≤стор≥¤, теор≥¤ держави ≥ права > ƒержава та право ”крањни
ќднак недол≥ки такого реформуванн¤ стали очевидними уже на≠ступного року,
коли в республ≥канському центр≥ з≥йшлис¤ управл≥н≠ськ≥ зв'¤зки з ус≥ма 503 адм≥н≥стративними
одиниц¤ми. “ому в люто≠му 1932 р. постановою ¬”÷¬ запроваджувалась пром≥жна
м≥ж центром ≥ районом ланка Ч область. “аким чином, було зд≥йснено перех≥д на
звичну, ¤к уже зазначалось, триступеневу адм≥н≥стративно-територ≥альну систему
управл≥нн¤: центр Ч область Ч район.
ѕрот¤гом 1932 р. в ”крањн≥ було створено перш≥ с≥м областей: ’арк≥вську,
ињвську, ¬≥нницьку, ƒн≥пропетровську, ќдеську, ƒонець≠ку та „ерн≥г≥вську. «
часом, у результат≥ територ≥альних зм≥н в ”–—– та адм≥н≥стративного перерозпод≥лу,
формувались нов≥ адм≥н≥стратив≠н≥ одиниц≥. Ќа к≥нець ≥снуванн¤ ”–—– було 25
областей ≥ дв≥ адм≥н≥ст≠ративн≥ одиниц≥ республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ Ч
м≥ста ињв ≥ —евастополь.
“ака строката пал≥тра адм≥н≥стративно-територ≥ального устрою в 20Ч30-х рр.
визначала ≥ структуру орган≥в рад¤нськоњ влади на м≥с≠ц¤х. јле характерним дл¤
цього пер≥оду залишалось одне Ч вищим органом рад¤нськоњ влади в будь-¤кому
адм≥н≥стративно-територ≥аль≠ному утворенн≥ за онституц≥¤ми 1919 ≥ 1929 рр.
були –ади роб≥т≠ничих, сел¤нських та червоноарм≥йських депутат≥в, з'њзди –ад
Ч губернськ≥, пов≥тов≥, волосн≥, окружн≥, районн≥ (залежно в≥д етапу ре≠формуванн¤
адм≥н≥стративно-територ≥альноњ системи). ¬ пер≥од м≥ж з'њздами –ад ус¤ повнота
влади на м≥сц¤х належала виконавчим ком≥≠тетам, сформованим з'њздом. ¬иконкоми
утворювали в≥дд≥ли, ¤к≥ контролювали вс≥ галуз≥ м≥сцевого господарською ≥ культурного
жит≠т¤, зв≥тували перед з'њздом –ад та виконкомом вищого р≥вн¤.
онституц≥¤ ”–—– 1937 р. не передбачала такого ≥нституту влади, ¤к з'њзди
м≥сцевих –ад. ¬≥дпов≥дно до нењ встановлювавс¤ сес≥йний по≠р¤док д≥¤льност≥
м≥сцевих рад депутат≥в труд¤щих. Ќа сес≥¤х обира≠лис¤ виконкоми (голова, його
заступники, секретар та члени викон≠кому), затверджувавс¤ склад пост≥йних проф≥льних
ком≥с≥й, утворювались органи управл≥нн¤ господарським ≥ культурно-пол≥тич≠ним
буд≥вництвом на своњй територ≥њ Ч в≥дд≥ли та управл≥нн¤. “ак≥ органи п≥дпор¤дковувалис¤
–ад≥, що њх утворила, та галузев≥й структу≠р≥ –аднаркому ”–—–.
¬ажливо зазначити, що м≥сцев≥ органи рад¤нськоњ влади вс≥х р≥в≠н≥в д≥¤ли
п≥д пост≥йним контролем територ≥альних структур правл¤≠чоњ парт≥њ, ¤к≥ повн≥стю
в≥дпов≥дали адм≥н≥стративно-територ≥альному под≥лу ≥ мали аналог≥чний орган
у т≥й чи ≥нш≥й адм≥н≥стративн≥й оди≠ниц≥. —тратег≥¤ ≥ зм≥ст р≥шень м≥сцевих
орган≥в рад¤нськоњ влади ви≠значались саме ними.
