ѕравознавство > ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
—траховик в≥дшкодовуЇ пр¤му шкоду, запод≥¤ну трет≥й особ≥ транспортним засобом
у стан≥ його руху, ¤кщо Ї причинний зв'¤зок м≥ж рухом транспортно≠го засобу
≥ запод≥¤ною ним шкодою. ¬≥н зобов'¤заний в≥дшкодувати шкоду при настанн≥ страхового
випадку. —траховий випадок Ч це дорожньо-транспортна под≥¤, що сталас¤ п≥д час
експлуатац≥њ транспортного засобу страхувальника ≥ внасл≥док зазначеноњ под≥њ
настаЇ його цив≥льна в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну транспортним засобом
життю, здоров'ю та майну трет≥х ос≥б. —тра≠хова сума Ч це грошова сума, в межах
¤коњ страховик (страхова орган≥зац≥¤) в≥дпов≥дно до умов страхуванн¤ зобов'¤заний
провести сплату трет≥й особ≥ або трет≥м особам (¤кщо потерп≥лих було к≥лька)
п≥сл¤ настанн¤ страхового випадку. ¬≥дносини з обов'¤зкового страхуванн¤ цив≥льноњ
в≥дпов≥дальност≥ виникають на п≥дстав≥ договор≥в [2].
«а шкоду, запод≥¤ну здоров'ю третьоњ особи внасл≥док страхового випадку,
страховик сплачуЇ страхове в≥дшкодуванн¤ в межах страховоњ суми. ѕри запод≥¤нн≥
шкоди майну третьоњ особи внасл≥док страхового випадку, сплата страхового в≥дшкодуванн¤
проводитьс¤ на п≥дстав≥ висновку експертизи. ¬арт≥сть експертизи в≥дноситьс¤
на рахунок страховика. —траховик не в≥дшкодовуЇ шкоду, ¤кщо дорожньо-транспортна
под≥¤ сталас¤ з вини страхувальника або третьоњ особи. ¬ипадки зв≥льненн¤ страховика
в≥д обовТ¤зку з в≥дшкодуванн¤ шкоди передбачен≥ в п. 12 ѕоложенн¤.
—траховик маЇ право вимагати в≥дшкодуванн¤ проведених страхових виплат в≥д
третьоњ особи, страхувальника або особи, що керувала транспортним засобом у
таких випадках:
навмисного запод≥¤нн¤ шкоди трет≥й особ≥;
керуванн¤ транспортним засобом у стан≥ алкогольного сп'¤н≥нн¤ або п≥д впливом
наркотичних чи токсичних речовин;
3) в≥дсутност≥ посв≥дченн¤ на право керуванн¤ транспортним засобом в≥дпов≥дноњ
категор≥њ;
4) ¤кщо винуватець покинув м≥сце дорожньо-транспортноњ под≥њ на порушенн¤
встановлених правил;
5) ¤кщо страховий випадок ставс¤ через нев≥дпов≥дн≥сть техн≥чного стану ≥
устаткуванн¤ транспортного засобу вимогам ѕравил дорожнього руху ”крањни;
6) ¤кщо страхувальник або трет¤ особа подали страховиков≥ недостов≥рн≥ в≥домост≥.
ќсоби, ¤к≥ експлуатують транспортний зас≥б без договору обов'¤зкового страхуванн¤
цив≥льноњ в≥дпов≥дальност≥, в раз≥ запод≥¤нн¤ шкоди в≥дпов≥дають за ст. 1187
÷ ”крањни [8].
ќсновною перевагою укладанн¤ договор≥в з урахуванн¤м форс Ц мажорних обставин
Ї саме виважений њх перел≥к. ѕ≥дставами, на розсуд стор≥н, можуть визначатись
≥ особлив≥ умови зв≥льненн¤ (наприклад, встановлена к≥льк≥сть опад≥в, за котрих
переправа вантажу буде недоц≥льною) або ≥нш≥ уточнююч≥ обставини, ¤к≥ визначаютьс¤
дл¤ того, щоб запоб≥гти подв≥йному њх трактуванню.
