√рош≥ ≥ кредит > ‘ункц≥њ грошей

јльтернативою товарного обм≥ну або бартеру може бути рац≥онуванн¤ ¾ це коли держава застосовуЇ у торг≥вл≥ розпод≥льч≥ талони. ÷≥ талони дають њх власникам право на придбанн¤ певноњ к≥лькост≥ споживчих товар≥в ≥з вид≥леного набору. ћета рац≥онуванн¤ ¾ обмежити попит на товари в умовах контрольованих ц≥н ≥ швидкого зростанн¤ ном≥нальних доход≥в окремих верств населенн¤. ≤накше кажучи ¾ це державна програма Узамороженн¤Ф ц≥н на окрем≥ види товар≥в в умовах зростанн¤ ≥нфл¤ц≥њ. « допомогою пол≥тики рац≥онуванн¤ держава маЇ можлив≥сть у дан≥й ситуац≥њ контролювати попит та обс¤ги постачанн¤ товар≥в. јле, далеко не завжди система рац≥онуванн¤, випробована в ”крањн≥, була ефективною. Ќа практиц≥, ¤к засв≥дчуЇ досв≥д, дуже трудно розпод≥лити талони на вс≥ види продукт≥в, що виробл¤ютьс¤ в сусп≥льств≥; надзвичайно трудно домогтись того, щоб к≥льк≥сть талон≥в точно в≥дпов≥дала реальному набору товар≥в.  р≥м того, рац≥онуванн¤ обмежуЇ споживчий виб≥р. ¬насл≥док чого, система рац≥онуванн¤ послабл¤Їтьс¤, а талони втрачають св≥й специф≥чний характер ≥ стають просто ще одним видом грошей.

«ас≥б платежу ¾ це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ обслуговують погашенн¤ р≥зноман≥тних боргових зобов¢¤зань м≥ж суб¢Їктами економ≥чних в≥дносин.

‘ункц≥¤ грошей ¤к зас≥б платежу за зм≥стом Ї продовженн¤м функц≥њ грошей засобу об≥гу ≥ по¤вилась вона п≥зн≥ше на вищ≥й стад≥њ розвитку товарного виробництва ≥ кредитних в≥дносин. ÷¤ функц≥¤ грошей формально не Ї обов¢¤зковою. якщо грош≥ не можна у¤вити без двох попередн≥х функц≥й, то лог≥чно вони можуть ≥снувати без функц≥й засобу платежу. ќстанн¤ виникаЇ там, де маЇ м≥сце регул¤рна куп≥вл¤-продаж товар≥в у кредит, тобто з в≥дстрочкою платежу. ÷е значить, що товари безпосередньо продаютьс¤ не за грош≥, а п≥д боргов≥ зобов¢¤занн¤ покупц¤. “овар поступаЇ у розпор¤дженн¤ покупц¤ ран≥ше, н≥ж грош≥ до продавц¤. ѕродавець стаЇ кредитором, а покупець ¾ боржником.

√рош≥ у функц≥њ засобу платежу мають свою специф≥чну форму руху за системою: “-« ... «-√. Ѕоржник отримуючи товар, даЇ взам≥н кредитору письмове боргове зобов¢¤занн¤ (вексель) про наступну сплату грошей у визначений строк (“-«). ѕри погашенн≥ боргових зобов¢¤зань грош≥ виконують функц≥ю засобу платежу («-√). як бачимо, грош≥ т≥льки завершують акт куп≥вл≥-продажу внасл≥док чого проходить в≥дносно самост≥йний рух грошей по в≥дношенню до товар≥в.

ќсновний зм≥ст функц≥њ засобу платежу пол¤гаЇ в тому, що грош≥ погашають варт≥сть товар≥в, ¤к≥ були продан≥ в кредит. √рош≥ тут функц≥онують:

по-перше, ¤к м≥ра вартост≥ при визначенн≥ контрактноњ ц≥ни реал≥зованих товар≥в, тобто грош≥ визначають суму боргу, ¤ку покупець зобов¢¤заний погасити у визначений строк. √рош≥ виступають тут ¤к УобразФ товарних вартостей;

по-друге, грош≥ функц≥онують ¤к ≥деальний зас≥б платежу. ¬насл≥док чого звужуЇтьс¤ сфера використанн¤ грошей ¤к зас≥б об≥гу ≥ виникаЇ потреба в грошах дл¤ погашенн¤ борг≥в, тобто функц≥онуванн¤ грошей ¤к зас≥б платежу, сфера використанн¤ ¤ких в умовах ринку невпинно розширюЇтьс¤. як плат≥жний зас≥б грош≥ стали зд≥йснювати самост≥йний рух без пр¤мого зв¢¤зку з об≥гом товар≥в, обслуговувати одноб≥чний рух вартост≥ в процес≥ розширеного в≥дтворенн¤;

по-третЇ, на основ≥ об≥гу боргових зобов¢¤зань виникла принципово нова форма грошей ¾ кредитн≥. ” товарному об≥гу з¢¤вилис¤ боргов≥ зобов¢¤занн¤ (вексель, чек) ¤к вт≥ленн¤ м≥новоњ вартост≥ реал≥зованих товар≥в у кредит, що надало њм властивостей зд≥йснювати функц≥њ грошей, зокрема куп≥вельну ≥ плат≥жну.

