≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ƒержава та право ”крањни

ќднак недол≥ки такого реформуванн¤ стали очевидними уже на≠ступного року, коли в республ≥канському центр≥ з≥йшлис¤ управл≥н≠ськ≥ зв'¤зки з ус≥ма 503 адм≥н≥стративними одиниц¤ми. “ому в люто≠му 1932 р. постановою ¬”÷¬  запроваджувалась пром≥жна м≥ж центром ≥ районом ланка Ч область. “аким чином, було зд≥йснено перех≥д на звичну, ¤к уже зазначалось, триступеневу адм≥н≥стративно-територ≥альну систему управл≥нн¤: центр Ч область Ч район.

ѕрот¤гом 1932 р. в ”крањн≥ було створено перш≥ с≥м областей: ’арк≥вську,  ињвську, ¬≥нницьку, ƒн≥пропетровську, ќдеську, ƒонець≠ку та „ерн≥г≥вську. « часом, у результат≥ територ≥альних зм≥н в ”–—– та адм≥н≥стративного перерозпод≥лу, формувались нов≥ адм≥н≥стратив≠н≥ одиниц≥. Ќа к≥нець ≥снуванн¤ ”–—– було 25 областей ≥ дв≥ адм≥н≥ст≠ративн≥ одиниц≥ республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ Ч м≥ста  ињв ≥ —евастополь.

“ака строката пал≥тра адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою в 20Ч30-х рр. визначала ≥ структуру орган≥в рад¤нськоњ влади на м≥с≠ц¤х. јле характерним дл¤ цього пер≥оду залишалось одне Ч вищим органом рад¤нськоњ влади в будь-¤кому адм≥н≥стративно-територ≥аль≠ному утворенн≥ за  онституц≥¤ми 1919 ≥ 1929 рр. були –ади роб≥т≠ничих, сел¤нських та червоноарм≥йських депутат≥в, з'њзди –ад Ч губернськ≥, пов≥тов≥, волосн≥, окружн≥, районн≥ (залежно в≥д етапу ре≠формуванн¤ адм≥н≥стративно-територ≥альноњ системи). ¬ пер≥од м≥ж з'њздами –ад ус¤ повнота влади на м≥сц¤х належала виконавчим ком≥≠тетам, сформованим з'њздом. ¬иконкоми утворювали в≥дд≥ли, ¤к≥ контролювали вс≥ галуз≥ м≥сцевого господарською ≥ культурного жит≠т¤, зв≥тували перед з'њздом –ад та виконкомом вищого р≥вн¤.

 онституц≥¤ ”–—– 1937 р. не передбачала такого ≥нституту влади, ¤к з'њзди м≥сцевих –ад. ¬≥дпов≥дно до нењ встановлювавс¤ сес≥йний по≠р¤док д≥¤льност≥ м≥сцевих рад депутат≥в труд¤щих. Ќа сес≥¤х обира≠лис¤ виконкоми (голова, його заступники, секретар та члени викон≠кому), затверджувавс¤ склад пост≥йних проф≥льних ком≥с≥й, утворювались органи управл≥нн¤ господарським ≥ культурно-пол≥тич≠ним буд≥вництвом на своњй територ≥њ Ч в≥дд≥ли та управл≥нн¤. “ак≥ органи п≥дпор¤дковувалис¤ –ад≥, що њх утворила, та галузев≥й структу≠р≥ –аднаркому ”–—–.

¬ажливо зазначити, що м≥сцев≥ органи рад¤нськоњ влади вс≥х р≥в≠н≥в д≥¤ли п≥д пост≥йним контролем територ≥альних структур правл¤≠чоњ парт≥њ, ¤к≥ повн≥стю в≥дпов≥дали адм≥н≥стративно-територ≥альному под≥лу ≥ мали аналог≥чний орган у т≥й чи ≥нш≥й адм≥н≥стративн≥й оди≠ниц≥. —тратег≥¤ ≥ зм≥ст р≥шень м≥сцевих орган≥в рад¤нськоњ влади ви≠значались саме ними.

