н≥ права власност≥, н≥ права на отриманн¤ доходу, але засв≥дчують право на куп≥влю або продаж ц≥нних папер≥в р≥зних вид≥в. «алежно в≥д мети њхнього випуску ц≥нн≥ папери под≥л¤ютьс¤ на фондов≥ й комерц≥йн≥. ѕерш≥ призначено дл¤ формуванн¤ кап≥талу (акц≥њ, обл≥гац≥њ), друг≥ - дл¤ опосередкуванн¤ товарних в≥дносин (вексел≥, акредитиви. як правило, фондов≥ папери або Ї безтерм≥новими, або д≥ють понад р≥к, а комерц≥йн≥ Ї у своњй б≥льшост≥ короткотерм≥новими. ”с≥ комерц≥йн≥ папери Ї борговими. ѓх випускають недержавн≥ ем≥тенти ≥ без спец≥ального забезпеченн¤ (застави). ” певному розум≥нн≥ комерц≥йн≥ папери Ї кредитними грошима ≥ лише частково служать дл¤ ≥нвестуванн¤ кап≥талу. якщо ц≥нн≥ папери мають ц≥льове призначенн¤, то њх можна класиф≥кувати ¤к папери дл¤ ≥нвестуванн¤, кредитуванн¤ ≥ розрахунк≥в за постачанн¤ та зобовТ¤занн¤. ”с≥ ц≥нн≥ папери можна под≥лити на ринков≥, котр≥ можна перепродувати, ≥ неринков≥, ¤к≥ дозволено продавати т≥льки один раз: ем≥тент продаЇ ц≥нн≥ папери ≥нвестору, ¤кий у цьому раз≥ Ї не т≥льки першим, а й останн≥м покупцем ц≥нних папер≥в такого виду. ÷≥нн≥ папери можна не т≥льки продавати, а й дарувати або запов≥дати. ¬ажливою ознакою ц≥нних папер≥в Ї њх задатн≥сть до конвертуванн¤ - вилученн¤ ем≥тентом з обороту та анулюванн¤ ц≥нних папер≥в ¤когось виду через њхн≥й обм≥н на ц≥нн≥ папери ≥ншого виду того самого або ≥ншого ем≥тента (у раз≥ реорган≥зац≥њ першого). ” звТ¤зку з ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю фондовоњ д≥¤льност≥ на м≥жнародному ринку по¤снюЇтьс¤ на¤вн≥сть м≥жнародних ц≥нних папер≥в. ƒо них належать Ївроноти, що випускаютьс¤ корпорац≥¤ми на терм≥н в≥д трьох до шести м≥с¤ц≥в з≥ ставкою, ¤ка зм≥нюЇтьс¤. ¬ипускаютьс¤ такоЇ Їврообл≥гац≥њ, котр≥ у вигл¤д≥ позики можуть розм≥щуватис¤ у будь-¤к≥й промислово розвинут≥й крањн≥. ÷≥нний пап≥р може мати вигл¤д ¤к документарноњ так ≥ бездокументарноњ форми, тобто власник може встановлюватись на п≥дстав≥ предТ¤вленн¤ сертиф≥ката або на п≥дстав≥ запису в систем≥ веденн¤ реЇстру власник≥в ц≥нних папер≥в. Ќа¤вн≥сть електронноњ техн≥ки надаЇ можлив≥сть робити ем≥с≥ю ц≥нних папер≥в без оформленн¤ њх Ђпаперовогої (документарного виду). «ам≥сть цього стали практикуватис¤ ≥нш≥ документи, передовс≥м виписки депозитар≥њв, котр≥ використовуютьс¤ дл¤ доказу прав власник≥в ц≥нних папер≥в. “ака форма ц≥нного паперу широко використовуЇтьс¤ в р≥зних крањнах. ” наш≥й крањн≥ використанн¤ бездокументарного ц≥нного паперу контролюЇтьс¤ Ќац≥ональним депозитар≥Їм, що д≥Ї на основ≥ онцепц≥њ функц≥онуванн¤ та розвитку фондового ринку ”крањни, у ¤к≥й сказано: Ђ—истема Ќац≥онального депозитар≥ю створюЇтьс¤ з метою: запроваджен¤ та обслуговуванн¤ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в; нематер≥ал≥зац≥њ або знерухомленн¤ матер≥ал≥зованих ц≥нних папер≥в та подальшого обслуговуванн¤ об≥гу ц≥нних папер≥в у форм≥ запис≥в