√рош≥ ≥ кредит > ‘ункц≥њ грошей

‘ункц≥ю нагромадженн¤ виконують реальн≥ грош≥, ¤к≥ тимчасово знаход¤тьс¤ поза процесом об≥гу. ќднак, виход¤чи за меж≥ сфери об≥гу, грош≥ не втрачають зв¢¤зку з товарним св≥том.  редитн≥ грош≥ можуть виконувати цю функц≥ю коли вони знаход¤тьс¤ у пост≥йн≥й готовност≥ до реального об≥гу, а тому поза цим зв¢¤зком недоц≥льне н≥¤ке нагромадженн¤ грошей. Ћог≥чно, ¤кщо грош≥ функц≥онують ¤к зас≥б обм≥ну, то вони повинн≥ функц≥онувати ¤к зас≥б збереженн¤ вартост≥. јдже, коли грош≥ не можуть бути використан≥ дл¤ зд≥йсненн¤ покупок у майбутньому, то ≥ сьогодн≥ н≥хто не захоче продавати своњ товари за грош≥. “ому отриман≥ п≥сл¤ продажу товар≥в ≥ послуг, грош≥ мають гарантувати њхньому власников≥ збереженн¤ у майбутньому своЇњ куп≥вельноњ спроможност≥. ¬она маЇ не лише акумулювати в соб≥ прот¤гом певного часу варт≥сть проданих товар≥в, а й виступати у рол≥ представника абстрактноњ форми багатства, ¤ку можна в будь-¤кий час отримати за грош≥. ÷е означаЇ, що реал≥зувати себе у рол≥ засобу нагромадженн¤ сучасн≥ грош≥ можуть лише за умови, коли вони Ї ст≥йкими та стаб≥льними. ¬ умовах чутливоњ ≥нфл¤ц≥њ грош≥ ¤к зас≥б нагромадженн¤ втрачають свою приваблив≥сть недивл¤чись на њх високу л≥кв≥дн≥сть. ” тих крањнах, де маЇ м≥сце г≥пер≥нфл¤ц≥¤, нац≥ональна валюта може частково не використовуватись ¤к зас≥б нагромадженн¤ ≥ ¤к м≥ра вартост≥.

јналог≥чно, кредитн≥ грош≥ слугують також м≥рою в≥дкладених платеж≥в при умов≥, коли настане терм≥н погашенн¤ боргу, платеж≥ будуть зд≥йснен≥ в грошов≥й форм≥ в розм≥р≥, екв≥валентн≥й вартост≥. …детьс¤ про те, що кредитн≥ грош≥ можуть бути використан≥ ¤к зас≥б платежу лише тод≥, коли вони збер≥гають притаманну њм високу л≥кв≥дн≥сть ¾ можлив≥сть використанн¤ певного активу в рол≥ засобу платежу ≥ водночас ¤к здатн≥сть цього активу збер≥гати свою ном≥нальну варт≥сть незм≥нною. ќтже, поЇднанн¤ функц≥й нагромадженн¤ ≥ засобу об≥гу та платежу визначаЇ одну з принципово важливих ознак грошей ¾ њхню абсолютну л≥кв≥дн≥сть.

 редитн≥ грош≥ справили позитивнийй вплив на розвиток самоњ функц≥њ засобу нагромадженн¤ ≥ грошових в≥дносин взагал≥. ѕо-перше, виникла можлив≥сть вивести обс¤ги нагромадженн¤ за меж≥, що визначалис¤ ф≥зичними обс¤гами видобутку благородних метал≥в. ѕо-друге, можлив≥сть знец≥ненн¤ грошових знак≥в п≥дштовхнула власник≥в нагромадженн¤ швидше њх кап≥тал≥зувати , що спри¤ло розвитку орган≥зованих нагромаджень, банк≥вськоњ справи, ринку ц≥нних папер≥в тощо. —аме нагромадженн¤ грошей перетворилос¤ по сут≥ в нагромадженн¤ позичкового кап≥талу. ѕо-третЇ, кап≥тал≥зац≥¤ грошових нагромаджень, у свою чергу, спри¤ла розв¢¤занню суперечност≥ м≥ж збереженн¤м вартост≥ Ув спокоњФ у межах ≥ндив≥дуального кап≥талу ≥ необх≥дн≥стю прискоренн¤ об≥гу њњ у масштабах сусп≥льного в≥дтворенн¤.

