ѕравознавство > ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки

ћожлив≥сть за≠стосуванн¤ ст. 1187 ÷  може бути пов'¤заний не т≥льки з ¤к≥сними, але й к≥льк≥сними крите≠р≥¤ми. Ќаприклад, збер≥ганн¤ кан≥стри з бензи≠ном в гараж≥ власника автомашини п≥двище≠ноњ небезпеки дл¤ оточуючих не створюЇ. јле збер≥ганн¤ горючих матер≥ал≥в у великих м≥ст≠кост¤х пов'¤зане з п≥двищеною небезпекою. ќтрута ≥ бактерициди у встановлених медици≠ною к≥лькост¤х використовуютьс¤ дл¤ виготов≠ленн¤ л≥к≥в ≥ л≥куванн¤, тобто не Ї джерелом п≥двищеноњ небезпеки. Ќавпаки, д≥¤льност≥ гро≠мад¤н ≥ орган≥зац≥й, пов'¤заноњ з њх виробницт≠вом, збер≥ганн¤м у великих к≥лькост¤х ≥ пере≠робкою, характерн≥ ознаки джерела п≥двищеноњ небезпеки.

—удова практика не визнаЇ д≥¤льн≥сть з≥ збро≠Їю джерелом п≥двищеноњ небезпеки. ѕризна≠ченн¤м зброњ Ї ураженн¤ живого об'Їкта, тех≠н≥ки тощо, тобто саме в запод≥¤нн≥ ≥ншим шко≠ди. ¬важаЇтьс¤, що устр≥й та механ≥зм д≥њ зброњ добре в≥домий, коли њњ волод≥лець дотримуЇть≠с¤ правил поводженн¤ з нею, тому випадковий постр≥л не буде мати м≥сц¤ (одиничн≥ випадки самопостр≥лу зброњ ще не Ї п≥дставою дл¤ про≠тилежного висновку). “ак в ѕостанов≥ ѕлену≠му ¬ерховного —уду —–—– в≥д 24 грудн¤ 1965 р. за позовом —тепан¤н зазначено, що мисливсь≠ка збро¤, постр≥лом з ¤коњ було вбито чолов≥ка позивачки, не Ї джерелом п≥двищеноњ небезпе≠ки. ѕроте д≥¤льн≥сть по орган≥зац≥њ стр≥льб Ї джерелом п≥двищеноњ небезпеки, оск≥льки збро¤ зосереджуЇтьс¤ в одному м≥сц≥, ≥ тому, незважаючи на знанн¤ устрою ≥ механ≥зму д≥њ зброњ та проведенн¤ ≥нструктажу щодо заход≥в безпеки, виникаЇ велика ймов≥рн≥сть запод≥¤н≠н¤ шкоди трет≥м особам.

ќдними ≥з р≥зновид≥в шкоди, запод≥¤ноњ джерелом п≥двищеноњ небезпеки Ї шкоди, запод≥¤н≥ к≥лькома джерелами п≥двищеноњ небезпеки ≥ ¤дерна шкода. ¬≥дображен≥ вони у статт¤х 1188 та 1189 ÷  ”крањни (ƒодаток Ѕ).

«м≥ст ст. 1189 ÷  носить в≥дсильний харак≠тер, оск≥льки закр≥плюЇ положенн¤ про те, що Ђособливост≥ в≥дшкодуванн¤ ¤дерноњ шкоди встановлюютьс¤ закономї.

¬≥дносини щодо цив≥льноњ в≥дпов≥дальнос≠т≥ за ¤дерну шкоду регулюютьс¤ «аконом ”крањни в≥д 13 грудн¤ 2001 р. Ђѕро цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤дерну шкоду та њњ ф≥нан≠сове забезпеченн¤ї, а також «аконом ”крањни в≥д 8 лютого 1995 р. Ђѕро використанн¤ ¤дер≠ноњ енерг≥њ та рад≥ац≥йну безпекуї ≤ ¬≥денською конвенц≥Їю про цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть за ¤дерну шкоду

ƒан≥ законодавч≥ акти е основоположними у ¤дерному законодавств≥ ”крањни ¬они встановлюють пр≥оритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, права та обов'¤зки громад¤н у сфер≥ використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ, регулюють д≥¤льн≥сть, пов'¤за≠ну з використанн¤м ¤дерних установок та джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤, забезпеченн¤ в≥дшкодуванн¤ шкоди, зумовленоњ рад≥а≠ц≥йним впливом, встановлюють також правов≥ основи м≥жнародних зобов'¤зань ”крањни щодо використанн¤ ¤дерноњ енерг≥њ [6].

