√рош≥ ≥ кредит >  редит та його суть

ќкрем≥ досл≥дники визнають також контрольну функц≥ю кредиту, вбачаючи сутн≥сть њњ в тому, Ђщо в процес≥ кредитуванн¤ забезпечуЇтьс¤ контроль за дотриманн¤м умов та принцип≥в кредиту з боку суб'Їкт≥в кредитноњ угодиї'. ѕроте на¤вн≥сть такоњ функц≥њ кредиту багато хто заперечуЇ, посилаючись на те, що контроль властивий не т≥льки кредитним в≥дносинам, а й багатьом ≥ншим Ч ф≥нансовим, страховим, торговельним тощо, тобто в≥н не Ї суто родовою ознакою кредиту.

ўодо цього приб≥чники контрольноњ функц≥њ кредиту справедливо вказують на специф≥чн≥сть контрольноњ складовоњ кожного економ≥чного ≥нструменту. “ак, контрольна складова кредиту в≥дзначаЇтьс¤ високим стимулюючим ефектом ≥ обмежен≥стю адм≥н≥стративно-вольового впливу на контрагента, тод≥ ¤к у контрольн≥й складов≥й ≥нших економ≥чних ≥нструмент≥в (ф≥нанс≥в, податк≥в, страхуванн¤ тощо) переважаЇ адм≥н≥стративно-вольовий, а не економ≥чний вплив. Ѕ≥льше того, сам кредитний контроль не зводитьс¤ до перев≥рки дотриманн¤ контрагентами умов угоди, ¤к це загальноприйн¤то, а включаЇ ірунтовний економ≥чний анал≥з та оц≥нку стану контрагент≥в, передус≥м кредитоспроможност≥ позичальника, прогнозуванн¤ можливого ризику напередодн≥ укладанн¤ угоди. Ќа цьому грунт≥ визначаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ умови кредитуванн¤, що включаютьс¤ в угоду, ¤к≥ сам≥ по соб≥ стимулюють економну повед≥нку суб'Їкт≥в кредиту Ч ¤к позичальник≥в, так ≥ кредитор≥в. “ому Ї п≥дстави розширити назву ц≥Їњ функц≥њ Ч назвати њњ контрольно-стимулюючою. “ака назва повн≥ше в≥дпов≥датиме зм≥сту ц≥Їњ функц≥њ кредиту ≥ краще в≥дбиватиме њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д контрольноњ функц≥њ ≥нших ≥нструмент≥в.

 онтрольно-стимулююча функц≥¤ кредиту не обмежуЇтьс¤ в≥дпов≥дними заходами кредитора в≥дносно позичальника.  онтрольно-стимулюючий вплив в≥дчуваЇ на соб≥ ≥ кредитор. ћожлив≥сть вив≥льнити з обороту кошти ≥ вкласти њх у над≥йн≥ дох≥дн≥ позички стимулюЇ кредитора до прискоренн¤ обороту свого кап≥талу, нарощуванн¤ в≥льних ресурс≥в, б≥льш економного њх витрачанн¤, п≥двищенн¤ своЇњ квал≥ф≥кац≥њ щодо розм≥щенн¤ в≥льних ресурс≥в тощо. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що стимулююча складова ц≥Їњ функц≥њ переважаЇ над суто контрольною. јдже в багатьох випадках суб'Їкти кредиту не мають можливост≥ зд≥йснювати формальний контроль за своњми контрагентами. Ќаприклад, позичальник не може контролювати д≥¤льн≥сть банку. ј в державному кредит≥ нав≥ть кредитор (населенн¤, комерц≥йн≥ банки) позбавлен≥ можливост≥ контролювати свого боржника Ч державу. јле стимулюючий вплив кредиту пост≥йно в≥дчувають на соб≥ вс≥ його суб'Їкти Ч ¤к позичальники, так ≥ кредитори.

«аслуговуЇ на увагу ще одна функц≥¤ кредиту, сформульована ј.—. √альчинським,Ч функц≥¤ кап≥тал≥зац≥њ в≥льних грошових доход≥в. ¬она пол¤гаЇ в трансформац≥њ завд¤ки кредиту грошових нагромаджень та заощаджень юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б у варт≥сть, що даЇ дох≥д, тобто в позичковий кап≥тал. “ака трансформац≥¤ забезпечуЇтьс¤ через зворотний рух та платн≥сть кредиту. Ѕудь-¤ка маса в≥льноњ вартост≥, будучи переданою в позичку, не зм≥нюючи власника, приносить йому дох≥д, тобто набуваЇ форми позичкового кап≥талу.

÷ей напр¤м зв'¤зку кредиту з економ≥чним оточенн¤м маЇ родов≥ ознаки функц≥њ: поширюЇтьс¤ на кредит у ц≥лому, на вс≥ його види; притаманний переважно лише кредиту; виражаЇ сутн≥сн≥ ознаки кредиту Ч зворотн≥сть ≥ платн≥сть. ќтже, Ї достатньо п≥дстав дл¤ визнанн¤ ≥ ц≥Їњ функц≥њ кредиту.