4. ‘ормуванн¤ основ рад¤нського права
‘ормуванн¤ рад¤нського права в ”крањн≥ було нев≥д'Їмно пов'¤за≠но з поширенн¤м
рад¤нськоњ влади ≥ буд≥вництвом державного апара≠ту. √оловн≥ завданн¤ права
були визначен≥ ѕрограмою омун≥стичноњ парт≥њ, а ƒекрети II ¬серос≥йського з'њзду
–ад та наступн≥ норматив-но-правов≥ акти, прийн¤т≥ органами влади –—‘–– ≥ —–—–,
стали пер≠шоджерелами права. "¬естник ”краинской Ќародной –еспублики" (орган
÷¬ ”крањни) систематично друкував декрети, постанови, на≠кази та ≥нш≥ документи
–ос≥йськоњ республ≥ки, ¤к≥ з моменту њх опуб≠л≥куванн¤ набували юридичноњ сили
в ”крањн≥,
¬изначальною особлив≥стю формуванн¤ рад¤нськоњ правовоњ сис≠теми в ”крањн≥
було те, що складалас¤ вона на основ≥ системи права б≥льшовицькоњ –ос≥њ. ≤накше
кажучи, це була рецепц≥¤ в прим≥тивн≥й форм≥ Ч застосуванн¤ права одн≥Їњ держави
в умовах ≥ншоњ. оли ц≥Їњ правовоњ норми не вистачало дл¤ врегулюванн¤ т≥Їњ
чи ≥ншоњ пра≠вовоњ ситуац≥њ, тод≥ ¤к джерело права використовувалас¤ революц≥йна
правосв≥дом≥сть.
Ћ≥кв≥дац≥¤ кап≥тал≥стичноњ власност≥ на основн≥ засоби виробницт≠ва була
одн≥Їю з головних ознак, що визначали перех≥д сусп≥льства в≥д кап≥тал≥зму до
соц≥ал≥зму. ќсновою рад¤нського цив≥льного права ста≠ла соц≥ал≥стична власн≥сть,
що створювалась шл¤хом експропр≥ац≥њ приватноњ власност≥, нац≥онал≥зац≥њ земл≥,
фабрик, завод≥в, транс≠порту.
Ќац≥онал≥зац≥¤ зд≥йснювалас¤ декретами центральних ≥ м≥сцевих орган≥в влади,
¤к≥ й були першими рад¤нськими цив≥льно-правовими актами. ÷е декрети “имчасового
роб≥тничо-сел¤нського ур¤ду: "ѕро нац≥онал≥зац≥ю банк≥в" в≥д 22 с≥чн¤ 1919 р.,
"ѕро нац≥онал≥зац≥ю вс≥х приватних зал≥зниць ≥ п≥д'њзних шл¤х≥в" в≥д 4 с≥чн¤
1919 р., "ѕро по≠р¤док нац≥онал≥зац≥њ п≥дприЇмств" в≥д 11 с≥чн¤ 1919 р. та ≥нш≥.
ооперативна власн≥сть ¤к колективна власн≥сть др≥бних виробник≥в на≠ц≥онал≥зац≥њ
не п≥дл¤гала. ооперативн≥ орган≥зац≥њ отримали право
юридичних ос≥б.
10 серпн¤ 1920 р. –Ќ ”—–– видала декрет "ѕро об'Їднанн¤ вс≥х вид≥в кооперативних
орган≥зац≥й", що був кроком на шл¤ху створен≠н¤ Їдиноњ соц≥ал≥стичноњ кооперац≥њ.
ѕол≥тика в≥йськового комун≥зму, ¤ку проводив ур¤д рад¤нськоњ –ос≥њ прот¤гом
1918 Ч1920 рр., характеризувалас¤ встановленн¤м державноњ власност≥ на засоби
виробництва. ƒержавна монопол≥¤ на хл≥б, нафту, с≥рники тощо майже л≥кв≥дувала
товарооб≥г, припинили≠с¤ товарно-грошов≥ в≥дносини м≥ж п≥дприЇмствами. Ќатуральний
продуктообм≥н вит≥снив грошов≥ в≥дносини, на правовому р≥вн≥ в≥дчу≠валос¤ в≥дпов≥дне
зам≥щенн¤ цив≥льно-правових норм адм≥н≥стративно-правовим регулюванн¤м. Ќормативна
заборона приватноњ торг≥вл≥ призвела до виникненн¤ "чорного ринку", де ≥снували
деформован≥ товарно-грошов≥ в≥дносини.
"ƒекрет про землю" та закон "ѕро соц≥ал≥зац≥ю земл≥" стали ос≠новою рад¤нською
земельного законодавства. ¬ ”крањн≥ також набула чинност≥ постанова –Ќ –—‘––
в≥д 5 листопада 1917 р. "ѕро перех≥д земл≥ в розпор¤дженн¤ земельних ком≥тет≥в".
