√рош≥ ≥ кредит >  редит та його суть

¬иди кредиту можна класиф≥кувати за р≥зними критер≥¤ми.

«алежно в≥д суб'Їкт≥в кредитних в≥дносин прийн¤то вид≥л¤ти банк≥вський кредит, державний кредит, м≥жгосподарський (комерц≥йний) кредит, м≥жнародний, особистий (приватний) кредит. ” банк≥вському кредит≥ суб'Їктами кредитних в≥дносин (одним чи обома) Ї банк, у державному кредит≥ Ч держава, що виступаЇ переважно позичальником. ” м≥жгосподарському (комерц≥йному) кредит≥ обома суб'Їктами Ї господарююч≥ структури , у м≥жнародному кредит≥ Ч резиденти р≥зних крањн. ¬ особистому (приватному) кредит≥ одним ≥з суб'Їкт≥в Ї ф≥зична особа.

«а такого критер≥ю класиф≥кац≥њ одна ≥ та сама позичка може бути в≥днесена до к≥лькох вид≥в кредиту. Ќаприклад, банк≥вська позичка с≥мейному господарству може належати до банк≥вського кредиту ≥ до особистого (приватного).

“ому неправом≥рно протиставл¤ти товарну форму кредиту грошов≥й ¤к менш розвинену, менш прогресивну. ¬≥дм≥нност≥ м≥ж ними звод¤тьс¤ переважно до сфер ≥ обс¤г≥в застосуванн¤ Ч грошова форма застосовуЇтьс¤ значно ширше, н≥ж товарна, оск≥льки перерозпод≥л вартост≥, що забезпечуЇтьс¤ кредитом, зд≥йснюЇтьс¤ переважно в грошов≥й форм≥.

«алежно в≥д сфери економ≥ки, у ¤ку спр¤муЇтьс¤ позичена варт≥сть, можна вид≥лити:

Чвиробничий кредит, що використовуЇтьс¤ на формуванн¤ основного й оборотного кап≥талу у сфер≥ виробництва та торг≥вл≥, тобто на виробнич≥ ц≥л≥;

Ч споживчий кредит, що спр¤мовуЇтьс¤ на задоволенн¤ особистих потреб людей, тобто обслуговуЇ сферу особистого споживанн¤.

Ќа перший погл¤д, складаЇтьс¤ враженн¤, що т≥льки виробничий кредит в≥дпов≥даЇ вс≥м законом≥рност¤м руху кредиту, оск≥льки в результат≥ його використанн¤ створюЇтьс¤ нова варт≥сть ≥ передумови дл¤ повного поверненн¤ позиченоњ вартост≥ кредитору. ” сфер≥ ж особистого споживанн¤ позичена варт≥сть знищуЇтьс¤, ЂпроњдаЇтьс¤ї ≥ тому тут не створюютьс¤ передумови дл¤ њњ зворотного руху ¤к ключовоњ ознаки кредиту. ќтож, споживчий кредит, здаЇтьс¤, можна вважати аномал≥Їю. ѕроте це не так. ќсобисте споживанн¤, Ђзнищуючиї варт≥сть предмет≥в споживанн¤, забезпечуЇ п≥дтримку та зростанн¤ вартост≥ робочоњ сили, продаж ¤коњ на ринку створюЇ джерело поверненн¤ позиченоњ вартост≥ кредитору. “ому ≥ споживчий кредит ц≥лком в≥дпов≥даЇ ус≥м законом≥рност¤м руху кредиту.

«а терм≥ном, на ¤кий кредитор передаЇ в≥льну варт≥сть у користуванн¤ позичальнику, вид≥л¤ютьс¤ короткостроков≥ (до одного року), середньостроков≥ (до п'¤ти рок≥в) та довгостроков≥ (понад п'¤ть рок≥в) кредити. як зазначалос¤ вище, в основ≥ такого под≥лу кредиту на види лежить тривал≥сть кругообороту кап≥талу, у формуванн≥ ¤кого бере участь позичена варт≥сть.

