ѕедагог≥ка > —кладов≥ авторитету викладача ¬Ќ«
¬ профес≥йн≥й д≥¤льност≥ педагога величезну роль в≥д≥граЇ ≥ загальне Усамопочутт¤Ф
його особистост≥, ¤ке визначаЇтьс¤ я-концепц≥Їю. я-концепц≥¤ Ц це дидактична
система у¤влень ≥нтелектуальних та ≥нших ¤костей, особиста самооц≥нка, а також
субТЇктивне сприйн¤тт¤ зовн≥шн≥х фактор≥в. як≥ ж особливост≥ я-концепц≥њ Уефективного
педагогаФ? “акий педагог, за даними ƒж. Ћембо, волод≥Ї почутт¤м впевненост≥
в соб≥, вважаЇ себе зд≥бним справл¤тис¤ з життЇвими труднощами, не здатний сприймати
себе ¤к невдаху, в≥дчуваЇ, що потр≥бен ≥ншим люд¤м, що вони його сприймають,
а його зд≥бност≥, ц≥нност≥ ≥ судженн¤ значим≥ в очах оточуючих. ≤ншими словами,
в≥н волод≥Ї високою самооц≥нкою.
“емп сучасного науково-техн≥чного прогресу ставить перед системою осв≥ти
принципово нове завданн¤: сформувати особист≥сть, що ефективно реагуЇ на пост≥йн≥
зм≥ни.
¬раховуючи, що педагог повинен волод≥ти високорозвиненою здатн≥стю Уволод≥ти
собоюФ, тобто про¤вл¤ти емоц≥йну ст≥йк≥сть: витримку, самоволод≥нн¤, вм≥нн¤
тримати себе в руках, Ќ.¬. ухарЇв, √.¬. —авЇльЇв вид≥л¤ють наступн≥ форми п≥двищенн¤
профес≥йноњ квал≥ф≥кац≥њ вчител≥в: проблемний теоретичний сем≥нар (основна форма;
в робот≥ приймаЇ участь весь педагог≥чний колектив); психолог≥чний сем≥нар;
теоретичн≥ конференц≥њ з обговорень науковоњ л≥тератури; функц≥онуванн¤ внутр≥шк≥льних
науково-методичних обТЇднань; орган≥зац≥¤ досл≥дницькоњ роботи вчител≥в; орган≥зац≥¤
≥ проведенн¤ п≥дсумк≥в творчих п≥знавальних знах≥док учн≥в; узагальненн¤ досв≥ду
педагог≥в-майстр≥в, розповсюдженн¤ ≥ використанн¤ його в д≥¤льност≥ всього педагог≥чного
колективу; пропаганда ≥ впровадженн¤ накопиченого досв≥ду (1, 211). ѕерерахован≥
форми удосконаленн¤ профес≥онал≥зму вимагають в≥д вчител≥в науково обгрунтованого
п≥дходу до орган≥зац≥њ процесу навчанн¤ ≥ вихованн¤ школ¤р≥в, до анал≥зу ≥ прогнозуванн¤
своЇњ роботи. ќсновною особлив≥стю п≥двищенн¤ профес≥онал≥зму вчител≥в Ї т≥сний
звТ¤зок з наукою, ¤ка допомагаЇ досл≥джувати њм (вчител¤м) педагог≥чний процес.
јле ж сам процес досл≥дженн¤ вимагаЇ в ≥нструментар≥њ Ц вим≥р≥ динам≥ки результат≥в
д≥¤льност≥ своЇњ ≥ колег.
¬исновки.
Ѕезперечно, видатний педагог≥чний талант, ¤к ≥ пол≥тичний, артистичний чи
л≥карський, ви¤вл¤Їтьс¤ досить р≥дко. ѕедагог≥чна д≥¤льн≥сть потребуЇ особливих
¤костей в≥д людини, а особливо дл¤ того, щоб стати авторитетним викладачем.
Ќеобх≥дно також зауважити, що педагог≥чна д≥¤льн≥сть Ц це найв≥дпов≥дальн≥ша
галузь людськоњ д≥¤льност≥. ƒо ц≥Їњ роботи можна допустити т≥льки тих ос≥б,
¤к≥ мають до нењ хист та ≥нш≥ особист≥сн≥ ¤кост≥, що спри¤ють ц≥й д≥¤льност≥.
√оловне призначенн¤ педагога пол¤гаЇ в тому, щоб своЇю високою моральн≥стю,
любовТю до студент≥в, знанн¤ми, працелюбн≥стю та ≥ншими ¤кост¤ми стати вз≥рцем
дл¤ насл≥дуванн¤ з боку студент≥в ≥ особистим прикладом виховувати у них люд¤н≥сть.
Ќавчальний процес ¤к складова частина загального процесу вихованн¤ всеб≥чно
розвиненоњ особистост≥, що в≥дпов≥даЇ потребам сучасного сусп≥льства, повинен
забез≠печити виконанн¤ цього завданн¤ реал≥зац≥Їю трьох функ≠ц≥й: осв≥тньоњ,
розвиваючоњ та виховноњ.
≤ визначальну роль тут в≥д≥граЇ особист≥сть педагога, те, ¤к в≥н зум≥Ї направити
навчальний процес, справити потр≥бне враженн¤ ≥ здобути авторитет у студент≥в.
≈рудований педагог викликаЇ в учн≥в бажанн¤ п≥двищу≠вати св≥й осв≥тн≥й р≥вень.
“актовний, доброзичливий учитель позитивно впливаЇ на вихованн¤ учн≥в, нав≥ть
важковиховуваних.
≤ п≥дсумовуючи все наведене, всю суть, хочу навести такий вираз: Д—тати майстром
Ц це не самоц≥ль, ц¤ пристрасть маЇ бути притаманна фаху педагога ¤к нев≥дТЇмна
властив≥сть його любов≥ до своЇњ профес≥њ. Ф
—писок використаноњ л≥тератури:
ягупов ¬.¬. Ђѕедагог≥каї - навчальний пос≥бник, ињв 2002 р.
Ѕолот≥н ё.ѕ., ќкса ћ.ћ. ЂЋекц≥њ з ≥стор≥њ педагог≥ки ”крањни.ї Ц ћел≥тополь,
1996. Ц 254 с.
ќкса ћ.ћ. Ђ¬ивченн¤ дисципл≥н загальнопедагог≥чноњ п≥дготовки вчител¤ у педагог≥чних
вузах ”крањни (1917-1991 рр.)їЦ ., 1997. Ц
316 с.
Ќазва: —кладов≥ авторитету викладача ¬Ќ«
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-02-11 (2358 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
