√рош≥ ≥ кредит > редит та його суть
редит та його суть—тор≥нка: 1/7
ѕлан. ¬ступ. —утн≥сть кредиту. “еоретичн≥ концепц≥њ кредиту. ѕон¤тт¤ та ознаки кредиту. ќбТЇкти та субТЇкти кредиту. “еор≥њ кредиту. ‘орми, види та функц≥њ кредиту. ¬исновок.
¬ступ. «а своЇю сутн≥стю та механ≥змом впливу на процес сусп≥льного в≥дтворенн¤ кредит Ї одн≥Їю з найскладн≥ших економ≥чних категор≥й. ўодо цього в≥н поступаЇтьс¤ х≥ба що т≥льки категор≥њ грошей. кредит Ч це сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають м≥ж економ≥чними суб 'Їктами у зв '¤зку з передачею один одному в тимчасове користуванн¤ в≥льних кошт≥в (вартост≥) на засадах зворотност≥, платност≥ та добров≥льност≥. редитн≥ в≥дносини мають р¤д характерних ознак, ¤к≥ конституюють њх ¤к окрему самост≥йну економ≥чну категор≥ю Ч кредит. редит ≥снував не завжди. ¬≥н виник на певному етап≥ розвитку людського сусп≥льства. …ого винайденн¤ вважають одним з найген≥альн≥ших в≥дкритт≥в людства пор¤д ≥з винайденн¤м грошей. ѕричини його виникненн¤ сл≥д шукати насамперед не у сфер≥ виробництва, а у сфер≥ обм≥ну, де продавц≥ товар≥в протисто¤ть один одному ¤к власники, ¤к юридичне самост≥йн≥ особи. оли товарно-грошов≥ в≥дносини почали ставати б≥льш-менш регул¤рними, взаЇмов≥дносини м≥ж товаровиробниками ≥нод≥ набували особливого характеру: продавцев≥ потр≥бно було продати товар, а в покупц¤ не було грошей, щоб його купити (тому що в≥н ще не виготовив св≥й товар або виготовив, але не продав його з тих чи ≥нших причин). «а таких умов акт куп≥вл≥-продажу товару не м≥г в≥дбутись. ≤ тут випадково, ¤к ≥ багато ≥нших винаход≥в людства, був в≥дкритий кредит Ч за на ¤вност≥ дов≥ри продавц¤ до покупц¤ товар був проданий з в≥дстрочкою платежу, у кредит. “аким чином, кредит виник ≥ розвинувс¤ на основ≥ функц≥њ грошей ¤к засобу об≥гу. « його виникненн¤м грош≥, окр≥м функц≥њ м≥ри вартост≥ ≥ засобу об≥гу, стали виконувати й функц≥ю засобу платежу, одн≥Їю з ознак ¤коњ Ї розрив у час≥ м≥ж передачею товару ≥ грошей ≥з рук у руки. ќтже, кредит полегшував реал≥зац≥ю товар≥в. —аме в цьому й пол¤гаЇ найб≥льш поширена причина необх≥дност≥ кредиту. јле п≥зн≥ше кредит розвивавс¤, ≥ необх≥дн≥сть у ньому стала обумовлюватис¤ не т≥льки потребами сфери обм≥ну, а й ≥нших сфер сусп≥льного в≥дтворенн¤ Ч виробництва, споживанн¤. ¬ умовах сучасного розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економ≥чних зв'¤зк≥в не т≥льки в межах одн≥Їњ крањни, айв усьому св≥т≥ дуже ускладнивс¤. «а таких умов його нав≥ть неможливо соб≥ у¤вити без кредиту. јдже внасл≥док спец≥ал≥зац≥њ виробник≥в на виготовленн≥ певних товар≥в ≥ викликаного нею кооперуванн¤ сусп≥льне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг т≥сно пов'¤заних м≥ж собою товарно-грошовими в≥дносинами ланок Ч товаровиробник≥в, продавц≥в, споживач≥в. ≤ щонайменше порушенн¤ у будь-¤к≥й ≥з цих ланок може призвести до того, що вона не розрахуЇтьс¤ за своњми зобов'¤занн¤ми з ≥ншими його ланками. як насл≥док, може бути порушений нормальний обм≥н товарами м≥ж окремими учасниками товарно-грошових в≥дносин, тобто цей ланцюг може Ђроз≥рватисьї. —аме в цьому пол¤гаЇ абстрактно-теоретична можлив≥сть кризи збуту товар≥в у сусп≥льств≥, котра стаЇ реальною, ¤кщо под≥бн≥ порушенн¤ набувають масового характеру. ¬се це досить негативно може вплинути на ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть ц≥лого р¤ду учасник≥в сусп≥льного в≥дтворенн¤. “ому сусп≥льство повинно мати у своЇму розпор¤дженн≥ так≥ економ≥чн≥ ≥нструменти, з допомогою ¤ких можна було б запоб≥гати перебо¤м у сфер≥ сусп≥льного виробництва, загалом сусп≥льного в≥дтворенн¤. ќдним ≥з найважлив≥ших таких ≥нструмент≥в ≥ став кредит. «в≥дси ≥снуванн¤ товарного виробництва ≥ пов'¤заного з ним товарного об≥гу Ї найб≥льш загальною економ≥чною причиною необх≥дност≥ кредиту. —”“Ќ≤—“№ –≈ƒ»“”. “≈ќ–≈“»„Ќ≤ ќЌ÷≈ѕ÷≤ѓ –≈ƒ»“” 2.1. ѕон¤тт¤ та ознаки кредиту. «а своЇю сутн≥стю та механ≥змом впливу на процес сусп≥льного в≥дтворенн¤ кредит Ї одн≥Їю з найскладн≥ших економ≥чних категор≥й. ўодо цього в≥н поступаЇтьс¤ х≥ба що т≥льки категор≥њ грошей. “ому в економ≥чн≥й теор≥њ прот¤гом к≥лькох стол≥ть ведутьс¤ дискус≥њ навколо питань, пов'¤заних ≥з сутн≥стю та роллю кредиту. ÷≥ дискус≥њ тривають ≥ дос≥. Ќайб≥льш поширеними в економ≥чн≥й л≥тератур≥ Ї два п≥дходи до визначенн¤ сутност≥ кредиту: Чототожненн¤ кредиту з ц≥нн≥стю, ¤ка передаЇтьс¤ одним економ≥чним суб'Їктом ≥ншому в позичку. ѕри такому п≥дход≥ увага досл≥дника зм≥щуЇтьс¤ на саму позичку, њњ правову форму, що зумовлюЇ вихолощуванн¤ з кредиту його економ≥чного зм≥сту; Чототожненн¤ кредиту з певним видом економ≥чних в≥дносин, ¤к≥ формуютьс¤ в сусп≥льств≥. “акий п≥дх≥д даЇ можлив≥сть глибше досл≥дити економ≥чн≥ аспекти кредиту, економ≥чн≥ чинники його ≥снуванн¤, основи та законом≥рност≥ його руху. “ому цей п≥дх≥д у сучасн≥й л≥тератур≥ переважаЇ. ¬≥н покладений в основу висв≥тленн¤ сутност≥ кредиту ≥ в цьому п≥дручнику. «а своЇю сутн≥стю кредит Ч це сусп≥льн≥ в≥дносини, що виникають м≥ж економ≥чними суб 'Їктами у зв '¤зку з передачею один одному в тимчасове користуванн¤ в≥льних кошт≥в (вартост≥) на засадах зворотност≥, платност≥ та добров≥льност≥. редитн≥ в≥дносини мають р¤д характерних ознак, ¤к≥ конституюють њх ¤к окрему самост≥йну економ≥чну категор≥ю Ч кредит. ќсновними ознаками в≥дносин, що становл¤ть сутн≥сть кредиту, Ї так≥: Ч учасники кредитних в≥дносин повинн≥ бути економ≥чно самост≥йними: бути власниками певноњ маси вартост≥ ≥ в≥льно нею розпор¤джатис¤; функц≥онувати на основ≥ самодостатност≥ та самоокупност≥; нести економ≥чну в≥дпов≥дальн≥сть за своњми зобов'¤занн¤ми. Ѕез цього вони не зможуть набути статусу н≥ кредитора, н≥ позичальника. ўоб стати кредитором, економ≥чний суб'Їкт повинен накопичити у власност≥ певну суму в≥льних кошт≥в, ¤кими може в≥льно розпор¤джатис¤. ј щоб стати позичальником, суб'Їкт повинен мати передумови дл¤ накопиченн¤ в майбутньому у своњй власност≥ достатньоњ суми в≥льних кошт≥в дл¤ поверненн¤ боргу; Ч кредитн≥ в≥дносини Ї добров≥льними та р≥вноправними. “≥льки за цих умов вони будуть взаЇмовиг≥дними ≥ зможуть розвиватис¤ по висх≥дн≥й. ≤накше ц≥ в≥дносини будуть згасати ≥ розриватис¤, тобто втрат¤ть здатн≥сть до розвитку. ≈коном≥чна самост≥йн≥сть суб'Їкт≥в, добров≥льн≥сть, р≥вноправн≥сть та взаЇмна вигода робл¤ть кредитн≥ в≥дносини внутр≥шньо адекватними ринковим в≥дносинам, зумовлюють њх розвиток на ринкових засадах; Ч кредитн≥ в≥дносини не зм≥нюють власника ц≥нностей, з приводу ¤ких вони виникають. редитор залишаЇтьс¤ власником переданоњ в борг вартост≥, а позичальник одержуЇ њњ лише у тимчасове розпор¤дженн¤, п≥сл¤ чого повинен повернути власников≥. Ќезм≥нн≥сть власника в кредитних в≥дносинах вимагаЇ особливо ч≥ткого ≥ д≥йового правового њх оформленн¤, щоб захистити ≥нтереси власника. якщо такий захист не забезпечуЇтьс¤ правовими засобами, то кредитн≥ в≥дносини втрачають своњ визначальн≥ ознаки ≥ перетворюютьс¤ в щось ≥нше, н≥ж кредит. ” цьому зв'¤зку ≥нтереси кредитора дл¤ правового захисту Ї б≥льш пр≥оритетними, н≥ж ≥нтереси позичальника; Ч кредитн≥ в≥дносини Ї варт≥сними, оск≥льки виникають у зв'¤зку з рухом вартост≥ (грошей чи матер≥альних ц≥нностей). ѕроте вони не Ї екв≥валентними, тому що кожне перем≥щенн¤ вартост≥ не супроводжуЇтьс¤ зустр≥чним рухом в≥дпов≥дного екв≥валента. ќднак варт≥сть перем≥щуЇтьс¤ на зворотних засадах, тобто п≥сл¤ певного пер≥оду ц≥ кошти повертаютьс¤ назад у висх≥дне положенн¤. ћожлив≥сть њх неповерненн¤ робить позиц≥ю кредитора у цих в≥дносинах досить вразливою, ризикованою'. ƒл¤ захисту своњх позиц≥й кредитори повинн≥ мати переважн≥ права при визначенн≥ доц≥льност≥ кредитуванн¤ та розм≥ру плати за кредит; «авд¤ки цьому дл¤ виникненн¤ таких в≥дносин маЇ бути високий р≥вень дов≥ри м≥ж учасниками, особливо кредитора до позичальника. “ому фактор дов≥ри нер≥дко розгл¤даЇтьс¤ ¤к ключова складова сутност≥ кредиту ≥ вир≥шальна передумова його функц≥онуванн¤. ѕри цьому сл≥д зауважити, що дов≥ра Ї чинником не т≥льки моральним, а й економ≥чним. Ч неекв≥валентн≥сть кредитних в≥дносин значно посилюЇ в механ≥зм≥ њх реал≥зац≥њ роль чинника платност≥, за ¤ким позичальник повертаЇ власников≥ б≥льшу масу вартост≥, н≥ж сам одержуЇ в≥д нього. “ака плата, що називаЇтьс¤ процентом, маЇ подв≥йне призначенн¤: 1) компенсувати кредитору втрату доходу у зв'¤зку з переданн¤м в≥дпов≥дноњ суми кошт≥в у чуже розпор¤дженн¤ та можлив≥ збитки на випадок неповерненн¤ позички; 2) стимулювати позичальника до п≥двищенн¤ ефективност≥ використанн¤ одержаних у позичку кошт≥в. ѕлатн≥сть ≥стотно в≥др≥зн¤Ї кредитн≥ в≥дносини в≥д ≥нших вид≥в варт≥сних в≥дносин, Ї т≥льки њх видовою ознакою. редитн≥ в≥дносини на м≥кроеконом≥чному р≥вн≥ Ї перервними, тобто п≥сл¤ поверненн¤ одержаноњ в борг вартост≥ ≥ сплати процента вони перериваютьс¤. ѕроте на макроеконом≥чному р≥вн≥ кредитн≥ в≥дносини п≥дтримуютьс¤ безперервно ¤к безперервний рух вартост≥ в процес≥ сусп≥льного в≥дтворенн¤. «ак≥нчуючи в≥дносини з приводу одн≥Їњ суми вартост≥ чи з одним контрагентом, економ≥чн≥ суб'Їкти пост≥йно вступають у кредитн≥ в≥дносини з ≥ншими контрагентами чи з тими самими, але з приводу ≥нших сум вартост≥. “ому кредитн≥ в≥дносини виход¤ть за меж≥ в≥дносин двох економ≥чних суб'Їкт≥в ≥ мають характер загальносусп≥льних. Ѕезперервн≥сть та платн≥сть кредитних в≥дносин визначають ще одну характерну њх рису Ч здатн≥сть забезпечувати зростанн¤ в≥льноњ вартост≥, тобто њњ кап≥тал≥зац≥ю. ¬≥дтак формуЇтьс¤ особлива самост≥йна форма кап≥талу Ч позичковий кап≥тал. «≥ становленн¤м кап≥тал≥стичного способу виробництва, коли кредитн≥ ресурси стали важливим джерелом формуванн¤ промислового ≥ торгового кап≥талу, позичковий кап≥тал, а разом з ним ≥ кредит набули особливого сусп≥льного значенн¤. редит, по сут≥, став ≥манентною формою руху позичкового кап≥талу.
Ќазва: редит та його суть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (7878 прочитано) |
.gif){kind=spacer}