«а галузевою спр¤мован≥стю кредиту вид≥л¤ютьс¤ так≥ його види:

Ч кредити в промислов≥сть;

Ч кредити в с≥льське господарство;

Ч кредити в торг≥влю;

Ч кредити в буд≥вництво, особливо в житлове буд≥вництво;

Ч кредити в ≥нш≥ галуз≥.

 ласиф≥кац≥¤ кредиту за галузевою спр¤мован≥стю маЇ практичне значенн¤. ¬оно про¤вл¤Їтьс¤ в тому, що в кожн≥й галуз≥ Ї ≥стотна специф≥ка кругообороту кап≥талу, ¤ка обумовлюЇ адекватну орган≥зац≥ю самого кредитного процесу.

«алежно в≥д ц≥льового призначенн¤ кредиту можна вид≥л¤ти так≥ його види:

Ч кредит на формуванн¤ виробничих запас≥в (сировини, матер≥ал≥в, паливно-мастильних матер≥ал≥в, тари тощо);

Ч кредит у витрати виробництва (сезонн≥ витрати у рослинництв≥ та тваринництв≥ в с≥льському господарств≥; сезонн≥ витрати на виготовленн¤ торфу, на л≥созагот≥вл≥, на ремонтн≥ роботи;

на виготовленн¤ продукц≥њ з тривалим циклом виробництва Ч житлових будинк≥в, л≥так≥в, корабл≥в тощо);

Ч кредит на створенн¤ запас≥в готовоњ продукц≥њ (залишки на складах виробничих п≥дприЇмств, запаси на складах торговельних орган≥зац≥й тощо);

Ч кредити, пов'¤зан≥ з виникненн¤м тимчасових розрив≥в у платежах, коли економ≥чн≥ суб'Їкти повинн≥ зд≥йснювати платеж≥, а призначен≥ дл¤ цього кошти не над≥йшли чи над≥йшло њх мало (виплата зароб≥тноњ плати, розрахунки з постачальниками, з бюджетом тощо).

«а орган≥зац≥йно-правовими ознаками та умовами наданн¤ позичок можна вид≥л¤ти так≥ види кредиту:

Ч забезпечений ≥ незабезпечений;

Ч пр¤мий ≥ опосередкований;

Ч строковий ≥ прострочений, пролонгований;

Ч реальний, сумн≥вний, безнад≥йний;

Ч платний, безплатний.

 ожний ≥з вид≥в кредиту характеризуЇ певну грань його внутр≥шньоњ сутност≥, а в сукупност≥ вони дають ч≥тке у¤вленн¤ про складну структуру кредиту ≥ процес його руху в межах товарноњ ≥ грошовоњ форм.

Ѕ≥льш детально окрем≥ види кредиту будуть розгл¤нут≥ в розд≥л≥ 9.2.

‘ункц≥њ кредиту.  редит ¤к економ≥чна категор≥¤ не т≥льки маЇ внутр≥шню сутн≥сть, що про¤вл¤Їтьс¤ в його структур≥, законом≥рност¤х руху, формах ≥ видах, а й активно взаЇмод≥Ї ≥з зовн≥шн≥м середовищем, з ≥ншими (некредитними) процесами в економ≥ц≥ ≥ соц≥альн≥й сфер≥ та пом≥тно впливаЇ на них. ќсновн≥ напр¤ми та механ≥зми цього впливу визначають окрем≥ його функц≥њ.

ѕон¤тт¤ функц≥њ стосуЇтьс¤ кредиту взагал≥, а не ¤коњсь окремоњ його форми чи окремого виду. ‘ункц≥Їю може бути лише такий вплив на зовн≥шнЇ середовище, ¤кий зд≥йснюють ус≥ форми ≥ р≥зновиди кредиту. “ому функц≥њ кредиту спри¤ють його консол≥дац≥њ ¤к ц≥л≥сного ¤вища ≥ виокремленню його з ≥нших економ≥чних ¤вищ у самост≥йну категор≥ю.

