√еограф≥¤ > ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель
ѕри вим≥рюванн≥ л≥н≥й стр≥чкою створ л≥н≥њ задають теодол≥том. —пос≥б пр¤мих зас≥чок застосовують там, де неможливо провести безпосередньо вим≥рюванн¤ в≥ддалей. ƒл¤ визначенн¤ положенн¤ точки вим≥рюють два прилежних базису кути. Ѕазисом може бути сторона, частина теодол≥тного ходу або будь-¤к≥ два пункти плановоњ основи, м≥ж ¤кими Ї видим≥сть. ѕрилегл≥ кути вим≥рюють одним нап≥вприйомом з точн≥стю 1¢. ут при точц≥, що визначаЇтьс¤, повинен бути в межах 30-1500. ƒопустим≥ значенн¤ в≥ддалей до точки при способ≥ кутових зас≥чок дано в таблиц≥ 11. “аблиц¤ 11 ћасштаб визначенн¤ в≥ддалей ≥ масштаби зн≥манн¤ | ¬≥ддал≥ до контур≥в, м | ч≥тких | неч≥тких | 1:2000 | 400 | 1200 | 1:1000 | 200 | 600 | 1:500 | 100 | 300 | «н≥манн¤ в середин≥ квартал≥в виконують таким чином, що ≥ зн≥манн¤ проњзд≥в. ѕри неможливост≥ зн≥манн¤ в середин≥ квартал≥в з точок зн≥мальноњ основи його виконують з точок вис¤чих теодол≥тних ход≥в. ƒовжина ≥ к≥льк≥сть л≥н≥й у вис¤чих ход≥в не повинн≥ перевищувати значень наведених в таблиц≥ 12. “аблиц¤ 12 ћасштаб зн≥манн¤ | ƒопустима довжина вис¤чого ходу, м | ћах. к≥льк≥сть л≥н≥й в ход≥ | 1:2000 | 200 | 3 | 1:1000 | 150 | 2 | 1:500 | 100 | 2 | ѕри виконанн≥ горизонтального зн≥манн¤ вс≥ дан≥ занос¤ть в абрис, ¤кий ведуть на папер≥ ол≥вцем в≥дпов≥дними умовними знаками. ѕересуванн¤ абрису заборон¤Їтьс¤. ¬исотне зн≥манн¤ забудованих територ≥й в р≥внинних районах виконують н≥вел≥рами або горизонтальним променем теодол≥та чи к≥прегел¤ з р≥внем на труб≥, а в горбист≥й м≥сцевост≥ Ц похилим променем. ¬исотне зн≥манн¤ можна виконувати одночасно з горизонтальним зн≥манн¤м мензульним способом або окремо, при на¤вност≥ план≥в горизонтального зн≥манн¤. Ќ≥вел≥рн≥ ходи, ¤к≥ прокладають дл¤ висотного зн≥манн¤, повинн≥ опиратис¤ на знаки н≥велюванн¤ ≤-≤V класу ≥ техн≥чного н≥велюванн¤. як вин¤ток, допускаютьс¤ вис¤ч≥ ходи, ¤к≥ прокладають у пр¤мому ≥ зворотньому напр¤мках. ƒопустим≥ нев'¤зки в ходах або пол≥гонах не повинн≥ перевищувати , а в коротких ходах (до 2 км) , де: - довжина ходу в км; - к≥льк≥сть станц≥й. ѕри висотному зн≥манн≥ вс¤ д≥л¤нка зн≥манн¤ повинна бути покрита висотними п≥кетами, в≥ддал≥ м≥ж ¤кими дл¤ в≥дпов≥дного масштабу не можуть перевищувати значень: 1:5000-100 м; 1:2000-40; 1:1000-30; 1:500-20. р≥м того, п≥кети повинн≥ бути визначен≥ в характерних м≥сц¤х, щоб забезпечити в≥дображенн¤ вс≥х деталей рельЇфу. ѕри н≥велюванн≥ по обох сторонах район