√еограф≥¤ > ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель

ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель

¬ даному курсовому проект≥ тема, ¤кого Дорган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земельФ села ћамањвц≥  ≥цманського району „ерн≥вецькоњ област≥, обТЇкт розм≥щенн¤ в сел≥ ћамањвц≥  ≥цманськго району „ерн≥вецькоњ област≥.

–обота виконуЇтьс¤ на основ≥ техн≥чного завданн¤ виданого  ≥цманським районним в≥дд≥лом земельних ресурс≥в та погоджено з ћамањвською с≥льською радою. ¬иход¤чи ≥з ц≥лей топограф≥чного зн≥манн¤, умов завданн¤ та техн≥чних даних, курсовий проект розроблено у пор¤дку:

1. “ехн≥чна частина:

¬ ц≥й частин≥ потр≥бно провести обірунтуванн¤ вибору масштабу та методу топограф≥чного зн≥манн¤, вибору висоти перер≥зу рельЇфу. ќсновн≥ вимоги до планово-висотноњ основи топограф≥чного зн≥манн¤. «апроектоване згущенн¤ ƒержавноњ геодезичноњ мереж≥ методом тр≥ангул¤ц≥њ 4 класу та пол≥гонометр≥њ 4 класу ≥ 1 розр¤ду. “опограф≥чне зн≥манн¤ проектуЇтьс¤ виконати стереотопограф≥чним методом зн≥манн¤.

¬ проект≥ приведено розрахунок даних дл¤ аерофотозн≥манн¤ та запроектовано планово-висотну основу дл¤ зн≥мк≥в. ” розр¤д≥ також приведена технолог≥¤ посл≥довност≥ виконанн¤ роб≥т.

2. √≥дрорахунок обс¤г≥в та складанн¤ кошторису на комплекс топографо-геодезичних роб≥т: –озрахунок трудових та грошових затрат виконаних по нормативних розц≥нок зг≥дно правил та розц≥нок, ¤к≥ встановлен≥ у д≥ючому нормативних документах. –озц≥нки та нормативи трудових затрат розрахован≥ дл¤ виконанн¤ роб≥т на ћамањвському обТЇкт≥. « допомогою поправочних коеф≥ц≥Їнт≥в проведен≥ до умов роб≥т та оплати прац≥, ¤к≥ д≥ють на час складанн¤ проекту.

3. ѕлануванн¤ та орган≥зац≥¤ роб≥т:

¬ даному розд≥л≥ наведен≥ строки виконанн¤ роб≥т в≥дпов≥дно календарного плану, а також розроблен≥ питанн¤ з орган≥зац≥њ проведенн¤ польових та камеральних роб≥т.

1.“ехн≥чна частина

1.1  оротка ф≥зико-географ≥чна ≥ економ≥чна характеристика району.

—ело ћамањвц≥ знаходитьс¤ в  ≥цманському район≥ „ерн≥вецькоњ област≥. ¬≥дстань до районного центру Ц 12км., дог обласного Ц 10км. ѕлоща - 1200 га. Ќаселенн¤ 5,5 тис.чолов≥к. ”  ≥цманському район≥ Ї 27 с≥льських рад, 2 селищн≥ ≥ одна м≥ська.

—ело ћамањвц≥ знаходитьс¤ у передг≥рськ≥й зон≥  арпат. Ќатеритор≥њ району прот≥каЇ р≥чка ѕрут. ѕерес≥чна температура с≥чн¤ в≥д -70— до -30—, липн¤ +170— до 270—. —ередн¤ температура 100— триваЇ приблизно 210 дн≥в.ќпади 500- 700 мм. на р≥к. ¬исота —н≥говаго покриву 15-25см. √рунти деново-п≥дзолист≥, оп≥дзолен≥ чорноземи, бур≥. Ћ≥си в основному з граба, дуба, бука, хвойн≥.

¬ район≥ розвинута с≥тка автозаправок, станц≥й техн≥чного обслуговуванн¤. “акож Ї так≥ велик≥ п≥дприЇмства: Ќеполок≥вецький деревообробний комб≥нат, Ќеполок≥вецький п≥щаний карТЇр, Ћужанський завод Дћетал≥стФ, Ћужанський спиртзавод, ћамањвський теплично-овочевий комб≥нат, ќшихл≥бський овочево-консервний завод, Ўишковецький овочево-консервний завод. ” район≥ переважаЇ виробництво зернових культур, вирощуванн¤ цукрового бур¤ка, картопл≥. ” тваринництв≥ Ц скотариство мТ¤со-молочного напр¤мку з розвинутим свинарством.