÷≥ акти закр≥пили за –адами та п≥дпор¤дкованими њм волосними земельними ком≥тетами
право розпор¤джатис¤ землею. ерувалис¤ в ”крањн≥ ≥ законом про соц≥ал≥зац≥ю
земл≥, прийн¤тим III ¬серос≥йським з'њздом –ад.
ƒекрет ¬”÷¬ "ѕро соц≥ал≥стичний землеустр≥й та про перех≥дн≥ заходи до соц≥ал≥стичного
землекористуванн¤" в≥д 26 травн¤ 1919 р. визначав правове становите земель,
надр, вод та л≥с≥в. ¬с¤ земл¤ в ”крањн≥ оголошувалась Їдиним державним фондом.
” статт≥ ≤ ƒекре≠ту зазначалос¤, що "приватна власн≥сть на землю, надра, води,
л≥си скасовуЇтьс¤".
«м≥ст права державноњ власност≥ на землю пол¤гав у визначенн≥ рад¤нською
владою загальних правил водоволод≥нн¤ та користуванн¤ землею. «аборон¤лис¤ будь-¤к≥
цив≥льно-правов≥ угоди з землею.
ѕрийн¤тий 5 лютого 1920 р. "«акон про землю" закр≥пив розпо≠д≥л земл≥ в ≥ндив≥дуальне
зр≥вн¤льне трудове землекористуванн¤, що, пор¤д ≥з колективним, було найпоширен≥шою
формою користуванн¤ землею. «начна увага прид≥л¤лас¤ створенню радгосп≥в, с≥льськогоспо≠дарських
комун, арт≥лей, товариств з≥ сп≥льноњ обробки земл≥.
ќснови с≥мейно-шлюбного законодавства в ”крањн≥ були за≠кладен≥ декретами
–аднаркому ”крањни в≥д 20 лютого 1919 р.: "ѕро орган≥зац≥ю в≥дд≥л≥в запису акт≥в
громадського стану", "ѕро розлученн¤". ÷≥ акти, перш за все, п≥дкреслювали законн≥сть
т≥льки громад¤н≠ських шлюб≥в. ÷ерковний шлюб оголошувавс¤ приватною справою
ос≥б, ¤к≥ одружувалис¤. —касовувалис¤ так≥ обмеженн¤ шлюбу, ¤к дозв≥л батьк≥в,
р≥зниц¤ у в≥роспов≥данн≥, проголошувалас¤ свобода розлученн¤. Ўлюб розривавс¤
органами «ј√—у на проханн¤ хоча б одн≥Їњ з≥ стор≥н.
√оловн≥ принципи орган≥зац≥њ прац≥, а фактично Ч трудовоњ повинност≥, були
сформульован≥ в одекс≥ закон≥в про працю –—‘––, оприлюдненому 10 грудн¤ 1918
р. ¬≥дпов≥дно до договору про в≥йсь≠ково-пол≥тичний союз в≥д 28 грудн¤ 1920
р. д≥¤ одексу поширюва≠лас¤ й на ”крањну. одекс проголошував загальний обов'¤зок
працю≠вати та право на працю, обов'¤зок виконувати встановлену м≥ру прац≥ та
право на оплату прац≥, обов'¤зок дотримуватис¤ дисципл≥ни прац≥ та рад¤нських
закон≥в про працю, право на в≥дпочинок та матер≥аль≠не забезпеченн¤. ѕроте в
умовах воЇнного комун≥зму не вс≥ з цих по≠ложень спрацьовували. як зас≥б залученн¤
до прац≥ широко викорис≠товувалас¤ трудова повинн≥сть. «начного поширенн¤ набула
трудова моб≥л≥зац≥¤, на основ≥ ¤коњ зд≥йснювавс¤ перерозпод≥л робочоњ сиди.
Ќа п≥дприЇмствах встановлювалис¤ режими, под≥бн≥ до режиму в≥йськових установ.
ѕроводилас¤ м≥л≥таризац≥¤ р¤ду галузей промис≠ловост≥. «апроваджувалас¤ натурал≥зац≥¤
зароб≥тноњ плати. ƒекретом –Ќ ”—–– в≥д 6 кв≥тн¤ 1920 р. було введено Їдиний
трудовий пайок. ƒо к≥нц¤ 1920 р. натуроплата стала основною формою оплати прац≥.
Ќазва: ƒержава та право ”крањни ƒата публ≥кац≥њ: 2006-03-30 (2883 прочитано) |