Ќеобх≥дно зауважити, що форс Ц мажор ≥снуЇ лише у догов≥рних зобовТ¤занн¤х,
тод≥ ¤к непереборна сила охоплюЇ всю сферу цив≥льно Ц правових зобовТ¤зань ¤к
догов≥рних, так ≥ дел≥ктних (не догов≥рних). як вбачаЇтьс¤ форс Ц мажор суттЇво
в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д непереборноњ сили ≥ у першу чергу конкретн≥стю, ¤ка значною
м≥рою спрощуЇ регулюванн¤ в≥дносин при виникненн≥ обставин зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥
[2].
‘орс Ц мажорн≥ обставини завжди припускають в≥дсутн≥сть вини стор≥н, тому
њх настанн¤ Ї п≥дставою зв≥льненн¤ сторони в≥д в≥дпов≥дальност≥ за невиконанн¤
зобовТ¤занн¤. ѕри цьому вона не в≥дшкодовуЇ ≥нш≥й сторон≥ збитки. јле нав≥ть,
¤кщо до контракту включене застереженн¤ про джерела п≥двищеноњ небезпеки або
форс Ц мажору, ≥ обумовлена в контракт≥ обставина настала, сторона не зв≥льн¤Їтьс¤
в≥д в≥дпов≥дальност≥ автоматично. —торона, ¤ка бажаЇ зн¤ти з себе в≥дпов≥дальн≥сть,
маЇ довести, що саме ц¤ обставина:
д≥йсно перешкодила виконанню договору;
знаходилас¤ поза контролем сторони, що не виконала зобовТ¤занн¤.
—туп≥нь захисту в≥д в≥дпов≥дальност≥ залежить в≥д застосувального права.
Ќаприклад, контракт, ¤кий регулюЇтьс¤ шведським законодавством п≥дпадатиме п≥д
вузьку доктрину зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥. «г≥дно з≥ шведським законодавством,
сторона зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д виконанн¤ зобовТ¤занн¤ лише тод≥, коли виконанню заважали
дуже обт¤жлив≥ обставини, по сут≥, так≥, що прир≥внюютьс¤ до —в≥товоњ в≥йни.
Ќавпаки, контракт, ¤кий регулюЇтьс¤ законодавством крањн, що розвиваютьс¤, скор≥ш
за все буде п≥дданий дуже дозв≥льн≥й доктрин≥ зв≥льненн¤ в≥д в≥дпов≥дальност≥.
ќднак н≥що не заважаЇ сторонам самост≥йно передбачити або уточнити перел≥к обставин,
¤к≥ сторони будуть вважати форс Ц мажором, ¤кщо застосувальне право з ¤кихось
причин не влаштовуЇ сторони у частин≥ визначенн¤ ним форс Ц мажорних обставин,
враховуючи звичайно, обовТ¤зков≥ норми цього права [1].
ѕри складанн≥ форс Ц мажорного застереженн¤ в контракт≥ необх≥дно ч≥тко визначити,
що наведений перел≥к не Ї вичерпним ≥ може включати вс≥ ≥нш≥ обставини, ¤к≥
в≥дпов≥дно до застосувального права п≥дпадають п≥д пон¤тт¤ форс Ц мажору. —л≥д
мати на уваз≥, що суди досить часто в≥дмовл¤ють у зв≥льненн≥ в≥д в≥дпов≥дальност≥
сторон≥, ¤ка постраждала в≥д конкретноњ обставини, ¤кщо вона Ї несхожою з перерахованими
в застереженн≥ обставинами. ”никнути ц≥Їњ проблеми можна Ц в застереженн≥ сл≥д
передбачити, що воно охоплюЇ будь Ц ¤ку ≥ншу надзвичайну обставину, незалежно
в≥д њњ схожост≥ з перерахованими в ньому обставинами. —учасний приклад застереженн¤
можна подивитис¤ у ƒодатку ¬.