«ал≥зничн≥ станц≥њ:  ≥цмань ,Ћашк≥вка, Ћужани, ћамањвц≥, Ќеполок≥вц≥,  л≥водин. ¬ район≥ добре розвинута с≥тка автошл¤х≥в з твердим покритт¤м.

1.2. “опографо- геодезична вивчен≥сть району.

“еритор≥¤  ≥цманського району забезпечена топограф≥чною зйомкою масштабу 1:10000 з ровинутою с≥ткою пункт≥в триангул¤ц≥њ 1, 2, 3 клас≥в. Ќа територ≥њ  ≥цманського району в 1962 роц≥ проведен≥ роботи по землевпор¤дкуванню та визначенн≥ меж утворених господарств, створен≥ планово картограф≥чн≥ матерали в ћ 1:10000, ¤к≥ в≥дображають просторове розм≥щенн¤, стан та використанн¤ земель. ¬ 1992 роц≥ було встановлено меж≥ с≥льських рад та населенних пункт≥в. ¬ даний час на територ≥њ ћамањвськоњ с≥льськоњ ради провод¤тьс¤ геодезичнв таземлевпор¤дн≥ роботи по викотовленню державних акт≥в на право приватноњ власност≥ на землю в зам≥н на сертиф≥кат на земельну частку пай.

ƒаний проект передбачаЇ виконанн¤ частини роб≥т ¤к≥ вход¤ть у комплекс виконуючих роб≥т. ƒл¤ виконанн¤ курсового проекту використано карту масштабу 1:25000.  арта була створена методом стереотопограф≥чного зн≥манн¤. Ќа дан≥й карт≥ використовуЇтьс¤ геодезична та географ≥чна система координат та балт≥йська система висот. —уц≥льн≥ горизонтал≥ проведен≥ через 5 метр≥в.

1.3. ќбірунтуванн¤ вибору масштабу та методику топограф≥чного зн≥манн¤.

¬иб≥р висот перер≥зу рельЇфу, комплекс топограф≥чних роб≥т на ћамањвському обТЇкт≥ проводитьс¤ з ц≥ллю ≥нвентаризац≥њ земель. ƒл¤ забезпеченн¤ ≥нвентаризац≥њ земель в≥дпов≥дно ≥нструкц≥њ Д“опограф≥чне зн≥манн¤ в масштабах 1:5000 та 1:1000; 1:500Ф необх≥дно створити кадастрову карту ћ 1:2000. ¬иб≥р висоти перер≥зу рельЇфу залежить в≥д рельЇфу м≥сцевост≥ та в≥д максимально-переважаючих кут≥в нахилу: ћамањвський обТЇкт в≥днести до перес≥чного рельЇфу з кутами нахилу до 60 тому зг≥дно з таблицею 1 вище вказаноњ Д≤нструкц≥њФ висоту перер≥зу рельЇфу сл≥д вз¤ти 1 м у зв'¤зку з тим, що обТЇкт знаходитьс¤ на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, тому зн≥манн¤ територ≥њ проектуванн¤ виконати стереотопограф≥чним методом.

1.4.  артосхема обТЇкту.

ќбТЇкт знаходитьс¤ на трапец≥њ з масштабом 1:1000000 номенклатурою ћ-35, знайду координати рамок трапец≥њ:

j п≥вн≥ч = l зах≥дна =

j п≥вдень = l сх≥дна =

“епер знайду координати рамок трапец≥њ лист≥в карти масштабу 1:2000 враховуючи, що кожен лист масштабу 1:5000 м≥стить 9 лист≥в масштабу 1:2000.

1.5. ѕроектуванн¤ планово-геодезичноњ основи.

1.5.1. ќсновн≥ вимоги до планово-геодезичноњ основи топограф≥чноњ зйомки.

ќсновн≥ вимоги до планово-геодезичноњ основи топограф≥чного зн≥манн¤, визначен≥ Д≤нструкц≥Їю у масштабах 1:5000, 1:1000, 1:500Ф.

—ередн¤ щ≥льн≥сть пункт≥в державноњ геодезичноњ мереж≥ дл¤ створенн¤ зн≥мальноњ геодезичноњ основи топограф≥чних зн≥мань повинна бути доведена:

на територ≥¤х, що п≥дл¤гають зн≥манню в масштаб≥ 1:5000, до одного пункту тр≥ангул¤ц≥њ, трилатерац≥њ або пол≥гонометр≥њ на 20-30 км2 ≥ одного репера н≥велюванн¤ на 10-15 км;

на територ≥¤х, що п≥дл¤гають зн≥манню в масштаб≥ 1:2000 ≥ б≥льшому до одного пункту тр≥ангул¤ц≥њ, трилатерац≥њ або пол≥гонометр≥њ на 5-15 км2, одного репера н≥велюванн¤ на 5-7 км2;

на забудованих територ≥¤х м≥ст, щ≥льн≥сть пункт≥в державноњ геодезичноњ мереж≥ повинна бути не меншу 1 пункту на 5 км2.