“аким чином, недивл¤чись на особлив≥сть функц≥њ грошей засобу платежу вона нерозд≥льно пов¢¤зана з ≥ншими функц≥¤ми. ¬ ¤кост≥ платежу грош≥ можуть бути використанн≥ при умов≥ њх функц≥онуванн¤ ¤к м≥ра вартост≥ ≥ зас≥б об≥гу. –озвиток функц≥њ грошей ¤к зас≥б платежу виникаЇ необх≥дн≥сть у резервному фонд≥, тобто в функц≥онуванн≥ грошей ¤к зас≥б нагромадженн¤ вартостей.

‘ункц≥¤ грошей ¤к засобу платежу забезпечуЇ широк≥ можливост≥ дл¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ оск≥льки кредитн≥ в≥дносини дають можлив≥сть зд≥йснити платеж≥ з в≥дстрочкою або шл¤хом зал≥ку зустр≥чних зобов¢¤зань, при цьому грош≥ не виступають посередником в об≥гу; що спри¤Ї економ≥њ грошових кошт≥в та прискоренню об≥гу товарних фонд≥в. –азом з тим, у ц≥й функц≥њ потенц≥йно м≥ститьс¤ загроза неплатежу, ¤ка при широких масштабах може призвести до грошово-кредитноњ кризи ≥ банкрутства багатьох п≥дприЇмц≥в. ѕричиною такого ¤вища може бути ф≥нансова нестаб≥льн≥сть та недисципл≥нован≥сть суб¢Їкт≥в ринку.

” функц≥њ засобу платежу ринок пред¢¤вл¤Ї вимоги щодо сталост≥ грошей, оск≥льки тут д≥Ї фактор часу, ¤кий в≥дд≥л¤Ї реал≥зац≥ю товару (в борг) в≥д платежу в рахунок погашенн¤ заборгованост≥. «а цей час можуть зм≥нитис¤ варт≥сть ≥ форми грошей. якщо за час користуванн¤ кредитом грош≥ знец≥н¤тьс¤, то кредитор не поверне позиченоњ вартост≥ ≥ понесе збитки, оск≥льки в≥н не зможе купити за повернуту суму грошей попередню к≥льк≥сть товар≥в у зв¢¤зку з њх подорожчанн¤м. Ѕоржник в≥дпов≥дно матиме на цьому виграш. ўоб уникнути цього доводитьс¤ коригувати процентну ставку в≥дпов≥дно до знец≥ненн¤ грошей, що негативно впливаЇ на стан кредитних в≥дносин в економ≥ц≥, кр≥м того, саме по соб≥ п≥двищенн¤ позичкового процента Ї ≥нфл¤ц≥йним фактором ≥ призводить до подальшого знец≥ненн¤ грошей та зростанн¤ ц≥н.

«ас≥б нагромадженн¤ ¾ це функц≥¤, що пов¢¤зана ≥з здатн≥стю грошей бити засобом збереженн¤ вартост≥, представником абстрактноњ форми багатства.

ћожлив≥сть ≥ необх≥дн≥сть ц≥Їњ функц≥њ вит≥каЇ ≥з функц≥њ грошей ¤к зас≥б об≥гу, завд¤ки розпод≥лу товарного обм≥ну (“-√-“) на два самост≥йно в≥докремлених акти: (“-√ ≥ √-“) продаж ≥ куп≥влю. ” даному випадку продаж (“-√) зд≥йснюЇтьс¤ не заради куп≥вл≥, а заради самих грошей. ” ц≥й функц≥њ грош≥ не Ї посередником в обм≥н≥, а стають метою продаж≥. ” дан≥й ¤кост≥ грош≥ виход¤ть з об≥гу, отримують самост≥йне ≥снуванн¤ (бутт¤). ÷е ≥ визначаЇ особливост≥ функц≥ональноњ рол≥ грошей пор≥вн¤но з функц≥Їю засобу об≥гу, де грош≥ виконують миттЇву роль, що обумовлюЇ можлив≥сть зам≥ни повноц≥нних грошей паперовими грошима. ≤нша справа в функц≥њ грошей ¤к зас≥б нагромадженн¤. “ут грош≥ виступають ¤к представник абстрактноњ форми багатства, ¤к зас≥б нагромадженн¤ ≥ збереженн¤ вартост≥. “ому функц≥ю нагромадженн¤ у форм≥ скарбу ≥деально виконують повноц≥нн≥ грош≥ (золото ≥ ср≥бло), ¤к≥ мають власну варт≥сть.