—воњ функц≥њ кредит може усп≥шно виконувати лише в умовах розвинутоњ ринковоњ економ≥ки, коли сутн≥сть кредиту ≥ законом≥рност≥ його руху можуть про¤витис¤ найб≥льш повно. ¬ умовах перех≥дноњ економ≥ки ”крањни таких можливостей не було. ÷е негативно впливало ¤к на р≥вень њх реал≥зац≥њ, що про¤вилос¤ в низьк≥й рол≥ кредиту в соц≥ально-економ≥чному житт≥ сусп≥льства, так ≥ на стан теоретичного осмисленн¤ цього складного питанн¤. ≤ сьогодн≥ питанн¤ про функц≥њ кредиту залишаЇтьс¤ дискус≥йним, вимагаЇ до себе б≥льш пильноњ уваги досл≥дник≥в, особливо визначенн¤ загальноприйн¤тоњ методолог≥чноњ основи вир≥шенн¤ цього питанн¤. Ѕез виробленн¤ Їдиного методолог≥чного п≥дходу у нас ≥ надал≥ у кожному п≥дручнику буде Ђсво¤ї к≥льк≥сть функц≥й кредиту.

¬»—Ќќ¬ќ 

ѕричиною виникненн¤ кредиту була необх≥дн≥сть одного товаровиробника продати св≥й товар, а покупц¤ Ч купити його, коли в≥н ще не отримав грош≥ за св≥й товар. ѕроте з розвитком сусп≥льного в≥дтворенн¤ з'¤вилос¤ чимало ≥нших чинник≥в, що зумовлюють необх≥дн≥сть кредиту: по¤ва в≥льних кошт≥в в одних суб'Їкт≥в господарюванн¤ ≥ виникненн¤ потреби в них у ≥нших; коливанн¤ потреб у коштах ≥ джерелах њх формуванн¤, ¤к≥ виникають у юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б та держави; наданн¤ в тимчасове користуванн¤ кошт≥в п≥д майбутн≥, в≥ддален≥ в час≥, доходи.

—утн≥сть кредиту пол¤гаЇ не в мас≥ позиченоњ вартост≥, а в тих економ≥чних в≥дносинах, ¤к≥ виникають у зв'¤зку з рухом вартост≥ на засадах зворотност≥ та платност≥. ÷≥ в≥дносини характеризуютьс¤ низкою специф≥чних рис, ¤к≥ конституюють ¤вище кредиту ≥ в≥др≥зн¤ють його в≥д ≥нших економ≥чних ¤вищ.

 редит Ї варт≥сною категор≥Їю ≥ з цього погл¤ду маЇ багато сп≥льного з ≥ншими економ≥чними категор≥¤ми Ч грошима, ф≥нансами, торг≥влею, кап≥талом тощо. –азом з тим це самост≥йна категор≥¤, ¤ка маЇ своњ функц≥њ ≥ особливе призначенн¤ в економ≥чному житт≥ сусп≥льства.

Ќатурал≥стична теор≥¤ кредиту трактуЇ сутн≥сть кредиту з позиц≥й його рол≥ в забезпеченн≥ руху реального кап≥талу в натурально-речов≥й форм≥, недооц≥нюЇ в≥дносноњ самост≥йност≥ руху грошового кап≥талу ≥ його впливу через кредит на розвиток сусп≥льного виробництва.

 ап≥талотворча теор≥¤ кредиту трактуЇ сутн≥сть кредиту ¤к механ≥зм творенн¤ кап≥талу, переоц≥нюючи самост≥йн≥сть руху грошового кап≥талу ≥ можливост≥ банк≥в у його розширенн≥ в ≥нтересах розвитку виробництва.

 редит Ч ¤вище руху, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ у р≥зних напр¤мах ≥ на р≥зних р≥вн¤х. –ух кредиту у зв'¤зку з його участю у в≥дтворювальному процес≥ проходить п'¤ть етап≥в:

Ч формуванн¤ в≥льноњ вартост≥;

Ч розм≥щенн¤ в≥льноњ вартост≥ в позички;

Ч використанн¤ позиченоњ вартост≥ на потреби позичальника;

Ч вив≥льненн¤ позиченоњ вартост≥ з обороту позичальника;

Ч поверненн¤ вив≥льненоњ вартост≥ кредитору ≥ сплата процент≥в.

–ух кредиту зд≥йснюЇтьс¤ за певними законом≥рност¤ми, ¤к≥ зумовлюютьс¤ особливою сутн≥стю кредиту. ÷≥ законом≥рност≥ Ї визначальними чинниками в орган≥зац≥њ управл≥нн¤ кредитними в≥дносинами. Ќа њх п≥дстав≥ формуютьс¤ принципи (правила) кредитуванн¤. ќсновними принципами кредитуванн¤ Ї: ц≥льове спр¤муванн¤ позички; строков≥сть позички; повернен≥сть кредитору позиченоњ вартост≥; забезпечен≥сть позички ≥ платн≥сть користуванн¤ позиченими коштами.