ѕодальше зб≥льшенн¤ щ≥льност≥ геодезичноњ основи великомасштабних зн≥мань дос¤гаютьс¤ побудовою розр¤дних геодезичних мереж згущенн¤ ≥ зн≥манн¤ основи щ≥льност≥ геодезичноњ основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущень в м≥стах, селищах та ≥нших населених пунктах ≥ на промислових майданчиках не менше н≥ж до чотирьох пункт≥в на 1 км, у збудован≥й частин≥ на одного пункту на 1 км2 на незабудованих територ≥¤х. ƒл¤ забезпеченн¤ ≥нженерних вишукувань ≥ буд≥вництва в м≥стах на промислових обТЇктах теж щ≥льн≥сть геодезичних мереж може бути доведена до восьми пункт≥в на 1 км2.

ў≥льн≥сть геодезичноњ основи дл¤ зн≥манн¤ у масштаб≥ 1:5000 територ≥¤ поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше н≥ж до одного пункту на 7-10 км2, дл¤ зн≥мань у масштаб≥ 1:2000 до одного пункту на 2 км2. –озвитком зйомочних геодезичних мереж дос¤гаютьс¤, густота, що забезпечуЇтьс¤ досконалим виконанн¤м зн≥манн¤. ¬иход¤чи з вище описаних положень, встановлено, що дл¤ одного обТЇкта густота плановоњ основи, необх≥дно довести до одного пункту на два квадратн≥ к≥лометри. ¬иход¤чи з того, що площа одного обТЇкта роб≥т складаЇ 18,5 км2, тому потр≥бно створити планову основу, ¤ка мала не менше 21 геодезичного пункту. ” даному проект≥ проектуЇтьс¤ закласти пункт тр≥ангул¤ц≥њ 4 класу, ¤к вставку у трикутник 3 класу. ѕодальше згущенн¤ проектуЇтьс¤ провести прокладанн¤ пол≥гонометр≥њ 4 класу ≥ 1 розр¤ду. «гущенн¤ висотноњ мереж≥ запроектовано н≥велюванн¤м ≤V класу.

1.5.2. ѕроектуванн¤ тр≥ангул¤ц≥њ 4 класу.

ѕункт державноњ мереж≥ 4 класу визначаЇтьс¤ в≥дносно пункт≥в вищих клас≥в вставкою жорстких систем або окремих пункт≥в. ƒовжина стор≥н в мережах тр≥ангул¤ц≥¤х 2-5 км. ” вс≥х випадках в≥дстань м≥ж пунктами не звТ¤заними вим≥рюваними напр¤мками, що належать сум≥жним системам повинн≥ бути у мереж≥ 4 класу не менше 3 км. ¬им≥рюванн¤ кут≥в 4 класу повинно використовуватис¤ середньоквадратичною помилкою не б≥льше 2//. ƒл¤ основи топограф≥чних зйомок становл¤тьс¤ норми густоти пункт≥в державноњ геодезичноњ мереж≥ при зйомц≥ масштабу 1:2000 один пункт 5-15 км.

ѕри проектуванн≥ пункт≥в тр≥ангул¤ц≥њ 4 класу потр≥бно керуватис¤:

¬ геодез.мережах повинна забезпечуватис¤ належна жорстк≥сть.

¬раховувати топовимоги до геодезичноњ мереж≥ у визначенн≥ приблизноњ розм≥щуванност≥ пункт≥в.

ѕовинна забезпечуватис¤ взаЇмна видим≥сть по л≥н≥њ.

ѕередбачити можлив≥сть подальшого розвитку геодезичних мереж.

Ќазва пункту повинна сп≥впадати назвою найб≥льшого населеного пункту.

¬исоти кожного пункту геод. мереж≥ 4 класу повинн≥ бути визначен≥ з пол≥гонометичного та тригонометричного н≥велюванн¤.

Ќа кожному пункт≥ повинна встановлюватис¤ по два ор≥Їнтирних пункти з п≥дземними центрами на в≥дстан≥ в≥д 500 до 1000 метр≥в.

Ќа даному район≥ роботи ¤ запроектував пункти тр≥ангул¤ц≥њ 4 класу. пункт тр≥ангул¤ц≥њ 4 класу ƒубасово, цей пункт знаходитьс¤ на п≥вденному заход≥ в≥д ƒуба сово на в≥дстан≥ 875 м на висот≥ 170 метр≥в.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

Ќазва: ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3945 прочитано)