Ѕудучи про¤вом впливу кредиту на навколишнЇ економ≥чне середовище, функц≥њ характеризують сусп≥льне призначенн¤ кредиту, ту Ђроботуї, ¤ку в≥н виконуЇ в сусп≥льств≥, тобто його роль. як ≥ сама сутн≥сть кредиту, його функц≥њ Ї ¤вищем об'Їктивним та динам≥чним.  ожна з них формуЇтьс¤ стих≥йно, розвиваЇтьс¤ в м≥ру розвитку самоњ сутност≥ кредиту ≥ економ≥чного середовища, в ¤кому в≥н функц≥онуЇ. Ќав'¤зати чи позбавити кредит певноњ функц≥њ вольовим способом неможливо. “ому викликаЇ подив значний р≥зноб≥й серед досл≥дник≥в щодо визначенн¤ к≥лькост≥ функц≥й кредиту: одн≥ називають дв≥ функц≥њ, друг≥ Ч три, а трет≥ Ч ш≥сть, в≥с≥м, а то й б≥льше функц≥й кредиту'.

—еред досл≥дник≥в кредиту найменше розходжень спостер≥гаЇтьс¤ щодо перерозпод≥льноњ функц≥њ. ѓњ загальне визнанн¤, очевидно, грунтуЇтьс¤ на сам≥й сутност≥ кредиту ¤к форми зворотного руху вартост≥ та на ч≥тко виражен≥й Ђробот≥ї, ¤ку виконуЇ кредит в економ≥чн≥й систем≥ Ч перем≥щенн¤ ресурс≥в м≥ж њњ окремими суб'Їктами, секторами тощо на засадах поверненн¤.

ѕерерозпод≥льна функц≥¤ пол¤гаЇ в тому, що матер≥альн≥ та грошов≥ ресурси, ¤к≥ були вже розпод≥лен≥ ≥ передан≥ у власн≥сть економ≥чним суб'Їктам, через кредит перерозпод≥л¤ютьс¤ ≥ спр¤мовуютьс¤ у тимчасове користуванн¤ ≥ншим суб'Їктам, не зм≥нюючи њх первинного права власност≥. “акий перерозпод≥л не Ї суто механ≥чним ¤вищем, а маЇ велике економ≥чне значенн¤, а саме:

Ч кошти, вив≥льнен≥ в одних ланках процесу в≥дтворенн¤, спр¤мовуютьс¤ в ≥нш≥ ланки, що прискорюЇ оборот кап≥талу, спри¤Ї розширенню виробництва;

Ч в≥льн≥ кошти через кредит спр¤мовують у т≥ ланки сусп≥льного виробництва, на продукц≥ю ¤ких передбачаЇтьс¤ зростанн¤ попиту, а отже Ч одержанн¤ вищих прибутк≥в. ÷е створюЇ можливост≥ дл¤ запровадженн¤ нов≥шоњ техн≥ки прогресивного коригуванн¤ вс≥Їњ структури виробництва, п≥двищенн¤ його ефективност≥.

–озвиток перерозпод≥льноњ функц≥њ, удосконаленн¤ практичного механ≥зму њњ реал≥зац≥њ маЇ ключове значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ рол≥ кредиту, дл¤ швидкого подоланн¤ економ≥чноњ кризи ≥ забезпеченн¤ економ≥чного зростанн¤ в ”крањн≥.