ѕ≥д формою кредиту сл≥д розум≥ти найб≥льш загальний про¤в його сутност≥, що не зач≥паЇ внутр≥шньоњ структури кредиту ≥ не пов'¤заний з конкретною характеристикою њњ окремих елемент≥в. « цих позиц≥й правом≥рно вид≥л¤ти дв≥ форми кредиту Ч грошову та товарну, ¤к≥ т≥сно пов'¤зан≥ м≥ж собою ≥ Ї двома сторонами варт≥сноњ форми кредиту. ѕод≥бн≥ форми можуть мати й ≥нш≥ економ≥чн≥ ≥нструменти (ф≥нанси, торг≥вл¤), проте це не суперечить сутност≥ форми ¤к найб≥льш загального, контурного про¤ву економ≥чного ¤вища. “акий контур можуть мати й ≥нш≥ варт≥сн≥ ¤вища.

¬ид кредиту - це конкретний про¤в окремих елемент≥в кредиту ¤к економ≥чного ¤вища. ¬иди кредиту можуть виокремлюватис¤ в межах його форм ≥ розгл¤датис¤ ¤к складов≥ елементи системи, ¤кою Ї кредит. ƒл¤ потреб практики види кредиту можна класиф≥кувати за значною к≥льк≥стю критер≥њв ≥ тому вид≥в кредиту може бути велика к≥льк≥сть. ќсновними з них Ї комерц≥йний, банк≥вський, державний, м≥жнародний, виробничий, споживчий. ќск≥льки ц≥ види вид≥лен≥ за р≥зними критер≥¤ми, то одна ≥ та ж сама позичкова варт≥сть може визначатис¤ ¤к р≥зн≥ види кредиту. Ќаприклад, надана банком позичка може належати до банк≥вського кредиту ≥ до виробничого або споживчого кредиту залежно в≥д ц≥льового њњ спр¤муванн¤.

‘ункц≥њ кредиту Ї одним з найскладн≥ших дискус≥йних питань теор≥њ кредиту. «агальновизнаною Ї функц≥¤ перерозпод≥лу вартост≥ через механ≥зм кредитуванн¤. ÷¤ функц≥¤ досить ¤скраво виражаЇ призначенн¤ та роль кредиту. ≤снуванн¤ њњ не викликаЇ сумн≥ву.

ƒруга функц≥¤ пов'¤зана з призначенн¤м кредиту в грошов≥й сфер≥. јле у формуванн≥ њњ мають м≥сце ≥стотн≥ розб≥жност≥ Ч в≥д ем≥с≥йноњ до зам≥щенн¤ справжн≥х грошей. “акий р≥зноб≥й можна по¤снити ототожненн¤м авторами функц≥й кредиту з функц≥¤ми банк≥в, що неправом≥рно. “ому другу функц≥ю кредиту краще зводити до створенн¤ передумов дл¤ ефективного регулюванн¤ обороту грошей в ≥нтересах забезпеченн¤ стаб≥льност≥ грошей ≥ повного забезпеченн¤ потреб обороту в плат≥жних засобах.

™ достатньо п≥дстав дл¤ вид≥ленн¤ ≥ таких функц≥й кредиту, ¤к контрольно-стимулююча та функц≥¤ кап≥тал≥зац≥њ в≥льних грошових доход≥в.

” своњх про¤вах кредит розмањтий, тому в теор≥њ ≥ на практиц≥ розр≥зн¤ють ц≥лий р¤д форм ≥ вид≥в кредиту. ѓм властив≥ своњ особливост≥. « розвитком людського сусп≥льства ч≥льне м≥сце займаЇ та чи ≥нша форма або нав≥ть вид кредиту. јле на будь-¤кому етап≥ розвитку людства кредит в≥д≥граЇ досить важливу роль. ” перш≥ роки ≥снуванн¤ ”крањни ¤к незалежноњ держави кредитн≥ в≥дносини в н≥й розвивались суперечливо ≥ поки що не в≥дпов≥дають сусп≥льним потребам.

Ћ≥тература:

 олод¤з≥в ќ. —тановленн¤ банк≥вськоњ системи ”крањни.// Ѕанк≥вська справа-2000- є2.

ќстапець ј.≤., ќстапець ј.¬. Ѕанк≥вська система ”крањни: стан ≥ проблема розвитку.// ‘≥нанси ”крањни-2000-є8.

Ѕ≥л¤нчук ѕ.ƒ. та ≥нш≥. Ѕанк≥вська система ”крањни.// Ѕ≥л¤нцюк ѕ.ƒ. Ѕанк≥вське право- ., 1999р.

1	2	3	4	5	6	7

Ќазва:  редит та його суть
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (7878 прочитано)