2. ”мови виникненн¤ зобовТ¤зань по в≥дшкодуванню шкоди, запод≥¤ноњ джерелом п≥двищеноњ небезпеки

« положень норм, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ у главах 81 та 82 ÷ , сл≥дуЇ, що умовами виникненн¤ зобо≠в'¤зань по в≥дшкодуванню шкоди, завданоњ вна≠сл≥док не усуненн¤ загрози життю, здоров'ю, майну ф≥зичноњ особи або майну юридичноњ особи, Ї:

1) виникненн¤ шкоди. Ўкода може бути ¤к майновою (матер≥альною), так ≥ немайновою (нематер≥альною). ћожлив≥ випадки, коли в результат≥ т≥Їњ самоњ д≥њ може виникнути одно≠часно ¤к та, так ≥ ≥нша шкода, а заз≥ханн¤ на немайнове благо т¤гне пор¤д з немайновою матер≥альну шкоду ≥ навпаки;

2) протиправна д≥¤ або безд≥¤льн≥сть, ¤кою створена загроза запод≥¤нн¤ шкоди. ѕротиправн≥сть Ї юридичним вираженн¤м шк≥дли≠вост≥ д≥њ (безд≥¤льност≥) правопорушника. ѕри створенн≥ загрози запод≥¤нн¤ шкоди суб'Їктивному праву, ≥нтересу порушуЇтьс¤ норма об'≠Їктивного права, що охорон¤Ї ц≥ ≥нтереси. ÷≥ д≥њ шк≥длив≥ (сусп≥льне небезпечн≥), тому що заз≥хають на визначений ≥нтерес, ≥ протиправ≠н≥, тому що порушують правову охорону цього ≥нтересу;

3) причинний зв'¤зок м≥ж протиправною д≥Їю або безд≥¤льн≥стю, ¤кими створено небез≠пеку, ≥ шкодою, що зазнала за≥нтересована особа. —л≥д зазначити, що у даних зобов'¤занн¤х умовою в≥дпов≥дальност≥ особи за створенн¤ небезпеки запод≥¤нн¤ шкоди Ї Ђподв≥йнийї причинний зв'¤зок. ѕо-перше, це причинний зв'¤зок м≥ж д≥Їю (безд≥¤льн≥стю) ≥ небезпекою виникненн¤ шкоди, по-друге, причинний зв'¤≠зок м≥ж створеною небезпекою ≥ шкодою, що виникла;

4) провина особи, що створила небезпеку запод≥¤нн¤ шкоди [8].

ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що цив≥льне право, на в≥дм≥ну в≥д карного, виходить ≥з припущенн¤ про те, що особа, що д≥Ї протиправно, д≥Ї винно. ≤накше кажучи, у цив≥льному прав≥ д≥Ї презумпц≥¤ винност≥ правопорушника. ќтже, саме по соб≥ створенн¤ небезпеки протиправни≠ми д≥¤ми (безд≥¤льн≥стю) створюЇ припущенн¤ вини особи, що створила таку ситуац≥ю.

–озм≥р та обс¤г шкоди, що п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню, визначаютьс¤ в≥дпов≥дно до правил глави 82 ÷  [коментар, 752].

ќб'Їктивн≥ п≥дстави в≥дпов≥дальност≥ за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки, зб≥гаютьс¤ ≥з загальними об'Їктивними п≥дставами в≥дпо≠в≥дальност≥ за запод≥¤нн¤ шкоди. ÷е шкода, протиправн≥сть д≥¤льност≥, пов'¤за≠ноњ з п≥двищеною небезпекою дл¤ оточенн¤, причинний зв'¤зок м≥ж джерелом п≥двищеноњ небезпеки та шкодою, що настала.