¬олод≥лець джерела п≥двищеноњ небезпеки може бути зв≥льнений судом в≥д в≥дпов≥даль≠ност≥
у двох випадках: ¤кщо доведе, що шкоди було завдано внасл≥док д≥њ непереборноњ
сили або умислу потерп≥лого. ” першому випадку сл≥д довести:
а) на¤вн≥сть обставин неперебор≠ноњ сили;
б) њњ надзвичайний характер;
в) не≠можлив≥сть попередити за даних умов;
г) при≠чинний зв'¤зок м≥ж даною обставиною ≥ зав≠даною шкодою. ” даному випадку
ризик нев≥дшкодуванн¤ шкоди покладаЇтьс¤ на самого потерп≥лого [5].
ƒо обставин, що зв≥льн¤ють волод≥льц¤ дже≠рела п≥двищеноњ небезпеки в≥д в≥дпов≥дальнос≠т≥
за завданн¤ шкоди, ÷ також в≥дносить уми≠сел потерп≥лого. Ќаприклад, громад¤нин
кида≠Їтьс¤ п≥д колеса автомашини, внасл≥док чого йому завдано ушкодженн¤ здоров'¤.
ѕотерп≥≠лий передбачав ≥ бажав настанн¤ шк≥дливих на≠сл≥дк≥в. «а цих обставин
в≥дшкодуванн¤ шко≠ди потерп≥лому з боку волод≥льц¤ джерела п≥д≠вищеноњ небезпеки
було б невиправданим.
√руба необережн≥сть потерп≥лого та матер≥≠альне становище ф≥зичноњ особи
Ч волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки Ї п≥дставами зменшенн¤ розм≥ру в≥дшкодуванн¤
(див. комен≠тар до ст. 1193, ƒ ) [6].
ўодо оператора ¤дерноњ установки, в≥н зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д дел≥ктноњ в≥дпов≥дальност≥,
¤кщо ¤дерний ≥нцидент виник безпосередньо ¤к насл≥док стих≥йного лиха вин¤ткового
характеру, збройного конфл≥кту, воЇнних д≥й, громад¤нськоњ в≥йни або повстанн¤.
якщо оператор доведе, що ¤дерна шкода виникла повн≥стю або частково внасл≥док
грубоњ недбалост≥ ¤к≥й завдана шкода, або внасл≥док д≥њ чи безд≥¤льност≥ такоњ
особи з нам≥ром завдати шкоду, оператор за р≥шенн¤м суду може зв≥льн¤тис¤ повн≥стю
або частково в≥д обовТ¤зку в≥дшкодуванн¤ шкоди, завданоњ так≥й особ≥ [8].
¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, спричинену „орнобильською катастрофою, встановлюЇтьс¤
«ако≠ном ”крањни в≥д 28 лютого 1991 р. Ђѕро статус ≥ соц≥альний захист громад¤н,
¤к≥ постраждали внасл≥док „орнобильськоњ катастрофиї.
ядерна шкода п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню ви≠ключно у форм≥ грошовоњ компенсац≥њ.
¬она може бути в≥дшкодована на п≥дстав≥ договору про в≥дшкодуванн¤ ¤дерноњ шкоди
або р≥шен≠н¤ суду. “ак догов≥р про в≥дшкодуванн¤ ¤дерноњ шкоди укладаЇтьс¤ м≥ж
оператором з потерп≥лим за участю страховика (≤ншого ф≥нан≠сового гаранта).
¬≥н потребуЇ нотар≥ального посв≥дченн¤ та повинен бути зареЇстрований у пор¤дку,
встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни. ”кладаючи догов≥р про в≥дшкодуванн¤,
потерп≥ла особа зд≥йснюЇ своЇ право на в≥дшкодуванн¤ ¤дерноњ шкоди. ” раз≥ недос¤гненн¤
згоди м≥ж сторонами сп≥р про в≥дшкодуванн¤ ¤дерноњ шкоди вир≥шуЇтьс¤ судом [8].
Ќазва: ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (3984 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