визначають позначки люк≥в колод¤з≥в, цокол≥в будинк≥в, насип≥в мост≥в. ” решт≥ випадк≥в позначки висот визначаютьс¤ по одн≥й сторон≥ рейки. ƒовжина в≥зирного промен¤ не повинна перевищувати 150 м. « метою контролю на кожн≥й станц≥њ визначають не менше двох контрольних п≥кет≥в, що знаход¤тьс¤ у слиз≥ перекритт¤ ≥ можуть бути отриман≥ з ≥ншоњ станц≥њ. –озходженн¤ м≥ж контрольними висотами, що одержан≥ з р≥зними станц≥й, не повинн≥ перевищувати 20 мм. –исуванн¤ рельЇфу виконують безпосередньо в процес≥ зн≥манн¤, а також камерально по складених абрисах. Ќа д≥л¤нках з густотою забудов дозвол¤Їтьс¤ не проводити горизонтальн≥, а обмежуватис¤ т≥льки п≥дписуванн¤м висот точок. ѕ≥сл¤ виконанн¤ зн≥манн¤ забудованих територ≥й здають: ориг≥нали план≥в та на тверд≥й основ≥ або на пластину ≥ формул¤ри; абриси горизонтального ≥ висотного зн≥манн¤; польов≥ журнали або результати вим≥рюванн¤ в накопичувачах ≥нформац≥њ; схема прокладанн¤ ход≥в зн≥мальноњ основи; каталог координат ≥ висот точок; схему розм≥щенн¤ планшет≥в зн≥манн¤; список назв вулиць, провулк≥в, майдан≥в затверджений м≥сцевою владою; викоп≥юванн¤ дл¤ виконанн¤ зведень по рамках; акт польов≥ перев≥рки ≥ прийманн¤ роб≥т; техн≥чний зв≥т (на обТЇкт зн≥манн¤). ѕ≥дземн≥ комун≥кац≥њ ≥ споруди, що мають пр¤ме в≥дношенн¤ до них, Ї одним ≥з основних елемент≥в зм≥сту топоплан≥в. “опоплани на ¤ких в≥дображен≥ п≥дземн≥ комун≥кац≥њ, сл≥д створювати в≥дпов≥дно до вимог Д≤нструкц≥њФ. ≈лементи п≥дземних комун≥кац≥й сл≥д в≥дображати на топопланах у в≥дпов≥дност≥ з д≥ючими Д”мовними знаками дл¤ тополан≥в ћ1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 та умовними знаками дл¤ план≥в п≥дземних комун≥кац≥йФ. «н≥манн¤ п≥дземних комун≥кац≥й треба виконати на основ≥ ≥снуючоњ геодезичноњ мереж≥ або планово-висотноњ зн≥мальноњ основи, що створюЇтьс¤. ¬их≥дною висотною основою при зн≥манн≥ п≥дземних комун≥кац≥й Ї знаки державноњ н≥вел≥рноњ мереж≥ ≤-≤V клас≥в. «н≥манн¤ елемент≥в п≥дземних комун≥кац≥й на топопланах виконують переважно методом тахеометричного ≥ теодол≥тного зн≥манн¤. ћожна поЇднувати њх з фото топограф≥чними ≥ фототеодол≥тними методами. «н≥манн¤ ≥снуючих п≥дземних комун≥кац≥й провод¤ть за на¤вн≥стю затвердженого техн≥чного завданн¤ (техн≥чного проекту) п≥сл¤ рекогностуванн¤ ≥ обстеженн¤х. –екогностуванн¤ п≥дземних комун≥кац≥й (на територ≥¤х населених пункт≥в ≥ промислових п≥дприЇмств) складаЇтьс¤ з п≥дготовчих роб≥т ≥ в≥дшукуванн¤ мереж на м≥сцевост≥. Ќапр¤мки л≥н≥й ран≥ше прокладених