Ќаведемо к≥лька зауважень щодо протиправноњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ з п≥двищеною небезпекою, ≥ причинного зв'¤зку м≥ж джерелом п≥двищеноњ не≠безпеки та шкодою. ƒ≥¤льн≥сть, ¤ка пов'¤зана з використанн¤м засоб≥в меха≠н≥зованого транспорту, ≥нших машин з двигунами тощо, сама по соб≥ право≠м≥рна. ѕроте правом≥рн≥сть експлуатац≥њ джерел п≥двищеноњ небезпеки зовс≥м не означаЇ правом≥рност≥ запод≥¤нн¤ ними шкоди особ≥ або майну. ќтже, запод≥¤нн¤ шкоди джерелом п≥двищеноњ небезпеки завжди Ї неправом≥рною д≥Їю [6].

¬≥дшкодуванн¤ за ст. 450 ÷  ”–—–, ст. 1187 ÷  ”крањни проводитьс¤, коли шкода безпосередньо запод≥¤на джерелом п≥двищеноњ небезпеки. якщо шкоду запод≥¤но хоч ≥ п≥д час експлуатац≥њ джерела п≥двищеноњ небезпеки, але не ним, в≥дшкодуванн¤ за запод≥¤ну шкоду за цими статт¤ми виключаЇтьс¤. “ак, судова практика виходить з того, що зал≥зниц¤ не в≥дшкодовуЇ шкоду, запод≥¤ну машин≥сту або пасажиров≥ п≥д час руху пот¤га твердим предметом, ¤кий кинутий збоку. ќбов'¤зок з в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ноњ джерелом п≥двищеноњ небезпеки шкоди виникаЇ незалежно в≥д вини запод≥ювача шкоди, тобто ≥ за випадково запод≥¤ну шкоду. ¬ цьому пол¤гаЇ ≥стотна особлив≥сть в≥дшкодуванн¤ за ст. 450 ÷  ”–—–, ст. 1187 ÷  ”крањни пор≥вн¤но з в≥дшкодуванн¤м на загальних п≥дставах. Ѕезвинний характер обов'¤зку з в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ джере≠лом п≥двищеноњ небезпеки, п≥дтверджуЇтьс¤ зм≥стом обставин, ¤к≥ виключають за≠стосуванн¤ цих статей. ƒо таких обставин належать непереборна сила та умисел потерп≥лого. ќтже, в ус≥х ≥нших випадках, у тому числ≥ ≥ за в≥дсутност≥ вини волод≥льц¤ джерела п≥двищеноњ небезпеки, останн≥й в≥дшкодовуЇ шкоду потерп≥лому.

ќбов'¤зок з в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ джерелом п≥двищеноњ небез≠пеки, називаЇтьс¤ у заголовку ст. 450 ÷  ”–—– в≥дпов≥дальн≥стю (в ст. 1187 но≠вого ÷  цей терм≥н не вживаЇтьс¤). ќск≥льки ц¤ в≥дпов≥дальн≥сть застосо≠вуЇтьс¤ ≥ за в≥дсутност≥ вини запод≥ювача шкоди, в цив≥л≥стичн≥й л≥тератур≥ вона ≥менуЇтьс¤ в≥дпов≥дальн≥стю незалежно в≥д вини. —л≥д п≥дкреслити, що су≠дова та арб≥тражна практика тлумачила ст. 450 ÷  ”–—– в≥дпов≥дно до њњ бук≠вального тексту, заголовка та зм≥сту. “ак, в ухвал≥ судовоњ колег≥њ з цив≥льних справ ¬ерховного —уду ”крањни зазначено: "ѕосиланн¤ в≥дпов≥дача на те, що державна автомоб≥льна ≥нспекц≥¤ не визнала вини шофера у нещасному випадку, не може служити п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ автоколони в≥д обов'¤зку в≥дшкодувати шкоду, запод≥¤ну позивачев≥, оск≥льки орган≥зац≥¤ несе в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки ≥ у випадку в≥дсутност≥ вини шофера у запод≥¤нн≥ шкоди" [8].

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва: ¬≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну джерелом п≥двищеноњ небезпеки
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-13 (3984 прочитано)