ўо стосуЇтьс¤ функц≥њ кредиту, пов'¤заноњ ≥з забезпеченн¤м потреб обороту в плат≥жних засобах, то вона не набула однозначного тлумаченн¤ в л≥тератур≥. ќдн≥ автори називають њњ просто ем≥с≥йною функц≥Їю (Ѕ.—. ≤вас≥в), друг≥ Ч функц≥Їю утворенн¤ в оборот≥ додатковоњ куп≥вельноњ спроможност≥ (ј.—. √альчинський), трет≥ Ч функц≥Їю зам≥щенн¤ справжн≥х грошей в оборот≥ кредитними операц≥¤ми (0.1. Ћаврушин). “акий р≥зноб≥й взагал≥ породжуЇ сумн≥в у тому, чи виконуЇ кредит под≥бну функц≥ю. јдже функц≥ю ем≥с≥њ грошей насправд≥ виконуЇ банк≥вська система. ј той факт, що банк≥вська система зд≥йснюЇ ≥ кредитну д≥¤льн≥сть, не даЇ жодних п≥дстав поширювати њњ ем≥с≥йну функц≥ю на кредит ¤к економ≥чну категор≥ю. “е ж саме стосуЇтьс¤ ≥ сформульованоњ ј.—. √альчинським функц≥њ Ђутворенн¤ додатковоњ до на¤вноњ в економ≥ц≥ куп≥вельноњ спроможност≥ї. јдже це та ж сама ем≥с≥йна функц≥¤, т≥льки сформульована ≥ншими словами.

≤стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤ позиц≥¤ ќ. ≤. Ћаврушина щодо цього питанн¤. ÷ю функц≥ю кредиту в≥н зводить до зам≥щенн¤ справжн≥х грошей кредитними операц≥¤ми. ” такому формулюванн≥ ц¤ функц≥¤ теж не сприймаЇтьс¤. јдже справжн≥ (золот≥) грош≥ були остаточно зам≥нен≥ неповноц≥нними грошима давно (70-т≥ роки), у разовому пор¤дку ≥ вольовими р≥шенн¤ми держав та м≥ждержавними угодами, а не кредитом. ÷е була скор≥ше державна функц≥¤, а не кредитна. “о чи залишилос¤ Ђполеї дл¤ такоњ функц≥њ кредиту зараз, коли золота давно немаЇ в оборот≥? Ќин≥ п≥дтримку обороту неповноц≥нних грошей теж забезпечують держави, а не кредит, ≥ використовують при цьому не т≥льки кредитн≥ операц≥њ, а й казначейськ≥ зобов'¤занн¤ (паперов≥ грош≥). “ому ц¤ функц≥¤ кредиту потребуЇ б≥льш глибокого вивченн¤, а њњ формулюванн¤ Ч ≥стотного уточненн¤.

Ќа наш погл¤д, функц≥¤ кредиту, що реал≥зуЇтьс¤ в грошов≥й сфер≥, пол¤гаЇ в тому, що кредит забезпечуЇ найкращ≥ передумови дл¤ ефективного регулюванн¤ обороту грошей в ≥нтересах повного задоволенн¤ потреб економ≥ки в плат≥жних засобах ≥ п≥дтриманн¤ достатньоњ дл¤ економ≥чного розвитку стаб≥льност≥ грошей.  редитний механ≥зм даЇ можлив≥сть гнучко розширити масу плат≥жних засоб≥в в оборот≥, коли потреба в них зростаЇ: через зб≥льшенн¤ маси комерц≥йних вексел≥в та маси банк≥вських депозит≥в завд¤ки прискоренню грошово-кредитного мультипл≥катора, розширенню реф≥нансуванн¤ комерц≥йних банк≥в центральним банком. ѕри скороченн≥ потреб обороту вс≥ ц≥ складов≥ маси плат≥жних засоб≥в можна також зменшити. јле забезпечуЇ це не кредит сам по соб≥, а державн≥ органи монетарного управл≥нн¤. ј чи захочуть вони це зробити, скориставшись можливост¤ми кредитного механ≥зму, залежить не в≥д кредиту, а в≥д ц≥лей монетарноњ пол≥тики.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва:  редит та його суть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (7878 прочитано)