комун≥кац≥й м≥ж колод¤з¤ми, а також без колод¤зних комун≥кац≥й визначень за допомогою електронних прилад≥в пошуку Ц трасошукач≥в, а там, де ц≥ прилади використовувати неможливо шурфуванн¤. «н≥манн¤ ≥снуючих п≥дземних комун≥кац≥й складаЇтьс¤ ≥з плановисотного зн≥манн¤ њх виход≥в на поверхню земл≥ ≥ зн≥манн¤ л≥н≥й, що ви¤влен≥ за допомогою прилад≥в пошуку або розкритт¤ шурфами. ѕланове положенн¤ вс≥х виход≥в п≥дземних комун≥кац≥й визначають в≥д пункт≥в геодезичноњ мереж≥ ≥ зн≥мальноњ основи, а також в≥д кут≥в кап≥тальних будинк≥в, споруд, колод¤з≥в. «н≥манн¤ виход≥в ран≥ше прикладених п≥дземних комун≥кац≥й виконують л≥н≥йними зас≥чками, способом перпендикул¤р≥в, створ≥в ≥ пол¤рним способом. 1.7.4. –озрахунок основних даних дл¤ аерофотозн≥манн¤. –озрахунок основних даних виконуЇтьс¤ з метою складанн¤ техн≥чного завданн¤ на виконанн¤ аерофотозн≥манн¤. ¬их≥дн≥ дан≥: ¬исота с≥ченн¤ рельЇфу, h=1м; фокусна в≥ддаль ј‘ј fx=70; масштаб фотографуванн¤ m=6500; швидк≥сть л≥така W=200 км/год; розм≥ри зн≥мк≥в lx, ly=18 x 18 см; поздовжне –х=84; поперечне –у=34; –озрахунок основних даних дл¤ аерофотозн≥манн¤. “аблиц¤ 13 Ќазви показник≥в | ѕозначенн¤ ≥ формули дл¤ обчисленн¤ | ќдиниц¤ вим≥ру | –озрахунок | –озм≥ри аерофотозн≥мальноњ д≥л¤нки: довжина ширина площа | — ƒ — х ƒ | км км км2 | 4,0 4,625 18,5 | ¬исота перер≥зу рельЇфу | h | м | 1 | ћасштаб аерофотозйомки | 1:m | | 6500 | ћасштаб створеноњ карти | | | 1:2000 | ‘окусна в≥ддаль камери | fx | мм | 40 | –озм≥ри зн≥мка | lx, ly | см | 32 х 32 | ¬исота фотографуванн¤ | Ќф = f ∙ m | м | 260 | ћаксимальна висота точок | а мах | м | 212.8 | ћ≥н≥мальна висота точок | а м≥н | м | 126,6 | —ередн¤ висота точок | а сер | м | 169,7 | Ќайб≥льше в≥дхиленн¤ в≥д середнього значенн¤ | | м | 43,1 | ћ≥н≥мальне допустиме перекритт¤ аерозн≥мк≥в: поздовжнЇ поперечне | | % % | 80 38 | –озрахункове перекритт¤: поздовжнЇ поперечне | | % % | 90 48 | Ѕазис фотографуванн¤ на зн≥мках | | см | 3,2 | ¬≥ддаль м≥ж маршрутами в масштаб≥ зйомки | | см | 10,82 | Ѕазис фотографуванн¤ на м≥сцевост≥ | | м | 208 | ¬≥ддаль м≥ж маршрутами на м≥сцевост≥ | | м | 1082 | ≥льк≥сть зн≥мк≥в в маршрут≥ | | шт | 22 | ≥льк≥сть маршрут≥в | | шт | 5 | „исло зн≥мк≥в на обТЇкт≥ зйомки | | шт | 110 | „исло погонних метр≥в пл≥вки | | пог/м | 36,3 | ≤нтервал м≥ж експозиц≥¤ми | | сек | 9,8 |
Ќазва: ќрган≥зац≥¤ комплексу топографо-геодезичних роб≥т дл¤ ≥нвентаризац≥њ земель ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3945 прочитано) |