–озгл¤даючи сутн≥сть грошей ми можемо прийти до висновку, що грош≥, ¤к економ≥чна категор≥¤, обслуговують вс≥ сфери ринкових в≥дносин, що базуютьс¤ на екв≥валентному товарному обм≥н≥, виконуючи при цьому чотири функц≥њ. —учасн≥ грош≥ Ї засобом обм≥ну й м≥рилом вартост≥, а також засобом збереженн¤ вартост≥ ≥ законним плат≥жним засобом. ÷ю останню властив≥сть грошам надаЇ держава, ¤ка через своЇ законодавство та спец≥альн≥ ≥нститути взагал≥ керуЇ грошовим об≥гом крањни. √рош≥ можуть мати свою власну ц≥нн≥сть (товарн≥ або металев≥) ≥ ц≥нн≥сть пох≥дну в≥д функц≥й, що њх вони виконують ¾ кредитн≥ грош≥. ‘ункц≥ю нагромадженн¤ грош≥ можуть усп≥шно виконувати т≥льки при збереженн≥ њх вартост≥ тобто при незм≥нному загальному р≥вн≥ ц≥н. √рош≥ мають свою специф≥чну форму про¤ву. “ому в господарськ≥й практиц≥ назву грошей можуть носити: нац≥ональн≥ грошов≥ знаки; ≥ноземна валюта; запаси на банк≥вських рахунках (депозитн≥ та електронн≥ грош≥); кошти витраченн≥ на придбанн¤ ц≥нних папер≥в; боргов≥ зобов¢¤занн¤, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ платеж≥в тощо. јнал≥з функц≥й грошей вимагаЇ розгл¤ду не т≥льки кожноњ функц≥њ зокрема, але ≥ њх разом ¤к Їдиного ц≥лого. ” сукупност≥ вони забезпечують реальний рух грошей тобто функц≥онуванн¤ грошовоњ маси.

—в≥тов≥ грош≥ ¾ це функц≥¤, в ¤к≥й грош≥ обслуговують рух вартост≥ в м≥жнародному економ≥чному оборот≥ ≥ забезпечують реал≥зац≥ю взаЇмов≥дносин м≥ж крањнами.

‘ункц≥¤ св≥тових грошей зумовлена ≥нтернац≥онал≥зац≥Їю економ≥чних зв¢¤зк≥в, поглибленн¤м м≥жнародного под≥лу прац≥, зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та по¤вою св≥тового ринку.

—в≥тов≥ грош≥ Ї синтезом попердн≥х функц≥й ≥ мають тро¤ке призначенн¤: м≥жнародного плат≥жного засобу; мм≥жнародного куп≥вельного засобу ≥ формою матер≥ал≥зац≥њ сусп≥льного багатства. ÷е значить, що св≥тов≥ грош≥ ¾ комплексна функц≥¤, що повторюЇ по сут≥ вс≥ функц≥њ, властив≥ грошам на внутр≥шньому ринку.

якщо св≥тов≥ грош≥ використовуютьс¤ дл¤ погашенн¤ борг≥в, пов¢¤заних ≥з зовн≥шньою торг≥влею, банк≥вськими та ф≥нансовими позичками тощо, то вони виконують функц≥ю засобу платежу.  оли вони витрачаютьс¤ дл¤ негайноњ куп≥вл≥ товар≥в чи почлуг ≥ зам≥сть певноњ суми грошей, що вивозитьс¤ (переказуЇтьс¤), в крањну ввозитьс¤ екв≥валентна товарна варт≥сть, вони виконують функц≥ю куп≥вельного засобу. ¬она спостер≥гаЇтьс¤ у випадках надзвичайних под≥й, коли порушуЇтьс¤ звичайна р≥вновага обм≥ну м≥ж крањнами (неврожай, стих≥йне лихо, соц≥альн≥ потр¤с≥нн¤) чи виникаЇ недов≥ра до платоспроможност≥ ≥ноземного контрагента. якщо св≥тов≥ грош≥ перем≥щуютьс¤ з одн≥Їњ крањни в ≥ншу без зустр≥чного перем≥щенн¤ товарного екв≥валента чи погашенн¤ боргу, то вони забезпечують перем≥щенн¤ багатства. ÷е може мати м≥сце при оплат≥ контрибуц≥њ, репарац≥й, грошових позичок чи допомоги, вивезен≥ грошей ем≥грантами тощо.

¬ умовах золотого стандарту роль св≥тових грошей закр≥пилась за золотом у форм≥ зливк≥в (995 проби) а п≥зн≥ше ≥ за де¤кими нац≥ональними валютами, що в≥льно розм≥нювались на золото, перш за все ¾ англ≥йським фунтом стерл≥нг≥в та доларом —Ўј.

ѕ≥сл¤ краху золотого стандарту в≥дбулась трансформац≥¤ форм св≥тових грошей: в≥д металевих (золота) до нац≥ональних валют кредитного характера, а в≥д них до колективних валют, що не мають матер≥альноњ форми (запаси на банк≥вських рахунках).

¬ сучасних умовах золото перестало використовуватись ¤к м≥жнародний плат≥жний зас≥б ≥ зам≥нене в ц≥й рол≥ в≥льно конвертованими нац≥ональними валютами. «олото продовжуЇ виконувати цю функц≥ю через операц≥њ на ринку золота ≥ виступаЇ в ¤кост≥ резервного засобу.

ƒо резервних (ключових ) валют в≥днос¤тьс¤: долар —Ўј, марка ‘–Ќ, фунт стерл≥нг≥в јнгл≥њ, франк ‘ранц≥њ, ≥Їна япон≥њ та ≥нш≥. як м≥жнародн≥ плат≥жн≥ засоби використовуютьс¤ також м≥жнародн≥ колективн≥ валюти ¾ —ƒ–, ≈ ё та ≥нш≥.

