ѕравознавство > ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
”св≥домленн¤ зазначених теор≥й наводить на думку, що буде ближче до ≥стини,
¤кщо об'Їднати положенн¤ цих теор≥й у Їдину систему знань про суть джерела п≥двищеноњ
небезпеки та використати ознаки джерела п≥двищеноњ не≠безпеки, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤
в них, дл¤ його визначенн¤. —аме таку спробу зробив ѕленум ¬ерховного —уду ”крањни
в постанов≥ "ѕро практику розгл¤ду судами цив≥льних справ за позовами про в≥дшкодуванн¤
шкоди" в≥д 27 березн¤ 1992 р. ¬ н≥й на р≥вн≥ кер≥вних роз'¤снень ѕленуму ¬ерховного
—уду ”крањни запропоновано визначенн¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки, в ¤кому
неважко ви¤вити розробки обох теор≥й. ÷е визначенн¤ звучить так: Дƒжерелом п≥двищеноњ
небез≠пеки сл≥д вважати д≥¤льн≥сть, зд≥йсненн¤ ¤коњ створюЇ п≥двищену ймов≥рн≥сть
завданн¤ шко≠ди через неможлив≥сть повного контролю за нею людиною, а також
д≥¤льн≥сть по використанню, транспортуванню, збереженню предмет≥в, речо≠вин
та ≥нших об'Їкт≥в виробничого, господарсь≠кого або ≥ншого призначенн¤, ¤к≥ мають
так≥ ж сам≥ властивост≥ї (п.4) (ƒодаток ј) [8]. Ќаприклад, л≥так, автомоб≥ль
небезпечн≥ неможлив≥стю њх миттЇвоњ зупинки, а буд≥вництво Ч т≥Їю ж неможлив≥с≠тю
зупинки техн≥ки; предметами, п≥дн¤тими на висоту, або заглибленими ≥ запод≥¤нн¤м
саме механ≥чних ушкоджень (кал≥цтва). «аконодав≠ц¤ ц≥кавл¤ть особлив≥, специф≥чн≥
властивост≥ об'Їкта: ймов≥рн≥сть про¤вленн¤ цих шк≥дли≠вих властивостей нав≥ть
при максимальн≥й ува≠жност≥ волод≥льц¤ джерела п≥д час його експлу≠атац≥њ при
врахуванн≥ ним ус≥х в≥домих йому специф≥чних шк≥дливих про¤в≥в джерела; при
зведенн≥ ймов≥рност≥ запод≥¤нн¤ шкоди вольо≠вим зусилл¤м волод≥льц¤ джерела
п≥двищеноњ небезпеки до можливого м≥н≥муму. ƒжерело п≥двищеноњ небезпеки маЇ
м≥сце там, де д≥¤ль≠н≥сть людини може запод≥¤ти шкоду оточую≠чим за звичайних
умов, коли шк≥длив≥сть реч≥ не може бути усунена повн≥стю, незважаючи на найб≥льшу
непередбачуван≥сть з≥ сторони њњ власника.
ќтже, джерелом п≥двищеноњ небезпеки сл≥д визнавати будь-¤ку д≥¤льн≥сть, зд≥йсненн¤
¤коњ створюЇ п≥двищену в≥рог≥дн≥сть запод≥¤нн¤ шкоди через неможлив≥сть повного
контролю за нею людиною, а також д≥¤ль≠н≥сть з використанн¤, транспортуванн¤,
збереженн¤ предмет≥в, речовин та ≥нших об'Їкт≥в виробничого, господарського
або ≥ншого призначенн¤, ¤к≥ мають так≥ сам≥ властивост≥.