4. ‘ормуванн¤ основ рад¤нського права

‘ормуванн¤ рад¤нського права в ”крањн≥ було нев≥д'Їмно пов'¤за≠но з поширенн¤м рад¤нськоњ влади ≥ буд≥вництвом державного апара≠ту. √оловн≥ завданн¤ права були визначен≥ ѕрограмою  омун≥стичноњ парт≥њ, а ƒекрети II ¬серос≥йського з'њзду –ад та наступн≥ норматив-но-правов≥ акти, прийн¤т≥ органами влади –—‘–– ≥ —–—–, стали пер≠шоджерелами права. "¬естник ”краинской Ќародной –еспублики" (орган ÷¬  ”крањни) систематично друкував декрети, постанови, на≠кази та ≥нш≥ документи –ос≥йськоњ республ≥ки, ¤к≥ з моменту њх опуб≠л≥куванн¤ набували юридичноњ сили в ”крањн≥,

¬изначальною особлив≥стю формуванн¤ рад¤нськоњ правовоњ сис≠теми в ”крањн≥ було те, що складалас¤ вона на основ≥ системи права б≥льшовицькоњ –ос≥њ. ≤накше кажучи, це була рецепц≥¤ в прим≥тивн≥й форм≥ Ч застосуванн¤ права одн≥Їњ держави в умовах ≥ншоњ.  оли ц≥Їњ правовоњ норми не вистачало дл¤ врегулюванн¤ т≥Їњ чи ≥ншоњ пра≠вовоњ ситуац≥њ, тод≥ ¤к джерело права використовувалас¤ революц≥йна правосв≥дом≥сть.

Ћ≥кв≥дац≥¤ кап≥тал≥стичноњ власност≥ на основн≥ засоби виробницт≠ва була одн≥Їю з головних ознак, що визначали перех≥д сусп≥льства в≥д кап≥тал≥зму до соц≥ал≥зму. ќсновою рад¤нського цив≥льного права ста≠ла соц≥ал≥стична власн≥сть, що створювалась шл¤хом експропр≥ац≥њ приватноњ власност≥, нац≥онал≥зац≥њ земл≥, фабрик, завод≥в, транс≠порту.

Ќац≥онал≥зац≥¤ зд≥йснювалас¤ декретами центральних ≥ м≥сцевих орган≥в влади, ¤к≥ й були першими рад¤нськими цив≥льно-правовими актами. ÷е декрети “имчасового роб≥тничо-сел¤нського ур¤ду: "ѕро нац≥онал≥зац≥ю банк≥в" в≥д 22 с≥чн¤ 1919 р., "ѕро нац≥онал≥зац≥ю вс≥х приватних зал≥зниць ≥ п≥д'њзних шл¤х≥в" в≥д 4 с≥чн¤ 1919 р., "ѕро по≠р¤док нац≥онал≥зац≥њ п≥дприЇмств" в≥д 11 с≥чн¤ 1919 р. та ≥нш≥.  ооперативна власн≥сть ¤к колективна власн≥сть др≥бних виробник≥в на≠ц≥онал≥зац≥њ не п≥дл¤гала.  ооперативн≥ орган≥зац≥њ отримали право

юридичних ос≥б.

10 серпн¤ 1920 р. –Ќ  ”—–– видала декрет "ѕро об'Їднанн¤ вс≥х вид≥в кооперативних орган≥зац≥й", що був кроком на шл¤ху створен≠н¤ Їдиноњ соц≥ал≥стичноњ кооперац≥њ.

ѕол≥тика в≥йськового комун≥зму, ¤ку проводив ур¤д рад¤нськоњ –ос≥њ прот¤гом 1918 Ч1920 рр., характеризувалас¤ встановленн¤м державноњ власност≥ на засоби виробництва. ƒержавна монопол≥¤ на хл≥б, нафту, с≥рники тощо майже л≥кв≥дувала товарооб≥г, припинили≠с¤ товарно-грошов≥ в≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами. Ќатуральний продуктообм≥н вит≥снив грошов≥ в≥дносини, на правовому р≥вн≥ в≥дчу≠валос¤ в≥дпов≥дне зам≥щенн¤ цив≥льно-правових норм адм≥н≥стративно-правовим регулюванн¤м. Ќормативна заборона приватноњ торг≥вл≥ призвела до виникненн¤ "чорного ринку", де ≥снували деформован≥ товарно-грошов≥ в≥дносини.

"ƒекрет про землю" та закон "ѕро соц≥ал≥зац≥ю земл≥" стали ос≠новою рад¤нською земельного законодавства. ¬ ”крањн≥ також набула чинност≥ постанова –Ќ  –—‘–– в≥д 5 листопада 1917 р. "ѕро перех≥д земл≥ в розпор¤дженн¤ земельних ком≥тет≥в". ÷≥ акти закр≥пили за –адами та п≥дпор¤дкованими њм волосними земельними ком≥тетами право розпор¤джатис¤ землею.  ерувалис¤ в ”крањн≥ ≥ законом про соц≥ал≥зац≥ю земл≥, прийн¤тим III ¬серос≥йським з'њздом –ад.