Ќагромадженн¤ грошей маЇ таке призначенн¤: збереженн¤ вартост≥; створенн¤ резерву плат≥жних засоб≥в; розширенн¤ виробництва ≥ одержанн¤ додаткового прибутку. —початку нагромадженн¤ грошей маЇ лише одну визначену ц≥ль ¾ збереженн¤ вартост≥. ƒл¤ цього достатньо було вречевити варт≥сть в звичайних кусках, чи зливках дорогоц≥нного металу ≥ добре збер≥гати њх на випадок р≥зних соц≥ально-економ≥чних потр¤с≥нь. ” так≥й форм≥ нагромаджувалос¤ абстрактне, загальне багатство, що називалос¤ скарбом.

«годом сформувалас¤ ще одна ц≥ль нагромадженн¤ скарбу ¾ створенн¤ резерву плат≥жних засоб≥в, що надало йому в≥дтворювального характеру ≥ зор≥Їнтувало на забезпеченн¤ прибутку. “ака ц≥ль визначалась ускладненн¤ самих умов та потреб виробництва ≥ реал≥зац≥њ товар≥в. Ѕез такого резерву товаровиробник не м≥г п≥дтримати безперервн≥сть та забезпечити розширенн¤ свого виробництва. ¬иникненн¤ новоњ ц≥л≥ нагромадженн¤ скарбу докор≥нно зм≥нило його характер. —карб уже не м≥г довго лишатис¤ без руху ≥ став активно забезпечувати потреби сусп≥льного в≥дтворенн¤, перетворившись у резерв дл¤ прив≥дних ≥ в≥дв≥дних канал≥в регулюванн¤ грошового об≥гу. ¬ умовах золотого монетного стандарту скарб виконував роль стих≥йного регул¤тора грошового об≥гу. якщо масштаби виробництва ≥ товарного об≥гу розшир¤лись, монети ≥з скарбу поступали на ринок дл¤ куп≥вл≥ товар≥в, тобто виконували функц≥ю засобу об≥гу. якщо виробництво ≥ об≥г товар≥в скорочувалось, то частка грошей залишала канали об≥гу ≥ перетворювалась у скарб. “ому при золотомонетному стандарт≥ в об≥гу завжди знаходилась маса грошей, необх≥дна дл¤ реал≥зац≥њ товар≥в.

 р≥м того, товаровиробники нагромаджували скарб безпосередньо заради розширенн¤ виробництва й одержанн¤ додаткового прибутку. ¬они передавали своњ скарби в борг, розм≥щувалм в банках на депозитах, вкладали в ц≥нн≥ папери, що приносило њм прибуток у вигл¤д≥ позичкового процента ≥ дев≥денд≥в. “им самим, скарб поступово перетворивс¤ в ц≥леспр¤моване нагромадженн¤ грошей ¤к збереженн¤ вартост≥ дл¤ розширеного в≥дтворенн¤. ÷е означоло б≥льш високий р≥вень розвитку даноњ функц≥њ грошей. Ќа в≥дм≥ну в≥д функц≥њ нагромадженн¤ скарбу њњ стали називати функц≥Їю нагромадженн¤ вартост≥.

« розвитком функц≥њ нагромадженн¤ вартост≥ зм≥нювалис¤ вимоги до форми грошей. —початку послабла, а пот≥м зовс≥м зникла залежн≥сть функц≥онального призначенн¤ нагромадженн¤ грошей в≥д њх субстанц≥ональноњ вартост≥. ќск≥льки нагромадженн¤ втратило свою абстрактн≥сть багатства взагал≥, зникла й потреба тримати њх у вигл¤д≥ запасу золота чи ср≥бла. ѓх нову роль, ¤ка передбачаЇ конкретизац≥ю ц≥лей ≥ строк≥в нагромадженн¤ вартост≥, стали усп≥шно виконувати знаки грошей ¾ паперов≥, депозитн≥, електронн≥.

—учасн≥ кредитн≥ грош≥ не виконують функц≥ю засобу утворенн¤ скарб≥в тому, що не мають власноњ вартост≥. ¬они можуть виконувати лише функц≥ю нагромадженн¤, ¤ка виникла на баз≥ функц≥њ утворенн¤ скарб≥в. Ќагромадженн¤ розгл¤даЇтьс¤ ¤к необх≥дна умова розвитку товарного виробництва. ƒл¤ того, щоб придбати засоби ≥ предмети прац≥, кап≥тал≥зувати прибуток дл¤ розширеного виробництва п≥дприЇмець повинен нагромаджувати частину прибутку у вигл¤д≥ грошей. Ќагромаджують грош≥ ≥ населенн¤ дл¤ покупки необх≥дних товар≥в та послуг. …детьс¤ про трансакц≥йний залишок грошей. Ќеобх≥дною умовою дл¤ цього Ї в≥дпов≥дн≥сть к≥лькост≥ грошей вимогам закону грошового об≥гу.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ункц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3910 прочитано)