«а допомогою цих теор≥й та запропонованого визначенн¤ джерела п≥двищеноњ
небезпеки можна з'¤сувати цив≥льно-правов≥ категор≥њ, що м≥ст¤тьс¤ у цив≥ль≠ному
законодавств≥:
1) п≥двищена небезпека дл¤ оточенн¤ Ч це д≥¤льн≥сть, ¤ка створюЇ високий
ступ≥нь в≥рог≥дност≥ запод≥¤нн¤ непередбаченоњ (випадковоњ) шкоди;
2) д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з п≥двищеною небезпекою, Ч це д≥¤льн≥сть з використанн¤,
транспортуванн¤, збереженн¤ предмет≥в, речовин, ¤ка не п≥ддаЇтьс¤ безперервному
≥ всеос¤жному контролю людини;
3) джерело п≥двищеноњ небезпеки Ч це будь-¤ка д≥¤льн≥сть, у тому числ≥ д≥¤льн≥сть
з використанн¤, транспортуванн¤, збереженн¤ предмет≥в матер≥аль≠ного св≥ту (наприклад,
техн≥ки), ¤ка створюЇ високий ступ≥нь в≥рог≥дност≥ запо≠д≥¤нн¤ непередбаченоњ
(випадковоњ) шкоди через неможлив≥сть безперервного ≥ всеос¤жного контролю за
нею людиною.
—татт¤ 450 ÷ ”–—– передбачила приблизний перел≥к орган≥зац≥й ≥ грома≠д¤н,
д≥¤льн≥сть ¤ких пов'¤зана з п≥двищеною небезпекою: транспортн≥ орган≥за≠ц≥њ,
промислов≥ п≥дприЇмства, будови, власники автомоб≥л≥в тощо. «а новим ÷ ”крањни
джерелом п≥двищеноњ небезпеки Ї д≥¤льн≥сть, пов'¤зана з використан≠н¤м, збер≥ганн¤м
або утриманн¤м транспортних засоб≥в, механ≥зм≥в та облад≠нанн¤, використанн¤м,
збер≥ганн¤м х≥м≥чних, рад≥оактивних, вибухо - ≥ вогне≠небезпечних та ≥нших речовин,
утриманн¤м диких зв≥р≥в, службових собак та собак б≥йц≥вських пор≥д тощо, що
створюЇ небезпеку дл¤ особи, ¤ка цю д≥¤ль≠н≥сть зд≥йснюЇ, та ≥нших ос≥б (ст.
1187).
ќтже, законодавством визнано за необх≥дне встановити приблизний перел≥к джерел
п≥двищеноњ небезпеки. ” зв'¤зку з цим судова практика визнала джерелами п≥двищеноњ
небезпеки: зд≥йсненн¤ вантажно-розвантажу≠вальних роб≥т, мотоцикли, вибухов≥,
отруйн≥, займист≥ речовини. —л≥д за≠значити, що практика не в≥дносить до джерел
п≥двищеноњ небезпеки вело≠сипеди, вогнепальну та холодну зброю, св≥йських тварин,
гужовий транспорт. ѕозиц≥¤ законодавства щодо приблизного перел≥ку джерел п≥двищеноњ
небез≠пеки Ї правильною, бо в≥дпов≥даЇ потребам практики. јдже у такому раз≥
суди можуть визнавати джерелами п≥двищеноњ небезпеки нов≥ види техн≥ки, р≥зн≥
види енерг≥њ.
ѕроте Ї й ≥нша точка зору, в≥дпов≥дно до ¤коњ перел≥к джерел п≥двищеноњ небезпеки
маЇ бути вичерпним (Ѕ.—. јнтимонов). Ќа њњ користь навод¤тьс¤ аргу≠менти про
те, що в кожному випадку особа, ¤к≥й належить джерело п≥двищеноњ небезпеки,
повинна знати, що вона п≥дл¤гаЇ цив≥льн≥й в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, запод≥¤ну
джерелом п≥двищеноњ небезпеки саме ¤к волод≥лець останнього. « ц≥Їю точкою зору
важко погодитис¤, бо неможливо скласти вичерпний перел≥к джерел п≥двищеноњ небезпеки,
адже до нього необх≥дно безперервно вносити зм≥ни та доповненн¤. –азом з тим
ц¤ позиц≥¤ наводить на думку про необх≥дн≥сть законодавчого закр≥пленн¤ в ÷
”крањни ознак джерела п≥двищеноњ не≠безпеки:
1) неп≥дконтрольн≥сть в≥дпов≥дноњ д≥¤льност≥ безперервному ≥ всеос¤жному
контролю з боку людини;
2) високий ступ≥нь в≥рог≥дност≥ запод≥¤нн¤ непередбаченоњ (випадковоњ) шкоди
ц≥Їю д≥¤льн≥стю [6].