ƒекрет ¬”÷¬  "ѕро соц≥ал≥стичний землеустр≥й та про перех≥дн≥ заходи до соц≥ал≥стичного землекористуванн¤" в≥д 26 травн¤ 1919 р. визначав правове становите земель, надр, вод та л≥с≥в. ¬с¤ земл¤ в ”крањн≥ оголошувалась Їдиним державним фондом. ” статт≥ ≤ ƒекре≠ту зазначалос¤, що "приватна власн≥сть на землю, надра, води, л≥си скасовуЇтьс¤".

«м≥ст права державноњ власност≥ на землю пол¤гав у визначенн≥ рад¤нською владою загальних правил водоволод≥нн¤ та користуванн¤ землею. «аборон¤лис¤ будь-¤к≥ цив≥льно-правов≥ угоди з землею.

ѕрийн¤тий 5 лютого 1920 р. "«акон про землю" закр≥пив розпо≠д≥л земл≥ в ≥ндив≥дуальне зр≥вн¤льне трудове землекористуванн¤, що, пор¤д ≥з колективним, було найпоширен≥шою формою користуванн¤ землею. «начна увага прид≥л¤лас¤ створенню радгосп≥в, с≥льськогоспо≠дарських комун, арт≥лей, товариств з≥ сп≥льноњ обробки земл≥.

ќснови с≥мейно-шлюбного законодавства в ”крањн≥ були за≠кладен≥ декретами –аднаркому ”крањни в≥д 20 лютого 1919 р.: "ѕро орган≥зац≥ю в≥дд≥л≥в запису акт≥в громадського стану", "ѕро розлученн¤". ÷≥ акти, перш за все, п≥дкреслювали законн≥сть т≥льки громад¤н≠ських шлюб≥в. ÷ерковний шлюб оголошувавс¤ приватною справою ос≥б, ¤к≥ одружувалис¤. —касовувалис¤ так≥ обмеженн¤ шлюбу, ¤к дозв≥л батьк≥в, р≥зниц¤ у в≥роспов≥данн≥, проголошувалас¤ свобода розлученн¤. Ўлюб розривавс¤ органами «ј√—у на проханн¤ хоча б одн≥Їњ з≥ стор≥н.

√оловн≥ принципи орган≥зац≥њ прац≥, а фактично Ч трудовоњ повинност≥, були сформульован≥ в  одекс≥ закон≥в про працю –—‘––, оприлюдненому 10 грудн¤ 1918 р. ¬≥дпов≥дно до договору про в≥йсь≠ково-пол≥тичний союз в≥д 28 грудн¤ 1920 р. д≥¤  одексу поширюва≠лас¤ й на ”крањну.  одекс проголошував загальний обов'¤зок працю≠вати та право на працю, обов'¤зок виконувати встановлену м≥ру прац≥ та право на оплату прац≥, обов'¤зок дотримуватис¤ дисципл≥ни прац≥ та рад¤нських закон≥в про працю, право на в≥дпочинок та матер≥аль≠не забезпеченн¤. ѕроте в умовах воЇнного комун≥зму не вс≥ з цих по≠ложень спрацьовували. як зас≥б залученн¤ до прац≥ широко викорис≠товувалас¤ трудова повинн≥сть. «начного поширенн¤ набула трудова моб≥л≥зац≥¤, на основ≥ ¤коњ зд≥йснювавс¤ перерозпод≥л робочоњ сиди. Ќа п≥дприЇмствах встановлювалис¤ режими, под≥бн≥ до режиму в≥йськових установ. ѕроводилас¤ м≥л≥таризац≥¤ р¤ду галузей промис≠ловост≥. «апроваджувалас¤ натурал≥зац≥¤ зароб≥тноњ плати. ƒекретом –Ќ  ”—–– в≥д 6 кв≥тн¤ 1920 р. було введено Їдиний трудовий пайок. ƒо к≥нц¤ 1920 р. натуроплата стала основною формою оплати прац≥.

1	2	3	4	5	6

Ќазва: ƒержава та право ”крањни
ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (2883 прочитано)