на рахунках у систем≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥вї[3]. ¬загал≥ ≥снуЇ багато вид≥в ц≥нних папер≥в, випуск та об≥г ¤ких ф≥ксуЇтьс¤ у в≥дпов≥дних закодавчих актах в р≥зних крањн по-р≥зному. «аконом ”крањни Ђѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуї дано право на випуск та об≥г таких вид≥в ц≥нних папер≥в: акц≥њ; обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х республ≥канських ≥ м≥сцевих позик; обл≥гац≥њ п≥дприЇмств; казначейськ≥ зобовТ¤занн¤ республ≥ки; ощадн≥ сертиф≥кати; вексел≥; приватизац≥йн≥ папери[4]. ”с≥ ц≥нн≥ папери, ¤к≥ обертаютьс¤ на ринку, можна розд≥лити на три групи: акц≥њ, обл≥гац≥њ ≥ спец≥альн≥ ц≥нн≥ папери. ўо стосуЇтьс¤ ≥нвестиц≥й ≥ стаб≥льност≥ приливу доходу, найб≥льш ¤к≥сними вважаютьс¤ державн≥ обл≥гац≥њ, особливо короткотерм≥нов≥ ощадн≥ вексел≥. ѕот≥м йдуть приватн≥ обл≥гац≥њ та акц≥њ великих компан≥й, що регул¤рно плат¤ть див≥денди. —аме ц≥ види ц≥нних папер≥в ми розгл¤немо докладн≥ше. јкц≥¤ - вид ц≥нного паперу без встановленого терм≥ну об≥гу, що засв≥дчуЇ пайову участь у статутному фонд≥ акц≥онерного товариства, п≥дтверджуЇ членство в ньому, право на участь в управл≥нн≥ ним, а також на одержанн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денду ≥ на участь у розпод≥л≥ майна за л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства. ¬ипуск акц≥й та њх придбанн¤ становл¤ть економ≥чний ≥нтерес ¤к дл¤ ем≥тента, так ≥ дл¤ ≥нвестора. ƒл¤ ем≥тента випуск акц≥й Ї джерелом кап≥талу дл¤ створенн¤ акц≥онерного товариства або дл¤ його розвитку. ƒл¤ ≥нвестора головним ≥нтересом Ї одержанн¤ доходу, ¤кий у цьому раз≥ набираЇ форми див≥денд≥в ¤к частини прибутку акц≥онерного товариства. јкц≥¤ маЇ варт≥сть, тобто ц≥ну. –озр≥зн¤ють передовс≥м ном≥нальну варт≥сть ≥ ринкову варт≥сть. Ќом≥нальна варт≥сть вказуЇтьс¤ на лицьовому боц≥ акц≥њ. ѕроте продаж ≥ куп≥вл¤ акц≥й в≥дбуваЇтьс¤ здеб≥льшого не за ном≥нальною, а за ринковою ц≥ною. –инкова ц≥на - це ц≥на (варт≥сть) акц≥њ на кожний даний момент на ринку ц≥нних папер≥в. ѓњ р≥вень визначаЇтьс¤ попитом ≥ пропозиц≥Їю, тобто угодою м≥ж продавцем ≥ покупцем. —аме тому ринкову ц≥ну ≥нколи називають ц≥ною виконанн¤ операц≥њ. –инкова ц≥на залежить в≥д багатьох фактор≥в, передовс≥м в≥д попиту ≥ пропозиц≥њ акц≥й даного акц≥онерного товариства. ” цьому розум≥нн≥ акц≥¤ н≥чим не в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших товар≥в: що б≥льший попит ≥ менша пропозиц≥¤, то вища ц≥на, ≥ навпаки. ¬ залежност≥ в≥д ознаки класиф≥кац≥њ ≥снуЇ багато р≥зновид≥в акц≥й. ¬они представлен≥ у дан≥й схем≥. ќзнаки ¬иди акц≥й класиф≥кац≥њ Ѕ≥ржов≥ ѕо ем≥тенту Ѕанк≥вськ≥ орпоративн≥ ≤нвестиц≥йних компан≥й ≥ фонд≥в ѕо моменту ем≥с≥њ —тар≥
Ќазва: –инок ц≥нних папер≥в у ринкових в≥дносинах
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-03-25 (24179 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