” частин≥ перш≥й статт≥, що коментуЇтьс¤, за≠кр≥плено т≥льки приблизний перел≥к
джерел п≥двищеноњ небезпеки: транспортн≥ засоби, ме≠хан≥зми та обладнанн¤, х≥м≥чн≥,
рад≥оактивн≥, вибухо- ≥ вогненебезпечн≥ та ≥нш≥ речовини, дик≥ зв≥р≥, службов≥
собаки та собаки б≥йц≥вських пор≥д тощо. (¬ичерпний њх перел≥к навести не≠можливо
у зв'¤зку з пост≥йним розвитком науки та техн≥ки). —аме у зв'¤зку з в≥дсутн≥с≠тю
виключного перел≥ку на практиц≥ виникаЇ необх≥дн≥сть вир≥шенн¤ питанн¤ про те,
що мо≠жна в≥днести до джерела п≥двищеноњ небезпе≠ки, а що в цей перел≥к не включаЇтьс¤.
“ому суд, вир≥шуючи питанн¤ про можлив≥сть в≥дне≠сенн¤ д≥¤льност≥ до джерела
п≥двищеноњ небез≠пеки, з'¤совуЇ на¤вн≥сть його характерних ознак.
“ак судова практика визнаЇ джерелом п≥д≠вищеноњ небезпеки будь-¤ке застосуванн¤
кон≠центрованоњ енерг≥њ у таких випадках, коли енерг≥¤ використовувалас¤ не
в споживчих ц≥≠л¤х, не в побут≥, а на виробництв≥, на транспор≠т≥. “ому газопров≥д,
електромережа в квартир≥ не визнаютьс¤ джерелом п≥двищеноњ небезпе≠ки, оск≥льки
умови њх використанн¤ не створю≠ють н≥¤коњ небезпеки дл¤ оточуючих.
”с≥ так зван≥ засоби звичайного озброЇнн¤ (танки, артилер≥¤, ракети тощо)
Ї джерелом п≥д≠вищеноњ небезпеки. ƒо цих джерел наука ≥ практика в≥днос¤ть також
≥ вс≥ в≥йськово-транс≠портн≥ засоби, ¤к то: автомашини, самох≥дн≥ установки
та ≥н.
ќдна й та сама р≥ч (агрегат, комплексне об≠ладнанн¤ тощо) може створювати
р≥зного роду п≥двищену небезпеку дл¤ оточуючих. Ќаприк≠лад, до транспортних
засоб≥в в≥днос¤тьс¤ також тролейбуси, трамвањ та ≥н., що привод¤тьс¤ в рух електричною
енерг≥Їю. ÷ей вид транспорту волод≥Ї певними особливост¤ми, оск≥льки йог шк≥длив≥
властивост≥ не т≥льки механ≥чного характеру, але й також про¤вл¤ютьс¤ у можливост≥
ураженн¤ електричним струмом.
ƒо ф≥зико-х≥м≥чних джерел п≥двищеноњ не безпеки в≥днос¤ть вс≥ промислов≥
або науково досл≥дн≥ агрегати ≥ апаратуру, що створюЇ рад≥о активн≥сть в небезпечних
дозах.
≤з зм≥сту ст. 1187 ÷ (ƒодаток ј) випливаЇ, що вс≥ домашн≥ тварини, хоча
б вони ≥ не волод≥ли непок≥рним норовом, не можуть бути в≥днесен≥ до джерел
п≥двищеноњ небезпеки, окр≥м службовим собак та собак б≥йц≥вських пор≥д. ѕроте
дик≥ зв≥р≥ Ї джерелом п≥двищеноњ небезпеки лише за умови њх знаходженн¤ у волод≥нн≥
людини [8].
Ќазва: ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (3984 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