—ƒ– ¾ спец≥альн≥ права запозиченн¤ в ћ≥жнародному валютному фонд≥ (ћ¬‘). “аким правом над≥л¤Їтьс¤ кожна крањна ¾ член ћ¬‘, дл¤ ¤коњ в≥дкриваЇтьс¤ у фонд≥ спец≥альний л≥м≥т в —ƒ–. ” межах вид≥леного л≥м≥ту кожна крањна може купувати потр≥бну њй ≥ноземну валюту в ≥нших крањн ¾ член≥в ћ¬‘, розраховуючись за нењ в —ƒ– через фонд.

 ошти —ƒ– введен≥ в м≥жнародний оборот в 1970 р. ѕоступово —ƒ– перетворились в м≥жнародн≥ резервн≥ ≥ плат≥жн≥ засоби ≥ широко використовуютьс¤ крањнами-членами ћ¬‘ дл¤ поповненн¤ своњх валютних резерв≥в, дл¤ розрахунк≥в з ћ¬‘ та м≥ж собою, дл¤ регулюванн¤ сальдо плат≥жних баланс≥в, дл¤ пор≥вн¤нн¤ вартост≥ р≥зних валют тощо.

™вропейська валютна одиниц¤ (≈ ё) ¾ умовна м≥жнародна рахункова одиниц¤ крањн-член≥в ™≈—; створена в 1979 р. з метою протиставити свою колективну валюту американському долару ≥ стримати його проникненн¤ на Ївропейський ринок. ¬еличина ≈ ё розрахована на баз≥ УкошикаФ нац≥ональних валют крањн-член≥в ™≈—. —лужить грошовою одиницею Ївропейськоњ валютноњ системи. ¬ипускаЇтьс¤ у вигл¤д≥ запис≥в на рахунках центральних банк≥в ™≈— в ™вропейському фонд≥ валютного сп≥вроб≥тництва. ¬икористовуЇтьс¤ ¤к м≥ра вартост≥, база дл¤ визначенн¤ валютних паритет≥в, зас≥б м≥жнародних розрахунк≥в тощо. ” перспектив≥ —ƒ– ≥ ≈ ё, по замислу њх фундатор≥в, повинн≥ стати формою св≥тових грошей, де¤к≥ функц≥њ котрих в обмежених масштабах вони вже виконують.

 рањни јз≥њ, јфрики та Ћатинськоњ јмерики волод≥ють низкою колективних валют, б≥льш≥сть з ¤ких знаход¤тьс¤ на стад≥њ зародженн¤ в ¤кост≥ м≥жнародних рахункових одиниць (моде). ќднак так≥ ≥з них, ¤к арабський розрахунковий д≥нар јрабського валютного фонду, андське песо јндського пакту за багатьма параметрами аналог≥чн≥ —ƒ– ≥ ≈ ё, а франк  ‘ј обслуговуЇ одночасно внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й оборот крањн-учасниць.

«астосуванн¤ нац≥ональних валют у м≥жнародному оборот≥ породило одне ≥з основних протир≥ч сучасноњ м≥жнародноњ валютноњ системи. « цього приводу американський економ≥ст –.“р≥фф≥н в≥дзначив, що використанн¤ нац≥ональних валют в ¤кост≥ св≥тових грошей насправд≥ Ї Увнутр≥шн≥м дестаб≥л≥заторомФ м≥жнародноњ валютноњ системи.

ќрган≥чна неспроможн≥сть ключових валют виконувати функц≥њ св≥тових грошей вит≥каЇ ≥з нац≥онального характеру кредитних грошей. јдже валютний курс, обс¤ги ем≥с≥њ та ≥нш≥ економ≥чн≥ параметри резервноњ валюти переважно залежить не в≥д потреб розвитку м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, а зумовлен≥ причинами що випливають ≥з пол≥тичного та економ≥чного стану крањн-ем≥тент≥в. ¬икористанн¤ нац≥ональноњ валюти ¤к м≥жнародного плат≥жного засобу даЇ крањн≥-ем≥тенту значн≥ переваги, поск≥льки вона може форсувати ≥мпорт, перевершуючи обс¤ги власного експорту, покриваючи деф≥цит плат≥жного балансу ем≥с≥Їю нац≥ональноњ валюти. “акий вид ем≥с≥йних доход≥в крањни ¾ ем≥тента наносить ≥ншим крањнам значн≥ втрати в≥д прихованого УекспортуФ ≥нфл¤ц≥њ. –азом з тим, сл≥д пост≥йно мати на уваз≥, що надм≥рне використанн¤ нац≥ональноњ валюти дл¤ покритт¤ деф≥циту плат≥жного балансу тобто незр≥вноважен≥сть платеж≥в може п≥д≥рвати дов≥ру до нењ на св≥товому ринку, викликати њњ знец≥ненн¤.

1	2	3	4	5

Ќазва: ‘ункц≥њ грошей
ƒата публ≥кац≥њ: 2005-01-28 (3910 прочитано)